Повістка

від 11.12.2023 по справі 914/542/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. Справа №914/542/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача) Бойко С.М.,

суддівБонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянув заяву учасника справи- фізичної особи-підприємця Кривуцького Андрія Володимировича б/н від 16.11.2023

про винесення додаткової постанови про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у справі №914/542/23

за позовом фізичної особи-підприємця Кривуцького Андрія Володимировича, м. Тернопіль

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Волпекс-Захід, м. Львів

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

13.02.2023 фізична особа-підприємець Кривуцький Андрій Володимирович (надалі ФОП Кривуцький А.В.) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Волпекс-Захід (надалі ТОВ Волпекс-Захід) про стягнення заборгованості в розмірі 40 098,63грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, 13.07.2023 до Господарського суду Львівської області надійшла заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 17477/23) та стягнення з ТОВ «Волпекс-Захід» на користь ФОП Кривуцького А.В. 25 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.07.2023 в задоволенні позову відмовлено у зв`язку з необгрунтованістю позовних вимог. Також, місцевим господарським судом задоволено частково заяву ТОВ «Волпекс-Захід» про розподіл судових витрат та стягнув з ФОП Кривуцького А.В. на користь ТОВ «Волпекс-Захід» 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 апеляційну скаргу ФОП Кривуцького А.В. б/н від 22.08.2023 - задоволено.

Рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2023 у справі №914/542/23 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов ФОП Кривуцького А.В. до ТОВ «Волпекс-Захід» про стягнення 40 098,63 грн. задоволено.

В задоволенні заяви ТОВ «Волпекс-Захід» вх. 01-04/7006/23 від 25.10.2023 про розподіл судових витрат - відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 не вирішено питання про судові витрати щодо правничої допомоги за заявою ФОП Кривуцького А.В.

У зв`язку з наведеним, ФОП Кривуцький А.В. звернувся до Західного апеляційного господарського суду із заявою про винесення додаткової постанови про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка була подана до Господарського суду Львівської області в сумі 25 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, що має місце в цій справі.

З цих підстав, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 заяву ФОП Кривуцького А.В. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

29.11.2023 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання (заперечення) за змістом якого, просить в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити, або зменшити суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Подане заперечення обгрунтоване тим, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї докази не доводять дійсність, обгрунтованість, розумність та співмірність витрат. Відповідач зазначає про критерій розумності розміру адвокатських витрат, конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, а тому вважає, що витрати позивача за надання правової допомоги на загальну суму 25 000,00 грн. є необгрунтованими та неспівмірними з обсягом наданих йому послуг.

Дослідивши наведені в заяві доводи, перевіривши докази долучені до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Системний та змістовний аналіз вищезазначених приписів процесуального закону дозволяє дійти до висновку, що для правильного вирішення заяви, яка є предметом розгляду, необхідно: (1)встановити чи наявні процесуальні підстави для розгляду заяви, що надійшла до суду, тобто з`ясувати чи дотримано заявником вимоги процесуального закону, які регламентують порядок подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, (2)встановити характер та зміст послуг, оплати якої вимагає заявник, (3)визначити чи пов`язані ці послуги зі справою, яка розглядалась, (4)встановити чи охоплюються надані послуги договором, який укладений між заявником та його представником (-ами) (адвокатом (-ами), та чи це підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, (5)перевірити чи відповідає розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу вимогам співмірності, які передбачені ч. 4 ст. 126 ГПК України, (6)з`ясувати чи наявні підстави для зменшення розміру заявлених витрат на професійну допомогу, (7)на підставі чого встановити, який розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню.

Оскільки з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, то відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі (ч. 2 ст. 169 ГПК України.

Тобто з вказаних норм вбачається, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу може бути заявлена в усній або письмовій формі до закінчення судових дебатів, які в силу ч. 1 ст. 219 ГПК України вважаються завершеними до моменту виходу суду до нарадчої кімнати. При цьому за наявності такої заяви, яка подана у визначений законом строк, докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка є предметом розгляду, (т. 1 а.с. 283-284), надійшла до Господарського суду Львівської області 13.07.2023 до закінчення судових дебатів, а тому суд доходить до висновку про наявність підстав для розгляду вказаної заяви.

Як зазначалося вище, відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що:

1)у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу б/н від 13.07.2023 (вх. № 17477/23 від 13.07.2023) ФОП Кривуцький А.М. у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України повідомив суд, що витрати понесені позивачем за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 25 000,00 грн. слід покласти на відповідача.

В обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду:

1)договір про надання правової допомоги № 01/12/22 від 01.12.2022, укладений між адвокатом Равлів М.І. (адвокат) та ФОП Кривуцький А.М. (клієнт) (т. 1 а.с. 285-288), відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надати правничу (правову) допомогу клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої (правової) допомоги (п. 1 договору).

За змістом укладеного договору, правнича (правова) допомога надається з метою захисту прав та представництва інтересів клієнта при розгляді судами справи за позовом ФОП Кривуцького А.М. до ТОВ «Волпекс-Захід» про стягнення коштів за агентським договором за № 2/03/2020 від 12.03.2020 (п. 2 договору).

Відповідно до п. 8 договору сторони передбачили розмір гонорару адвоката за представництво інтересів клієнта при розгляді справи (вказаної в п. 2 договору) судом першої інстанції складає 25 000,00 грн.

2)акт про надання правничої (правової) допомоги від 06.07.2023 за договором про надання правової допомоги № 01/12/22 від 01.12.2022.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Таким чином не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 в cправі № 921/628/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Розглядаючи заяву про компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу суд досліджує та оцінює додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №905/716/20).

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75 - 79 ГПК України.

Судом встановлено, що згідно акту про надання правничої (правової) допомоги від 06.07.2023 за договором про надання правової допомоги № 01/12/22 від 01.12.2022 (т. 1 а.с. 289) адвокат надав клієнту такі послуги з захисту інтересів ФОП Кривуцького А.В. в суді першої інстанції:

-усна консультація з вивченням документів, які подані Кривуцьким А.В., що стосуються виконання зобов`язань за агентським договором № 2/03/2020 від 12.03.2020 та їх правовий аналіз 5 год. 00 хв.;

-вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів 2 год. 00 хв.;

-наданні клієнту консультації щодо можливих способів захисту його порушених прав, у зв`язку з невиконанням агентського договору № 2/03/2020 від 12.03.2020 1 год. 30 хв.;

-складання та подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області 10 год. 00 хв.;

-участь у підготовчому засіданні в справі № 914/542/23 призначеному на 14.03.2023 в режимі відеоконференції, участь у підготовчих засіданнях та засіданнях в справі № 914/542/23 призначених на 04.04.2023, 25.04.2023, 13.06.2023, 04.07.2023;

-ознайомлення з відзивом на позовну заяву в справі № 914/542/23 3 год. 00 хв.;

-складання та подання до Господарського суду Львівської області відповіді на відзив в справі № 914/542/23 5 год. 00 хв.;

-складання та подання додаткових пояснень до Господарського суду Львівської області 3 год. 00 хв.

Загальна вартість вказаних послуг згідно акту про надання правничої (правової) допомоги від 06.07.2023 складає 25 000,00 грн.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, в тому числі є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

У частині першій статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта, зокрема, в господарському судочинстві.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, які враховані апеляційним господарським судом.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

Судом аналізуються надані адвокатом послуги, а саме участь у підготовчому засіданні в справі № 914/542/23 призначеному на 14.03.2023 в режимі відеоконференції, участь у підготовчих засіданнях та засіданнях в справі № 914/542/23 призначених на 04.04.2023, 25.04.2023, 13.06.2023, 04.07.2023.

Як вбачається із матеріалів справи, адвокат Равлів М.І. був представником позивача в Господарському суді Львівської області, - брав участь у судових засіданнях.

Апеляційний суд враховуючи правову позицію викладену в пунктах 3.44.-3.50 постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 зазначає, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Перелічені в акті про надання правничої (правової) допомоги від 06.07.2023 (ознайомлення з відзивом на позовну заяву в справі № 914/542/23, складання та подання до Господарського суду Львівської області відповіді на відзив в справі № 914/542/23, складання та подання додаткових пояснень до Господарського суду Львівської області) розцінюються судом як складові правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

Апеляційний господарський суд, при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходить з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих відповідачу послуг колегія суддів вважає, що відображена інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності. А тому представництво інтересів позивача (ФОП Кривуцького А.В.) адвокатом Равлів М.І. відповідає всім вище переліченим критеріям надання професійної правничої допомоги.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі N 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі N 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, надані адвокатом послуги перелічені в акті про надання правничої (правової) допомоги від 06.07.2023 усна консультація з вивченням документів, які подані Кривуцьким А.В., що стосуються виконання зобов`язань за агентським договором № 2/03/2020 від 12.03.2020 та їх правовий аналіз, вивчення останніх рішень/судової практики з аналогічних спорів, наданні клієнту консультації щодо можливих способів захисту його порушених прав, у зв`язку з невиконанням агентського договору № 2/03/2020 від 12.03.2020 та складання та подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області розцінюються судом як одна дія із складення позовної заяви, та відповідно дає суду прийти до висновку про завищений об`єм послуг адвоката, а звідси і про підстави зменшення стягнення судових витрат в цій частині.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу щодо надання адвокатом послуг перелічених в акті про надання правничої (правової) допомоги від 06.07.2023 від попередньо заявленої суми у розмірі 25 000,00 грн. до 10 000,00 грн., що відповідає аналогічній практиці Верховного Суду (пункти 4.12 - 4.14 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19), де зазначено, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката відповідно до предмету спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

З цих підстав, апеляційний суд, частково зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми, що підлягає стягненню з суми 25 000,00 грн. до 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

заяву фізичної особи-підприємця Кривуцького Андрія Володимировича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка була подана до Господарського суду Львівської області у справі №914/542/23 задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Волпекс-Захід» (79060, Львівська обл., місто Львів, вул. Наукова, буд. 68, кв. 74, ідентифікаційний код юридичної особи 40355375) на користь фізичної особи-підприємця Кривуцького Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

У решті в задоволенні заяви відмовити.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддяС.М. Бойко

СуддіТ.Б. Бонк

Г.Г. Якімець