Повістка

від 12.12.2023 по справі 914/1425/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. Справа №914/1425/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКравчук Н.М.

суддівПлотніцький Б.Д. Матущак О.І.

секретар судового засідання Михайлишин С.В.

розглянувшизаяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ІФ-10 Лайнер про ухвалення додаткового рішення

у справі№ 914/1425/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІФ-10 Лайнер (надалі ТзОВ ІФ-10 Лайнер), м. Київ

до відповідача:Фізичної особи-підприємця Кримовського Марка Станіславовича (надалі ФОП Кримовського М. С.), м. Львів

простягнення 50 908,49 грн,

за участю учасників справи: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі № 914/1425/23 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кримовського Марка Станіславовича залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 31.07.2023 залишено без змін.

13.11.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю ІФ-10 Лайнер адвокат А. Атаманчук звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення за розгляд в апеляційному суді справи № 914/1425/23.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.11.2023, справу № 914/1425/23 розподілено до розгляду складу колегії з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді Плотніцький Б.Д. та Матущак О.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 розгляд вищевказаної заяви призначено в судовому засіданні на 12.12.2023 без виклику учасників справи.

01.04.2023 на адресу Західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення, в якому останній зазначив, що всупереч ст. 126 ГПК України, позивачем не надано до суду детального опису наданих послуг, що порушує вимоги статті 126 ГПК України, та не дозволяє встановити витрати на оплату послуг. Окрім того, відповідач зазначив, що стягнення з останнього витрат на правову допомогу в розмірі 15 000, 00 грн є неспівмірним та не відповідає засадам розумності та справедливості, оскільки дана справа не є складною, спектр послуг та кількість витраченого часу є надуманими задля збільшення гонорару адвокатом. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано платіжних документів, які б підтверджували реальність понесених витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи наведене, відповідач просив відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу в повному обсязі.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому частиною третьою вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як зазначалось вище, за результатами розгляду справи № 914/1425/23, суд апеляційної інстанції залишив без задоволення апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кримовського Марка Станіславовича, а рішення Господарського суду Львівської області від 31.07.2023 без змін. Адвокат Атаманчук А.П. в інтересах позивача - ТзОВ "ІФ-10 Лайнер" звернувся до Західного апеляційного господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі № 914/1425/23, відповідно до якої заявник просить стягнути з Фізичної особи-підприємця 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

01.02.2023 між адвокатом Атаманчуком Анатолієм Петровичем та ТзОВ «ІФ-10 Лайнер» (замовник) укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1 договору адвокат надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб.

Згідно з п. 3 договору адвокат бере на себе зобов?язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

За правову допомогу замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком № 1 та № 2 до цього договору (п. 4 договору).

28.08.2023 між адвокатом Атаманчук Анатолієм Петровичем та ТзОВ «ІФ-10 Лайнер» укладено додаток № 3 у формі додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 12 від 01.02.2023 .

Пунктом 1 додатку № 3 сторони погодили, що сума (розмір) витрат клієнта на надання правової допомоги в Західному апеляційному господарському суді у справі

№ 914/1425/23 про стягнення заборгованості з ФОП Кримовського М. С. складає 10 000, 00 грн, виходячи із погодженого між клієнтом та адвокатом фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги у даній справі в суді першої інстанції.

Окрім фіксованого розміру вартості надання послуг, вказаного в пункті

1 цієї додаткової угоди, клієнт зобов?язується також сплатити адвокату додаткову винагороду за ухвалення судом другої інстанції рішення про відмову апелянту в апеляційній скарзі («гонорар успіху») в розмірі

5 000, 00 грн (п. 2 додатку № 3).

У рамках супроводження справи та надання правової допомоги,

сторони домовились про наступний (невиключний) перелік послуг (робіт): ознайомлення з апеляційною скаргою; аналіз судової практики з аналогічних питань розгляду справи; формування правової стратегії та тактики по справі; підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу(п. 3 додатку № 3) .

Сторони погодили, що оплата послуг адвоката здійснюється протягом 3-ьох робочих днів з моменту сплати відповідачем заборгованості по рішенню Західного апеляційного господарського суду по справі № 914/1425/23.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до матеріалів справи долучено Акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 07.11.2023, яким сторони погодили, що вартість наданої професійної правничої допомоги складає 15 000,00 грн, яка включає: ознайомлення з апеляційною скаргою - 2 год; аналіз судової практики з аналогічних питань розгляду справи - 1 год; формування правової стратегії та тактики по справі - 1 год; підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу з

додатками - 2, 5 год. Всього витрачено: 6, 5 годин. Загальна сума фіксованого розміру вартості послуг складає 10 000, 00 грн.

Крім того, згідно з п. 2 додатку № 3, окрім фіксованого розміру вартості надання послуг, вказаного в змісті додаткової угоди, сторони погодили сплату адвокату винагороди у випадку задоволення судом позовних вимог (гонорару успіху) в розмірі 5 000,00 грн.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 15.06.2021 справа № 159/5837/19, згідно з якою витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Водночас, колегія суддів зауважує, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 зі справи № 904/4507/18 зауважила, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху», у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто, розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Отже, дослідивши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, колегія суддів зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений відповідачем, не є пропорційним до предмета спору.

Також колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).

Отже, колегія суддів враховує той факт, що справа відноситься до категорії нескладних, у даній справі відзив на апеляційну скаргу фактично дублює доводи, викладені у поданому в суді першої інстанції позові, за час розгляду апеляційної скарги не проводилось дослідження значного обсягу доказів та не потребувало від адвоката дослідження нового законодавства та судової практики, тому розмір витрат на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, а тому їх відшкодування матиме надмірний характер.

Колегія суддів наголошує, що суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, колегія суддів дійшла висновку не розподіляти витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн на ФОП Кримовського Марка Станіславовича а отже до стягнення з ФОП Кримовського Марка Станіславовича на користь ТзОВ «ІФ-10 Лайнер» підлягає 8 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Стягнути з Фізичної особи підприємця Кримовського Марка Станіславовича ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ;) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 Лайнер» (03126, м. Київ, вул. Качалова, 5-Д; p/p НОМЕР_2 , ПАТ «Кредобанк», м. Київ, МФО 325365 ЄДРПОУ 25634036) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. В частині заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 7 00,00 грн Товариству з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 Лайнер»» - відмовити.

2.Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ на виконання цієї постанови.

3.Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду https://wag.court.gov.ua/sud4870/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст виготовлено 21.12.2023.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

судді Б.Д. Плотніцький

О.І. Матущак