Постанова

від 21.12.2023 по справі 923/1352/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 923/1352/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Ярош А.І., Колоколов С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Климчук Інни Вікторівни, Херсонська обл., Бериславський район, м. Берислав

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 року, м. Одеса, суддя Щавинська Ю.М., повний текст рішення складено та підписано 10.10.2023 року

у справі № 923/1352/21

за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон

до відповідача Фізичної особи-підприємця Климчук Інни Вікторівни, Херсонська обл., Бериславський район, м. Берислав

про стягнення 163 443 грн. 06 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У жовтні 2021 року Акціонерне товариство «Херсонобленерго», м. Херсон звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Климчук Інни Вікторівни, в якій просило суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Климчук Інни Вікторівни на свою користь грошові кошти у розмірі 163 443 грн. 06 коп., нараховані як вартість необлікованої електричної енергії та збитки у сумі 11 609 грн. за проведене електротехнічне дослідження, а також відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.09.2019 працівниками Акціонерного товариства "Херсонобленерго" під час перевірки дотримання споживачами вимог ПРРЕЕ за адресою: м. Берислав, вул. 1-Травня біля будинку № 122 на об`єкті споживача "Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності" було виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме: встановлення на засобі комерційного обліку електричної енергії високочастотного генератора, антену якого закріплено на лічильнику. При навантаженні імпульси лічильника відсутні, лічильний механізм не працює, покази електролічильника не змінюються, що в цілому зазначено в Акті про порушення № 132729 від 05.09.2019.

У зв`язку з тим, що споживач на засіданні комісії 22.10.2019 порушення не визнавала, виявлений пристрій та лічильник електричної енергії було направлено на експертне дослідження, за наслідком проведення якого було підтверджено блокування обліку електричної енергії.

27.02.2020 відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом № 179, про нарахування відповідачу до сплати за необліковану електричну активну енергію суму у розмірі 163 443,06 грн за 59 393 кВт*год.

Листом за № 37/06-013502 від 02.03.2020 споживача повідомлено про результати розгляду Акту про порушення та про необхідність провести оплату за наданим рахунком.

Проте споживач вартість необлікованої електричної енергії не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача із позовною заявою до суду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13 вересня 2023 року у справі №923/1352/21 (суддя Щавинська Ю.М.) позовну заяву Акціонерного товариства Херсонобленерго, м. Херсон до Фізичної особи-підприємця Климчук Інни Вікторівни задоволено у повному обсязі, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Климчук Інни Вікторівни на користь Акціонерного товариства Херсонобленерго, м. Херсон 163 443 грн. 06 коп. вартості необлікованої електричної енергії, 11 609 грн., витрати на проведення експертизи та вирішено питання про відшкодування суми судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем належними та допустимими доказами по справі доведено факт порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке виявилось у здійсненні впливу шляхом встановлення на засобі комерційного обліку електричної енергії високочастотного генератора, антену якого закріплено на лічильнику з метою безоблікового споживання електричної енергії, а тому несплата вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 163 443 грн. 06 коп., є порушенням прав та інтересів Акціонерного товариства Херсонобленерго, м. Херсон, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Фізична особа-підприємець Климчук Інни Вікторівни з рішенням суду першої інстанції не погодилась, тому звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила суд рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 року у справі №923/1352/21 скасувати повністю, а провадження у справі закрити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, скаржник вважає, що цей спір, з огляду на виниклі правовідносини між нею, як фізичною особою та позивачем, на підставі укладеного договору, не підлягав вирішенню в порядку господарського судочинства, а провадження підлягало закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки договір про постачання електричної енергії №7763 від 20.04.2017 з додатками, укладений між нею, як фізичною особою Климчук Інною Вікторівною, а не Фізичною особою-підприємцем та Акціонерним товариством "Херсонобленерго".

Апелянт зазначає, що на момент укладення вказаного договору вона навіть не була зареєстрована як Фізична-особа підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.08.2017, з якої слідує, що реєстрація ФОП Климчук І.В. відбулась 21.08.2017 року.

Крім того, скаржник вказує, що позивачем Акт про порушення «Правил роздрібного ринку електроенергії» №132729 від 05.09.2019, складено як на споживача фізичну особу Климчук Інну Вікт6рівну, а не ФОП Климчук І.В., і розгляд цього акту на засіданні, яке проводилось позивачем, відбувався саме щодо фізичної особи, а не ФОП.

Також на те, що ця справа підлягала розгляду за правилами іншого судочинства (цивільного) скаржник вказує і те, що поданий позивачем висновок експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження від 10.01.2020 №9440 підготовлено для подання до суду згідно вимог ст.ст. 102-108 Цивільного процесуального кодексу України, а не Господарського процесуального кодексу України.

Апелянт вважає, що Акт про порушення «Правил роздрібного ринку електроенергії» №132729 від 05.09.2019 підлягав скасуванню, оскільки своєчасно не був розглянутий позивачем. Акт про порушення був складений працівниками позивача 05.09.2019 року, а питання про необхідність призначення експертизи у відповідача виникло 19.11.2019 року шляхом направлення заяви про призначення експертизи, тобто більше ніж через 60 календарних днів з моменту складення Акту, відповідно до положень п. 8.2.6 Правил такий Акт повинен бути визнаний недійсним та підлягав скасуванню.

Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції зазначено, що Акт про порушення ФОП Климчук І.В., підписано без заперечень. Разом з тим зазначає, що вона не є особою з вищою юридичною освітою, працівниками позивача їй не роз`яснювались будь-які права, було просто зазначено про необхідність підпису на Акті за отримання його копії, тому вказане не може свідчити про визнання нею порушення.

У зв`язку із вищенаведеним, скаржник наполягає, що рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 року у справі №923/1352/21 на підставі зазначених вище обставин підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Климчук Інни Вікторівни на рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 року у справі №923/1352/21, справу вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

19.12.2023 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон надійшов відзив (вх. №3494/23/Д4), у якому позивач просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Климчук Інни Вікторівни залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 року без змін.

Зокрема, у відзиві, позивач зазначає, що 13 квітня 2017 року Климчук Інна Вікторовна подала на адресу Новокаховського РЕЗ і ЕМ «ЕК «Херсонобленерго» (структурний підрозділ АТ «Херсонобленерго») заяву про надання оригіналів проекту для укладання договору про постачання електроенергії на тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності (павільйон) за адресою: Бериславський район, м. Берислав, вул.1 Травня.

Позивач вказує, що станом на момент укладання публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії відповідач мала статус суб`єкта підприємницької діяльності.

Крім того, позивач зазначає, що тимчасова споруда використовувалась відповідачем для ведення господарської діяльності, що підтверджується Актом про порушення, який складений у присутності продавчині магазину та присутньої на об`єкті Климчук І.В.

Отже, позивач вважає, що спір між сторонами виник у межах правовідносин з відшкодування позивачеві вартості недорахованої електричної енергії, заподіяної суб`єкту господарювання (позивачу) діями відповідача під час здійснення останньою підприємницької діяльності.

Отже, позивач зазначає, що за змістом спірних правовідносин, суб`єктним складом сторін спору, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, цей спір є господарським, а відтак повинен бути розглянутим господарським судом.

Щодо порушення позивачем строку розгляду Акту про порушення, останній зазначає, що норми ПРРЕЕ встановлюють, що у разі, якщо для визначення питання правомірності\неправомірності дій споживача потрібна експертиза, 60-денний строк на розгляд Акту про порушення відліковується з дати отримання ОСР (позивачем) висновку експертизи. Строк направлення приладів на експертизу на момент розгляду комісією Акта про порушення ПРРЕЕ встановлено не було. Строк розгляду Актів про порушення у разі необхідності проведення експертизи підліковується з моменту отримання оператором системи розподілу висновку експерта.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач двічі поставила свій підпис у Акті про порушення, у тому числі безпосередньо під повідомленням про роз`яснення їй права на внесення зауважень до Акту про порушення ПРРЕЕ.

Також позивач стверджує, що необхідності складання Акту про порушення у присутності працівників правоохоронних органів норми ПРРЕЕ не передбачають. Акт про порушення складено у порядку, передбаченому ПРРЕЕ у тому числі, щодо суб`єктного складу учасників перевірки.

Крім того, 19.12.2023 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон надійшло клопотання (вх. №4194/23) про проведення розгляду справи з викликом учасників справи, на обґрунтування зазначає, що в судовому засіданні позивачем можуть бути надані на огляд суду оригінали Акту про порушення №132729 від 05.09.2019 року, з якого вбачається, що Климчук І.В., поставила свій підпис у Акті про порушення після внесення представниками позивача запису про роз`яснення їй прав внести зауваження до Акту про порушення про що йдеться у апеляційній скарзі, оригіналів заяви Климчук І.В. щодо укладання договору про постачання електроенергії на споруду, призначеному для підприємницької діяльності, оригіналів Актів з підписом ОСОБА_1 у статусі ФОП.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Водночас за змістом п. 2 ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Частина 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За містом положень ч. 2 ст. 73 ГПК України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Колегія суддів вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, так як в матеріалах господарської справи наявні всі належні та допустимі докази по справі у вигляді належних копій документів, в тому числі й тих, що перелічені позивачем, які є достатніми для встановлення наявності або відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, нові докази, які не були предметом дослідження судом першої інстанції, не приймаються в суді апеляційної інстанції, крім того, власні правові позиції сторони неодноразово викладали письмово, вказані позиції є чіткими та зрозумілими, спору щодо невідповідності копій оригіналам документів між сторонами немає.

За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та відмовляє у задоволенні відповідного клопотання позивача в зв`язку з недоцільністю.

Приписи пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (що станом на момент подання позову у даній справі складає 264800 грн. 00 коп.).

В порядку спрощеного провадження за законом підлягають розгляду малозначні справи, і в даному випадку єдиним критерієм для такого розгляду є саме ціна позову. Судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа №923/1352/21 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 163 443 грн. 06 коп.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Климчук Інни Вікторівни на рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 року у справі №923/1352/21 не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 року у справі №923/1352/21 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

26.04.2017 між Приватним акціонерним товариством "ЕК "Херсонобленерго" (постачальник) та Климчук І.В. укладено договір про постачання електричної енергії №7763 (а.с.48-55), відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною сумарною потужністю 15.00 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії зазначаються у Додатку № 7 до даного договору «Однолінійна схема". Приєднана сумарна потужність у точці підключення становить 15.00 кВт (п.1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, сторони зобов`язалися під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватися чинним законодавством України та Правилами використання електричною енергією.

З п.2.3.5. договору вбачається, що споживач зобов`язаний забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника з пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірюванні потужності та контролю показників якості електроенергії.

Відповідно до п.2.3.6. договору, споживач зобов`язаний уживати комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню загрози життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативним екологічним наслідкам тощо, отримання повідомлення про припинення (обмеження) електропостачання згідно з умовами розділу 6 цього договору.

За умовами п. 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів, зазначених в додатку №4 до даного договору "Перелік струмоприймачів встановлених на об`єкті споживача", та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача, зокрема, як споживання електроенергії поза засобами обліку.

У додатку №4 до договору "Перелік струмоприймачів встановлених на об`єкті споживача (приєднаних на напрузі 0,4/0,22 кВт)" вказано назву об`єкту - Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності; місцезнаходження об`єкту Херсонська область, м. Берислав, вул. 1 Травня (біля буд.№122) режим роботи електрообладнання: цілодобово, без вихідних; загальна потужність встановлених струмоприймачів 15.0 кВТ.

Також в матеріалах справи на підтвердження обставини здійснення відповідачем господарської діяльності за адресою об`єкта, щодо якого було укладено договір про постачання електричної енергії, є наявний паспорт прив`язки на тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності (павільйон) по вул. 1 Травня (біля буд.122) в м. Берислав Херсонської області; рішення Бериславської міської ради від 24.06.2021 №328 щодо продовження терміну дії договору користування територією щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в межах міста Берислав, зареєстрованого за №51/Т від 01.11.2016, на тимчасову споруду павільйон, розташовану по вул. 1 Травня (біля буд.122) в м. Берислав Херсонської області, терміном до 27.07.2026; договір від 01.07.2021 про продовження договору користування територією щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в межах міста Берислав, зареєстрованого за №51/Т від 01.11.2016 року.

21.04.2017 року представниками енергопостачальної компанії було обстежено розрахунковий засіб обліку електролічильник зав. №8327822, опломбовано та встановлено індикатори впливу дії магнітного поля, про що складено документ під назвою відомості та Акт №200765.

З Акту про порушення від 05.09.2019 року вбачається, що представниками позивача, за участю Михайлової О.В. та Климчук І.В., проведено перевірку на об`єкті ФОП Климчук І.В. - тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності, що розташована за адресою: Херсонська область, м. Берислав, вул. 1 Травня (біля буд.122), за результатами якої виявлено порушення п.п.5.5.5 п.п.5, п.п.1 ПРРЕЕ, та зазначено, що з метою безоблікового користування електричною енергією споживач встановив високочастотний генератор, антену якого закріплено на лічильнику № 8327822 тину НІК 2301 АП12, 380В, 5(60)А, пок.-032894,6, держ. повірка 2016 рік. При навантаженні фаза "А" - 24,0 А, фаза "В" - 24,0А, фаза "С"- 24,3А, Р = 15,9кВт, імпульси лічильника відсутні, лічильний механізм не працює, покази електролічильника не змінюються.

Із змісту Акту також вбачається, що у споживача було вилучено високочастотний генератор (п.9), прилад обліку №8327822 (п.10), які покладено в пакет та опломбовано пломбою та вилучено представниками оператора системи.

Також 05.09.2019 представниками АТ "Херсонобленерго" було складено Акт про заміну засобу вимірювальної техніки №202503, із змісту якого встановлено обставину зняття електролічильника у зв`язку із складанням Акту про порушення, а також Акт №215114 від 05.09.2019 про пломбування засобу вимірювальної техніки.

Вищезазначені акти відповідачем підписано без зауважень та заперечень.

В Акті про порушення №132729 відповідача було повідомлено про дату та час засідання з розгляду 22.10.2019 о 14.00.

Як вбачається із протоколу №88 від 22.10.2019, комісією було проведено засідання з розгляду Акту про порушення №132729, згідно означеного протоколу на засіданні комісії були присутні зі сторони споживача Климчук О.В. та Заверюха К.О., які не визнали порушення, з огляду на що на підставі п. 8.4.4. ПРРЕЕ прийнято рішення про проведення експертного дослідження.

Згідно висновку експерта за результатами проведення електротехнічного дослідження №9440 від 10.01.2020 року, вбачається, що наданий на дослідження пристрій відноситься до високочастотних генераторів з антеною у вигляді коаксіального кабелю з відгалуженнями на його кінцевій робочій частині. У paзі під`єднання наданого на дослідження пристрою, відповідно до наданої схеми в Акті порушення № 132729 від 05.09.2019 до джерела змінного струму напругою 220 В частотою 50 Гц і при розміщенні його кінцевої робочої частини з відгалуженням з двох проводів у ізоляції червоного та чорного кольору біля лицьової частини прозорої кришки лічильника електричної енергії НІК 2301 АП2В зав. № 8327822 2016 року випуску, здійснюється вплив на лічильник електричної енергії, а саме, повне блокування обліку електричної енергії протягом всього періоду впливу. Цей вплив з повним блокуванням обліку електричної енергії с фактом втручання в роботу приладу обліку- лічильника електричної енергії НIK 2301 АП2В зав.№8327822 2016 року випуску.

Листом від 14.01.2020 АТ "Херсонобленерго" повідомлено відповідача, що дата розгляду Акту на засіданні комісії перенесена у зв`язку із проведенням експертизи на 27.02.2020 року. На підтвердження направлення вказаного листа позивачем надано суду список згрупованих відправлень та фіскальний чек.

Як вбачається із протоколу №179, 27.02.2020 року відбулось засідання комісії з розгляду Акту про порушення №132729 від 05.09.2019, за результатами якого було прийнято рішення про нарахування відповідачу до сплати за необліковану електричну активну енергію суму у розмірі 163 443,06 грн за 59 393 кВт*год. Період розрахунку становить з 05.09.2018 по 05.09.2019; для розрахунку були використані наступні дані: потужність 15 000 кВт, тривалість роботи обладнання 24 год., коефіцієнт використання 0,600, добове споживання 216 кВт.*год. Відповідач на засіданні комісії був відсутній.

З листа від 02.03.2020 року вбачається, що позивач повідомляє відповідача проте, що 27.02.2020 року комісією Акціонерного товариства «Херсонобленерго» було розглянуто Акт про порушення ПРРЕЕ №132729 від 05.09.2019 року, який було складено працівниками енергопостачальної організації. На підтвердження направлення вказаного листа позивачем наявний список згрупованих відправлень та фіскальний чек.

Також з матеріалів справи вбачається, що 26.04.2017 року сторони підписали Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком № 6 до договору, відповідно до якого електропостачальна організація несе відповідальність за належний технічний стан та обслуговування ЗТП-10/0,4кВ №46, ПЛ-0,4 кВ Л-1 від ЗТП-10/0,4кВ №46 до опори №6. А споживач несе відповідальність за ПЛ-0,4 кВ від опори № 6 до ЗКОЕ, ЗКОЕ та все електрообладнання, яке знаходиться в ньому, прилад обліку, всі електромережі тимчасової споруди.

Доказів оплати відповідачем вартості необлікованої електричної енергії у сумі 163 443 грн. 06 коп., матеріали справи не містять.

Інших належних та допустимих доказів стосовно наявних між сторонами спірних правовідносин матеріали господарської справи не містять.

У зв`язку із несплатою відповідачем коштів у розмірі 163 443 грн. 06 коп., нарахованих як вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ електроенергії, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Предметом позову є вимоги Акціонерного товариства «Херсонобленерго», м. Херсон до Фізичної особи-підприємця Климчук Інни Вікторівни про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, за актом про порушення №132729 у розмірі 163 443 грн. 06 коп. розрахованої відповідно до рішення комісії Акціонерного товариства «Херсонобленерго» від 27.02.2020 року №179.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 277 Господарського кодексу України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії споживачу встановлюється Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

За змістом ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3)дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Згідно зі ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до п. 2.3.4 Правил відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Обов`язки споживача електричної енергії наведені у пп. 5.5.5 п. 5 Правил, зокрема, споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором.

Згідно з п. 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Відповідно до п. 8.2.6 Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку (п. 8.2.7 Правил).

Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів) (п. 8.4.2. Правил).

Згідно з п. 1.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006 року № 562, в редакції станом на 06.09.2018 року. Ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 (далі - ПКЕЕ), або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 (далі - ПКЕЕН).

Згідно з пп. 3, 7 п. 2.1. Методики вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо); підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. У разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Відповідно до п. 8.2.5, 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акту про порушення, розрахунок вартості необлікованої електроенергії здійснюється згідно вимог п. 2.5 Методики: у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт. год.) визначається за формулою (2.4). Wдоб = Р * tдоб *Кв.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем і відповідачем 26.04.2017 року було укладено договір про постачання електричної енергії №7763.

При цьому, відповідно до п. 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів, зазначених в додатку №4 до даного договору "Перелік струмоприймачів встановлених на об`єкті споживача", та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача, зокрема, як споживання електроенергії поза засобами обліку.

У додатку №4 до договору "Перелік струмоприймачів встановлених на об`єкті споживача (приєднаних на напрузі 0,4/0,22 кВт)" вказано назву об`єкту Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності; місцезнаходження об`єкту Херсонська область, м. Берислав, вул. 1 Травня (біля буд.№122) режим роботи електрообладнання: цілодобово, без вихідних; загальна потужність встановлених струмоприймачів 15.0 кВТ.

Також з матеріалів справи вбачається, що 26.04.2017 року сторони підписали Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком № 6 до договору, відповідно до якого електропостачальна організація несе відповідальність за належний технічний стан та обслуговування ЗТП-10/0,4кВ №46, ПЛ-0,4 кВ Л-1 від ЗТП-10/0,4кВ №46 до опори №6. А споживач несе відповідальність за ПЛ-0,4 кВ від опори № 6 до ЗКОЕ, ЗКОЕ та все електрообладнання, яке знаходиться в ньому, прилад обліку, всі електромережі тимчасової споруди.

Тобто, підписавши вищевказані додаток та Акти, відповідач в добровільному порядку погодився з вимогами збереження приладів обліку електроенергії та відповідальності за їх технічний стан. До того ж, судова колегія наголошує, що споживач в добровільному порядку підписав, як договір, так і всі додатки до нього, з огляду на що між сторонами по справі було узгоджено між собою всі істотні умови, у тому числі і щодо умов сплати вартості недорахованої електроенергії, відповідно до Методики.

Крім того, як вже раніше було встановлено судами, 05.09.2019 року представниками позивача, за участю Михайлової О.В. та Климчук І.В., проведено перевірку на об`єкті ФОП Климчук І.В. - тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності, що розташована за адресою: Херсонська область, м. Берислав, вул. 1 Травня (біля буд.122), за результатами якої виявлено порушення п.п.5.5.5 п.п.5, п.п.1 ПРРЕЕ, та зазначено, що з метою безоблікового користування електричною енергією споживач встановив високочастотний генератор, антену якого закріплено на лічильнику № 8327822 тину НІК 2301 АП12, 380В, 5(60)А, пок.-032894,6, держ. повірка 2016 рік. При навантаженні фаза "А" - 24,0 А, фаза "В" - 24,0А, фаза "С"- 24,3А, Р = 15,9кВт, імпульси лічильника відсутні, лічильний механізм не працює, покази електролічильника не змінюються. В результати чого був складений акт про порушення №132729.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що оскільки предметом позовних вимог у даній справі є стягнення вартості необлікової електроенергії, то визначальним питанням є саме доведеність факту порушення ПКЕЕ споживачем. При цьому, відповідно до положень пунктів 6.41, 6.42 ПКЕЕ, пунктів 2.1, 4.1, 4.5 Методики, Акт про порушення ПКЕЕ є доказом наявності факту правопорушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії.

При цьому, переглядаючи справу в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції було встановлено, що судом першої інстанції було надано правову оцінку Акту про порушення Правил користування електричною енергією № 132729 від 05.09.2019 року, як документу, який в тому числі може слугувати доказом порушення споживачем Правил користування електричною енергією та є підставою для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Разом з наведеним вище, колегія суддів також враховує, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем в судовому порядку рішення або дій позивача щодо проведення перерахунку та вартості недоврахованої електроенергії у спірних правовідносинах, при цьому будь-яких заперечень з приводу вірності представленого до суду розрахунку, як то застосування сталих величин, тощо, в ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не висувалось.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що Господарський суд Одеської області при ухваленні оскаржуваного рішення у справі №923/1352/21 дійшов вірного висновку щодо наявності в діях Фізичної особи-підприємця Климчук Інни Вікторівни ознак порушення відповідачем взятих на себе за договором зобов`язань.

Щодо доводів відповідача, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що договір з позивачем укладено фізичною особою Клімчук І.В., а не Фізичною особою-підприємцем, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь - який юридичний спір та будь - яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З даного приводу Європейський суд прав людини у параграфі 24 свого рішення від 20.07.2016 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питання, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Таким чином, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання правил юрисдикції та підсудності.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, визначено у статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Так, частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) передбачалося, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Вирішуючи питання предметної та суб`єктної юрисдикції цієї справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що питання поширення юрисдикції господарських судів на вирішення зазначеної справи залежить як від з`ясування предмета і змісту правовідносин, так і від суб`єктного складу, у межах яких виник спір.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участю або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.

Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин. (Аналогічний висновок викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 року у справі №367/4695/20).

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право і дієздатністю, та не обмежує їх.

Набуття статусу ФОП не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно.

Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.

За статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. (Аналогічний висновок викладеній у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №916/122/20).

Отже, в матеріалах господарської справи міститься паспорт прив`язки від 27.07.2016 року, в якому зазначено (тимчасова споруда для продовження підприємницької діяльності (павільйон) по вул.1 Травня (біля будинку №122) в м. Бериславі Херсонської області, замовник ОСОБА_1 , паспорт прив`язки дійсний до 27.07.2021 та продовжений до 27.07.2026).

Рішенням Бериславської міської ради від 24.06.2021 №328 продовжено гр. ОСОБА_1 термін дії договору користування територією щодо розміщення та обслуговування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в межах міста Берислав, зареєстрованого за №51/Т від 01.11.2016, на тимчасову споруду павільйон, розташовану по вул. 1 Травня (біля буд.122) в м. Берислав Херсонської області.

26.04.2017 між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" (Постачальник) та ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії №7763 за формою відповідно до Додатку №3 до Правил користування електричною енергією , затвердженою постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 року щодо постачання електричної енергії на об`єкт Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності (павільйон).

Відповідно до додатку №4 до договору сторонами погоджено, що позивач фактично продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача на об`єкті: тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності.

Крім того, як вбачається із Акту про порушення, Акту про заміну вимірювальної техніки, Акту про пломбування засобу вимірювальної техніки та встановлення індикаторів складався на Фізичну особу-підприємця Климчук І.В., яка жодних зауважень з цього приводу у означених актах не відобразила.

Отже, належними та допустимими доказами по справі встановлено, що об`єкт споживача, постачання електричної енергії на який проводиться на підставі договору з АТ "Херсонобленерго", використовується Климчук І.В. саме з метою проведення нею підприємницької діяльності.

Отже, оскільки об`єкт (тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності) використовувався відповідачем для господарських потреб, для чого між відповідачем та позивачем і було укладено договір, що є підставою позовних вимог в даній справі, апеляційний господарський суд зазначає, що за змістом спірних правовідносин, суб`єктним складом сторін спору, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, цей спір є господарським.

Тому, з огляду на зазначені вище обставини, доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі про те, що факт укладання договору про постачання електричної енергії до моменту набуття Климчук І.В. статусу Фізичної особи-підприємця виключає розгляд справи господарським судом, не знайшли свого підтвердження при перегляді справи судом апеляційної інстанції.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо визнання Акту про порушення недійсним, оскільки порушено строк його розгляду, з огляду на наступне.

За змістом п.8.2.6. ПРРЕЕ (у редакції, чинній на момент виявлення порушення) акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та\або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Відповідно до п.8.4.4. ПРРЕЕ (в редакції станом на момент складання акту про порушення) факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза).

У разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, про що окремо зазначається в акті про порушення, письмової відмови споживача від проведення експертизи або ненадання власником засобів вимірювальної техніки чи споживачем оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу (з винесенням, у тому числі, питань від оператора системи) протягом встановленого цим пунктом строку (якщо оператором системи були передані засоби вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.

Як вбачається із Акту про порушення від 05.09.2019 року, який містить підпис відповідача, останню було повідомлено про дату та час розгляду Акту.

З протоколу №88 від 22.10.2019 року, вбачається, що на засіданні ФОП Климчук І.В. не визнала порушення, з огляду на що лічильник та генератор були направлені на експертне дослідження.

13.01.2020 року позивачем отримано висновок експерта, що підтверджується відповідним штампом на супровідному листі ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз"

15.01.2020 року відповідачу надіслано лист, яким повідомлено про розгляд Акту про порушення після надходження експертизи 27.02.2020 року.

З урахуванням наданих позивачем доказів, колегія суддів вважає доведеною обставину повідомлення відповідача про проведення засідання та дотримання означених у п.8.2.6. ПРРЕЕ строків розгляду Акту протягом 60 календарних днів з дати отримання позивачем експертного висновку, як і передбачено нормами чинного спеціального законодавства в сфері електроенергетики.

Отже, висловлені відповідачем доводи щодо строків направлення засобу вимірювальної техніки та пристрою, що занижує показники лічильника (високочастотного генератора) на експертне дослідження протягом тривалого часу є виключно припущенням відповідача, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Крім того, зауважень щодо висновку експертного дослідження відповідачем не висловлювалось.

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі та вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, непереконливими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.

Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.

І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/17.

З огляду на зазначене вище, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування вірного рішення суду.

За таких обставин апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Климчук Інни Вікторівни не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 року у справі №923/1352/21 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування немає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Климчук Інни Вікторівни на рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 року у справі № 923/1352/21 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 року у справі № 923/1352/21 залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді А.І. Ярош С.І. Колоколов