Постанова
від 18.12.2023 по справі 910/4101/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2023 р. м. Київ Справа№ 910/4101/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 06.06.2023

у справі № 910/4101/23 (суддя С.О. Чебикіна)

за позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторинок на Кільцевій"

про стягнення 1 096,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 096,70 грн. пені за порушення строку поставки товару за договором поставки № 23-02/36-20 від 16.11.2020 на підставі ст. ст. 526, 530, 549, 550, 610-612, 626-629 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173-175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач порушив строки поставки товару, а саме: частини позицій № 21 у специфікації до договору (автошина 445/65 R22,5 173D БЕЛ-145 БШК, кількість - 4 шт., вартість - 64 512 грн. з ПДВ), оскільки кінцевий строк поставки даного товару до 31.12.2020 (включно), а відповідач поставив зазначений товар 18.01.2021, у зв`язку з чим позивач на підставі п. 6.1 договору нарахував відповідачу 1 096,70 грн. пені.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.06.2023 у справі № 910/4101/23 у задоволенні позову Акціонерного товариства "Укртранснафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторинок на Кільцевій" про стягнення 1 096,70 грн. - відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено невиконання або неналежне виконання відповідачем господарського зобов`язання та порушення останнім строків поставки товару, а відповідно у позивача відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій, передбачених п. 6.1 договору поставки № 23-02/36-20 від 16.11.2020 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому в позові про стягнення з відповідача 1 096,70 грн. пені за порушення строку поставки товару за договором поставки № 23-02/36-20 від 16.11.2020 року слід відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач - Акціонерне товариство "Укртранснафта" (26.06.2023 згідно фіскальної накладної, яка долучена до апеляційної скарги) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.06.2023 у справі № 910/4101/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Акціонерного товариства «Укртранснафта» в повному обсязі. Судові витрати просить покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Авторинок на Кільцевій".

Узагальнені доводи апеляційної скарги щодо рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині зводяться до того, що скаржник вважає його таким, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив умови Договору та помилково дійшов висновку, що строк для усунення недоліків продовжує строк поставки товару, що суперечить умовам Договору, оскільки строк поставки товару - 31.12.2020 є твердим та незмінним, відповідно до Специфікації.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, проте, неподання відзиву на апеляційну скаргу не є перешкодою для її розгляду у відповідності до приписів ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2023, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду м. Києва від 06.06.2023 у справі № 910/4101/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/4101/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду м. Києва від 06.06.2023 у справі № 910/4101/23.

10.07.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріли справи № 910/4103/23.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 27.07.2023 по 28.07.2023 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею доповідачем, з 08.07.2023 по 16.07.2023 перебувала у відрядженні, з 17.07.2023 по 21.07.2023 перебувала у відпустці, суддя Шаптала Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 17.07.2023 по 30.07.2023 перебував у відпустці і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно Конституції України реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: для працездатних осіб з 1 січня - 2684,00 гривень.

Отже, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує: 268 400,00 грн. (2684,00 грн * 100 = 268 400,00 грн). - станом на момент звернення з відповідним позовом та апеляційною скаргою.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимога про стягнення коштів у розмірі 1 096,70 грн., вказана справа, у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України, відноситься до малозначних справ.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4103/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду м. Києва від 06.06.2023. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртранснафта" на рішення Господарського суду м. Києва від 06.06.2023 у справі № 910/4103/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 надіслана учасникам справи засобами як електронного, так і поштового зв`язку.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, який на даний час продовжено відповідними Указами та триває.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України, в умовах запровадженого воєнного стану.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції, перевірено судом апеляційної інстанції, і що підтверджується наявними матеріалами справи, 16.11.2020 між Акціонерним товариством "Укртранснафта" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авторинок на Кільцевій" (постачальник) укладено договір поставки № 23-02/36-20 (далі - договір), за умовами якого за результатами проведеної процедури закупівлі (згідно з протоколом засідання Тендерного комітету Акціонерного товариства "Укртранснафта" у місті Києві від 02.11.2020 № 78ТК3/4) постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності (код 34350000-5 за ДК 021:2015) (UA-2020-09-29-000965-a) (шини для транспортних засобів великої тоннажності) (лот 2) (надалі за текстом - "товар"), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Пунктом 2.1 договору визначено, що номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки товару визначені у специфікації до даного договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, що є додатком № 1 до цього договору, його невід`ємною частиною (надалі - "специфікація").

За умовами п. 3.2 договору загальна сума договору становить 1 999 416 грн. у тому числі ПДВ (20%) 333 236 грн.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що постачальник починає відвантаження товару покупцю у строки, передбачені специфікацією, на підставі отриманої від покупця письмової заявки про готовність до виконання договору (далі - "заявка"). Поставка товару за цим договором здійснюється частинами/партіями товару, згідно з інформацією викладеною у заявці (заявках).

Пунктом 5.5 договору погоджено, що приймання кожної частини/партiї товару покупцем підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідного акта приймання-передачі товару на підставі підписаної видаткової накладної.

Згідно з п. 5.6 договору датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі товару.

Відповідно до п. 5.7 договору прийом товару покупцем за кількістю здійснюється у відповідності до товарно-супровідних документів та видаткових накладних згідно специфікації, за якістю - у відповідності до технічної документації та інших документів, що підтверджують якість товару.

Пунктом 5.8 договору визначено, що у разі виявлення при прийомі товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якостi та/або комплектності покупець негайно, але не пізніше 3-х робочих днів повідомляє про це постачальника. У цьому випадку складається акт виявлених недоліків товару, в якому, крім виявлених недоліків, зазначаються строки їх усунення постачальником. Постачальник зобов`язаний усунути недоліки за власний рахунок у строки, зазначені в акті виявлених недоліків товару.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до 30.11.2021 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

У специфікації (додатку № 1 до договору в редакції додаткової угоди № 1) погоджено строк поставки, а саме: по пунктах специфікації №№ 1, 3-11, 13-16, 19-24 - до 31.12.2020 включно; по пунктах специфікації №№ 2, 12, 17, 18 - протягом 30 календарних днів з дати отримання постачальником письмової заявки від покупця.

Відповідно до заявок про готовність Акціонерного товариства "Укртранснафта" до виконання договору: № 23-00/6/4151-20 від 23.11.2020, № 23-00/6/4517-20 від 18.12.2020, № 23-00/6/4551-20 від 22.12.2020, № 23-00/6/652-21 від 18.02.2021 позивач надав свою згоду на поставку товару, в кількості, визначеній у специфікації до договору, у строк протягом 30 календарних днів з дати отримання постачальником письмової заявки від покупця.

У повідомленнях про готовність до виконання договору відповідач повідомив позивача про готовність до постачання товару відповідно до вищезазначених заявок позивача, а саме:

- повідомлення №1218 від 18.12.2020 (згідно з заявками № 23-00/6/4151-20 від 23.11.2020, № 23-00/6/4517-20 від 18.12.2020, строк поставки з 24.12.2020 по 29.12.2020);

- повідомлення № 1222 від 22.12.2020 (згідно з заявкою № 23-00/6/4551-20 від 22.12.2020, строк поставки з 24.12.2020 по 29.12.2020);

- повідомлення № 311 від 11.03.2021 (згідно з заявкою № 23-00/6/652-21 від 18.02.2021, строк поставки з 16.03.2021 року по 19.03.2021).

Відповідно до акту перевірки товару відповідності договору від 24.12.2020, який складено комісією позивача, у складі: начальника групи з ремонту автотранспорту транспортної дільниці БВО "Кременчук" Рогатинського О.В., завідувача складом БВО "Кременчук" Данильчук Т.В. та провідного фахівця відділу супроводження закупівель Департаменту економічної безпеки Клопова С.В. встановлено, зокрема, що товар по позиціях специфікації договору №№ 18 (4 шт.), 21 (4 шт.) не відповідає умовам договору поставки від 16.11.2020 № 23-02/36-20, а саме додатку № 2 до договору поставки: "товар новий (не бувший у використанні), рік виготовлення не раніше 2020 року". Дата виготовлення вказана на товарі - 2019 рік.

Позивач направив на адресу відповідача лист № 23-00/6/4611-20 від 28.12.2020 щодо виявлених недоліків, в якому вказав про те, що в частині поставленого 24.12.2020 відповідачем товару виявлено відхилення від вимог щодо відповідності умовам договору, що підтверджується актом виявлених недоліків товару.

Разом із вищезазначеним листом № 23-00/6/4611-20 від 28.12.2020 позивач направив відповідачу акт виявлених недоліків товару, в якому просив зазначити строки усунення недоліків, які не повинні перевищувати 20 (двадцяти) робочих днів.

Листом №1228 від 28.12.2020 відповідач повідомив позивача про те, що виявлені недоліки будуть усунуті в термін не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів.

15.01.2021 відповідач направив позивачу повідомлення № 0115 про готовність до постачання партії товару по позиціям специфікації до договору №№ 18 (4 штуки), 21 (4 штуки) - на заміну шин які, згідно акту виявлених недоліків від 24.12.2020 року, які не відповідали вимогам додатку № 2 до договору у строки поставки з 18.01.2021 по 20.01.2021.

Відповідно до видаткових накладних: № 5186 від 24.12.2020 на суму 1 726 908 грн., № 80 від 18.01.2021 суму 192 825,60 грн. та № 749 від 16.03.2021 на суму 79 682,40 грн. та актів приймання-передачі товару: № 1 від 24.12.2020 на суму 1 726 908 грн., № 2 від 18.01.2021 на суму 192 825,60 грн., № 3 від 16.03.2021 на суму 79 682,40 грн., які підписані уповноваженими представниками обох сторін, відповідач поставив та передав у власність позивача товар на загальну суму 1 999 416 грн.

Позивач оплатив поставлений відповідачем товар у повному обсязі на загальну суму 1 999 416 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: № 0000078339 від 29.12.2020 на суму 1 726 908 грн., № 0000080741 від 28.01.2021 на суму 192 825,60 грн., № 0000084968 від 26.03.2021 на суму 79 682,40 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач порушив строки поставки товару на суму 64 512 грн., оскільки кінцевий строк поставки даного товару до 31.12.2020 (включно), а відповідач поставив зазначений товар 18.01.2021 у зв`язку з чим позивач на підставі п. 6.1 договору нарахував відповідачу 1 096,70 грн. пені.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 16.11.2020 між Акціонерним товариством "Укртранснафта" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авторинок на Кільцевій" (постачальник) укладено договір поставки № 23-02/36-20 (далі - договір), за умовами якого за результатами проведеної процедури закупівлі (згідно з протоколом засідання Тендерного комітету Акціонерного товариства "Укртранснафта" у місті Києві від 02.11.2020 № 78ТК3/4) постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності (код 34350000-5 за ДК 021:2015) (UA-2020-09-29-000965-a) (шини для транспортних засобів великої тоннажності) (лот 2) (надалі за текстом - "товар"), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.