Постанова

від 09.11.2023 по справі 911/1070/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2023 р. м.Київ Справа№ 911/1070/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 09.11.2023:

від прокуратури:Лук?янчук А.В. (прокурор)

від позивача:не з?явився;

від відповідача: не з?явився;

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -не з?явився;

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з?явився;

від третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з?явився;

від третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з?явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 24.05.2023

про закриття провадження у справі

у справі № 911/1070/22 (суддя Р.М. Колесник)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України

2. Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України

треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оазис-ДМ»

2. ОСОБА_1

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1070/22 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури (надалі - Прокуратура/прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (надалі - Держгеокадастр/позивач) до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (надалі - Сільрада/відповідач), в якій прокурор просить суд усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 26.11.2020 за індексним номером 55363689 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 15,57 га з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району з одночасним припиненням речових прав останньої на вказану земельну ділянку та повернення вказаної земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що внаслідок поділу земельної ділянки 3222484401:01:005:5026 площею 24,85 га, право постійного користування якою, на підставі державного акту на право постійного користування землею від 28.12.1994, належить Державному підприємству "Дослідне господарство "Дмитрівка" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України", було утворено, у тому числі, земельну ділянку з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111 площею 15,57 га.

Проте, як зазначає прокурор, в порушення вимог, зокрема ст.ст. 78, 116 Земельного кодексу України рішенням державного реєстратора від 26.11.2020 № 55363689 видалено власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111 - ДП "Дослідне господарство "Дмитрівка" Інституту садівництва НААН України" та додано нового власника Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області, а також замінено державну форму власності земельної ділянки на комунальну.

Прокурор стверджує, що внаслідок прийняття державним реєстратором незаконного рішення державу в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області позбавлено права (власності) розпорядження, а ДП "Дослідне господарство "Дмитрівка" Інституту садівництва НААН України права користування, земельною ділянкою площею 15,57 га з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111.

Зважаючи на наведені обставини прокурор звернувся до суду із вимогами про усунення перешкод у здійснені права користування земельною ділянкою, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та повернення земельної ділянки з незаконного володіння Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області її законному власнику.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2023 провадження у справі № 911/1070/22 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, позивача: Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України, Державне підприємство "Дослідне господарство "Дмитрівка" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оазис-ДМ", ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою - закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зважаючи на предмет позову та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спір у цій справі підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, адже результат розгляду справи впливає на права і обов`язки фізичної особи - ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження якої заявлено позов, у зв?язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Київська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (12.06.2023 згідно штемпеля поштової установи на описі вкладеного в цінний лист, з яким направлено апеляційну скаргу до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 24.05.2023 провадження у справі № 911/1070/22, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник посилався на те, що спір належить до розгляду в порядку господарського судочинства, а саме Господарським судом Київської області, оскільки предметом спору у цій справі є вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою площею 15,57 га з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та повернення земельної ділянки з незаконного володіння Дмитрівської сільської ради Бучанського району на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Київська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (12.06.2023 згідно штемпеля поштової установи на описі вкладеного в цінний лист, з яким направлено апеляційну скаргу до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023, апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.05.2023 у справі № 911/1070/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1070/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.05.2023 у справі № 911/1070/22.

06.07.2023 на виконання ухвали з суду першої інстанції надійшли матеріали справи №911/1070/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2023 апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.05.2023 у справі № 911/1070/22 залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржнику надано право усунути недоліки, а саме:

- подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.. 00 коп.

27.07.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про продовження стоку на усунення недоліків апеляційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.05.2023 у справі № 911/1070/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 заяву заступника Київської обласної прокуратури про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.05.2023 у справі № 911/1070/22 задоволено. Продовжено заступнику Київської обласної прокуратури процесуальний строк на подання доказу сплати судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.05.2023 у справі № 911/1070/22. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, скаржнику надано право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.05.2023 у справі № 911/1070/22.

08.08.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Київської обласної прокуратури надійшло клопотання про долучення до апеляційної скарги платіжну інструкцію від 28.07.2023 № 20963 про сплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.05.2023 у справі № 911/1070/22.

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. з 07.08.2023 по 08.08.2023 включно перебував у відпустці, і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1070/22 за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.05.2023. Судове засідання призначено на 14.09.2023 об 12 год. 40 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено до 19.10.2023.

19.10.2023 розгляд заяви не відбувся, у зв`язку з перебуванням з 16.10.2023 по 20.10.2023 у відпустці головуючого судді Станіка С.Р.

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. з 16.10.2023 по 20.10.2023 включно, з 23.10.2023 по 27.10.2023 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів, з 14.10.2023 по 24.10.2023 включно перебувала у відряджені, з 25.10.2023 по 31.10.2023 включно, 01.11.2023 перебувала у відпустці і вирішення питання стосовно призначення апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 розгляд апеляційної скарги призначено на 09.11.2023.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.

Явка учасників спору в судове засідання

В судове засідання 09.11.2023 з?явився прокурор, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 24.05.2023 провадження у справі № 911/1070/22, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші учасники справи - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області, Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України, Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оазис-ДМ», ОСОБА_1 - в судове засідання 09.11.2023 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином як засобами поштового, так і електронного зв?язку.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відзиви на апеляційну скаргу у встановлений судом строк - не надходили.

Ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи та апеляційної скарги, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що неявка представників Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис-ДМ», ОСОБА_1 в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, у провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1070/22 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якій прокурор просив суд усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 26.11.2020 за індексним номером 55363689 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 15,57 га з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району з одночасним припиненням речових прав останньої на вказану земельну ділянку та повернення вказаної земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що внаслідок поділу земельної ділянки 3222484401:01:005:5026 площею 24,85 га, право постійного користування якою, на підставі державного акту на право постійного користування землею від 28.12.1994, належить Державному підприємству "Дослідне господарство "Дмитрівка" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України", було утворено, у тому числі, земельну ділянку з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111 площею 15,57 га.

Проте, як зазначає прокурор, в порушення вимог, зокрема ст.ст. 78, 116 Земельного кодексу України рішенням державного реєстратора від 26.11.2020 № 55363689 видалено власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111 - ДП "Дослідне господарство "Дмитрівка" Інституту садівництва НААН України" та додано нового власника Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області, а також замінено державну форму власності земельної ділянки на комунальну.

Прокурор стверджує, що внаслідок прийняття державним реєстратором незаконного рішення державу в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області позбавлено права (власності) розпорядження, а ДП "Дослідне господарство "Дмитрівка" Інституту садівництва НААН України права користування, земельною ділянкою площею 15,57 га з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111.

Зважаючи на наведені обставини прокурор звернувся до суду із вимогами про усунення перешкод у здійснені права користування земельною ділянкою, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та повернення земельної ділянки з незаконного володіння Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області її законному власнику.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2023 провадження у справі № 911/1070/22 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, позивача: Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України, Державне підприємство "Дослідне господарство "Дмитрівка" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оазис-ДМ", ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою - закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зважаючи на предмет позову та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спір у цій справі підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, адже результат розгляду справи впливає на права і обов`язки фізичної особи - ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження якої заявлено позов, у зв?язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 13 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про закриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувала ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв`язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.

Ч. 1-4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України, визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч.3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч.4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч.7).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 уточнено висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18. А також відступлено від висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18; постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 925/650/18; постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 909/569/18; постанова Верховного Суду від 07 грудня 2018 у справі № 924/1256/17.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1);

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п.6);

- вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п. 13);

- інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (п.15).

Ч. 1, 3, 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Як установлено матеріалами справи, які досліджені судом апеляційної інстанції виключно щодо оцінки спірних правовідносин в контексті підстав наявності або відсутності процесуальних умов для застосування судом першої інстанції п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якому просив усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 26.11.2020 за індексним номером 55363689 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 15,57 га з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району з одночасним припиненням речових прав останньої на вказану земельну ділянку та повернення вказаної земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

В порядку ст. 45 Господарського процесуального кодексу України прокурор у позові визначив відповідача, як сторону судового процесу, яка має відповідати за позовом, а саме: Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області, стверджуючи про здійснене відповідачем порушення приписів земельного законодавства стосовно спірної земельної ділянки.

Звертаючись із вказаними вимогами до суду першої інстанції у липні 2022 року, прокурор стверджував про те, що на підставі незаконного рішення державного реєстратора було видалено законного власника спірної земельної ділянки - Підприємство та додано нового власника - Сільраду, а також замінено державну форму власності щодо земельної ділянки на комунальну.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що в перебігу розгляду справи ОСОБА_1 набуто право власності на спірну земельну ділянку, що підтверджується укладеним 13.04.2023 між Сільрадою та ОСОБА_1 договором купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за № 460, про що у Державному реєстрі речових прав вчинено відповідний запис. Вказані обставини прокурором в перебігу розгляду справи не спростовано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором заявлено вимоги стосовно земельної ділянки, власником якої наразі є фізична особа, тому вимоги за розглядуваним позовом у цій справі безпосередньо стосуються прав та обов`язків фізичної особи, якою набуто право власності на спірну земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на те, що матеріали справи свідчать, що з відповідним позовом прокурор звернувся до суду у липні 2022 року, визначивши відповідача, як сторону судового процесу, яка має відповідати за позовом, а саме: Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області, стверджуючи про здійснене відповідачем порушення приписів земельного законодавства стосовно спірної земельної ділянки, і заявивши вимоги стосовно усунення перешкод та скасування рішення державного реєстратора від 26.11.2020 за індексним номером 55363689 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 15,57 га з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району з одночасним припиненням речових прав останньої на вказану земельну ділянку та повернення вказаної земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, тобто, прокурором оскаржено дії відповідача, які на його переконання, призвели до незаконного відчуження земельної ділянки державної форми власності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Слід зазначити, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також запроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, у даному випадку, п.п. 1, 6, 13.

Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що спір у даній справі фактично стосується незгоди прокурора із наявністю перешкод інтересам держави в особі визначеного ним органу, які здійснені визначеним ним відповідачем, який є стороною судового процесу у статусі відповідача, і вимоги прокурора заявлені щодо усунення перешкод та скасування рішення державного реєстратора від 26.11.2020 за індексним номером 55363689 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 15,57 га з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району з одночасним припиненням речових прав останньої на вказану земельну ділянку та повернення вказаної земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, тобто, прокурором оскаржено дії визначеного ним відповідача, які на його переконання, призвели до незаконного відчуження земельної ділянки державної форми власності.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідні документи в підтвердження позовних вимог прокурора були долучені прокурором до позову, і він посилався на них в обґрунтування підстав позову, вказуючи на наявність саме порушених прав держави як власника земельної ділянки, щодо яких він реалізує обумовлені законом права згідно належних правових підстав, що відповідно, вказує на наявність господарського спору стосовно нерухомого майна - земельної ділянки на наведеній ним правовій підставі належності такої саме державі, в особі визначеного позивача.

При цьому, в контексті переданого прокурором на вирішення господарського суду спору, предметом спору є рішення, щодо якого відповідачем у певний період часу вчинені певні дії цивільно-правового характеру.

Таким чином, висновки суду першої інстанції в частині визначення цивільної юрисдикції заявленого спору виключно з підстав набуття прав фізичною особою на спірну земельну ділянку в процесі розгляду спору, - є помилковими, прийнятим без урахування суб?єктного складу спору, зокрема, визначеного прокурором відповідача, до якого пред?явлені певні вимоги, які стосуються дій, вчинених відповідачем стосовно такої земельної ділянки, зокрема вчинені перешкоди та вчинені рішення державного реєстратора від 26.11.2020 за індексним номером 55363689 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 15,57 га з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району з одночасним припиненням речових прав останньої на вказану земельну ділянку та повернення вказаної земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, тобто, прокурором оскаржено дії відповідача, які на його переконання, призвели до незаконного відчуження земельної ділянки державної форми власності, а отже, спір стосується щодо права власності чи іншого речового права на відповідну земельну ділянку, та вчинених щодо неї реєстраційних дій. Відповідно, пред?явлення певних вимог прокурором до визначеного ним відповідача, суд має оцінити в сукупності як з точки зору їх правомірності, так і з точки зору належності відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір у даній справі має вирішуватися за правилами господарського судочинства, оскільки предметом спору у цій справі є вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою площею 15,57 га з кадастровим номером 3222484401:01:005:5111, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та повернення земельної ділянки з незаконного володіння Дмитрівської сільської ради Бучанського району на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спір у цій справі є цивільно-правовим і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства (тобто, за правилами Цивільного процесуального кодексу України), адже спір у цій справі є господарсько-правовим і належить до юрисдикції господарських судів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що переданий прокурором на вирішення спір носить ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду в силу приписів п. 6, 13 частини першої ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції помилково застосував п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, постановивши оскаржувану ухвалу, яка підлягає скасуванню в апеляційному порядку.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи прокурора в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому ухвала Господарського суду Київської області від 24.05.2023 у справі № 911/1070/22 підлягає скасуванню на підставі ст. 277, п.1-4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України. Також, оскільки судом апеляційної інстанції скасована ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі, керуючись правами, наданими ч. 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, справа передається для подальшого розгляду суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 240, 231, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.05.2023 у справі № 911/1070/22 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 24.05.2023 у справі № 911/1070/22 - скасувати.

3. Матеріали справи № 911/1070/22 направити для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 18.12.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала