Постанова

від 18.12.2023 по справі 910/3196/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2023 р. Справа№ 910/3196/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Новосельцева О.Р.

представників сторін:

від позивача: Асатрян Т.Л.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023

у справі №910/3196/22 (Суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19"

про стягнення 165400 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3196/22 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19" 22 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині заяви відмовлено.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500,00 грн, суд дослідив опис наданих послуг адвоката, врахував критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, взяв до уваги конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, а також заперечення позивача, та дійшов висновку про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 22 500,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 у справі №910/3196/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу відповідача до 4 500,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що дана справа не є складною та адвокатом не витрачено багато часу на виконання робіт необхідних для надання правової допомоги у вказаній справі, а також не доведено об`єму наданих послуг, тому вважає витрати на правничу допомогу відповідача у розмірі 22 500 грн є необґрунтованими та неспівмірними, ні зі складністю справи, ні з часом, витраченим адвокатом на дану справу, ні із ціною позову.

Також апелянт вказує, що відповідачем не надано детального опису виконаних робіт, не зазначено, які саме послуги були надані представником, а в акті здачі-приймання робіт відповідач посилається на додаток № 15, з якого вбачається, що адвокатом не виконувались всі зазначені у додатку послуги взагалі.

Крім того, суд не взяв до уваги, що відповідач приймав участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, тобто відповідачем не було витрачено часу на дорогу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 у справі №910/3196/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 у справі №910/3196/22 та призначено справу до розгляду на 23.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 заяву про самовідвід судді Суліма В.В. у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 у справі №910/3196/22 - задоволено. Справу № 910/3196/22 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/4329/23, у зв`язку з самовідводом судді Суліма В.В. (який не є головуючим суддею) відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3196/22

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Коротун О.М., Гаврилюка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 прийнято справу № 910/3196/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Коротун О.М., Гаврилюка О.М. та призначено розгляд справи на 27.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у зв`язку з повітряною тривогою судове засідання було призначено на 18.12.2023.

Явка представників сторін

Представники відповідача у судове засідання, призначене на 18.12.2023, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Вказаний факт належного повідомлення зазначених сторін підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0209078006753 за довіреністю, повідомленням № 0600231460516, яке повернуто Північному апеляційному господарському суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і яка повернута підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Оскільки судом надсилались ухвали суду на адресу відповідача, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, усі вони розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, відповідач вважається належним чином повідомленими про розгляд справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 18.12.2023 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу відповідача до 4 500,00 грн.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19" про стягнення 12926 грн., сплачених позивачем за управління будинком, які фактично є незаконно нарахованим експлуатаційним тарифом; стягнення 117134 грн. за проведений позивачем ремонт місць загального користування будинку; стягнення 35340 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди у зв`язку з неотриманням орендної плати за здачу в оренду належних позивачу на праві власності приміщень у будинку за адресою: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" відмовлено повністю.

Після ухвалення зазначеного судового рішення 09.09.2022 через систему "Електронний суд" від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3196/22.

Ухвалою суду від 19.09.2022 прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі № 910/3196/22 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи у зв`язку з вирішенням питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 провадження у справі №910/3196/22 з розгляду заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19" про ухвалення додаткового рішення зупинено до перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/3196/22 у порядку апеляційного провадження.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі № 910/3196/22 рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 залишено без змін.

02.08.2023 матеріали справи №910/3196/22 повернулися до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 провадження у справі № 910/3196/22 з розгляду заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19" про ухвалення додаткового рішення поновлено та призначено судове засідання на 31.08.2023.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3196/22 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19" 22 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині заяви відмовлено.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500,00 грн, суд дослідив опис наданих послуг адвоката, врахував критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, взяв до уваги конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, а також заперечення позивача, та дійшов висновку про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 22 500,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з частиною третьою статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Крім того, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Колегія судів також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Таким чином, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Так, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу відповідач посилається на договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 01-11/11/21 укладений 11.11.2021 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Есквайрс» (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає доручення клієнта про надання йому професійної правничої (правової) допомоги в обсязі, порядку та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього.

Згідно з п. 4.1 договору за надання професійної правничої (правової) допомоги клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар). Розмір такої винагороди адвокатського об`єднання та порядок її сплати встановлюється додатком до цього договору, який є невід`ємною його частиною.

У додатку від 30.05.2022 № 15 до договору погоджено, що клієнт доручає адвокатському об`єднанню надання професійної правничої (правової) допомоги в Господарському суді міста Києва у справі №910/3196/22, а саме:

п.1.1.1 вивчення та аналіз матеріалів справи, документів, інформації клієнта та надання правової оцінки позиції клієнта відповідно до постановлених клієнтом цілей;

п.1.1.2 збирання відомостей про факт, що можуть бути використані як докази;

п.1.1.3 здійснення підготовки та направлення необхідних адвокатських запитів;

п.1.1.4 підготовка та подання до суду заяв про забезпечення та витребування доказів або позову ;

п.1.1.5 підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву, заперечення;

п.1.1.6 підготовка та подання до суду всіх необхідних процесуальних документів (у т.ч. заяв, клопотань, письмових пояснень, тощо) та доказів;

п.1.1.7 забезпечення захисту прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду справи у Господарському суді міста Києва, включаючи, але не виключно, представництво клієнта як учасника справи у суді першої інстанції зі всіма правами, що надані відповідним учасникам справи законодавством (у разі розгляду справи за викликом сторін).

Також, 30.05.2022 сторонами укладено додаток № 16 до договору, в якому погоджено, що розмір винагороди (гонорару), яка сплачується адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені в п. 1.1.1-1.1.6 додатку № 15 до договору становить 33000 грн. без ПДВ (у разі розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін).

Розмір винагороди (гонорару), яка сплачується адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені в п. 1.1.7 додатку № 15 до договору становить 8500 грн. за одне судове засідання.

28.06.2022 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №01-11/11/21 про внесення змін до додатку №16 від 30.05.2022, відповідно до п. 1 якої у зв`язку із прийняттям Господарським судом міста Києва ухвали від 13.06.2022 у справі №910/3196/22 про перехід до розгляду справи сторони погодили внесення змін до п. 1.1. додатку №16 від 30.05.2022, виклавши його у такій редакції: « 1.1. Розмір винагороди (гонорару), яка сплачується адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у пп.1.1.1-1.1.7 додатку № 15 до договору становить 45 000,00 грн без ПДВ».

29.06.2022 Адвокатським об`єднанням виставлено рахунок на оплату № 6-29/06-22 на суму 45 000,00 грн.

09.09.2022 сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.08.2022 № 01-01/08/22 на суму 45000 грн за договором від 11.11.2021 № 01-11/11/21 із додатками від 30.05.2022 № 15, 16 щодо надання правової допомоги, передбаченої додатком № 15.

Відповідно до платіжного доручення від 13.07.2022 № 2780 відповідач сплатив на рахунок адвокатського об`єднання «Есквайрс» грошові кошти в сумі 45000 грн. за договором від 11.11.2021 № 01-11/11/21 із додатками від 30.05.2022 № 15, 16.

Отже, відповідач просив стягнути з позивача 45 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Як встановлено судом першої інстанції, 21.08.2023 від представника позивача надійшло заперечення проти задоволення заяви про розподіл судових витрат, в яких він зазначає, що дана справа не є складною та адвокатом не витрачено багато часу на виконання робіт необхідних для надання правової допомоги у вказаній справі, а також не доведено об`єму наданих послуг, звертає увагу, що розмір заявлених витрат у розмірі 45 000,00 грн, становить приблизно 28% від ціни позову, що є неспівмірним зі складністю справи та ціною позову, та просив зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу відповідача до 4 500,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Як встановлено судом, розмір винагороди адвоката в договорі від 11.11.2021 № 01-11/11/21 із додатками від 30.05.2022 № 15, 16 (із додатковою угодою від 28.06.2022 № 1) становить фіксовану суму 45 000,00 грн.

Також суд зауважує, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.08.2022 № 01-01/08/22 на суму 45 000,00 грн містить фіксований розмір оплати за послугу з представництва інтересів позивача в межах справи № 910/3196/22 в Господарському суді міста Києва, тобто без виокремлення окремо оплати за судові засідання.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що адвокатським об`єднанням за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені в п. 1.1.1-1.1.6 додатку № 15 включено наступні послуги, зокрема,

п.1.1.1 вивчення та аналіз матеріалів справи, документів, інформації клієнта та надання правової оцінки позиції клієнта відповідно до постановлених клієнтом цілей;

п.1.1.2 збирання відомостей про факт, що можуть бути використані як докази;

п.1.1.3 здійснення підготовки та направлення необхідних адвокатських запитів;

п.1.1.4 підготовка та подання до суду заяв про забезпечення та витребування доказів або позову Проте дані послуги включає в себе підготовка відзиву на позовну заяву, а тому вказані послуги не можуть бути визнані судом як реальні (дійсні та необхідні).

Щодо такої послуги, як підготовка та подання до суду всіх необхідних процесуальних документів (у т.ч. заяв, клопотань, письмових пояснень, тощо) та доказів (п.1.1.6) колегія суддів зазначає, що вказані процесуальні документи судом не приймалася до розгляду, а їх подання не було необхідним.

Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 45 000,00 грн, стосовно якої подано заяву, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також приймаючи до уваги клопотання позивача про зменшення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви відповідача, з покладанням на позивача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500,00 грн та відмову у решті заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 у справі №910/3196/22 задоволенню не підлягає. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 у справі №910/3196/22 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 у справі №910/3196/22 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 у справі №910/3196/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3196/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 19.12.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк