Ухвала

від 11.12.2023 по справі 910/11878/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"11" грудня 2023 р. Справа№ 910/11878/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі №910/11878/23 (суддя Морозов С.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саті-Нова Союз» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції, Державної казначейської служби України, Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці про стягнення 311 801,63 грн

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі №910/11878/23 позов задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Саті-Нова Союз» суму 3% річних в розмірі 5 655,00 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 18 425,58 грн та суму судового збору в розмірі 361,21 грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено; судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 315,81 грн залишено за Товариством з обмеженою відповідальністю «Саті-Нова Союз».

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі №910/11878/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11878/23.

На адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали витребуваної справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач 2 просить переглянути судове рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів в сумі 3% річних в розмірі 5 655,00, суму інфляційних втрат в розмірі 18 425,58 грн.

Оскільки пропорційно визначений відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору від оскаржуваної суми є меншим за мінімальний розмір, встановлений цією ж нормою закону (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2023 складає 2684,00 грн), то з урахуванням вимог пп 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає, що за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті 3 220, 80 грн (тобто 150 відсотків від мінімального розміру судового збору 2684,00 грн), з урахуванням застосування коефіцієнту 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі.

Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 02.08.2019 у справі № 905/1879/18 та від 31.07.2019 у справі № 905/105/19.

Доказів сплати судового збору скаржником не подано.

В свою чергу, апелянтом заявлено клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване особливим режимом виконання повноважень Казначейством в умовах воєнного стану, що дозволяє здійснити оплату судового збору лише у третю чергу та унеможливлює своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті (ч.2 ст.8 Закону "Про судовий збір").

З аналізу ст.8 Закону "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Частиною 1 ст.8 Закону "Про судовий збір" прямо передбачено право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зокрема, саме позивачу - фізичній особі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, або якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на те, що скаржник не є позивачем у справі, предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відхиляються.

Подібна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 09.06.2023 у справі №910/4149/21, від 07.02.2023, від 27.02.2023 та від 13.03.2023 у справі №927/561/21.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 у справі №910/11878/23 залишити без руху.

2. Державній казначейській службі України усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі є 3 220, 80 грн. протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко