Рішення

від 03.05.2023 по справі 675/1719/19

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1719/19

Провадження № 2/675/18/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" травня 2023 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ізяславського районного суду, в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Державного реєстратора комунального підприємства «Бюро нерухомості «Поділля» Кметь Володимира Леонідовича, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділлятрансагро» про визнання незаконними та скасування наказів, договорів оренди,

в с т а н о в и в :

08 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про визнання незаконними та скасування наказів, договорів оренди, в обгрунтування якої зазначила, що з метою створення фермерського господарства у 2014 році вона звернулася до Держземагентства у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу щодо відведення земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства за межами Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області. Наказом № 22-3749/14-14-СГ від 03 вересня 2014 року їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області з кадастровим номером 6822186600:05:018:0001 площею 80,1019 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Позивачкою було виготовлено документацію та сформовано земельну ділянку і 15 лютого 2015 року проведена реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. 09 липня 2015 року ОСОБА_1 подала заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з усіма необхідними документами, однак листом відповідача від 27 жовтня 2015 року їй повідомлено про відмову у затвердженні проекту землеустрою.

Не погоджуючись із діями Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, позивачка звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду, який постановою від 17 лютого 2016 року визнав протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо нерозгляду у встановлені законодавством України строки розгляду заяв про затвердження проектів землеустрою щодо відведення, зокрема, земельної ділянки площею 80,108 га за межами населених пунктів сільських рад Ізяславського району Хмельницької області, визнав протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення, зокрема, земельної ділянки площею 80,108 га за межами населених пунктів сільських рад Ізяславського району Хмельницької області. Однак зазначене судове рішення відповідачем не виконане.

01 березня 2016 року ОСОБА_1 знову звернулася із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про виконання вимог закону та рішення суду щодо затвердження наданого нею проекту землеустрою стосовно спірної земельної ділянки, однак відповідачем надана відповідь від 04 липня 2016 року № К-16928/0-5456/6-16, у якій було зазначено, що прокуратурою Хмельницької області оскаржується наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на оспорювану земельну ділянку. Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 11 вересня 2017 року у справі № 675/1476/16-ц відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Хмельницької області про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-3649/14-14-СГ від 03 вересня 2014 року.

На чергову заяву позивачки від 18 вересня 2017 року щодо погодження проекту землеустрою Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області надана відповідь від 28 вересня 2017 року № К-25997/0-13063/6-17, в якій відповідач мотивує свою відмову тим, що термін дії висновку про погодження документації із землеустрою минув.

ОСОБА_1 вказує, що нею було дотримано всі необхідні вимоги щодо порядку набуття земельної ділянки в оренду, зволікання із передачею земельної ділянки в оренду мало місце не з її вини, а з вини Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Не передавши в оренду позивачці спірну земельну ділянку, відповідач Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області 11 грудня 2017 року видав наказ № 22-23187-СГ, яким затвердив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною виду цільового призначення та передав у власність відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0810 для ведення особистого селянського господарства, виділивши її з кадастрового номера 6822186600:05:018:0001 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 грудня 2017 року № 22-23187-СГ державний реєстратор комунального підприємства «Бюро нерухомості «Поділля» Кметь В. Л. провів державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822186600:05:018:0810 за ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_2 передав дану земельну ділянку в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Поділлятрансагро» (далі - ТОВ «Поділлятрнсагро») та в Державному реєстрі речових прав зареєстроване відповідне право оренди.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просить суд:

1) визнати незаконною бездіяльність Головного управління Держгеокадатру у Хмельницькій області щодо неприйняття ним рішення стосовно поданої позивачем заяви від 18 вересня 2017 року про затвердження проекту землеустрою та передачу позивачу у користування земельної ділянки площею 80 га, яка знаходиться поза межами Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області;

2) визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 грудня 2017 року № 22-23187-СГ;

3) скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0810;

4) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію речових прав за договором оренди № 23 від 22 січня 2018 року, укладеним між ТОВ «Поділлятрансагро» та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0810.

Від представника ТОВ «Поділлятрансагро» адвоката Олійника В. П. надійшов відзив на позов ОСОБА_1 , в якому він вказує на необґрунтованість та безпідставність її позовних вимог, дії відповідачів вважає правомірними, зазначає, що позивач вже використала своє право на отримання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, також нею обраний невірний спосіб захисту, а тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Кравчук В. І. у поданому відзиві проти позову заперечив з тих підстав, що позивачка не надала суду доказів про те, що в момент прийняття наказу № 22-23187-СГ від 11 грудня 2017 року на земельну ділянку з кадастровим номером 6822186600:05:018:0810 були зареєстровані речові права позивачки. Також ОСОБА_1 не надала доказів щодо реєстрації будь-яких обтяжень на земельну ділянку в реєстрі речових прав, позивачка не набула прав орендаря, внаслідок чого відповідачами не було порушено її право. Посилаючись на приписи ст. 134 ЗК України, представник відповідача вказує на те, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах). Натомість отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки в оренду чи його відсутність не має жодного правового значення для надання такого дозволу іншій особі щодо тієї ж земельної ділянки. Крім того, позивачкою невірно обраний спосіб захисту, оскільки наказ № 22-23187-СГ від 11 грудня 2017 року не порушує прав відповідача. Зважаючи на викладене, просить відмовити позивачці у заявленому позові.

Відповідачі державний реєстратор Комунального підприємства «Бюро нерухомості «Поділля» Кметь В. Л. та ОСОБА_2 відзиви на позов ОСОБА_1 не подали.

Сторони та їх представники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Позивачка ОСОБА_1 у раніше поданому до суду письмовому клопотанні просила слухати справу за її відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Поділлятрансагро» адвокат Карун В. П. звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив справу розглядати за його відсутності, проти задоволення позову заперечував.

Відповідачі Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державний реєстратор Комунального підприємства «Бюро нерухомості «Поділля» Кметь В. Л., ОСОБА_2 про причини неприбуття суд не повідомили, заяв та клопотань не надіслали.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за відсутності позивача та відповідачів, які не прибули в судове засідання.

Дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.

Позовна заява надійшла до суду 08 серпня 2019 року.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2019 року відкрите провадження за вказаною заявою.

Ухвалою суду від 10 січня 2020 року закрите підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Розпорядженням керівника апарату Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року № 10 у зв`язку із закінченням повноважень судді Трасковського С. Л. відповідно до п. п. 19, 20 розділу 8 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 675/1719/19.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 24 вересня 2021 року визначено головуючою суддею Янішевську О. С.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року відкрите провадження у цій справі, справа прийнята до провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року закрите підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовано земельні відносини, є Земельний кодекс України.

Згідно з абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 ЗК України).

Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держемагентства у Хмельницькій області із заявою в 2014 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 80,108 га з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства за межами населених пуктів Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Наказом № 22-378/14-14-СГ від 03 вересня 2014 року позивачці надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, площею 80,1019 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

На підставі вказаного наказу ОСОБА_1 замовила та отримала у Земельно-аграрному центрі «Карат» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства.

Відповідно до висновку Відділу в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 грудня 2014 року № 0186 погоджено вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6801762032015, сформованого за заявою ОСОБА_1 15 лютого 2015 року, державна реєстрація земельної ділянки площею 80,1019 га з кадастровим номером 6822186600:05:018:0001 проведена 15 лютого 2015 року на підставі вищевказаного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У подальшому ОСОБА_1 подала до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області заяву від 09 липня 2015 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 80,1019 га з кадастровим номером 6822186600:05:018:0001, розташованої за межами населених пунктів Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, та надання її в користування для ведення фермерського господарства, однак листом відповідача від 27 жовтня 2015 року № 31-22-7777.5-13049/23-15 їй повідомлено про відмову у затвердженні даного проекту.

Такі дії Головного управління Деоржгеокадастру у Хмельницькій області були оскаржені позивачкою до Хмельницького окружного адміністративного суду, який постановою від 17 лютого 2016 року у справі № 822/51/16 визнав протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо нерозгляду у встановлені законодавством України строки розгляду заяв про затвердження проектів землеустрою щодо відведення, зокрема, земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 80,1018 га за межами населених пунктів Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, визнав протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення, зокрема, земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 80,1018 га за межами населених пунктів Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

У подальшому ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою від 01 березня 2016 року, в якій у відповідності до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року просила надіслати їй, зокрема, наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 80,1018 га та надати їй у користування строком на 49 років для ведення фермерського господарства з укладенням договору оренди зазначеної земельної ділянки, на що одержала повідомлення за вихідним номером К-16928/0-5456/6-16 від 04 липня 2016 року про те, що прокуратурою Хмельницької області оскаржується наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на оспорювану земельну ділянку, а тому рішення щодо даного питання буде прийняте після остаточного рішення по вказаній справі.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 11 вересня 2017 року у справі № 675/1476/16-ц відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Хмельницької області про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-3649/14-14-СГ від 03 вересня 2014 року.

Тому 18 вересня 2017 року ОСОБА_1 знову звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки та надання її в оренду.

28 вересня 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за вихідним номером К-25997/0-13063/6-17 надало позивачці відповідь, з якої вбачається, що відсутні підстави для задоволення її заяви через сплив терміну дії висновку № 0186 від 11 грудня 2014 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Натомість 11 грудня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ № 22-23187-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною виду цільового призначення та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0810, для ведення особистого селянського господарства.

Зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було попередньо погоджено експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Кислою Г. С. за висновком від 29 вересня 2017 року № 13663 /82-17.

На підставі вказаного наказу 19 грудня 2017 року державним реєєстратором комунального підприємства «Бюро нерухомості «Поділля» Кметь В. Л. проведено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822186600:05:018:0810, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 122533326 від 02 травня 2018 року.

У подальшому ОСОБА_2 за договором оренди землі № 23 від 22 січня 2018 року передав дану земельну ділянку в оренду строком на 15 років ТОВ «Поділлятрнсагро» та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 січня 2018 року зареєстроване відповідне право оренди, про що зроблений запис за № 24645857.

Відповідно до довідки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від 14 червня 2018 року земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0810 сформована із земельної ділянки з кадастровим номером 6822186600:05:018:0001 площею 80,1019 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

У своєму позові ОСОБА_1 посилається на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 грудня 2017 року № 22-23187-СГ та договором оренди земельної ділянки № 23 від 22 січня 2018 року, укладеним між відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ «Поділлятрансагро», порушено її право на отримання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами ЗК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регулюється ст. ст. 123, 124 ЗК України.

У силу ч.ч. 2, 3, 4, 6 ст. 123 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За замовленням заінтересованої особи виконавець розробляє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельної ділянки здійснюється на підставі вищезазначеного рішення шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, правовідносини оренди виникають лише в момент укладення договору оренди.

До цього моменту, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме - щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл здійснити певні дії на землі, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати земельну ділянку, яку особа бажає отримати в оренду в майбутньому.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Отже, надання позивачу згоди на розроблення документації із землеустрою не свідчить про надання цієї земельної ділянки їй у користування.

Разом з тим, у зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Прийнятий відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області (як суб`єктом владних повноважень) наказ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 11 грудня 2017 року № 22-23187-СГ є ненормативним актом, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання та визнання незаконним такого акта не породжує наслідків для власників (користувачів) земельних ділянок.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних правовідносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним можуть розглядатися у порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду у порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на земельну ділянку), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено судом між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області виникли правовідносини, які були спрямовані на набуття позивачем права користування земельною ділянкою на умовах оренди. Разом з тим, правовідносини, що виникли між відповідачем ОСОБА_2 та Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області стосувалися права власності на земельну ділянку, що юридично є різними, оскільки складові права власності є ширшими як і зовсім різними є підстави для набуття таких прав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивачки жодних прав щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0810 не виникло, тому відповідний наказ про затвердження документації із землеустрою та надання вказаної земельної ділянки у власність відповідачу не може порушувати права позивачки, які не були нею набуті.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визнання незаконним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11 грудня 2017 року № 22-23187-СГ до задоволення не підлягають.

Оскільки у цій справі позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0810, а також про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речових прав за договором оренди № 23 від 22 січня 2018 року, укладеним між ТОВ «Поділлятрансагро» та ОСОБА_2 щодо вказаної земельної ділянки, є похідними від вимог про визнання незаконним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від від 11 грудня 2017 року № 22-23187-СГ, то вони також не підлягають задоволенню.

Суд також зауважує, що метою розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є її індивідуалізація (конкретизація). Здійснення такої індивідуалізації, зокрема, дозволяє здійснити формування земельної ділянки.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі (ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про державний земельний кадастр»).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

За змістом ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, поділу або об`єднання земельних ділянок.

Судом встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки, яку мала намір одержати в користування на умовах оренди ОСОБА_1 , скасована та вона припинила своє існування як об`єкт цивільних прав. Відповідне рішення про скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки позивачем не оскаржено. Також ОСОБА_1 не оскаржено і державну реєстрацію виділеної відповідачу ОСОБА_4 земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Отже, навіть задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про передачу у власність ОСОБА_2 відповідної земельної ділянки, а також похідних вимог про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку, визнання недійсним відповідного договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речових прав за договором оренди не призведе до автоматичного поновлення у Державному земельному кадастрі раніше сформованої та на даний час не існуючої як об`єкта цивільних прав земельної ділянки площею 80,1019 га, затвердження відповідного проекту землеустрою та передачі її в оренду позивачці.

Тому, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню також у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту своїх прав.

Судом також встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області прийнято ряд наказів про затвердження документації із землеустрою та передачу ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства, зокрема:

- наказом від 13 червня 2018 року № 22-3548-СГ передано у користування земельну ділянку площею 32,8459 га;

- наказом від 13 червня 2018 року № 22-3549-СГ передано у користування земельну ділянку площею 39,0828 га;

- наказом від 13 червня 2018 року № 22-3550-СГ передано у користування земельну ділянку площею 14,3610 га;

- наказом від 13 червня 2018 року № 22-3551-СГ передано у користування земельну ділянку площею 5,0710 га;

- наказом від 07 серпня 2018 року № 22-4963-СГ передано у користування земельну ділянку площею 37,9195 га.

На підставі вказаних наказів між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 були укладені договори оренди земельних ділянок: № 116/57-18-ДО від 13 липня 2018 року, № 117/57-18-ДО від 13 липня 2018 року, № 118/57-18-ДО від 13 липня 2018 року, № 131/57-18-ДО від 15 серпня 2018 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 179547488 від 03 вересня 2019 року за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано право оренди щодо вищевказаних наступних земельних ділянок: площею 32,8459 га з кадастровим номером 6822187500:03:001:0420; площею 37,9195 га з кадастровим номером 6822188700:04:010:0115; площею 14,361 га з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051; площею 5,071 га з кадастровим номером 6822186600:04:007:1052.

Крім того, 01 квітня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області і Фермерським господарством «Віста-К» укладено договори оренди земельних ділянок для створення фермерського господарства: площею 10,3128 га; 12,8939 га; 45,8853 га; 6,6697 га; 8,7155 га; 11,7911 га; 4,3668 га; 6,3514 га; 136,6502 га; 25,1350 га.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03 вересня 2019 року № 1005705334 єдиним засновником і керівником Фермерського господарства «Віста-К» на даний час є ОСОБА_1 .

У відзиві на позов ОСОБА_1 представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділлятрансагро» адвокат Олійник В. П. зазначає, що на час звернення ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства позивачка була засновником Фермерського господарства «Віста-К», яке на час його створення мало в наявності земельну ділянку, що є необхідною передумовою для його державаної реєстрації. Крім того, для створення фермерського господарства ОСОБА_1 у 2018 році одержала в оренду ряд інших земельних ділянок. Тому подальше звернення ОСОБА_1 до Головного управління Держземгагентства у Хмельницькій області щодо передачі спірної земельної ділянки площею 80,1019 га в оренду для ведення фермерського господарства суперечить нормам чинного на той час законодавства, яке передбачало, що право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження перебування ОСОБА_1 у складі засновників Фермерського господарства «Віста-К» на час одержання зазначеним господарством у оренду відповідних земельних ділянок. Вищевказані договори оренди земельних ділянок від 01 квітня 2014 року укладені з Головним управлінням Держземгагентства у Хмельницькій області від імені Фермерського господарства «Віста-К» його керівником ОСОБА_5 .

З тексту рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 11 вересня 2017 року у справі № 675/1476/16-ц вбачається, що ОСОБА_1 є співзасновником Фермерського господарства «Віста-К» з 15 серпня 2014 року, тобто після одержання в оренду цим господарством 01 квітня 2014 року вищевказаних земельних ділянок.

Більше того, зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення було створення нового фермерського господарства «Віста-А», а не передача в оренду цієї ділянки раніше створеному фермерському господарству.

Будь-які належні та допустимі докази на підтвердження наміру ОСОБА_1 передати земельну ділянку площею 80,1019 га, з приводу якої виник спір у даній справі, в оренду Фермерському господарству «Віста-К» в матеріалах даної справи відсутні.

На час звернення ОСОБА_1 у березні 2014 року до Головного управління Держземгагентства у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу щодо відведення земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства позивач як громадянин інших земельних ділянок з цією метою не отримувала, позаяк вона як фізична особа уклала договори оренди відповідних земельних ділянок тільки у 2018 році.

Відтак, доводи відповідача стосовно того, що при зверненні у 2014 році до Головного управління Держземгагентства у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 вже використала своє право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду, а тому інша земельна ділянка могла бути отримана нею тільки на конкурентних засадах через участь у торгах, є помилковими.

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-80, 81, 89, 95, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Красилівським РВ УМВС України в Хмельницькій області 09 червня 1998 року, жительки АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (місце знаходження м. Хмельницький, вул. Інститутська, буд. 4/1, код ЄДРПОУ 39767479), державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро нерухомості «Поділля» Кметь Володимира Леонідовича (місце знаходження с. Маків Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вул. Воздвиженська, буд. 22), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області 18 вересня 2007 року, жителя АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділлятрансагро» (місце знаходження м. Нетішин Хмельницької області, Проспект Незалежності, буд. 11, офіс 303, код ЄДРПОУ 41863354) про визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 12 травня 2023 року.

Суддя: О. С. Янішевська