Ухвала

від 20.12.2023 по справі 922/1710/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

20 грудня 2023 року м. Харків Справа № 922/1710/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Пуль О.А.;

розглянувши апеляційну скаргу (вх.№2629Х/2) Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібозавод» на рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2023 у справі №922/1710/23 (повний текст рішення складено 13.11.2023 суддею Новіковою Н.А. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Новаторг», м.Харків,

до Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібозавод», м.Дніпро,

про стягнення 9812264,27 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2023 у справі №922/1710/23 у позові відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Новаторг» 8179915,50 грн заборгованості за поставлений товар за договором поставки №БПР2906224 від 29.06.2022, 649193,15 грн - інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором поставки № БПР2906224 від 29.06.2022 року, 906795,28 грн - річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором поставки №БПР2906224 від 29.06.2022, а також 146038,56 грн витрат по сплаті судового збору. У решті позову відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2023 у справі №922/1710/23 у частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Новаторг» 8179915,50 грн заборгованості за поставлений товар за договором поставки №БПР2906224 від 29.06.2022, 649193,15 грн - інфляційні втрати за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором поставки № БПР2906224 від 29.06.2022 року, 906795,28 грн - річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором поставки №БПР2906224 від 29.06.2022, а також 146038,56 грн витрат по сплаті судового збору, у задоволенні позову відмовити повністю.

Також заявником апеляційної скарги заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення судом першої інстанції.

Клопотання обґрунтоване тим, що у зв`язку з арештом грошових коштів на рахунках відповідача на підставі ухвали про забезпечення позову у даній справі, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, витратні операції в межах арештованих декількох мільйонів гривень з рахунків відповідача не є можливими до моменту накопичення надлишкових коштів на рахунках або припинення забезпечення, через вказані обставини у відповідача відсутня можливість сплатити судовий збір у даній справі за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1710/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/1710/23.

15.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху за таких підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначеному Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка судового збору з апеляційних скарг, що подаються на рішення суду, складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як зазначено вище, в апеляційній скарзі, яка подана через систему «Електронний суд», заявник оскаржує рішення в частині задоволення позовних вимог у сумі 9735903,93 грн.

Ураховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у даній справі складає 175246,27 грн (9745903,93 грн х 1,5% х 150% = 219057,84 грн х 0,8=175246,27 грн).

Проте до матеріалів апеляційної скарги заявником не надано докази сплати судового збору, водночас апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення судом першої інстанції.

Розглянувши заявлене клопотання скаржника, суд апеляційної інстанції не убачає підстав для його задоволенню з огляду на таке.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» регулює відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Зазначеною нормою передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень ст.8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що суд може, зокрема, за клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк визначене коло осіб. Для цього заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів.

Законом України «Про судовий збір» визначено, що підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору є доведення заявником, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним усіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства наведено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява №28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 ст.6 Конвенції (пункт 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст.8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Частиною 2 ст.6 та частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений частиною 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких допускається, зокрема, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №922/624/20, від 28.12.2020 у справі №922/4277/19).

За змістом ст.8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення або відстрочення сплати судового збору юридичним особам (ухвали Верховного Суду від 29.12.2020 у справі №922/3488/19, від 27.11.2020 у справі №911/3661/16, від 28.12.2020 у справі №910/6889/13); в ухвалах від 24.12.2020 у справі №920/746/17, від 24.12.2020 у справі №920/744/17 Верховний Суд вказав, що зазначена норма стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на юридичних осіб.

Як вказано вище, в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянт посилається на те, що грошові кошти на рахунках відповідача арештовані на підставі ухвали про забезпечення позову у даній справі, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, витратні операції в межах арештованих декількох мільйонів гривень з рахунків відповідача не є можливими до моменту накопичення надлишкових коштів на рахунках або припинення забезпечення, через вказані обставини у відповідача відсутня можливість сплатити судовий збір у даній справі за подання апеляційної скарги.

З матеріалів справи убачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2023 у справі №922/1710/23, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, задоволено спірну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Новаторг» (вх.№11608/23 від 09.05.2023) про забезпечення позову у справі №922/1710/23. Накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» у межах суми позову 9418242,01 грн, які знаходяться на усіх рахунках відповідача в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, в тому числі, але не обмежуючись, на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в АТ «Креді Агріколь Банк».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявник апеляційної скарги, посилаючись на те, що витратні операції в межах арештованих декількох мільйонів гривень з рахунків відповідача не є можливими до моменту накопичення надлишкових коштів на рахунках або припинення забезпечення, не надав жодних доказів щодо відсутності на інших рахунках товариства коштів на сплату судового збору.

Таким чином, звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржник не надав належних доказів на підтвердження обставин, наведених в обґрунтування заявленого клопотання, які свідчили б про наявність передбачених частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» підстав для відстрочення сплати судового збору.

Суд зауважує, що скаржник не надав і доказів, які б свідчили про можливість сплати ним судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі (строк, визначений самим скаржником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору).

Оцінивши доводи, наведені скаржником в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не убачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Ураховуючи вищенаведене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Також суд звертає увагу, відповідно до положень ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Суд наголошує, що процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Приписи частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості альтернативної реєстрації у системі «Електронний суд» лише електронного кабінету адвоката, який представляє інтереси юридичної особи, яка в силу закону зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет. Тобто, навіть, якщо представник сторони спору має електронний кабінет, а юридична особа не має електронного кабінету, така апеляційна скарга підлягає залишенню судом без руху.

Згідно з інформацією, яка міститься в системі «Діловодство спеціалізованого суду» Товариство з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» не зареєструвало електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Про відсутність електронного кабінету у Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» зазначає в апеляційній скарзі представник відповідача, адвокат Нестерова М.Б., яка має особистий електронний кабінет.

З огляду на викладене, суд зазначає про обов`язок Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібзавод» зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до частини 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Товариству з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібозавод» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2.Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Салтівський хлібозавод» залишити без руху.

3.Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

4.Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.А. Пуль