СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Харків Справа № 922/2029/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;
за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№2141Х/2) Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №922/2029/23 (повний текст рішення складено 21.09.2023 суддею Жиляєвим Є.М. у приміщенні господарського суду Харківської області)
за позовом Вовківського комунального підприємства «Фортуна», с.Вовківка Харківської обл.,
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків,
про визнання недійсним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Вовківське комунальне підприємство «Фортуна» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просило суд визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.03.2023 №70/14-р/к у справі №1/02-69-20 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Позов обґрунтований тим, що територіальним відділенням Антимонопольного комітету України неправильно витлумачено та, відповідно, зроблено висновки щодо складової тарифів на послуги з централізованого водопостачання, що діяли у період 2020-2022 років, січня-лютого 2023 року та станом на березень 2023 року. У розрахунку планової собівартості води на 2020 рік у статті витрат ВКП «Фортуна» включено суму вартості 3 лічильників у загальному розмірі 10500,00 грн, а не витрати на опломбування засобів обліку холодної води.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №922/2029/23 позов задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.03.2023 №70/14-р/к у справі №1/02-69-20 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу. Стягнуто зі Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Вовківського комунального підприємства «Фортуна» 2684,00 грн судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд мотивував його тим, що відповідачем необґрунтовано зроблено висновки стосовно складової тарифів на послуги з централізованого водопостачання, що діяли в період 2020-2022 років, січня-лютого 2023 року та станом на березень 2023 року, оскільки із матеріалів справи убачається, що у розрахунку до діючого тарифу на послуги з централізованого водопостачання (23,00 грн) витрати на опломбування засобів обліку холодної води, які є власністю споживачів, не включалися. Вказані послуги не передбачені в складовій тарифу на послуги з централізованого водопостачання ані законодавством, чинним на момент розрахунку та затвердження тарифу на послугу, ані договором. Судом встановлено, що опломбування лічильників холодної води споживачів виконувались ВКП «Фортуна» за власні кошти підприємства, тому калькуляція на опломбування не розраховувалась і грошові кошти з водоспоживачів за опломбування не стягувались. Позивач є природним монополістом з надання послуг з централізованого водопостачання. Тарифи ВКП «Фортуна» на послуги з централізованого водопостачання встановлені рішенням Вовківської сільської ради №571 від 20.02.2021 «Про затвердження тарифів на водопостачання» відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869. Тарифи передбачають лише витрати позивача на прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати, адміністративні витрати. До складової тарифу не закладено витрати, пов`язані з обслуговуванням засобів обліку води споживачів, зокрема, витрати на опломбування засобів обліку холодної води. Відповідачем під час розгляду справи №1/02-69-20 та прийняття оспорюваного рішення взагалі не досліджувався факт надання позивачем протягом спірного періоду послуг з обслуговування засобів вимірювальної техніки (огляд, опломбування/розпломбування, періодичну повірку та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), які є власністю споживачів. Також спірне рішення не містить аналізу суми 10500,0 грн як складової витрат у тарифі на централізоване водопостачання. Відповідач лише констатував, що сума витрат на опломбування засобів обліку холодної води у розмірі 10500 грн включена ВКП «Фортуна» до тарифу на Послугу, що призводить до завищення вартості послуги в цілому та ущемлення інтересів споживачів. Також відповідачем не досліджено укладені позивачем із споживачами індивідуальні договори про надання послуг з централізованого водопостачання та не спростовано належне виконання позивачем покладених на нього обов`язків за цими договорами. Адже із кожним споживачем існують договірні відносини й послуги надавалися відповідно до умов укладених типових договорів. Господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено факт того, що дії позивача призвели до ущемлення інтересів споживачів послуги, та, відповідно, не доведено зловживання позивачем монопольним становищем.
Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №922/2029/23 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає таке:
-у порушення норм матеріального права господарським судом застосовано неналежний нормативно правовий акт, а саме, Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» до даного виду правовідносин, як наслідок надано неправильну юридичну оцінку усім матеріалам справи;
- твердження господарського суду щодо складової тарифів на послуги з централізованого водопостачання, що діяли в період з 2020-2022 років, січня-лютого 2023 року та станом на березень 2023 року, зокрема, не включення до розрахунку витрат на опломбування засобів обліку холодної води, які є власністю споживачів, заявник вважає безпідставними, оскільки позивач у листах від 2020 року самостійно підтвердив факт включення до складу тарифу на послугу з централізованого водопостачання витрат на опломбування засобів обліку холодної води, обґрунтовуючи це відсутністю у ВКП «Фортуна» інших джерел закупівлі пломб для проведення опломбування;
- господарським судом здійснено безпідставне посилання на часові межі 2011 року, які не були об`єктом дослідження, проведеного заявником апеляційної скарги в межах справи;
- у матеріалах позовної заяви відсутні документи, що підтверджують здійснення ВКП «Фортуна» оплати коштів ТОВ «К.В.М. Завод Водотеплолічильників» за товар; разом з цим, питання покупки позивачем товару (водолічильників) не є предметом розгляду справи, оскільки в останній йшла мова про включення до тарифу на послугу з централізованого водопостачання витрат на опломбування засобів обліку холодної води (було підтверджено позивачем у листі від 27.04.2020 №9) , що не відповідає вимогам чинного законодавства;
- щодо висновків господарського суду про те, що при розгляді справи №1/02-69-20 АМКУ не підіймалося питання суми 10500,00 грн у розрахунку планової собівартості води на 2020 рік, також не вимагалися та не надавалися пояснення, вказана сума була зазначена лише в пунктах 52, 74 Рішення №70/14-р/к, апелянт зазначає, що у ході розгляду справи №1/02-69-20 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції позивач мав право самостійно наводити докази, подавати клопотання, усні та письмові пояснення (заперечення) щодо обставин та доказів, зібраних Відділенням під час розгляду справи;
-господарським судом під час розгляду справи №922/2029/23 зроблено висновки, які не відповідають встановленим обставинам справи, що, як наслідок, призвело до прийняття оскаржуваного рішення;
-господарськи судом в оскаржуваному рішенні від 12.09.2023 проігноровано роз`яснення Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2019, розміщених на офіційному сайті.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2029/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/2029/23.
25.10.2023 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №922/2029/23. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 13.12.2023 о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги. Разом з цим, Східний апеляційний господарський суд звернув увагу учасників справи, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.
11.12.2023 від представника позивача до суду електронною поштою надійшла заява (вх.№15282) щодо виконання ухвали суду, зокрема, надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Вовківського комунального підприємства «Фортуна» станом на 07.12.2023.
12.12.2023 від позивача до суду електронною поштою надійшла заява (вх.№15399) щодо надання оригіналів документів для огляду.
Частинами 5 та 6 ст.42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом пункту 1 частини 1 вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частини 2 вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Відповідно до частини 4 вказаної норми суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Отже, зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, зокрема, шляхом подання документів до суду через електронний кабінет в ЄСІТС або в паперовій формі.
У зв`язку з відсутністю у поданих Вовківським комунальним підприємством «Фортуна»» заявах відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, а також зважаючи на подання заяв шляхом надсилання електронною поштою, а не через систему «Електронний суд», заяви (вх.№15282 від 11.12.2023, вх.№15399 від 12.12.2023) слід залишити без розгляду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 заяву (вх.№15400ел.14534 від 12.12.2023) Східного міжобласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без розгляду.
У судове засідання 13.12.2023 представник заявника апеляційної скарги не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом відповідно до пункту 4 частини 5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.
Як убачається з матеріалів справи та правильно встановлено господарським судом, за результатами розгляду справи №1/02-69-20 рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.03.2023 №70/14-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»:
- визнано, що Вовківське комунальне підприємство «Фортуна» (ідентифікаційний код юридичної особи 36870716), відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за підсумками діяльності протягом 2020 - 2022 років, січня - лютого 2023 року та станом на березень 2023 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги з централізованого водопостачання в межах території с.Вовківка та с.Серго Кегичівського району Харківської області, на якій розташована система централізованого водопостачання, яка перебуває у власності та/або користуванні Вовківського комунального підприємства «Фортуна», із часткою 100%;
- визнано дії Вовківського комунального підприємства «Фортуна» (ідентифікаційний код юридичної особи 36870716), які полягають у включенні до тарифу на послугу з централізованого водопостачання витрат на опломбування засобів обліку холодної води, що не відповідає чинному законодавству, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги з централізованого водопостачання, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
- відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на Вовківське комунальне підприємство «Фортуна» (ідентифікаційний код юридичної особи 36870716) штраф у розмірі 36180 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят) гривень;
- зобов`язано Вовківське комунальне підприємство «Фортуна» (ідентифікаційний код юридичної особи 36870716) припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, та усунути наслідки такого порушення, про що повідомити територіальне відділення у 2-х місячний строк з дня отримання рішення.
Вказане рішення направлено відповідачем засобами поштового зв`язку та отримано позивачем 21.03.2023, про що свідчить запис у книзі для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень за 21.03.2023 за №10.
Не погоджуючись з мотивуванням, наведеним у рішенні №70/14-р/к від 10.03.2023, позивач 17.05.2023 звернувся з даним позовом до господарського суду Харківської області, який обґрунтований безпідставністю та необґрунтованістю оскаржуваного рішення, оскільки позивачем не вчинено протиправних діянь, викладених в оспорюваному рішенні, а висновки відповідача, викладені у вказаному рішенні, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи №1/02-69-20 про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Позивачем дотримано двомісячний строк для звернення з дня одержання рішення АМКУ до господарського суду з позовом.
Позивач вважає, що територіальним відділенням Антимонопольного комітету України неправильно витлумачено та, відповідно, зроблено висновки стосовно складової тарифів на послуги з централізованого водопостачання, що діяли в період 2020-2022 років, січня-лютого 2023 року та станом на березень 2023 року. У розрахунку діючого тарифу на послуги з централізованого водопостачання (23,00 грн) витрати на опломбування засобів обліку холодної води, які є власністю споживачів, не враховувались. Ці послуги не передбачені в складовій тарифу на послуги з централізованого водопостачання. Таким чином, саме пломбування засобів обліку та прийняття їх на абонентський облік було безкоштовним з 2011 року до затвердження рішенням Кегичівської селищної ради №278 від 09.07.2021 «Про встановлення тарифу на платну послугу опломбування лічильників», відтак позивачем не ущемлені інтереси споживачів послуги. У розрахунку планової собівартості води на 2020 рік у статті витрат ВКП «Фортуна» включено суму вартості 3 лічильників видобутку підземних вод у загальному розмірі 10500 грн, а не витрати на опломбування засобів обліку холодної води. Чинним законодавством передбачено відшкодування споживачами прямих матеріальних витрат, пов`язаних з використанням сировини, пально-мастильних матеріалів, основних і допоміжних матеріалів, запасних частин, придбаних комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення основного технологічного процесу. Оскільки свердловини ВКП «Фортуна» підпадають під визначення «свердловини артезіанські з забором води з підземних джерел на питні, санітарно-гігієнічні та виробничі потреби», то відповідно до пункту 5 Порядку державного обліку артезіанських свердловин облаштування їх засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №963 від 08.10.2012, водокористувачі облаштовують артезіанські свердловини, що експлуатуються, засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод (далі - засоби вимірювання), які пройшли в установленому законодавством порядку державну метрологічну атестацію або повірку в повірочних лабораторіях підприємств і організацій, уповноважених на проведення державних випробувань або повірок. У зв`язку з тим, що засоби вимірювання об`єму видобутих підземних вод на свердловинах ВКП «Фортуна» вийшли з ладу, у планову собівартість води на 2020 рік за статтею «Прилади і обладнання» включено вартість трьох лічильників видобутку підземних вод. Отже, у розрахунку планової собівартості води на 2020 рік у статті витрат ВКП «Фортуна» включено суму вартості 3 лічильників у загальному розмірі 10500 грн, а не витрати на опломбування засобів обліку холодної води.
Позивач вважає, що висновки Відділення (відповідача) щодо включення ВКП «Фортуна» витрат на опломбування засобів обліку холодної води до тарифу на послуги, є недоведеними та такими, що не підтверджені матеріалами справи. Тому оскаржуване рішення відповідачем прийнято при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, які мають значення для справи, і, які визнано АМК встановленими, а також неправильно застосовано норми матеріального права.
Згідно з рішенням VІІ сесії VІ скликання Вовківської сільської ради Кегичівського району Харківської області №52 від 01.04.2011, зокрема, створено Вовківське комунальне підприємство на базі майна, що передається йому в нове господарське відання сільською радою згідно з додатком №1, затверджено його Статут (а.с.21, том 1).
Позивач - Вовківське комунальне підприємство «Фортуна» (далі - ВКП «Фортуна»), є юридичною особою, засноване Вовківською сільською радою, зареєстроване 12.04.2011 за №1 461 102 0000 000314, ідентифікаційний код юридичної особи - 36870716. Місцезнаходження ВКП «Фортуна»: вул.Центральна, с.Вовківка, Кегичівський район, Харківська область, 64041.
Основним видом діяльності ВКП «Фортуна» є забір, очищення та постачання води, код за КВЕД 36.00.
Відповідно до Статуту ВКП «Фортуна», затвердженого рішенням VII сесії VI скликання Вовківської сільської ради Кегичівського району Харківської області №52 від 01.04.2011, предметом діяльності позивача є максимальне забезпечення потреб населення сіл Вовківка, Серго Кегичівського району Харківської області комунальними послугами, проведення комплексного благоустрою населених пунктів, надання допомоги в закупівлі та переробці сільськогосподарської продукції.
Позивач надавав послуги з централізованого водопостачання у територіальних межах сіл Вовківка та Серго Кегичівського району Харківської області для всіх категорій споживачів на території вказаних населених пунктів на підставі ліцензії серії АЕ №198201 на центральне водопостачання та дозволу на спеціальне водокористування №455/ХР/490 від 17.09.2018 (а.с.162,163-164, том 1).
У ході апеляційного провадження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що станом на момент розгляду апеляційної скарги Вовківське комунальне підприємство «Фортуна» знаходиться в стані припинення в результаті реорганізації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи віл 02.06.2023.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин позивач не перебував у процесі припинення.
Рішенням XLІ сесії VІІ скликання Вовківської сільської ради від 20.02.2020 №571 затверджено тариф на водопостачання в сумі 23 (двадцять три) гривні 00 копійок з 1 березня 2020 року (а.с.43, том 1).
Відповідно до наказу №3 від 28.02.20220 «Про затвердження тарифів на водокористування» Вовківським комунальним підприємством «Фортуна» затверджено тарифи за водокористування у сумі 23 гривні 00 копійок за 1 м3 з 01.03.2020 згідно з калькуляцією собівартості послуги та рішення XLІ сесії VІІ скликання Вовківської сільської ради №571 від 20.02.2020 (а.с.171, том 1).
У зв`язку з дослідженням ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надіслав вимогу (за вих.№70-02/1-2050 від 07.04.2020) та зобов`язав ВКП «Фортуна» надати відділенню у передбачений Законом строк, зокрема, копії усіх документів, які подавались для встановлення діючого тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в межах кожної територіальної одиниці, яку обслуговує суб`єкт господарювання, а саме: копії розрахунків у розрізі статей витрат, калькуляції тощо, а також копії документів (наказів, розпоряджень), якими встановлена вартість послуги з опломбування засобів обліку холодної води споживачів, а також копії розрахунків у розрізі витрат, калькуляції на становлення вартості цієї послуги (а.с.138-144, том 1).
Розпорядженням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №70/74-рп/к від 28.05.2020 розпочато розгляд справи №1/02-69-20 за ознаками вчинення ВКП «Фортуна» порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
На вимогу відділення Антимонопольного комітету України ВКП «Фортуна» у листах надало запитувану інформацію.
Згідно з листом №9 від 27.04.2020 ВКП «Фортуна» надало АМКУ копії: Статуту Вовківського комунального підприємства «Фортуна», ліцензії на центральне водопостачання (строк дії до 11.01.2018), дозволу на спеціальне водокористування, договору про передачу основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, розрахунок планової собівартості води на 2020 рік тощо (а.с.153-155, том 1).
У листі від 19.06.2020 за вих.№12, адресованого Східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, ВКП «Фортуна» зазначає, оскільки первинному опломбуванню підлягали усі водокористувачі, витрати по придбанню пломб були віднесені на собівартість продукції (реалізованої води) за статтею «матеріали». Таким чином, вартість первинного опломбування усіх абонентів була включена у собівартість продукції, повторні опломбування проводились безкоштовно (а.с.49, том 1).
Рішенням виконавчого комітету Кегичівської селищної ради №278 від 09.07.2021 встановлено тариф на платну послугу опломбування лічильників, що надається Вовківським комунальним підприємством «Фортуна» у розмірі 25,0 грн. Тариф введено в дію з 01.08.2021 (а.с.44, том 1).
Разом з цим, у листах від 24.09.2021 №37, від 07.02.2022 №7, від 26.07.2022 за вих.№47, від 03.10.2022 за вих.№65, від 09.02.2023 за вих.№17 ВКП «Фортуна» зазначає, що витрати на опломбування засобів обліку холодної води не включені до діючого тарифу на послуги з централізованого водопостачання.
Так, у листі від 24.09.2021 №37 ВКП «Фортуна» на вимогу Східного міжобласного територіальному відділення Антимонопольного комітету України надало інформацію, зокрема, про те, що діючий тариф на послуги водопостачання, встановлений рішенням XLІ сесії VІІ скликання Вовківської сільської ради від 20.02.2020 №571, що вступив у дію з 01.03.2020, не коригувався до сьогоднішнього дня та становить 23,00 грн за 1 м3. До діючого тарифу на послуги з централізованого водопостачання витрати на опломбування засобів обліку холодної води не включені (а.с.50, том 1).
У листі від 07.02.2022 №7 ВКП «Фортуна» на лист АМКУ надало інформацію про те, що тариф на послуги водопостачання, встановлений рішенням XLІ сесії VІІ скликання Вовківської сільської ради від 20.02.2020 №571, що вступив в дію 01.03.2020, не коригувався до сьогоднішнього дня та становить 23,00 грн за 1 м3. У розрахунок діючого тарифу на послуги з централізованого водопостачання (23,00 грн) не включалася вартість послуг з опломбування засобів обліку холодної води, оскільки ніяких втрат, пов`язаних з опломбуванням засобів обліку холодної води, підприємство не несло (а.с.51, том 1).
Листами за вих.№47 від 26.07.2022, за вих.№65 від 03.10.2022, за вих.№17 від 09.02.2023 ВКП «Фортуна» надало Східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України інформацію щодо обсягів, наданих ВКП «Фортуна» послуг з централізованого водопостачання протягом серпня-грудня 2021 року та січня-червня 2022 року, а також липня-серпня 2022 року, липня-грудня та січня 2023 року у натуральному та грошовому виразі у формі таблиці та зі звітами про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2021-2022 роки (а.с.52, 53, 54, 182-183, 185-187, 189-190, том 1).
Матеріли справи містять заяву свідка, а саме, директора ВКП «Фортуна» Холод Т.А., щодо обставин надання ВКП «Фортуна» послуг з централізованого водопостачання (а.с.66-67, том 1).
Колегія суддів зазначає, що заява свідка не була предметом розгляду у справі, яка розглянута Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, а, отже, не могла бути узята до уваги як доказ у судовій справі, оскільки господарський суд переглядає законність та обґрунтованість прийнятого органом Антимонопольного комітету України за наявними у справі №1/02-69-20 матеріалами та документами.
Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 1 ст.3 Закону України «Про захист економічної конкуренції» законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Закону України «Про Антимонопольний комітет України», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» АМК є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу АМК обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови АМК, його заступників, державних уповноважених АМК, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень АМК, у спеціальних процесуальних засадах діяльності АМК, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників АМК на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини 1, 2 ст.12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»). До повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів (ст.7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України») належать, зокрема, розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідувань за цими заявами і справами; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції. Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.
Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, не перебираючи при цьому на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами згаданого Комітету.
Згідно зі статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Частинами 1, 2 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Під час розгляду справи №1/02-69-20 територіальним відділенням АМК встановлено таке.
За результатами діяльності протягом 2020-2022 років, січня-лютого 2023 року та станом на березень 2023 року ВКП «Фортуна» займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги з централізованого водопостачання в межах території с.Вовківка і с.Серго Кегичівського району Харківської області, на якій розташована система централізованого водопостачання, яка перебуває у власності та/або користуванні ВКП «Фортуна», із часткою 100%.
ВКП «Фортуна» до тарифу на послугу з централізованого водопостачання включає витрати на опломбування засобів обліку холодної води, що не відповідає чинному законодавству, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Включення витрат ВКП «Фортуна» на опломбування засобів обліку холодної води до тарифу на послугу призвело до ущемлення інтересів споживачів, оскільки це призводить до завищення вартості послуги в цілому.
Згідно з розрахунком загальний розмір витрат, який ураховується при розрахунку тарифу на послугу, у тому числі витрати на опломбування, складає 379310 грн. У разі неврахування витрат на опломбування, розмір витрат, включених до тарифу на послугу, складав би 368810 грн (379310 - 10500). Тоді розмір витрат на послугу був би 22,2 грн за 1 м.куб. (368810/16600 (кількість піднятої води)), що на 0,80 грн менше від діючого тарифу (пункт 74 оспорюваного рішення).
Отже, в оскаржуваному рішенні №70/14-р/к у справі №1/02-69-20 встановлено та позивачем не заперечується, що ВКП «Фортуна» за результатами діяльності протягом 2020-2022 років, січня-лютого 2023 року та станом на березень 2023 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку з централізованого водопостачання в межах території с.Вовківка і с.Серго Кегичівського району Харківської області, на якій розташована система централізованого водопостачання, яка перебуває у власності та/або користуванні ВКП «Фортуна», як таке, що не має жодного конкурента на цьому ринку.
Водночас, саме по собі зайняття монопольного (домінуючого) становища суб`єктом господарювання на ринку не підтверджує його зловживання та не може бути підставою для притягнення до відповідальності, зокрема, у вигляді накладення штрафу відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах у справі №917/2085/19 від 28.01.2021 та у справі №904/3101/20 від 08.04.2021.
Відповідно до пункту 2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до частини 3 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
У рішенні Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №70/14-р/к від 10.03.2023 зазначено, що ВКП «Фортуна» протягом 2020-2022 років, січня-лютого 2023 року та станом на березень 2023 року до складу тарифу на послугу з централізованого водопостачання включило витрати на опломбування засобів обліку холодної води. Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України дійшло висновку, що такі дії ВКП «Фортуна» є зловживанням монопольним домінуючим становищем, оскільки споживачами сплачується завищена підприємством вартість послуги, яка не передбачена нормативно-правовими актами.
Відносини щодо надання послуг з централізованого водопостачання споживачам (фізичним, юридичним особам), з урахуванням часових меж ринку, визначених територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (2020-2022 років, січня-лютого 2023 року та станом на березень 2023 року), регулювались Законами України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017, «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» №2119-VIII від 22.06.2017, «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII від 05.06.2014, Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №690 від 05.07.2019, Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011 та Порядком прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №270 від 12.10.2018.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до частини 4 ст.23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що вузол обліку - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності); вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом; вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів; обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.
Відповідно до частини 1, 2, 4 ст.6 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.
Оператор зовнішніх інженерних мереж, виконавець комунальної послуги, інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов`язані приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів, про що складається відповідний акт. Прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Процедуру прийняття на абонентський облік вузлів комерційного обліку та вузлів розподільного обліку теплової енергії та водопостачання встановлює Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №270 від 12.10.2018 (далі - Порядок №270).
Відповідно до пунктів 1, 3, 5 розділу III Порядку №270 вузол розподільного обліку/прилад - розподілювач теплової енергії, встановлений у приміщенні будівлі, приймається на абонентський облік виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами протягом 14 календарних днів з дня надходження відповідного звернення від власника (співвласників) будівлі (для приміщення у будівлі, яке не є самостійним об`єктом нерухомого майна) або власника відповідного приміщення (якщо окреме приміщення у будівлі є самостійним об`єктом нерухомого майна).
Виконавець відповідної комунальної послуги або визначена власником (співвласниками) інша особа, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами, протягом 5 календарних днів з дня отримання повідомлення призначає дату і час огляду й опломбування вузла обліку та повідомляє про них власнику приміщення, будівлі або його представнику.
Огляд і опломбування вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) проводяться представником виконавця відповідної комунальної послуги, іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами, у присутності власника (співвласників) окремого приміщення/будівлі (для приміщень, які не є самостійними об`єктами нерухомого майна) або його представника.
Відповідно до частини 4 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції, чинній на момент розрахунку та затвердження тарифу на послугу, а саме, станом на лютий 2020 року) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором, а у разі укладення співвласниками багатоквартирного будинку індивідуальних договорів про надання відповідної комунальної послуги періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) таких вузлів обліку забезпечуються виконавцем комунальної послуги за рахунок плати за абонентське обслуговування, встановленої відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб`єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення визначається Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 (далі - Порядок №869).
Цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення для суб`єктів природних монополій, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів.
Згідно з підпунктом 3 пунктом 19 Порядку №869 до складу планованої виробничої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються інші прямі витрати, зокрема, витрати на обслуговування засобів вимірювальної техніки (огляд, опломбування/розпломбування, періодичну повірку та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), які є власністю ліцензіата та/або перебувають у нього в користуванні (крім вузлів комерційного та розподільного обліку води) і використовуються у технологічному процесі виробництва/надання централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Із аналізу вищенаведених положень нормативно-правових актів убачається, що фізична особа-споживач вправі встановити власним коштом водолічильник і надати виконавцю послуг можливість для його пломбування/розпломбування, оскільки така послуга надається виконавцем з метою обліку обсягів спожитої води та є функціональним обов`язком виконавця послуги в процесі надання послуг з централізованого водопостачання.
Водночас, витрати на обслуговування засобів вимірювальної техніки (огляд, опломбування/розпломбування, періодичну повірку та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) не включаються до складу планованої виробничої собівартості централізованого водопостачання, якщо засоби вимірювальної техніки є власністю споживачів.
Матеріали справи містять розрахунок планової собівартості води на 2020 рік, у пункті 13 якого вказано: лічильники 3500х3=10500 (а.с.41, том 1), а також розрахунок планової собівартості та формування тарифу на централізоване водопостачання по ВКП «Фортуна» на 2020 рік (а.с.42, том 1).
На підставі даного розрахунку тарифу на централізоване водопостачання, здійсненого ВКП «Фортуна», Вовківською сільською радою прийнято рішення від 20.02.2020 №571 «Про затвердження тарифів на водопостачання».
Пунктом 1 рішення №571 затверджено тариф на водопостачання у розмірі 23,00 грн за м3 з 01.03.2020. Вказаний тариф не коригувався та є чинним на теперішній час.
У рішенні Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, зазначено, що за результатом аналізу розрахунку планової собівартості води на 2020 рік встановлено, що ВКП «Фортуна» до складу витрат на надання послуги включило витрати на опломбування засобів обліку холодної води. Згідно з розрахунком витрат, включених до складу тарифу на послугу, складає 10500 грн. Окрім цього, ВКП «Фортуна» у листі від 27.04.2020 №9 зазначило, що «вартість послуг з опломбування засобів обліку холодної води включається в калькуляцію загальної вартості послуг з водопостачання (стаття «Матеріали» калькуляції). Окремо послуга з опломбування/розпломбування приладів обліку водокористувачами не оплачується. Розрахунок вартості по опломбуванню засобів обліку холодної води відсутній». У ході розгляду справи, ВКП «Фортуна» листом від 19.06.2020 №12 надало пояснення щодо включення витрат на опломбування до складу тарифу на послугу. Так, підприємство зазначило: «пломби для опломбування були придбані за рахунок коштів отриманих від реалізації послуг по централізованому водопостачанню, бо інших джерел фінансування у ВКП «Фортуна» немає. Оскільки первинному опломбуванню підлягали ВСІ водокористувачі, витрати по придбанню пломб були віднесені на собівартість продукції (реалізованої води) за статтею «Матеріали»...».
Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, узявши до уваги надані до цих пояснень докази, а саме: розрахунку планової собівартості води на 2020 рік, розрахунку планової собівартості та формування тарифу на централізоване водопостачання по ВКП «Фортуна» на 2020 рік щодо обсягів наданих ВКП «Фортуна» послуг з централізованого водопостачання у натуральному та грошовому виразі, форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід») за 2022 рік», дійшла висновку про наявність порушення, що полягає у включенні до тарифу на послугу з централізованого водопостачання витрат на опломбування засобів обліку холодної води, що не відповідає чинному законодавству, зокрема, пункту 2 ст.50, частині 1 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що позивач у листах від 2020 року самостійно підтвердив факт включення до складу тарифу на послугу з централізованого водопостачання витрат на опломбування засобів обліку холодної води.
Однак у матеріалах справи №1/02-69-20 під час розгляду справи Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України були листи (за вих.№9 від 27.04.2020, за вих.№12 від 19.06.2020), як з визнанням, так і листи (за вих.№37 від 24.09.2021, за вих.№7 від 07.02.2022, за вих.№65 від 03.10.2022, за вих.№17 від 09.02.2023) з запереченням щодо включення до складу тарифу витрат на опломбування засобів обліку холодної води, та незмінність діючого тарифу у розмірі 23 грн.
Крім того, у поясненнях зазначено, що спірні послуги з опломбування включені до статті «Матеріали» калькуляції. Разом з тим, цього розділу «Матеріали» калькуляції» не вказано ані у розрахунку планової собівартості, ані в розрахунку тарифу на централізоване водопостачання, ані у наданих звітах про фінансові результати за 2021-2022 роки, які подані під час розгляду справи відділенням Антимонопольного комітету України. Також у матеріалах справи відстуня калькуляція. Отже, перевірити таке включення до складової тарифу неможливо. Інших належних та допустимих доказів включення послуг з опломбування до складу тарифу на водопостачання немає.
Колегія суддів зазначає, що з наданих ВКП «Фортуна» Відділенню АМКУ розрахунків не убачається беззаперечного висновку про те, що до складу тарифу у 2020 році включені витрати на опломбування засобів обліку холодної води.
Відтак господарським судом правильно встановлено, що відповідачем необґрунтовано зроблено висновки щодо складової тарифів на послуги з централізованого водопостачання, що діяли в період 2020-2022 років, січня-лютого 2023 року та станом на березень 2023 року, оскільки із матеріалів справи убачається, що у розрахунку до діючого тарифу на послуги з централізованого водопостачання (23,00 грн) витрати на опломбування засобів обліку холодної води, які є власністю споживачів, не включалися.
Вказані послуги не передбачені в складовій тарифу на послуги з централізованого водопостачання ані законодавством чинним на момент розрахунку та затвердження тарифу на послугу, ані договором.
Господарським судом також встановлено, що калькуляційна відомість з розрахунками тарифу на платну послугу опломбування засобів обліку холодної води вперше затверджена рішенням Кегичівської селищної ради від 09.07.2021 №278 «Про встановлення тарифу на платну послугу опломбування лічильників, що надається Вовківським комунальним підприємством «Фортуна»», згідно з пунктами 1, 3 якого встановлено тариф на платну послугу опломбування лічильників, що надається Вовківським комунальним підприємством «Фортуна», у розмірі 25,0 грн, який введено в дію з 01.08.2021 року.
Опломбування лічильників холодної води споживачів виконувались ВКП «Фортуна» за власні кошти підприємства, тому калькуляція на опломбування не розраховувалась і грошові кошти з водоспоживачів за опломбування не стягувались.
У рішенні Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України зазначено, що ВКП «Фортуна» до складу витрат на надання послуги включило витрати на опломбування засобів обліку холодної води та відповідно до розрахунку розмір витрат, включених до складу тарифу на послугу, складає 10500,00 грн. Згідно з розрахунком загальний розмір витрат, який ураховується при розрахунку тарифу на послугу, у тому числі витрати на опломбування, складає 379310,00 грн. У разі не врахування витрат на опломбування, розмір витрат включених до тарифу на послугу, складав би 368810 грн (379310 - 10500). Тоді розмір витрат на послугу був би 22,2 грн за 1 м.куб. (368810/16600 (кількість піднятої води)), що на 0,80 грн менше від діючого тарифу.
Як стверджує позивач, і це підтверджується матеріалами справи, у розрахунку планової собівартості води на 2020 рік у статті витрат, у пункті 13, зазначено: поплавок 2000 грн, лічильники 3500*3=10500 грн, компью 7000 грн (а.с.41, том 1). Також у розрахунку планової собівартості та формування тарифу на 2020 рік сума витрат у розмірі 10500,00 грн (вартості 3 лічильників) включена разом з сумою витрат 2000,00 грн (вартості поплавка) до підпункту 1.4 «інші прямі матеріальні витрати».
Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Порядку №869 до складу планованої виробничої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються інші прямі матеріальні витрати, пов`язані з використанням сировини, пально-мастильних матеріалів, основних і допоміжних матеріалів, запасних частин, придбаних комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення основного технологічного процесу, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (відповідно до виду діяльності). Обсяг таких витрат визначається згідно з нормами використання відповідних ресурсів з урахуванням фактичних витрат за попередні періоди та цін на них у планованому періоді, за винятком вартості зворотних відходів.
Ураховуючи, що свердловини ВКП «Фортуна» підпадають під визначення свердловини артезіанські з забором води з підземних джерел на питні, санітарно-гігієнічні та виробничі потреби, тому відповідно до пункту 5 Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №963 від 08.10.2012, водокористувачі облаштовують артезіанські свердловини, що експлуатуються, засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод, які пройшли в установленому законодавством порядку державну метрологічну атестацію або повірку в повірочних лабораторіях підприємств і організацій, уповноважених на проведення державних випробувань або повірок.
За поясненнями позивача, у зв`язку з тим, що засоби вимірювання об`єму видобутих підземних вод на свердловинах ВКП «Фортуна» вийшли з ладу, у планову собівартість води на 2020 рік за статтею «Прилади і обладнання» включено вартість трьох лічильників видобутку підземних вод. Водолічильники видобутку підземних вод придбані 03.12.2021 згідно з видатковою накладною №302 від 03.12.2021.
Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, позивачем правомірно включено до складу планової собівартості вартість трьох лічильників (1500,00 грн) у 2020 році як вузли обліку та обрахунку спожитої води, що використовуються у господарській діяльності при наданні послуг з водопостачання споживачам та як засоби вимірювання об`єму води.
Натомість жодних доказів включення до собівартості води саме послуги з опломбування лічильників та у розрахунках тарифу на послугу водопостачання матеріали справи не містять.
Відсутні в матеріалах справи і самі розрахунки послуг з опломбування/розпломбування засобів обліку холодної води в розрізі витрат, калькуляцій на встановлення вартості цієї послуги.
Крім того, господарський суд взяв до уваги доводи позивача про те, що питання суми 10500 грн у розрахунку планової собівартості води на 2020 рік при розгляді справи взагалі не підіймалося, також пояснення не вимагалися і не надавалися. Вказана сума зазначена лише в оспорюваному рішенні, у пунктах 52 і 74.
Натомість заявник апеляційної скарги не погодився з цим, зазначивши, що у ході розгляду справи №1/01-69-20 позивач мав право самостійно наводити докази, подавати клопотання, усні та письмові пояснення (заперечення) щодо обставин та доказів, зібраних Відділенням під час розгляду справи.
Частиною 3 ст.7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що АМК має повноваження вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно - господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків.
Тобто, Антимонопольний комітет самостійно встановлює, яка інформація є необхідною для проведення дослідження ринку, суб`єкти господарювання не можуть самостійно визначати, яку інформацію потрібно надавати. Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, у яких уповноважені особи АМК мають право вимагати відповідну інформацію у суб`єктів господарювання та інших осіб.
Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом АМК інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №915/827/18, від 04.07.2019 у справі №910/13461/18, від 01.08.2019 у справі №910/15697/18, від 07.08.2019 у справі №910/13460/18, від 07.08.2019 у справі №910/13472/18, від 26.09.2019 у справі №910/12393/18.
З урахуванням зазначеного, саме орган АМК визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є природним монополістом з надання послуг з централізованого водопостачання. Діяльність підприємства у відповідності до Закону України «Про природні монополії» підлягає державному регулюванню, зокрема, тарифів на послуги з централізованого водопостачання. Для затвердження тарифів на вказані послуги позивач подає до органу місцевого самоврядування економічно обґрунтовані розрахунки витрат, які виникають в процесі ліцензійної діяльності підприємства. Тобто для формування тарифу на водопостачання, позивачем до органу місцевого самоврядування надаються розрахунки економічно обґрунтованих витрат на послуги, зокрема, розрахунки прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; інших прямих витрат; змінних загальновиробничих та постійних розподілених загальновиробничих витрат; адміністративних витрат (загальногосподарських витрат, пов`язаних з обслуговуванням та управлінням підприємством:). Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін/тарифів у такому періоді.
Тарифи ВКП «Фортуна» на послуги з централізованого водопостачання встановлені рішенням Вовківської сільської ради №571 від 20.02.2021 «Про затвердження тарифів на водопостачання» відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, тарифи передбачають лише витрати ВКП «Фортуна» на прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати, адміністративні витрати. До складової тарифу не закладено витрати, пов`язані з обслуговуванням засобів обліку води споживачів. Зокрема, витрати на опломбування засобів обліку холодної води.
Господарським судом встановлено, що відповідачем під час розгляду справи №1/02-69-20 та прийняття оспорюваного рішення взагалі не досліджувався факт надання позивачем протягом спірного періоду послуг з обслуговування засобів вимірювальної техніки (огляд, опломбування/розпломбування, періодичну повірку та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), які є власністю споживачів. Крім того, спірне рішення не містить аналізу суми 10500,0 грн як складової витрат у тарифі на централізоване водопостачання. Відповідач лише констатував, що сума витрат на опломбування засобів обліку холодної води у розмірі 10500 грн включена ВКП «Фортуна» до тарифу на послугу, що призводить до завищення вартості послуги в цілому та ущемлення інтересів споживачів. Також відповідачем не досліджено укладені позивачем із споживачами індивідуальні договори про надання послуг з централізованого водопостачання та не спростовано належне виконання позивачем покладених на нього обов`язків за цими договорами. Адже з кожним споживачем існують договірні відносини й послуги надавалися відповідно до умов укладених типових договорів.
Так, умовами типових договорів передбачено права та обов`язки сторін, розмір плати за послуги, строк дії договорів, при цьому зазначено, що у разі коли за місяць до припинення його дії однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору, цей договір вважається щороку продовженим. Крім того, передбачені підстави дострокового розірвання договору за бажанням однієї із сторін у випадку письмового попередження за 1 місяць.
Ураховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду про те, що у рішенні Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України всупереч вимогам законодавства про захист економічної конкуренції та Методики, не доведено наявності факту зловживання позивачем монопольним (домінуючим) становищем на ринку на ринку послуги з централізованого водопостачання, зокрема, що дії ВКП «Фортуна» призвели до ущемлення інтересів споживачів послуги.
Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують.
Безпідставними є і твердження скаржника про те, що господарським судом застосовано неналежний правовий акт Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» до даного виду правовідносин, оскільки господарський суд надав правильну правову оцінку встановленим у рішенні Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України порушенням частини 1 ст.13, пункту 2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Посилання Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в апеляційній скарзі на те, що господарським судом в оскаржуваному рішення проігноровано роз`яснення Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2019, розміщених на офіційному сайті, колегія суддів оцінює критично та зазначає, що роз`яснення носять лише роз`яснювальний та інформативний характер та не містять нових правових норм.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що при прийнятті оспорюваного рішення Антимонопольний комітет України неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, а висновки, викладені у вказаному рішенні, не відповідають обставинам справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права у зв`язку з чим позовні вимоги Вовківського комунального підприємства «Фортуна» про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.03.2023 №70/14-р/к у справі №1/02-69-20, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пунктом 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з пунктом 1 частини 1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст.276 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №922/2029/23 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 21.12.2023.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2023 |
Оприлюднено | 25.12.2023 |
Номер документу | 115815494 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Пуль Олена Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні