Постанова

від 19.12.2023 по справі 904/1286/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1286/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Чус О.В.

при секретарі судового засідання Бурчак А.Ю.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Логістика" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 (повний текст складено та підписано 06.07.2023 суддя Золотарьова Я.С.) у справі №904/1286/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Логістика", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД", с.Олександрівка, Дніпропетровська обл.

про стягнення грошових коштів у розмірі 1 217 738, 65 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Логістика" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД" і просить суд стягнути грошові кошти за договором про надання послуг спеціалізованою технікою від 01.06.2021 №01.06.21-49 у розмірі 1 193 515,30 грн, з яких: 1 100 000,00 грн - основний борг, 17 704,25 грн - сума відсотків за користування грошовими коштами, 75 811,05 грн - інфляційні втрати та судові витрати.

Рішенням від 15.06.2023 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхбуд (вул. Степова, буд. 4, Олександрівка, Покровський район, Дніпропетровська область, 53630; ідентифікаційний код 03579868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецконтроль Логістика (вул. Звіринецька, буд. 63, Київ 14, 01014; ідентифікаційний код 44057805) суму основного боргу у розмірі 1 100 000,00 грн, 3% річних у розмірі - 17 612, 10 грн, інфляційні втрати у розмірі 100 126, 55 грн та судовий збір у розмірі 18 266, 08 грн.

Розгляд заяви про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу призначено на 03.07.2023.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі №904/1286/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Логістика" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхбуд на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецконтроль Логістика витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн та поштові витрати у розмірі 169 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 4.2, укладенного 16 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Логістика" та адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Голден Партнерс" Договором про надання правової допомоги, сторони домовились, що вартість правової допомоги, що надається згідно цього договору складає 110 000,00 (сто десять тисяч без ПДВ) гри. без ПДВ та включаючи, в тому числі, 70 000,00 грн за надання правової допомоги сплачуються клієнтом протягом 3-х календарних днів з моменту фактичного отримання на розрахунковий рахунок Клієнта грошових коштів, згідно позитивного рішення суду на користь клієнта. У разі отримання грошових коштів частково чи частинами від Боржника, цей транш сплачується клієнтом виконавцю пропорційно.

Вищезначена умова договору, на думку, суду першої інстанції вказує на сплату позивачем цієї суми, якщо така подія буде мати місце та буде відбуватися поза межами судового розгляду справи та не у зв`язку з правовою допомогою, наданою адвокатом позивачу у суді першої інстанції, що, в свою чергу, є підставою для відмови в задоволенні 70 000,00 грн. Відтак, розподілу підлягав залишок від заявленої суми у розмірі 40 000 грн.

В матеріалах справи містяться платіжні інструкції № 4056 від 16.06.2023 та № 3642 від 28.02.2023, які підтверджують перерахунок коштів позивача на рахунок об`єднання грошових коштів у розмірі 5 000 грн та 35 000 грн (том 2, арк.с.33-34).

При цьому, у акті виконаних робіт у п.1 та 2 містяться тотожні послуги щодо підготовки позову.

Однак, суд не знайшов підстав для покладення таких витрат, як підготовка та подача заяви про усунення недоліків позовної заяви та підготовка заяви про забезпечення позову, на яку йдеться посилання в цій частині на відповідача, оскільки заява про усунення недоліків вказує про те, що позовні матеріали були підготовлені позивачем (адвокатом) без врахування усіх вимог Господарського процесуального кодексу, а в задоволенні заяви про вжиття забезпечення позову судом було відмовлено.

Окрім того, позивач у позові просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з відправкою поштової кореспонденції у розмірі 200 грн за змістом позовної заяви.

З матеріалів справи убачається, що позивачем було направлено поштовою кореспонденцією відповідачу документи на загальну суму у 169 грн.

Тому, в частині стягнення з відповідача витрат пов`язаних з надсиланням процесуальних документів відповідачу, суд першої інстанції визнав за необхідне задовольнити частково дану вимогу та стягнути витрати пов`язані з надсиланням процесуальних документів відповідачу у розмірі 169 грн, поклавши іншу частину витрат на позивача.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Логістика" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву у розмірі 110 000,00 грн.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

Апелянт вказує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи в будь-якому випадку незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, тобто дослідження обставин оплати цих витрат не відіграє ключової ролі при вирішенні питання щодо їх розподілу (правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Зазначає, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

З врахуванням наведеного, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме згадану вище умову договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надано.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою суду від 07.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Логістика" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі №904/1286/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 04.10.2023 о 12:00 годин.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді Дарміна М.О. розгляд справи в призначені ухвалою суду від 07.08.2023 дату та час не відбувся.

Ухвалою суду від 15.09.2023 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.11.2023 о 12:00 годин.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді Дарміна М.О. з 13.10.2023, колегія суддів вирішила призначити нову дату судового засідання.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2023 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.12.2023 о 12:00 годин.

19.12.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

16 лютого 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Логістика" уклало з адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Голдрейн Партнерс" договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1 договору, клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4.2 сторони домовились, що вартість правової допомоги, що надається згідно цього договору складає 110 000,00 (сто десять тисяч без ПДВ) гри. без ПДВ та включає:

- первинний аналіз документів Клієнта, що стосується справи,

- вироблення правової позиції по справі,

- підготовка та направлення досудової вимоги (претензії),

- підготовка та подача позовної заяви про стягнення боргу,

- участь у судових засідання у суді першої інстанції,

- підготовка інших процесуальних документів у суді першої інстанції, які розумно необхідні для розгляду справи.

Пунктом 4.2.1. Договору, сторони домовились про такий порядок оплати правової допомоги:

- 35000,00 (тридцять п`ять) грн. без ПДВ - аванс, сплачується КЛІЄНТОМ протягом 3- х календарних днів з моменту виставлення рахунку.

- 5000,00 грн. (п`ять) без ПДВ - сплачується КЛІЄНТОМ протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунку у разі отримання позитивного рішення суду на користь КЛІЄНТА, до чого прирівнюються:

(i) отримання рішення суду про стягнення з БОРЖНИКА грошових коштів,

(ii) оплати коштів БОРЖНИКОМ у добровільному порядку під час судового розгляду справи,

(iii) врегулювання спору будь-яким іншим, вигідним і прийнятним для КЛІЄНТА шляхом, в т.ч. підписання мирової угоди, договорів про зарахування зустрічних зобов`язань тощо.)

-70000,00 грн. без ПДВ - сплачується КЛІЄНТОМ протягом 3-х календарних днів з моменту фактичного отримання на розрахунковий рахунок Клієнта грошових коштів, згідно позитивного рішення суду на користь КЛІЄНТА. У разі отримання грошових коштів частково чи частинами від Боржника, цей транш сплачується КЛІЄНТОМ ВИКОНАВЦЮ пропорційно.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що умовами пункту 4.2.1. Договору сторони визначили лише порядок перерахування правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що у позові Позивач довів до відома суду, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 110 000, 00 грн.

Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:т 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську дільність» передбачено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах, - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи в будь-якому випадку незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, тобто дослідження обставин оплати цих витрат не відіграє ключової ролі при вирішенні питання щодо їх розподілу (правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

З урахуванням вищевикладеного висновок суду першої інстанції про те, що розподілу підлягає лише 40 000,00 грн з заявлених до стягнення 110000 грн через відмову в задоволені 70 000,00 грн визнається колегією суддів передчасним та таким, що суперечить правовій позиції, яка сформована вперше в постанові Верховного Суду 03.10.2019 у справі № 922/445/19 і підтверджена більш пізніми постановами суду касаційної інстанції.

Таким чином розподілу підлягає 111 000,00 грн.

Відповідно да акту виконаних робіт № 000797 від 16.06.2023, об`єднання надало позивачу такі послуги:

- підготовка процесуального документу: підготовка позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД" - 16 год;

- підготовка процесуального документу: підготовка та подача позову - 12 год;

- підготовка процесуального документу: підготовка та подача заяви про усунення -2,5 год;

- підготовка процесуального документу: підготовка заяви про забезпечення позову - 6 год;

- підготовка процесуального документу: підготовка та подача заяви про збільшення позовних вимог - 4 год;

- представництво; підготовка та участь у підготовчому судовому засіданні у справі №904/1286/23 з врахуванням часових затрат на дорогу до суд і в зворотному напрямку - 3 год;

- представництво; підготовка та участь у підготовчому судовому засіданні у справі №904/1286/23 з врахуванням часових затрат на дорогу до суд і в зворотному напрямку - 3 год;

- підготовка процесуального документу: аналіз відзиву, підготовка відповіді на відзиву-4 год;

- підготовка процесуального документу: підготовка заяви про долучення доказів - 1,5 год;

- представництво; підготовка та участь у підготовчому судовому засіданні у справі №904/1286/23 з врахуванням часових затрат на дорогу до суд і в зворотному напрямку - 3 год.

Вартість робіт у загальному розмірі склала 110 000 грн. Претензії Клієнта щодо якості наданих Адвокатом послуг відсутні.

Колегія суддів шляхом арифметичної операції складання встановила, що згідно акту виконаних робіт № 000797 від 16.06.2023р. апелянтом було витрачено 55 годин, що дозволяє дійти висновку, що вартість 1 години становить 2 000,00 грн.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Колегія суддів, що позовна заява складена на 5 аркушах (т. 1 а.с. 1-5) і до неї додано додатки з 56 найменувань (т.1 а.с. 7-92).

Відповідно, витрата 28 годин робочого часу на виконання таких видів послуг робіт як «підготовка процесуального документу: підготовка позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД"» (16 год) та «підготовка процесуального документу: підготовка та подача позову» (12 год) є завищеним і не відповідає крітеріям розумності. На переконання колегії суддів одного 8 годинного робочого дня є цілком достатнім.

Щодо такого виду послуг, як «підготовка процесуального документу: підготовка та подача заяви про усунення -2,5 год», то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що його виконання залежала виключно від вини представника.

Відповідно до частин 1, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:

1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вищезазначене спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що «…Позивач не погоджується, адже надав суду всі документи та докази, а також пояснення з приводу відсутності договору про надання послуг спеціалізованою технікою від 01.06.2021 №01.06.21-49 (адже текст не складався у вигляді єдиного документу) ще у тексті поданої позовної заяви. Натомість суд першої інстанції помилково не пересвідчився у вказаному, тому залишив позов без руху та Позивач вимушений був готувати та подавати заяву про усунення недоліків…» як такі, що знаходяться в межах обов`язку сторони нести ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій і цілком узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства.

Роботи «підготовка процесуального документу: підготовка заяви про забезпечення позову» - 6 год; «підготовка процесуального документу: підготовка та подача заяви про збільшення позовних вимог» - 4 год «підготовка процесуального документу: аналіз відзиву, підготовка відповіді на відзиву» -4 год; « підготовка процесуального документу: підготовка заяви про долучення доказів - 1,5 год», « представництво; підготовка та участь у підготовчому судовому засіданні у справі №904/1286/23 з врахуванням часових затрат на дорогу до суд і в зворотному напрямку» - 3 год; «представництво; підготовка та участь у підготовчому судовому засіданні у справі №904/1286/23 з врахуванням часових затрат на дорогу до суд і в зворотному напрямку» - 3 год; « представництво; підготовка та участь у підготовчому судовому засіданні у справі №904/1286/23 з врахуванням часових затрат на дорогу до суд і в зворотному напрямку - 3 год» колегія суддів доходить висновку про їх підтвердження і розумність часових витрат на їх виконання.

З урахуванням вищевикладеного, задоволенню підлягають 44,5 годин, що, відповідно, становить 89 000,00 грн. Рушта витрат на правничу допомогу у розмірі 31 000,00 грн покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Логістика".

Доводи апеляційної скарги «…Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. З врахуванням наведеного, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме згадану вище умову договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі.

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Більш того, твердження суду про те, що заява про забезпечення позову не була задоволена судом, тому витрати часу адвоката на її підготовку та подання не підлягають задоволенню, суперечать взагалі суті надання правової допомоги. Адже, адвокат витратив свій час на таку заяву (підготовку і подачу), при цьому заява була обґрунтована, не надумана, те, що суд її не задовольнив не свідчить про те, що адвокат не здійснював роботу за Договором…» частково приймаються до уваги колегією суддів відповідно до вищенаведених висновків.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах.

Відповідно до пунтку 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, стаття 275. Повноваження суду апеляційної інстанції суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, відповідно до пунтку 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

З урахуванням вищевикладенного, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі №904/1286/23 підлягає зміні, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Логістика" на нього, відповідно, частковому задоволенню.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Логістика" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі №904/1286/23 задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі №904/1286/23 змінити, виклавши абзаци 1-3 резолютивної частини в наступній редакції:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Логістика" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхбуд (вул. Степова, буд. 4, Олександрівка, Покровський район, Дніпропетровська область, 53630; ідентифікаційний код 03579868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецконтроль Логістика (вул. Звіринецька, буд. 63, Київ 14, 01014; ідентифікаційний код 44057805) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 89 000 грн та поштові витрати у розмірі 169 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.12.2023

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.Г. Іванов

СуддяО.В. Чус