Рішення

від 13.12.2023 по справі 902/1149/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2023 р. Cправа № 902/1149/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.

за участю представників сторін

позивача не з`явився

відповідача Гончар О.І., ордер серії АВ №1029803 від 22.09.2023;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія "УНІКА" (вул. О. Теліги, 6-В, корп. 4, м. Київ, 04112)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантінвестагро" (вул. Незалежності, 116, м. Іллінці, Вінницької обл., 22700)

про стягнення 117464,18 гривень

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія "УНІКА" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантінвестагро" про стягнення 117464,18 грн. заборгованості, з яких: 16 717,81 грн. - 3% річних, 100 746,37 грн. - інфляційних втрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2023 справу розподілено судді Маслію І.В.

Ухвалою суду від 04.09.2023 відкрито провадження у справі № 902/1149/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

26.09.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечує та клопоче про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.09.2023 перейдено до розгляду справи №902/1149/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.10.2023.

11.10.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

На визначену судом дату в судове засідання 16.10.2023 з`явився представник відповідача.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті на 15.11.2023 о 10:00 год, про що представника відповідача повідомлено під розписку в залі судового засідання, а позивача повідомлено шляхом оформлення телефонограми, наявної в матеріалах справи.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 15.11.2023 відкладено розгляд справи по суті на 13.12.2023.

20.11.2023 судом здійснено запит до архіву Господарського суду Вінницької області, щодо надання матеріалів справи №902/849/22, для огляду в судовому засіданні у даній справі.

На визначену судом дату в судове засідання 13.12.2023 з`явився представник відповідача, позивач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином та в установленому законом порядку, при цьому судом враховано клопотання позивача, викладене в прохальній частині позовної заяви, про розгляд справи за відсутності представника за наявними матеріалами.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника позивача.

В судовому засіданні судом оглянуто матеріали витребуваної справи №902/849/22 та долучено до матеріалів даної справи необхідні для розгляду даної справи копії документів, зокрема заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантінвестагро" від 17.10.2022.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просив у позові відмовити повністю.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.12.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07.04.2023 Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі №902/849/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантінвестагро" 200 000,00 грн страхового відшкодування в порядку регресу, відповідно до якого позов задоволено повністю. Рішення набрало законної сили 30.06.2023 на підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду.

14.07.2023 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантінвестагро" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" 200 000,00 грн та 3000,00 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення та наказ на його виконання у справі №902/849/22 містяться в загальному доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, крім того, як зазначалось вище судом було витребувано для огляду в судовому засіданні матеріали справи №902/849/22.

Відповідно до платіжних доручень №201 від 27.07.2023 на суму 643,08 грн та №211 від 28.07.2023 на суму 202356,92 грн, копії яких наявні в матеріалах справи, відповідачем погашено заборгованість за вищевказаним наказом у повному обсязі, що сторонами визнається.

В свою чергу позивач вважає, що отримав право на стягнення з відповідача інфляційних втрат від знецінення грошової одиниці України, внаслідок інфляційних процесів в державі та 3% річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочення з 15.10.2020 по 28.07.2023 на суму страхового відшкодування. Наведене слугувало підставою для звернення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантінвестагро" 16 717,81 грн. - 3% річних та 100 746,37 грн. - інфляційних втрат.

Так, за змістом рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/849/22 встановлено, що згідно платіжних доручень № 177220 від 15.10.2020 на суму 170 028,00 гривень, №177230 від 15.10.2020 на суму 6289,46 гривень, №177232 від 15.10.2020 на суму 1406,34 гривень, №177233 від 15.10.2020 на суму 117,20 гривень, №177225 від 15.10.2020 на суму 6533,00 гривень, №177238 від 15.10.2020 на суму 6289,46 гривень, №177239 від 15.10.2020 на суму 1406,34 гривень, №177240 від 15.10.2020 на суму 117,20 гривень, №177242 від 15.10.2020 на суму 6289,46 гривень, №177243 від 15.10.2020 на суму 1406,34 гривень, №177244 від 15.10.2020 на суму 117,20 гривень Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" здійснено виплату страхового відшкодування на загальну суму 200 000,00 гривень, внаслідок чого позивач набув права зворотної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантінвестагро" на відшкодування сплаченого страхового відшкодування у порядку регресу. Копії зазначених вище платіжних доручень наявні у матеріалах справи №902/1149/23.

Отже, позивач у цій справі заявляє нарахування 3% річних та інфляційних втрат з дати здійснення ним страхового відшкодування (15.10.2020) по дату фактичного виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/849/22 - стягнення страхового відшкодування в порядку регресу (28.07.2023).

Поряд з цим відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує обґрунтованість заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, зокрема зазначає, що позовна заява не містить конкретної підстави виникнення зобов`язання у ТОВ "Гарантінвестагро" перед ПрАТ «СК «Уніка», а судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке виконане боржником, припиняє правовідносини сторін договору, та звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та позбавляє кредитора права на отримання сум передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України. З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач спростовує твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові від 16.05.2018 № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-2491цс15, який полягав у тому, що дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Такі висновки викладено у постановах ВП ВС від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18) та у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19).

Отже, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Так, наявність грошового зобов`язання відповідача перед позивачем на суму 200 000 грн встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №902/849/22 від 07.04.2023, яке набрало законної сили 30.06.2023 на підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Грошове зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди за рішенням суду в порядку регресу Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарантінвестагро" фактично виконано 28.07.2023, що сторонами визнається.

Початком нарахування відповідальності за порушення грошового зобов`язання на підставі ст. 625 ЦК України, позивач визначає дату виплати страхового відшкодування потерпілим в сумі 200 000 грн, а саме 15.10.2020.

З даним твердженням позивача суд не погоджується, оскільки чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання страховиком зобов`язання по відшкодуванню іншому страховику, до якого перейшло право вимоги внаслідок виплати ним страхового відшкодування, однак, цей строк пов`язаний з моментом пред`явлення відповідною особою (в даному випадку страховиком) вимоги до відповідача.

За приписами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 910/18319/16 та від 26.06.2018 року у справі № 607/1373/16-ц (провадження № 61-9587св18).

За відсутності у матеріалах даної справи та справи №902/849/22 доказів пред`явлення вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантінвестагро" про відшкодування 200 000,00 грн в порядку регресу та реагування відповідача на відповідну вимогу, суд враховує позицію КЦС ВС, викладену у постанові від 25.01.2023 у справі №504/3770/15 (61-5699св22), що оскільки ст. 530 ЦК України не передбачено у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Отже, пред`явлення Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантінвестагро" про стягнення 200 000,00 грн страхового відшкодування в порядку регресу в межах справи №902/849/22 слід ототожнювати із пред`явленням відповідної вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи №902/849/22, позивач направив відповідачу позовну заяву 10.09.2022 з додатками засобами поштового зв`язку, що підтверджується штемпелем відділення поштового зв`язку проставленого на описі вкладення в цінний лист адресованого відповідачу, разом з тим у заяві від 17.10.2022 поданої представником відповідача до суду у справі №902/849/22, останній зокрема зазначає, що «позовна заява не була вручена ТОВ «Гарантінвестагро», а представник товариства адвокат Гончар Олександр Іванович ознайомився 27 вересня 2022 року з матеріалами справи та здійснив фотокопіювання матеріалів справи безпосередньо в приміщенні господарського суду Вінницької області.».

Відтак, семиденний строк з дня пред`явлення відповідачу вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України сплинув 04.10.2022.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з 05.10.2022 зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантінвестагро" зі сплати Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Уніка" 200 000,00 грн в порядку регресу, підтверджене рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №902/849/22, є простроченим.

Відтак правомірним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму 200 000,00 грн за період прострочення з 05.10.2022 по 27.07.2023 (день оплати заборгованості за загальним правилом не включається до періоду прострочення).

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних "LІGA 360" перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 05.10.2022 по 27.07.2023 на суму 200 000,00 грн, судом встановлено обґрунтованість вказаних нарахувань у таких сумах: 16 097,40 грн - інфляційних втрат та 4 865,75 грн - 3% річних.

Оскільки, позивачем заявлено відповідні складові заборгованості у більших сумах (100 746,37 грн - інфляційних втрат та 16 717,81 грн - 3% річних), тому у стягненні з відповідача 84 648,97 грн - інфляційних втрат та 11 852,06 грн - 3% річних слід відмовити як заявлених безпідставно.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з урахуванням мотивів щодо безпідставного нарахування частини інфляційних втрат та 3% річних внаслідок неправильного визначення періоду прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, суд зазначає, що в позовній заяві позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, де зазначено 2684,00 грн. - судового збору та 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Так позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як слідує з матеріалів справи, 02.09.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Старк Україна" (Повірений) укладено Договір доручення №ЮК/СУ на правові (юридичні-консультативні) послуги, відповідно до п.1.1. якого за цим Договором Довіритель доручає, а Повірений зобов`язується від імені і за рахунок Довірителя вчинити юридичні дії щодо стягнення простроченої заборгованості з фізичних та юридичних осіб (далі - Боржники), до яких Довіритель має права вимоги відповідно до чинного законодавства України.

Додатковою угодою №2 від 02.01.2023 сторони, зокрема погодили, доповнити Договір доручення №ЮК/СУ на правові (юридичні-консультативні) послуги від 02.09.2019 пп. 2.2.1., за змістом якого з метою виконання обов`язків передбачених Договором Повірений має право залучати до виконання покладених на нього обов`язків про надання правової допомоги адвокатів, адвокатські бюро чи адвокатські об`єднання на договірних засадах.

02.01.2023 між Адвокатським бюро "Білий" (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Старк Україна" (Клієнт) укладено Договір №1/23ю про надання правової допомоги (Договір), згідно із п. 1.1. якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

Ціна договору складається з вартості юридичних послуг, що зазначається в додатковій угоді до цього договору. Така угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін (п. 4.1. Договору).

Згідно з п. 1 Додатку №1 до Договору №1/23ю про надання правової допомоги сторони погодили, що Клієнт доручає АБ "Адвокатське Бюро "Білий" в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С. надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників Клієнта за цивільним або господарським судочинством за страховим актом №00371044 (Страхувальник та особа відповідальна за завданий збиток - ТОВ "Гарантінвестагро").

АБ "Адвокатське Бюро "Білий" в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С., після одержання матеріалів (справ) від Клієнта, Клієнт зобов`язаний здійснити оплату послуг протягом 5 робочих днів на рахунок в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С. у розмірі 5000 грн за кожну справу з переліку в безготівковій формі на підставі виставленого рахунку АБ "Адвокатське Бюро "Білий" в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С., яке в свою чергу має здійснити обумовлений перелік дій по кожній справі окремо, про що в подальшому звітує Клієнту та на вимогу Клієнта надсилає (надає) на його поштову (юридичну) адресу підтверджуючі документи та звіт про виконану роботу.

Слід зазначити, що номер страхового акта та відповідальна за збиток особа відповідають обставинам справи №902/849/22.

Відповідно до датованого 14.08.2023 Акту (звіту) прийому-передачі наданих послуг №1 до Договору про надання правової допомоги №1/23ю від 02.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Старк Україна" як Повірений Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та Адвокатське бюро "Білий" підтвердили, що:

1. Бюро згідно Договору були надані Клієнту наступні послуги по страховій справі №28633 (страховий акт №00371044) за позовом ПрАТ "СК "Уніка" до ТОВ "Гарантінвестагро", а саме:

- здійснено повний збір та аналіз усіх документів у справі;

- досліджено та оцінено матеріали справи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні;

- досліджено та оцінено самостійно отримані Бюро документи на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрано спосіб захисту прав та інтересів Клієнта;

- складено та подано відповідний позов до суду.

2. Вартість послуг Бюро відповідно до пункту 1 додатку №1 до Договору складає 5000,00 грн, без ПДВ.

3. Клієнт немає жодних претензій до якості наданих Бюро послуг. Після завершення розрахунків в повному обсязі Клієнт не матиме жодних претензій до Бюро.

Крім того, матеріали справи містять копію довіреності №24 від 16.01.2023 на представництво Білим Віталієм Сергійовичем інтересів Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" та копію свідоцтва серії ХС №000229 від 14.08.2019 про право Білого Віталія Сергійовича на заняття адвокатською діяльністю.

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, відповідачами не подано клопотання про зменшення розміру витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу адвоката.

У п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України вказано, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачами в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантінвестагро" (вул. Незалежності, 116, м. Іллінці, Вінницької обл., 22700, код ЄДРПОУ 37647548) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія "УНІКА" (вул. О. Теліги, 6-В, корп. 4, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 20033533) 16 097,40 грн - інфляційних втрат, 4 865,75 грн - 3% річних, 479,00 грн - відшкодування витрат на сплату судового збору та 892,32 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. В позові в частині стягнення 84 648,97 грн інфляційних втрат та 11 852,06 грн - 3% річних відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам на відомі суду адреси електронної пошти позивача - vitaliy.biliy@starck.legal , представника відповідача - Pottersan@i.ua .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 20 грудня 2023 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.: 1 - до справи