Рішення

від 14.12.2023 по справі 904/4950/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023м. ДніпроСправа № 904/4950/23

За позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Житлово-будівельного кооперативу "1 Травня", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 276 438, 52 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Літвін Д.Е.

Представники:

від позивача: Клецько Л.В.

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "1 Травня" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 276 438,52 грн., з яких: 121 890,31 грн. - основного боргу за поставлену теплову енергію, 7 863,44 грн. - 3% річних, 45 917,41 грн. - інфляційних втрат, 92 235,04 грн. - пені, 8 532,32 грн. - 7% штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №613 від 01.11.2013 року.

Ухвалою суду від 15.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач відзиву на позов не подав, участь представника під час розгляду справи не забезпечив. Про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 5009602945443 (а.с. 68)

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення Відповідача про відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 02.11.2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в засіданні на 28.11.2023 року.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 14.12.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2013 року між Позивачем (далі - теплопостачальна організація - продавець) та Відповідачем (далі - споживач - покупець) укладено договір №613 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).

Відповідно до п.п. 1.1. договору теплопостачальна організація - продавець бере на себе зобов`язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленим тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді та на такі потреби:

- опалення та вентиляцію в період опалювального періоду;

- гаряче водопостачання протягом року.

Підпунктом 3.2.5 договору передбачено обов`язок споживача-покупця виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які визначені договором.

Згідно з п. 4.2.5 Договору, теплопостачальна організація-продавця зобов`язана виписувати рахунки споживачеві-покупцю для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти здачі-прийняття послуг, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті Споживачем-Покупцем в підписаному або в не підписаному вигляді до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності розрахунковим способом.

Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія проводиться за комерційними приладами обліку на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації-продавця та споживача-покупця або за домовленістю сторін в іншому місці (п. 5.2 Договору).

Межа балансової належності (експлуатаційної відповідальності) сторін оформлюється у вигляді акта зі схемами теплових мереж, підписаного у двосторонньому порядку, який є невід`ємною частиною договору та не може бути змінено в односторонньому порядку (п. 5.3 договору).

Пунктом 5.8 Договору визначено, що у разі відсутності, пошкодження та/або некоректної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень по опалюванню та гарячому водопостачанню з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно з п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 договору).

Пунктом 6.3 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) сторони погодили, що сплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем за фактично спожиту теплову енергію у місці, наступному за місяцем споживання теплової енергії.

- опалення - за показниками комерційного приладу обліку теплової енергії (звіт Акт)

- гаряче водопостачання за показниками по квартирних приладів обліку (звіт Акт).

Остаточний розрахунок за фактично свожиту теплову енергію здійснюється до 28 числа місця наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Відповідно до пункту 6.5 Договору, у випадку, якщо у споживачів-покупців, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірним тепловим навантаженням з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання споживача-покупця у розрахунковому періоді. Розрахунки здійснюються згідно пункту 6.3 договору.

Цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 31.10.2014 керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Договір припиняє свою дію у випадках: - закінчення строку, на який він був укладений; - взаємної згоди сторін про його припинення; - прийняття відповідного рішення Господарським судом; - ліквідацією однієї із сторін (пункт 10.1 договору).

Згідно пунктів 10.2, 10.3 Договору, припинення дії договору не звільняє споживача покупця від обов`язку повної сплати за спожиту теплову енергію. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Додатками №1 та № 2 до договору сторони погодили обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу, а також, умови припинення постачання теплової енергії.

Згідно дислокації до договору № 613 від 01.11.2013 року, об`єктом теплопостачання є житловий будинок за адресою: вул. Кропивницького 15.

На виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 466 під 16.09.2020 «Про початок опалювального сезону 2020-2021 років» та №119 від 17.03.2021 «Про закінчення опалювального сезону 2020/2021 років», рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради №490 від 22.09.2021 «Про початок опалювального сезону 2021 2022 років» та №158 від 23.03.2022 «Про закінчення опалювального сезону 2021/2022 років Позивачем своєчасно розпочато та вчасно закінчено опалювальний сезон 2020-2021 рр. та опалювальний сезон 2021-2022 рр. у м. Кривому Розі.

Факт поставки теплової енергії підтверджується, окрім іншого, актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 75 по вул. Кропивницького у місті Кривий Ріг - акт № б/н від 01 листопада 2020, акт № б/н від 14 квітня 2021, акт № б/н від. 25 жовтня 2021 та акт № 826 від 01 квітня 2022.

В будинку 75 по вул. Кроиивницького в м.Кривому Розі встановлено вузол обліку теплової енергії, що підтверджується актом про технічний огляд приладів обліку теплової енергії від 26.07.2018 року.

Відповідно до акту передачі-прийняття теплової енергії № 2428 від 31 березня 2021 Відповідачу у березні 2021 поставлено 55,51 Гкал теплової енергії на суму 91 585,39 грн.: відповідно до акту передачі-прийняття теплової енергії №3685 від 30 квітня 2021 Відповідачу у квітні 2021 поставлено 24,15 Гкал теплової енергії на суму 39 844,84 грн.: відповідно до акту передачі-прийняття теплової енергії №5222 від 31 жовтня 2021 Відповідачу у жовтні 2021 поставлено 9,73 Гкал теплової енергії на суму 13 797,82 грн. Вищезазначені акти підписані Відповідачем без зауважень, що свідчить про те що Позивачем послуги надані у відповідності до умов Договору.

В період березень, квітень, жовтень 2021 року Відповідачеві були поставлена теплова енергія на загальну суму 174 273,66 грн.

Відповідач за отриману теплову енергію розрахувався частково в сумі 52 383,35 грн., у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 121 890,31 грн.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості в розмірі 121 890,31 грн. суду не надано.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 7.2.7. Договору, за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7-ми відсотків вказаної суми. Період, за який нараховується штрафні санкції, становлять три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій встановлено сторонами у три роки.

На підставі наведеного пункту договору, Позивач здійснив нарахування пені в сумі 92 235,04 грн. за загальний період прострочення з 03.05.2021 року по 01.08.2023 року, а також розрахував штраф в розмірі 8 532, 32 грн.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки законом у даному випадку не передбачено розмір пені, то застосовуються санкції передбачені договором.

Як вище встановлено судом, в Договорі Сторони не встановили конкретний розмір пені, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ (не більше подвійної облікової ставки НБУ).

Таким чином, оскільки сторони не узгодили в Договорі конкретний розмір пені, то нарахування її Позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є неправомірним, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується заявленої до стягнення суми штрафу - 8 532, 32 грн., то зважаючи на те, що його розмір визначений сторонами в п. 7.2.7. Договору, нарахування такої санкції здійснено позивачем правомірно.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач вимагає стягнення суми боргу з врахуванням інфляційних втрат за період з березень квітня 2021 по червень 2023 в розмірі 45 917,41 грн., а також трьох процентів річних за період з 03.05.2021 по 01.08.2023 року в розмірі 7 863,44 грн. (а.с. 12).

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат і процентів річних та встановлено, що підрахунки здійснено арифметично правильно.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 184 203,48 грн. з яких: 121 890,31 грн. суму основного боргу за поставлену теплову енергію, 7 863,44 грн. - 3% річних, 45 917,41 грн. - інфляційних втрат, 8 532,32 грн. - 7% штрафу. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статями 73-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 239, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "1 Травня" (535802, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кропивницького, 75, код ЄДРПОУ 23077695) на користь на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, ідентифікаційний код 00130850) 121 890,31 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію, 7 863,44 грн. 3% річних, 45 917,41 грн. інфляційних втрат, 8532,32 грн. 7% штрафу, 2763, 05 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.12.2023

Суддя О.В. Ліпинський