Постанова

від 12.12.2023 по справі 334/8508/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 12.12.2023 Справа № 334/8508/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 334/8508/23 Головуючий у 1 інстанції: Ісаков Д.О.

№ 22-ц/807/2405/23 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Полякова О.З.

секретар: Бєлова А.В.

розглянувши апеляційнускаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чуйкова 38» на ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 вересня 2023 року по справі за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чуйкова 38» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з внесків за управління будинком та утримання прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 вересня 2023 року у видачі судового наказу відмовлено.

Не погоджуючисьз зазначеноюухвалою судуОСББ «Чуйкова 38» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що заявник - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чуйкова 38» звернуловся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання за період з 01.04.2019 по 20.09.2023 у розмірі 18744,93 гривень.

Суд першої інстанції відмовив у видачі судового наказу з посиланням на положення пункту 5 частини 1статті 165 ЦПК України, за якими суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановленому законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Суд першої інстанції зазначив, що заявником додано до заяви про видачу судового наказу розрахунок заборгованості за період з 01.04.2019 по 20.09.2023 у розмірі 18744,93 гривень.

Як зазначив суд першої інстанції, згідно розрахунку суми по внескам та платежам, заявник просить стягнути заборгованість яка виникла за період з 01.04.2019 по 20.09.2023, заява про видачу судового наказу подана до суду 21.09.2023, тобто з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, що є підставою для відмови у видачі судового наказу в порядку пункту 5 частини 1статті 165 ЦПК України.

Такі обґрунтування відмови не є переконливими з огляду на те, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Тобто Законом № 540-ІХ визначено, що під час дії карантину на строк його дії продовжується перебіг позовної давності.

Відтак судом першої інстанції мали бути враховані положення цього закону при вирішенні питання про застосування строку позовної давності.

Разом з тим, судова колегія вважає, що остаточне рішення про відмову у виданні наказу було ухвалене вірно з огляду на те, що наданий заявником розрахунок не містить відомостей про початкову дату виникнення заборгованості, що унеможливлює висновок про дотримання строків позовної давності .

Так, у розрахунок включено грошові суми, які становили заборгованість станом на квітень 2019 року у розмірі 1752 гр 43 коп.

Коли виникла ця заборгованість та чи не знаходиться її виникнення за межами позовної давності встановити неможливо, відтак суд першої інстанції був позбавлений можливості видати наказ, а відтак оскаржувана ухвала про відмову у виданні судового наказу не підлягає скасуванню.

Зазначене не перешкоджає заявникові подати нову заяву про видачу судового наказу з конкретизацією початкового періоду виникнення заборгованості.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чуйкова 38» залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 вересня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 21 грудня 2023 року.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: С.В. Кухар

О.З. Поляков