Рішення

від 07.12.2023 по справі 906/935/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/935/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Тришак О.Г. - адвокат, ордер серії ВO №1056137 від 06.07.2023 (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів),

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Дякун Галини Михайлівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північноукраїнський Аграрно-Експортний Альянс"

про стягнення 259 590,10 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 259590,10 грн. заборгованості за договором про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 07/09/22 від 07.09.2022.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

В подальшому ухвалою суду від 31.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 17.07.2023, 21.09.2023, 31.10.2023, які належним чином направлялися на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Північноукраїнський Аграрно-Експортний Альянс", з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 906/935/23 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2 Правил).

Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/935/23 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2022 між Фізичної особи-підприємця Дякун Галини Михайлівни (виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північноукраїнський Аграрно-Експортний Альянс" (замовник/відповідач) укладено договір № 07/09/22 про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язувався дославши автомобільним транспортом ввірений йому замовником вантаж (відповідно із транспортною накладною) до пункту призначення у встановлений договором чи замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов`язувався сплатиш за перевезення вантажу встановлену плату (п. 1.1. договору).

Найменування вантажів, ціни, їх обсяг (кількість, вага брутто), місце завантаження, строки (дати) приймання вантажів, дані подачі транспортних засобів під завантаження, пункти призначення, строки доставки, та передачі одержувачам, інші умови надання транспортних засобів і подання вантажів до перевезення, порядок розрахунків та інші умови перевезення, визначаються в транспортних заявках замовника, які є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.3. договору).

Згідно п. 2.1. договору вартість послуг договірна. Ціна договору дорівнює сумарній вартості наданих виконавцем та прийнятих замовником послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу протягом дії цього договору.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що розрахунок за надані послуги проводиться протягом 14 робочих днів від отримання замовником оригіналів документів (договір, транспортна заявка, рахунок, акт наданих послуг, ТТН, завірена печаткою виконавця). При відсутності зауважень з приводу організації перевезення вантажів за договором, замовник підписує акт приймання - передачі наданих послуг протягом 5 банківських днів після його отримання, а також документів, що підтверджують виконання перевезення, а саме оригінал ТТН з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем або іншого документу, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. У разі наявності претензій з перевезення вантажу, замовник протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг, зобов`язаний направити мотивовану відмову від підписання акту.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022 або повного виконання сторонами своїх зобов`язань, визначених даним договором (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 6.2. договору якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку цього договору, жодна із сторін письмово не повідомить іншу про бажання припинити дію договору, то він вважається продовженим ще на один рік на тих самих у мовах. Така пролонгація строку цього договору можлива без обмеження терміну.

На виконання даного договору, відповідач в період з 07.09.2022 по 11.01.2023 направив на адресу позивача 16 транспортних заявок (копії яких додані до матеріалів справи в електронному вигляді - а.с. 22) на перевезення вантажів відповідно до умов Договору №07/09/22 від 07.09.2022, які були виконані позивачем.

В транспортних заявках сторони у справі узгодили умови кожного перевезення, такі як ватаж, ціна, місце завантаження та розвантаження, що підтверджується Реєстром транспортних заявок до Договору №07/09/22 від 07.09.2022 за період 07.09.2023 року до 11.01.2023.

Відповідно до Реєстру документів "Реалізація товарів і послуг" за період з 01.06.2022 року по 04.07.2023, в якому відображено підписані сторонами акти здачі-приймання робі та наданих послуг (копія, яких додані до матеріалів справи в електронному вигляді - а.с. 22), в межах дії Договору №07/09/22 від 07.09.2022 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажів на загальну суму 2 319 090,10 грн.

Відповідачем частково оплачено вартість наданих послуг в розмірі - 2 059 500,00 гри. . що підтверджу Реєстром банківських документів за 01.06.2022 - 04.07.2023 (копії відповідних платіжних доручень додано до матеріалів справи в електронному вигляді - а.с. 22).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 259 590,10 грн.

З метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться,

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 259 590,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17 000,00 грн., суд зазначає наступне.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до поданої заяви, Фізична особа-підприємець Дякун Г.М. просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північноукраїнський Аграрно-Експортний Альянс" 17 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру позивачем подано ордер серії ВО № 1056137 від 06.07.2023, Договір про надання правничої допомоги від 03.07.2023, Додаткову угоду № 1 від 03.07.2023 до Договору про надання правничої допомоги, опис виконаних робіт, платіжну інструкцію № 1272 від 05.07.2023.

Предметом Договору про надання правничої допомоги з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 03.07.2023, укладених між Адвокатським об`єднанням "ВІФІКС" та позивачем - Фізичною особою-підприємцем Дякун Г.М., є надання клієнту правничої (правової) допомоги з приводу стягнення з ТОВ "Північноукраїнський Аграрно-Експортний Альянс" заборгованості за договором про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 07/09/22 від 07.09.2022 в розмірі 259590,410 грн.

Клієнт сплачує Об`єднанню гонорар за правничу (правову) допомогу, в розмірі 17000,00 грн. протягом 10 днів з часу підписання цієї угоди, але не пізніше 30 днів з часу прийняття рішення у справі.

Як вбачається з поданого позивачем опису виконаних робіт, на виконання умов договору про надання правової допомоги було виконано наступні роботи: проведення зустрічі з представниками клієнта та надання усної консультації з питань можливості звернення до суду; вивчення та аналіз первинних документів, що були укладені та виписані клієнтом в межах господарських операцій з контрагентами; формування реєстрів; формування обґрунтувань, виклад обставин справи та написання самого змісту позовної заяви; формування позовної заяви з додатками (копіювання, посвідчення копій) та направлення в суд.

Як зазначалося позивачем та Адвокатським об`єднанням "ВІФІКС" погоджено, що вартість наданої правничої допомоги складає 17 000 грн. 00 коп., які і було сплачено позивачем згідно платіжної інструкції № 1272 від 05.07.2023.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Разом з тим, слід відзначити, що Додатковою угодою № 1 від 03.07.2023 визначено фіксований розмір винагороди адвоката.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Відповідач із заявою про зменшення витрат на правничу допомогу не звертався.

Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, участь в судових засіданнях дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 17 000 грн. є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Також суд звертає увагу на зміст ч. 3 ст. 126 ГПК України, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Разом з тим, суд зауважує, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Положеннями ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати (в т. ч. на професійну правничу допомогу), пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проаналізувавши вищевикладене, суд покладає витрати по оплаті професійної правничої допомоги на відповідача в сумі 17 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північноукраїнський Аграрно-Експортний Альянс" (10014, м. Житомир, вул. Кафедральна, 5а офіс 505, ід. код 41758217)

- на користь Фізичної особи-підприємця Дякун Галини Михайлівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 259 590,10 грн. основного боргу, а також 3 893,85 грн. сплаченого судового збору та 17 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.12.23

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - позивачу (рек.)

+ на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1

2 - відповідачу (рек.)

+ на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2