Рішення

від 06.12.2023 по справі 906/764/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/764/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Бондарчук А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Кімак З.К. - дов. №3079 від 28.12.2022;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради

до Житомирського колективного підприємства по проектуванню цивільного та промислового будівництва "Житомирпроект"

про стягнення 2236332,54 грн та зобов`язання здійснити благоустрій земельної ділянки (місця розташування об`єкта)

Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулося до суду з позовом, згідно якого просить стягнути з Житомирського колективного підприємства по проектуванню цивільного та промислового будівництва "Житомирпроект" 2236332,54 грн, з яких: 1806729,70 грн основного боргу, 58295,12 грн 3% річних та 371307,72 грн інфляційних.

Ухвалою від 12.06.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 11.07.2023.

30.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 30.06.2023 вих. №1/7-29.

11.07.2023 до суду від позивача надійшла довідка №б/н/10 від 11.07.2023, відповідно до якої заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію в межах заявлених позовних вимог зменшилася і становить 881221,86 грн, також надано копії платіжних інструкцій від №2049 від 13.06.2023 на суму 100000,00 грн, №2050 від 14.06.2023 на суму 104356,34 грн, №2053 від 15.06.2023 на суму 100000,00 грн, №2056 від 16.06.2023 на суму 95327,60 грн, №2058 від 19.06.2023 на суму 100158,61 грн, №2059 від 20.06.2023 на суму 100158,61 грн, №2066 від 21.06.2023 на суму 100376,67 грн, №2068 від 22.06.2023 на суму 100376,67 грн, №2073 від 23.06.2023 на суму 100376,67 грн, №2077 від 26.06.2023 на суму 24376,67 грн.

Ухвалою від 11.07.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 11.09.2023.

07.09.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання від 06.09.2023 вих. №1/7-38 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю представника відповідача прибути в судове засідання.

Ухвалою від 11.09.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.10.2023.

05.10.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та надання письмових пояснень по справі.

Ухвалою від 05.10.2023 суд відклав розгляд справи по суті на 06.11.2023.

У засіданні суду 06.11.2023 представник позивача повідомила про часткове погашення відповідачем суми основного боргу та подала довідку №б/н/10 від 06.11.2023, відповідно до якої заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію в межах заявлених позовних вимог зменшилася і становить 764162,93 грн, також надано копію платіжної інструкції від 06.10.2023 на суму 117058,93 грн.

Протокольною ухвалою від 06.11.2023 суд оголосив перерву у судовому засіданні по суті до 06.12.2023 для проведення сторонами переговорів щодо укладення мирової угоди.

У засіданні суду 06.12.2023 представник позивача повідомила про часткове погашення відповідачем суми основного боргу та подала довідку №б/н/10 від 06.12.2023, відповідно до якої заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію в межах заявлених позовних вимог зменшилася і становить 669120,26 грн, та копії платіжних інструкцій від 06.10.2023 на суму 117058,93 грн та від 08.11.2023 на суму 95042,67 грн та докази вказаних у розрахунку проплат.

Представник позивача повідомила, що між сторонами не досягнуто домовленостей щодо укладення мирової угоди та підтримала позовні вимоги в частині стягнення залишку несплаченої суми основного боргу, а також 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалася, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2015 між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (виконавець, позивач) та Колективним підприємством "Житомирпроект" (споживач, відповідач) був укладений договір про постачання теплової енергії №1005 (а.с.12-15), відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов`язується своєчасно та відповідної якості постачати теплову енергію, а споживач зобов`язується своєчасно проводити її оплату за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Тарифи на теплову енергію на дату укладання договору становлять: для другої групи споживачів: 1593,01 гривень за одну Гкал.

Тарифи на теплову енергію може бути змінено в порядку визначеному чинним законодавством України, про що споживачу повідомляється в засобах масової інформації. Розмір щомісячної плати коригується у відповідності до зміни тарифів.

У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов`язковими для сторін з моменту введення їх в дію (п.2.1 договору).

Плата за надану теплову енергію при наявності засобів обліку справляється за їх показниками згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п.2.3 договору).

Згідно з п.3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації та бюджетні установи проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Теплова енергія оплачується безготівково на розрахунковий рахунок виконавця (п.3.2 договору).

Сторони домовились, що всі платежі за надані послуги, що вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжному документі (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.5 договору, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по цьому договору.

Згідно з пп.2 п.4.2 договору споживач зобов`язаний оплачувати теплову енергію у встановлений договором строк.

За умовами п.11.1 цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією зі сторін не буде письмово заявлено про його розірвання. Договір може бути розірваний за зверненням споживача лише після закінчення опалювального періоду. Строк позовної давності за даним договором становить п`ять років.

Відповідно до вказаного договору об`єкт споживача теплової енергії площею 6710,04 кв.м знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Рильського, 9, розрахунок оплати за надану теплову енергію здійснюється на підставі показників лічильника теплової енергії.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №1175 від 08.10.2021 встановлено тариф для потреб інших (крім населення) споживачів за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 4776,72 грн/Гкал з ПДВ (пп.3.2.2. п.3.2) (а.с.25-28).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №1288 від 04.11.2021 встановлено тариф для потреб інших (крім населення) споживачів за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 6580,62 грн/Гкал без ПДВ (пп.3.2.2. п.3.2) (а.с.29).

Позивач надав відповідачу у період з листопада 2021 року по лютий 2023 року послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 2267304,04 грн, що підтверджується рахунками за листопад 2021 року на суму 202017,01 грн, за грудень 2021 року на суму 382905,55 грн, за січень 2022 року на суму 663623,39 грн, за лютий 2022 року на суму 409208,57 грн, за березень 2022 року на суму 48769,94 грн, за листопад 2022 року на суму 63833,47 грн, за грудень 2022 року на суму 330701,29 грн, за січень 2023 року на суму 59872,71 грн, за лютий 2023 року на суму 106372,11 грн (а.с.16-24).

Станом на 01.06.2023 за період з листопада 2021 року по лютий 2023 року у відповідача утворилася заборгованість з оплати послуг з постачання теплової енергії на суму 1806729,70 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім суми основного боргу у зв`язку з простроченням виконання зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії позивач заявив до стягнення з відповідача 58295,12 грн 3% річних та 371307,72 грн інфляційних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 41-42) визнав заборгованість за надання послуг з централізованого теплопостачання станом на 01.06.2023 у розмірі 1806729,70 грн та повідомив, що станом на 30.06.2023 частково погасив вказану заборгованість у сумі 925507,84 грн, що підтверджується платіжними інструкціями (а.с.43-52) і надалі планується поетапне погашення заборгованості.

Відповідач після відкриття провадження у справі сплатив 1137609,44 грн основного боргу, що підтверджується платіжними інструкціями (а.с.43-52, 88-89).

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини на підставі договору про постачання теплової енергії №1005 від 01.10.2015.

Приписами статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги":

- виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

- плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуги з постачання теплової енергії належать до житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Частиною 3 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;

- плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Приписами ч.1, 2 ст.193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Судом встановлено, що позивач, як виконавець комунальної послуги, у період з листопада 2021 року по лютий 2023 року надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 2267304,04 грн.

Відповідач заборгував позивачу 1806729,70 грн з оплати послуг з постачання теплової енергії.

Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу 1137609,44 грн основного боргу, що підтверджується платіжними інструкціями (а.с.43-52, 88-89).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведені обставини, які свідчать про відсутність предмета спору в частині стягнення основного боргу у розмірі 1137609,44 грн на день розгляду справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1137609,44 грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

З огляду на викладене, враховуючи часткову сплату відповідачем боргу в сумі 1137609,44 грн, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 669120,26 грн основного боргу (1806729,70 грн - 1137609,44 грн).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.10), суд встановив, що починаючи з січня 2022 року, позивач помилково не врахував, що заборгованість за кожен наступний період виникала після 20 числа місяця наступного за розрахунковим, а також з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно якої визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Водночас суд встановив, що здійснені відповідачем проплати, при здійснені розрахунку 3% річних, позивач враховував (відмінусовува від боргу) уже з перщого числа місяця, в якому ці проплати були здійснені і на зменшену суму нараховував 3% річних, що є його правом. Крім того, з розрахунку 3% річних вбачається, що в період з грудня 2022 року по квітень 2023 року заборгованість, яка виникла станом на 21.12.2022, 21.01.2023, 21.02.2023, 21.03.2023, 21.04.2023, відповідно, зараховувалася в кожному наступному періоді на місяць пізніше, що також є правом позивача.

За вказаного, суд здійснив перерахунок 3% річних з урахуванням того, що заборгованість за кожен наступний період виникала після 20 числа місяця наступного за розрахунковим, а також з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України. Водночас, зважаючи на те, що у розрахунку позивач застосував суми, які є меншими від фактичних, що є його правом та не порушує інтересів відповідача, суд виходив із визначених позивачем сум.

Враховуючи вищенаведене, за розрахунком суду, здійсненим з урахуванням зменшених позивачем сум основного боргу, та враховуючи вірні періоди виникнення заборгованості за кожен наступний період, 3% річних склали:

- за період з 21.12.2021 по 20.01.2022 на суму боргу 202017,01 грн - 514,73 грн;

- за період з 21.01.2022 по 21.02.2022 на суму боргу 584922,56 грн - 1548,43 грн;

- за період з 22.02.2022 по 21.03.2022 на суму боргу 1248545,95 грн - 2873,37 грн;

- за період з 22.03.2022 по 20.04.2022 на суму боргу 1657754,52 грн - 4087,61 грн;

- за період з 21.04.2022 по 30.04.2022 на суму боргу 1706524,46 грн - 1402,62 грн;

- за період з 01.05.2022 по 30.06.2022 на суму боргу 1610950,12 грн - 8076,82 грн;

- за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 на суму боргу 1410950,12 грн - 21338,20 грн;

- за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 на суму боргу 1309783,59 грн - 3337,26 грн;

- за період з 01.02.2023 по 20.03.2023 на суму боргу 1640484,88 грн - 6472,05 грн;

- за період з 21.03.2023 по 20.04.2023 на суму боргу 1700357,59 грн - 4332,42 грн.

- за період з 21.04.2023 по 30.04.2023 на суму боргу 1806729,70 грн - 1484,98 грн.

За вказаного, обгрунтовано заявлена сума 3% річних, за визначений позивачем період, склала 55468,49 грн. У стягненні 2826,63 грн 3% річних слід відмовити.

Перевіривши, здійснений позивачем розрахунок інфляційних у розмірі 371307,72 грн (а.с.11), суд встановив, що нарахована та заявлена до стягнення сума останніх не перевищує обгрунтований їх розмір.

Розрахунки здійснено за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають частковому задоволенню у розмірі 1095896,47 грн, з яких: 669120,26 грн основного боргу, 55468,49 грн 3% річних та 371307,72 грн інфляційних. У стягненні 2826,63 грн 3% річних слід відмовити.

Враховуючи задоволення позовних вимог на суму 1095896,47 грн, судовий збір, сплачений з цих вимог, у розмірі 16438,45 грн покладається на відповідача.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на відсутність клопотання позивача про повернення судового збору, сплаченого за розгляд позовних вимог в частині стягнення 1137609,44 грн основного боргу, питання щодо повернення судового збору судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житомирського колективного підприємства по проектуванню цивільного та промислового будівництва "Житомирпроект" (10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Рильського, буд. 9, ід. код 02498103) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Київська, буд. 48, ід. код. 35343771):

- 669120,26 грн основного боргу;

- 55468,49 грн 3% річних;

- 371307,72 грн інфляційних;

- 16438,45 грн судового збору.

3. У стягненні 2826,63 грн 3% річних відмовити.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 1137609,44 грн основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.12.23

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу

2 - відповідачу рек. (ЄДРПОУ 02498103) та представнику відповідача на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

+ позивачу: teplo@teplo.net.zt.ua