Рішення

від 12.12.2023 по справі 906/1254/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1254/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Аврамчук А.П., довіреність №18-0009/49994 від 13.06.16;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Національний банк України в особі Банкнотно-монетного двору Національного банку України (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (м.Малин)

про стягнення 5 275 347,61грн.

Національний банк України в особі Банкнотно-монетного двору Національного банку України звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" про стягнення 5 275 347,61грн, з яких: 4 427 210,71грн основного боргу, 741 970,27грн пені, 45 961,40грн 3% річних та 60 205,23грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань, які виникли на підставі договору №23-81-15 про надання послуг від 01.02.2023, в частині оплати вартості наданих послуг з приймання та очищення стічних вод.

Ухвалою суду від 19.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.10.2023

Ухвалою суду від 17.10.2023 відкладено підготовче засідання на 14.11.2023.

Ухвалою Господарського суд Житомирської області від 14.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1254/23 до судового розгляду по суті на 12.12.2023.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

11.12.2023 від відповідача надійшла заява за про визнання позову та зменшення розміру пені на 50%, а також клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.105-106, 113)

Представник позивача у вирішення клопотання представника відповідача про зменшення розміру пені на 50% поклався на розсуд суду.

Дослідивши подану заяву представника відповідача про визнання позову від 11.12.2023, перевіривши повноваження представника, який підписав дану заяву, суд встановив, що Карпенко С.В. з 23.11.2022 року виконує обов`язки керівника до призначення директора та є керівником ТОВ "Малин Енергоінвест"; визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч.4ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2023 між Національним банком України в особі Банкнотно-монетного двору Національного банку України (виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (замовник/відповідач) укладено договір №29-81-15 про надання послуг (а.с.21-24), за умовами якого виконавець зобов`язується надавати послуги з приймання та очищення стічних вод (90420000-7 за ДК 021:2015) замовника на очисних спорудах виконавця за адресою: вул.Чорновола, 44А, м.Малин, Коростенського району Житомирської області, в об`ємі (орієнтовно) 1 500 тис.м3 протягом дії цього договору, а замовник зобов`язується оплатити надані йому послуги на умовах, передбачених цим договором (п.1.1. договору).

За умовами пункту 2.1 договору, ціна одиниці послуги встановлюється протоколом погодження договірної ціни (додаток 1 до цього договору). Загальна ціна договору на 2023 рік складає 24 390 000,00грн, у тому числі ПДВ - 4 065 000, 00грн.

Пунктом 2.3 договору, зміна ціни одиниці послуг відбувається шляхом підписання протоколу погодження договірної ціни на надання послуг та оформлення додаткового договору.

Згідно з пунктом 5.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Виконавець повинен надати замовнику рахунок па оплату наданих послуг не пізніше другого робочого дня місяця, наступного за звітним (розрахунковим) місяцем. Рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму податку на додану вартість та податковий номер виконавця (п.5.3 договору).

Відповідно до пункту 5.6 договору, плата за скид понаднормативних забруднень сплачується замовником на підставі розрахунку, виставленого до оплати виконавцем, у порядку та в термін, визначені претензією.

Згідно з пунктом 13.1 договору, цей договір набирає чинності з дати підписання його уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2023.

01.02.2023 між Національним банком України в особі Банкнотно-монетного двору Національного банку України та ТОВ "Малин Енергоінвест" укладено додаток №1 до договору - Протокол погодження договірної ціни на надання послуг, яким передбачено, що послуги з приймання та очищення стічних вод за 1 тис.м3 становить 16 260,00грн за од. (а.с.25).

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу послуги з прийняття та очищення стічних вод у січні-травні 2023 року на загальну суму 6 056 541,06грн, а замовником (відповідачем) вказані послуги - прийнято в повному обсязі без зауважень, що підтверджується актами приймання-передачі послуг від 01.02.2023 на суму 1 266 003,60грн, від 01.03.2023грн на суму 1 112 915,70грн, від 03.04.2023 на суму 1 174 167,12грн, від 01.05.2023 на суму 1 205 483,88грн, від 01.06.2023 на суму 1 297 970,76грн (а.с.27-31).

Відповідно до умов договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату: №5090003267 від 31.01.2023 на суму 1 266 00,60грн, №5090003278 від 28.02.2023 на суму 1 112 915,70грн, №5090003284 від 31.03.2023 на суму 1 174 167,12грн, №5090003291 від 30.04.2023 на суму 1 205 483,88грн, №5090003299 від 31.05.2023 на суму 1 297 970,76грн (а.с.32-36).

Таким чином, позивачем було виконано взяті зобов`язання за договором №23-81-15 про надання послуг від 01.02.2023 на суму 6056541,06грн, що підтверджується актами приймання-передачі послуг, які підписано представниками сторін без зауважень.

Матеріали справи свідчать про те, що 01.02.2023 року між сторонами було підписано акт №1 зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторони домовились:

- строк виконання однорідних грошових зобов`язань, зазначених у п.1-2 цього акта, настав;

- сторони підтверджують реальність та обсяги взаємних заборгованостей, зазначених у п.1-2 цього акта. Керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п.1-2 цього акта, і таким чином з моменту підписання цього акта вважатимуть:

- зобов`язання ТОВ "Малин Енергоінвест" (п.1) таким, що припинено частково на суму 386 526,78грн з ПДВ;

- заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України за січень 2023 року становить 879 476,82грн (а.с.37).

01.03.2023 між сторонами було підписано акт №2 зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторони домовились:

- строк виконання однорідних грошових зобов`язань, зазначених у п.1-2 цього акта настав.

- сторони підтверджують реальність та обсяги взаємних заборгованостей, зазначених у п.1-2 цього акта. Керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п.1-2 цього акта, і таким чином з моменту підписання цього акта вважатимуть:

- зобов`язання ТОВ "Малин Енергоінвест" (п.1) таким, що припинено частково на суму 477 307,13грн з ПДВ;

- заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України за лютий 2023 року становить 635 608,57грн з ПДВ (а.с.38).

01.04.2023 між сторонами було підписано акт №3 зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторони домовились:

- строк виконання однорідних грошових зобов`язань, зазначених у п.1-2 цього акта настав.

- сторони підтверджують реальність та обсяги взаємних заборгованостей, зазначених у п.1-2 цього акта. Керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п.1-2 цього акта, і таким чином з моменту підписання цього Акта вважатимуть:

- зобов`язання ТОВ "Малин Енергоінвест" (п.1) таким, що припинено частково на суму 52 416,66грн з ПДВ;

- заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України за березень 2023 року становить1 121 750,46грн з ПДВ (а.с.39).

01.05.2023 між сторонами було підписано акт №4 зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторони домовились:

- строк виконання однорідних грошових зобов`язань, зазначених у п.1-2 цього акта настав.

- сторони підтверджують реальність та обсяги взаємних заборгованостей, зазначених у п.1-2 цього акта. Керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п.1-2 цього акта, і таким чином з моменту підписання цього акта вважатимуть:

- зобов`язання ТОВ "Малин Енергоінвест" (п.1) таким, що припинено частково на суму 35 446,72грн з ПДВ;

- заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України за квітень 2023 року становить 1 170 037,16грн з ПДВ (а.с.40).

01.06.2023 між сторонами було підписано акт №5 зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого сторони домовились:

- строк виконання однорідних грошових зобов`язань, зазначених у п.1-2 цього акта наслав.

- сторони підтверджують реальність та обсяги взаємних заборгованостей, зазначених у п.1-2 цього акта. Керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п.1-2 цього акта, і таким чином з моменту підписання цього акта вважатимуть:

- зобов`язання ТОВ "Малин Енергоінвест" (п.1) таким, що припинено частково на суму 677 633,06грн з ПДВ;

- заборгованість ТОВ "Малин Енергоінвест" перед Національним банком України за травень 2023 року становить 620 337,70грн з ПДВ (а.с.41).

Акти зарахування зустрічних однорідних вимог підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати за отримані послуги за договором №23-81-15 від 01.02.2023 за останнім утворилась заборгованість у розмірі 4 427 210,71грн ( 879 476,82грн + 635 608,57грн + 1 121 750,46грн + 1 170 037,16грн + 620 337,70грн).

За вказаних обставин, позивач звернувся з позовом та просить стягнути з відповідача 4 427 210,71грн основного боргу, 741 970,27грн пені, 45 961,40грн 3% річних та 60 205,23грн інфляційних втрат.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1статті 173 Господарського кодексу Українипередбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За умовами пункту 6.1 договору, розрахунок по цьому договору здійснюється шляхом:

- перерахування замовником на розрахунковий рахунок виконавця коштів згідно рахунку виконавця - протягом 5-ти банківських днів після отримання рахунку, або

- зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникають між сторонами та оформляються відповідним актом, що підписується уповноваженими особами сторін;

- оплата проводиться стороною, яка має заборгованість, протягом 5-ти банківських днів з дня підписання акту зарахування зустрічних вимог.

Відповідно до положень ч.1ст.530 ЦК України та узгоджених в п.6.1 договору умов щодо строків оплати, відповідач, отримавши послуги прийняття та очищення стічних вод та підписавши акти приймання-передачі послуг.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за надані позивачем послуги прийняття та очищення стічних вод позивачем, неоплаченими відповідачем станом на час звернення з позовом у даній справі залишились послуги на суму 4 427 210,71грн.

Приписами ст.525 Цивільного кодексу Українипередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач наявність заборгованості перед позивачем в сумі 4 427 210,71грн визнав у повному обсязі. доказів сплати заборгованості не надав. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 427 210,71грн основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 741 970,27грн пені, яка нарахована на підставі п.8.2. договору.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3ст.549 ЦК України).

Зазначені нормиЦивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч.1 ст.230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що замовник несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Здійснивши перевірку проведених позивачем нарахувань пені, у відповідності до умов договору та здійснених зустрічних зарахувань однорідних вимог, суд встановив, що проведені позивачем нарахування пені є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення пені в сумі 741 970,27грн є правомірними.

Водночас, у заяві про визнання позову від 11.12.2023 відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені. До вказаної заяви відповідач надав звіт про фінансові результати за 9 місяців 2023 року ТОВ "Малин Енергоінвест" (а.с.109 на звороті), з якого вбачається, що за звітний період 2023 року збиток відповідача становив 110 739тис. грн, а кредиторська заборгованість перевищує дебіторську заборгованість.

В обґрунтування даного клопотання відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" це - багатогалузеве, комунальної форми власності підприємство Малинської міської територіальної громади, засноване Малинською міською радою у 2011 році для забезпечення населення, організацій і установ міста якісними та надійними послугами централізованого водопостачання, водовідведення, теплопостачання та обслуговування багатоквартирних будинків (житлового фонду). Вказує, що заборгованість виникла не з вини відповідача, а є наслідком зокрема невідповідності тарифів для населення та інших споживачів, затверджених Малинською міською радою. Зазначає, що ТОВ "Малин Енергоінвест" є підприємством, що на даний час та в особливий період виконує мобілізаційні завдання щодо постачання населенню м. Малин теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Вказує, що під час війни товариство опинилось в скрутному фінансовому становищі, та боргує перед кредиторами понад 71 997 тис.грн, а бюджет громади не має внутрішньої фінансової можливості для комплексного розв`язання проблем, в громаді критична ситуація як у всій країні.

Згідно положень ч.1ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно положень ч.3ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

При цьому зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір.

Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми, як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Правова позиція викладена врішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11 липня 2013 року.

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукуючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Проаналізувавши наведені представником відповідача доводи в обґрунтування клопотання про зменшення пені суд виходить з того, що стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, статус відповідача, який має важливе значення у забезпеченні споживачів якісними та надійними послугами централізованого водопостачання, водовідведення, теплопостачання та обслуговування багатоквартирних будинків (житлового фонду) м.Малин, а також загальновідомі обставини щодо збройної агресії росії, що зумовило збитковість відповідача, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50% до 370 985,14грн. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 370 984,13грн суд відмовляє.

При цьому судом враховано, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань.

З огляду на всі фактичні обставини справи у їх сукупності, це є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, а також є засобом недопущення використання пені як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов`язань.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 370 985,14грн.

У відповідності до ч.2ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки в сумі 60 205,23грн та 3 % річних у розмірі 45 961,40грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).

Суд зазначає, що інфляційні втрати та 3 % річних не є штрафними санкціями, нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Суд також враховує, що у даному випадку нарахування та стягнення з відповідача річних та інфляційних втрат за період прострочення виконання зобов`язання від несплаченої суми боргу, а також певної частини пені, у повній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов`язані з порушенням відповідачем умов договору та майнові втрати від знецінення грошових коштів, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Закон" та дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 60 205,23грн інфляційних та 45 961,40грн 3 % річних за невиконання зобов`язань в частині оплати вартості послуг підлягає задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 4 904 362,48грн, з яких: 4 427 210,71грн основного боргу, 370 985,14грн пені, 45 961,40грн 3% річних та 60 205,23грн інфляційних втрат. В частині стягнення 370 984,13грн пені суд в позові відмовляє.

За приписами ч.1ст.130 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі змістом з ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у даній справі, у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 50 відсотків судового збору в сумі 39 565,11грн. Судовий збір в сумі 39 565,11грн (50% від сплаченого позивачем судового збору з урахуванням заявленої суми позовних вимог) підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені на 50% до 370 985,14грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (вул.Українських повстанців, 25А, м.Малин, 11601, Коростенський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 37555721) на користь Національного банку України (вул.Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032106)в особі Банкнотно-монетного двору Національного банку України (вул.Пухівська, буд.7, м.Київ, 02222, код ЄДРПОУ 21575489):

- 4 427 210,71грн основного боргу;

- 370 985,14грн пені,

- 45 961,40грн 3% річних;

- 60 205,23грн інфляційних втрат;

- 39 565,11грн судового збору.

4. В позові відмовити в частині стягнення 370 985,13грн пені.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Національного банку України (вул.Інститутська, 9, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032106) в особі Банкнотно-монетного двору Національного банку України (вул.Пухівська, буд.7, м.Київ, 02222, код ЄДРПОУ 21575489) сплачену суму судового збору у розмірі 39 565,11грн, який був зарахований в дохід бюджету за платіжною інструкцією №0000108726 від 11.09.2023, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №906/1254/23.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 21.12.23

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у справу;

2,3- сторонам