Ухвала

від 12.12.2023 по справі 910/12689/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.12.2023Справа № 910/12689/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/12689/23

За позовом Акціонерного товариства "Банк Січ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рент Плюс"

до ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення 5469,17 доларів США

Представники учасників справи:

від позивача: Герасимчук І.А.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Козінцева Є.В.

від відповідача-3: Ніколаєвська К.В., Козінцева Є.В.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Банк Січ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рент Плюс" (далі - відповідач-1) до ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) та до ОСОБА_2 (далі - відповідач-3) про стягнення 5469,17 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі договору №218/15 від 31.08.2015 про заміну боржника у зобов`язані та переведення боргу, неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №36/13 від 25.04.2013, зобов`язання за яким забезпечені договорами поруки №220-1/15 від 31.08.2015 з відповідачем-2 та №327/15 від 02.12.2015 з відповідачем-3, у зв`язку з чим позивачем заявлено до солідарного стягнення заборгованість за кредитом у розмірі 5469,17 доларів США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 відкрито провадження у справі №910/12689/23 та, оскільки справа малозначна, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

14.09.2023 року через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-3 позовні вимоги не визнає та заперечує підписання зі сторони ОСОБА_2 договору поруки №327/15 від 02.12.2015 для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №36/13 від 25.04.2013 року.

Цього ж дня, через відділ діловодства суду від відповідача-3 надійшло клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи, яке обґрунтоване необхідністю дослідження підпису ОСОБА_2 на договорі поруки №327/15 від 02.12.2015 за для встановлення дійсних обставин справи.

18.08.2023 року через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 позовні вимоги вважає не обґрунтованими у зв`язку з припиненням договору поруки на підставі приписів статті 559 Цивільного кодексу України, оскільки банк протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя, тобто відповідача-2.

20.09.2023 року через відділ діловодства суду надійшли відповіді на відзиви відповідачів, в яких позивач звертає увагу на те, що відповідач-3 не спростував своєї обізнаності із існуванням заборгованості за кредитними договором №36/13 від 25.04.2013 року, так як власноруч підписувала договір №218/15 від 31.08.2015 про заміну боржника у зобов`язанні та переведення боргу, а тому заперечує щодо призначення у справі почеркознавчої експертизи. Крім того, наголошує на тому, що умовами укладеного договору поруки сторонами погоджений спеціальний строк позовної давності тривалістю 5 років, а тому заперечує щодо застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 призначено судове засідання у справі на 17.10.2023.

У судовому засіданні 17.10.2023 суд у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зобов`язання позивача надати оригінал договору поруки №327/15 від 02.12.2015, укладеного між Акціонерним товариством "Банк Січ" та ОСОБА_2 та оголошено перерву у судовому засіданні до 14.11.2023.

06.11.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача-3 надійшло уточнене клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи, за яким відповідач-3 уточнив питання, роз`яснення яких, на його думку, потребують висновку експерта.

06.11.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача-3 надійшло клопотання про витребування у позивача оригіналу кредитного договору №36/13 з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до нього та оригіналу договору №218/15 від 31.08.2018 року про заміну боржника у зобов`язанні та переведення боргу.

13.11.2023 року через відділ діловодства суду позивачем на виконання ухвали постановленої у судовому засіданні 17.10.2023 у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, яка занесена до протоколу судового засідання, надано оригінал договору поруки №327/15 від 02.12.2015, укладеного між Акціонерним товариством «Банк Січ» та ОСОБА_2 ..

Судове засідання призначене на 14.11.2023 не відбулося, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві, відтак ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 призначено судове засідання у справі на 28.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 року постановлено здійснювати розгляд справи №910/12689/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12.12.2023 року.

У судове засідання з`явилися представники позивача, відповідача 2 та 3, надали свої пояснення по суті поданих клопотань та заяв.

У свою чергу, відповідач-1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач-1 був належним чином повідомлений про розгляд даної справи і не надав суду доказів наявності поважних причин неявки в судове засідання, суд керуючись приписами статті 202 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе проводити судове засідання за його відсутності.

При цьому, у судовому засіданні 12.12.2023 року відповідачем-3 подано клопотання про долучення до матеріалів справи вільних зразків підпису ОСОБА_2 , які знаходяться в оригіналах документів не пов`язаних з місцем роботи з наближеним за часом виконання до дати спірного договору.

У судовому засіданні розглянувши клопотання ОСОБА_2 про призначення у справі почеркознавчої експертизи та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, виклад обставин, якими позивач та відповідачі 2, 3 обґрунтовують вимоги та заперечення щодо позовних вимог, суд дійшов такого висновку.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом (частини 1, 2, 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Дюлоранс проти Франції», «Донадзе проти Грузії»). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

До з`ясування кола питань, які належить вирішити суду при ухваленні рішення, зокрема, належить наявність обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (п.1 ч.1 ст. 237 ГПК України).

При цьому, за змістом статті 86, частини п`ятої статті 236 та статті 237 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати, зокрема, обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Згідно частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що завданням висновку експерта як експертного дослідження перш за все є надання відповіді на питання щодо обставин, що мають значення для справи та входять в предмет доказування по справі.

Як зазначається в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Узагальнюючи вищевикладене, слід зазначити, що експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із аналізу наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Такий висновок щодо застосування приписів статті 99 ГПК України є усталеним та неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.07.2022 у справі №910/886/21, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19 та від 14.07.2021 у справі №902/834/20.

Господарський суд при вирішенні кожної справи повинен повно та всебічно з`ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмета доказування у справі.

Вирішуючи питання про необхідність призначення експертизи, суд виходить з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи та слідує із пояснень сторін, відповідач-3 заперечує факт підписання договору поруки №327/15 від 02.12.2015 року з позивачем за умовами якого поручитель солідарно відповідає в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором №36/13 від 25.04.2013 року, договором про заміну боржника у зобов`язанні та переведення боргу №218/15 від 31.08.2015 року, а тому наголошує на необхідності призначення у справі судової почеркознавчої експертизи,

Таким чином, для об`єктивного та правильного вирішення спору, виходячи з завдання господарського судочинства, встановленого в статті 2 ГПК України та враховуючи предмет та підстави позовних вимог, необхідно встановити обставини щодо підписання чи не підписання спірного договору поруки №327/15 від 02.12.2015 року відповідачем-3 і для вирішення таких питань, потрібні спеціальні знання.

Відтак, дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи сторін у підготовчому засіданні, враховуючи обставин, які підлягають з`ясуванню та мають значення для справи, а також те, що в даній справі необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини, які входять до предмета доказування, неможливо і жодною стороною не наданий висновок експерта з цих питань, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення судової експертизи у даній справі.

З метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз Міністерством юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом (зі змінами і доповненнями) (далі - Інструкція).

Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (підпункт 1.2.14 пункту 1.2 розділу I Інструкції).

Як встановлено пунктом 1.1 глави 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

За приписами пункту 1.3 глави 1 розділу І Інструкції, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

У пункті 1.9 глави 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень передбачено, що якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.

Частинами 4-6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Розглянувши запропоноване відповідачем-3 питання для проведення почеркознавчої експертизи, суд дійшов висновку, що на вирішення експерта слід поставити питання: «чи виконано підпис на договорі поруки №327/15 від 02.12.2015 року від ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на графі «поручитель

---

ОСОБА_2 » та у графах «поручитель» ОСОБА_2 особисто чи іншою особою?».

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Приписами частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, в даному випадку - суду, з урахуванням обставин даної справи.

Зважаючи на те, що сторони не досягли згоди щодо обрання експертної установи, суд дійшов висновку про призначення судової експертизи Київському відділенню - бюро Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Водночас, суд звертає увагу експертної установи, що експертиза має бути проведена у встановлений абзацом 1 пункту 1.13 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень строк.

Витрати по оплаті вартості судової експертизи покласти на відповідача-3 - ОСОБА_2 , яка і заперечує факт підписання спірного договору поруки №327/15 від 02.12.2015 року.

Направити експертній установі для проведення експертного дослідження матеріали справи, разом з оригіналом договору поруки №327/15 від 02.12.2015 року на 4 арк. (212-215 арк. справи). Вільні зразки підпису (оригінали заяви №1357 від 07.08.2015 року на 1 арк. (238 арк. справи), картки «Медлайн» від 28.10.2017 року на 1 арк. (239 арк. справи), угоди №DDV2-914136 від 16.03.2015 року на 1 арк. (240 арк. справи), заяви №1014630400 від 18.03.2015 року на 1 арк. (241 арк. справи), договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0208/82/0274159 від 18.03.2015 року на 3 арк. (242-244 арк. справи) та додатку №1 до нього на 1 арк. (245 арк. справи), договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів платіжних карток №062.600146554.111 від 13.03.2012 року на 1 арк. (246 арк. справи), договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів платіжних карток (частина Б) на 3 арк. (247-249 арк. справи), додатку до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках обслуговування пакету послуг від 13.03.2012 року на 1 арк. (250 арк. справи), інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики від 27.08.2015 року на 3 арк. (251-253 арк. справи)). Умовно-вільні зразки підпису (оригінали відзиву на позовну заяву від 14.09.2023 року на 4 арк. (85-88 арк. справи), описи вкладення у цінні листи від 12.09.2023 року на 3 арк. (90-92 арк. справи), клопотання про призначення у справі комплексної судової почеркознавчо-технічної експертизи від 14.09.2023 року на 4 арк. (94-97 арк. справи), описи вкладення у цінні листи від 12.09.2023 року на 3 арк. (98-100 арк. справи), заяви про доручення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору від 15.09.2023 року на 2 арк. (103-104 арк. справи), уточнене клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи від 06.11.2023 року на 4 арк. (190-193 арк. справи), клопотання про витребування доказів від 06.11.2023 року на 2 арк. (198-199 арк. справи), клопотання про залучення доказів до матеріалів справи від 06.11.2023 року на 2 арк. (204-205 арк. справи), клопотання від 12.12.2023 року на 1 арк. (237 арк. справи) та експериментальні зразки підпису ОСОБА_2 , відібрані в судовому засіданні 12.12.2023 року (в положенні сидячи та стоячи) на 20 арк. (257-276 арк. справи).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.

Приписами пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

В той же час, суд враховує, що наслідком призначення експертизи є зупинення провадження у справі, оскільки така процесуальна дія унеможливлює розгляд справи на час знаходження матеріалів справи в експертній установі, а отже, ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку одна з одною.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв`язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі.

Схожий висновок щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №911/731/18 та від 06.07.2018 у справі №904/5434/16

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №910/12689/23, на час проведення судової експертизи.

Керуючись статтями 99, 100, 228, 229, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_2 про призначення експертизи задовольнити.

2. Призначити у справі №910/12689/23 судову експертизу.

3. Проведення судової експертизи доручити Відділенню-бюро у м. Києві Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (03118, м. Київ, вул. Костанайська, буд. 6).

4. На вирішення судового експерта поставити такі питання: "- чи виконано підпис на договорі поруки №327/15 від 02.12.2015 року від ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на графі «поручитель

---

ОСОБА_2 » та у графах «поручитель» ОСОБА_2 особисто чи іншою особою?".

5. Обов`язок по оплаті витрат на проведення експертизи покласти на - ОСОБА_2 з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України. Докази здійснення оплати надати Господарському суду міста Києва та експертній установі на відповідну вимогу останньої.

6. Зобов`язати учасників справи надати суду на вимогу експерта документи необхідні для проведення експертизи. В разі надходження від експерта клопотання про надання документів, необхідних для проведення експертизи, відповідні документи направляти на адресу Господарського суду міста Києва для подальшого їх скерування судом на адресу експертної установи.

7. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (ч.1 ст.384 та ч.1 ст.385 Кримінального кодексу України).

8. Запропонувати судовим експертам реалізувати надане їм статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

9. Для проведення судової експертизи матеріали справи №910/12689/23 направити на адресу Відділення-бюро у м. Києві Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (03118, м. Київ, вул. Костанайська, буд. 6).

Матеріали справи №910/12689/23 підлягають поверненню Господарському суду міста Києва разом із висновком експерта протягом 5-ти днів з дня складання висновку або з дня з`ясування обставин неможливості проведення експертизи.

10. Провадження у справі №910/12689/23 зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили 12.12.2023 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.12.2023 року.

Суддя Т.В. Васильченко