Ухвала
від 18.12.2023 по справі 910/18873/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.12.2023Справа № 910/18873/23

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАВС ТРЕЙДІНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "АСА"

про стягнення 61 006,25 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАВС ТРЕЙДІНГ" (далі - позивач, ТОВ "КРАВС ТРЕЙДІНГ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "АСА" (далі - відповідач, ТОВ "ТК "АСА") про стягнення 61 006,25 грн на підставі Договору поставки № 29/10 від 29.10.2021 (далі - Договір), з яких: 27 000,00 грн заборгованості за поставлений товар, 21 194,63 грн пені відповідно до п. 6.3 Договору, 2 700,00 грн штрафу відповіднодо п. 6.3 Договору, 8 211,81 грн інфляційного збільшення, 1 899,81 грн 3% річних.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви № б/н від 22.11.2023 (вх. № 18873/23 від 11.12.2023), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.

Частиною 5 статті 6 ГПК України визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до абз. 1, 2 частини 8 статті 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Судом здійснено запит на отримання інформації про наявність у ТОВ "КРАВС ТРЕЙДІНГ" (позивача) та ТОВ "ТК "АСА" (відповідача) зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

За результатами запиту судом встановлено, що у позивача та відповідача не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС (відповіді на запит суду № 343149, 343142).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

При цьому суд звертає увагу позивача, що відповідно до абз. 1 частини 6 статті 6 ГПК України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивачем не дотримано вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведений у позовній заяві розрахунок пені та штрафу не може бути визнаний судом обгрунтованим.

Так, на стор. 2 позовної заяви позивач зазначив, що "пунктом 6.3 Договору встановлена неустойка у вигляді пені в розмірі подвійної ставки НБУ та становить 5 285,19 грн за період з 03.01.2022 по 21.11.2023 та сановить 21 194,63 грн". Однак, з таких зазначень не зрозуміло, яка саме сума пені за період з 03.01.2022 по 21.11.2023 фактично визначена позивачем - 5 285,19 грн чи 21 194,63 грн. Крім того, далі по тексту позовної заяви позивач наводить розрахунок пені, втім з якого не вбчається, на які саме суми та за який саме період ("з" - "по") здійснювалось нарахування пені. При цьому суд звертає увагу, що поставка товару здійснювалась за вісьма видатковими накладними від різних дат, відтак початок періоду прострочення за кожною такою накладною - різний. Крім того, позивачем не зазначено, за якими саме з наведених видаткових накладних були здійснені часткові оплати, в яких сумах та коли, що надавало б можливість встановити дату та суму прострочення за кожною спірною видатковою накладною та з урахуванням цих даних здійснити обгрунтований розрахунок суми пені.

На стор. 3 позовної заяви позивач послався на пункт 6.3 Договору, яким також "визначено, що у разі прострочення зобов`язання більше ніж на 20 днів відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від суми простроченого зобов`язання, що становить 2 700,00 грн". Однак, така сума штрафу лише зазначена позивачем, обгрунтовання щодо визначення штрафу саме у розмірі 2 700,00 грн - відсутні. При цьому суд звертає увагу, що поставка товару здійснювалась за вісьма видатковими накладними, відповідачем здійснювались часткові оплати, позивачем не зазначено, за якими саме з цих видаткових накладних прострочення зобов`язання тривало більше ніж на 20 днів, що давало право позивачу нарахувати штраф на підставі п. 6.3 Договору.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України з огляду на таке.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 161 396,07 грн, однак відповідач не сплатив частину коштів за поставлений товар у розмірі 27 000,00 грн. Наведене свідчить, що відповідачем здійснено часткові розрахунки за поставлений товар, що додатково підтверджується доданим до позовної заяви актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2021 - 31.10.2022. Однак, докази на підтвердження здійснення відповідачем часткових розрахунків за поставлений товар у позовній заяві не зазначені та до останньої у якості додатків не додані (платіжні інструкції, банківські виписки тощо).

Таким чином, позивачем не дотримано вимог п. 2, 3, 5 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:

- вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача;

- на виконання вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);

- надати письмові пояснення, в яких з урахуванням умов Договору та здійснених відповідачем часткових оплат визначити початок періоду прострочення та суму заборгованості за кожною спірною видатковою накладною;

- надати обгрунтований розрахунок сум пені та штрафу;

- зазначити та надати докази на підтвердження здійснення відповідачем часткових розрахунків за поставлений товар (платіжні інструкції, банківські виписки тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача;

- на виконання вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);

- надати письмові пояснення, в яких з урахуванням умов Договору та здійснених відповідачем часткових оплат визначити початок періоду прострочення та суму заборгованості за кожною спірною видатковою накладною;

- надати обгрунтований розрахунок сум пені та штрафу;

- зазначити та надати докази на підтвердження здійснення відповідачем часткових розрахунків за поставлений товар (платіжні інструкції, банківські виписки тощо).

3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

4. Зобов`язати позивача подати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів відповідачу з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

5. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 18.12.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана ГУМЕГА

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення18.12.2023
Оприлюднено25.12.2023
Номер документу115817655
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —910/18873/23

Ухвала від 25.01.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Ухвала від 18.12.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні