Ухвала

від 14.12.2023 по справі 910/18572/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.12.2023Справа № 910/18572/19

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД СТЕКО"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВР БІЛД" (ідентифікаційний код 40030685)

про банкрутство

Суддя Пасько М.В.

Представники: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 2.842.291, 30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 затверджено звіт розпорядника майна боржника про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі на загальну суму 41.798, 55 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника Черненченка Дениса Альбертовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 195 від 28.02.2013).

12.04.2023 від ліквідатора боржника надійшла заява про дострокове припинення його повноважень.

12.04.2023 від голови комітету кредиторів надійшло клопотання про дострокове припинення повноважень ліквідатора боржника.

13.04.2023 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про виплату основної грошової винагороди.

14.04.2023 від товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙДЛЮКС" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 14.304.328, 83 грн.

Враховуючи викладене вище, розгляд справи призначено на 14.12.2023.

У судовому засіданні, розглянувши клопотання ліквідатора боржника про виплату основної грошової винагороди, суд встановив наступне.

В поданому клопотанні ліквідатор боржника просить суд винести ухвалу про сплату основної грошової винагороди в розмірі 567.777, 75 грн. на його банківський рахунок.

Як вбачається з поданого клопотання ліквідатором боржника не визначено джерело коштів, з якого має бути сплачена основна грошова винагорода.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Оскільки, виробнича діяльність боржника припинена, коштів від реалізації майна боржника виявилося недостатньо для погашення заборгованості зі сплати винагороди та відшкодування витрат ліквідатора, то єдиним джерелом оплати послуг та відшкодування витрати ліквідатора є кошти кредиторів.

Відповідно до судової позиції Верховного суду, викладеної у постановах від 19.04.2018 у справі №265/26-02/14/13-08, від 30.01.2019 № 910/32824/15 та від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, якщо у банкрута відсутні активи, а саме майно, грошові кошти, за рахунок яких можливе було б створення фонду для оплати послуг арбітражного керуючого, а тому у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Верховний Суд визнав за необхідне відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року).

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку залишити без задоволення подане клопотання.

Також, у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Кодексу України з процедур банкрутства, підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого є:

1) письмова заява арбітражного керуючого;

2) неможливість виконувати повноваження за станом здоров`я;

3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого;

4) невідповідність арбітражного керуючого вимогам, встановленим статтею 11 цього Кодексу;

5) застосування дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;

6) подання неправдивих відомостей, необхідних для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого;

7) смерть арбітражного керуючого.

Відповідно до ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого.

Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.

За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Згідно до ч. 8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2023 комітетом кредиторів прийнято рішення замінити ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку замінити ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича кандидатура якого відповідає всім необхідним вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.

Крім того, у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд визнав за необхідне відкласти розгляд справи, у зв`язку з необхідністю витребування додаткових документів у справі.

Керуючись ст. ст. 26, 28, 48 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 21, 216, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Клопотання арбітражного керуючого Черненченка Дениса Альбертовича. № 01-32/03-04 від 04.04.2023 про виплату основної грошової винагороди залишити без задоволення.

2.Достроково припинити повноваження ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ВР БІЛД" арбітражного керуючого Черненченка Дениса Альбертовича.

3.Призначити ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "ВР БІЛД" арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 2017 від 09.11.2021 року).

4.Зобов`язати арбітражного керуючого Черненченка Дениса Альбертовича передати ліквідатору боржника арбітражному керуючому Каратуну Євгену Євгеновичу всю документацію та інші матеріали, що стосуються ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю "ВР БІЛД".

5.Відкласти розгляд справи на 01.02.2024 о 10:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 7 (корпус Б).

6.Зобов`язати ліквідатора боржника надати суду пояснення або заперечення на заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙДЛЮКС" з грошовими вимогами до боржника на суму 14.304.328, 83 грн.

7.Ухвала набрала чинності з дати її прийняття та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя М.В. Пасько