Рішення
від 21.12.2023 по справі 910/9103/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2023Справа № 910/9103/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК»

доприватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 380880,57 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «ВІМК» до приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі ПАТ «НАК «Укренерго» про стягнення 380880,57 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу № 01-250716-22/3 від 26.01.2022 (далі Договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не повністю розрахувався за поставлену у серпні-жовтні 2022 року електричну енергію до електроустановок споживача, що розташовані у Херсонській області та Запорізькій областях.

Суд своєю ухвалою від 12.06.2023 відкрив провадження у справі № 910/9103/23, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що:

- існують форс-мажорні обставини - введення з 24.02.2022 воєнного стану на всій території України. Так, згідно з листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 обставини військової агресії російської федерації проти України є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договорам, виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили;

- у нього відсутній доступ до об`єктів, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях в Запорізькій області та Херсонській області, що унеможливлює встановити фактичне споживання електричної енергії;

- у додатковій угоді від 31.10.2022 до Договору сторони досягли згоди припинити дію Договору з 01.11.2022 постачання електричної енергії на об`єкти з такими ЕІС-кодами 62Z9932053458586, 62Z1327213129298, 62Z5427419552202, 62Z7820352984513, 62Z1988316115605 (Херсонська область), 62Z4310886373101, 62Z07285865532226, 62Z0664656545828 (Запорізька область).

У свою чергу позивач зазначив, що сформував рахунки за спірний період на підставі даних (обсягів спожитої електричної енергії), поданих операторами розподілу електричної енергії публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» та акціонерним товариством «Херсонобленерго».

Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання грошового зобов`язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію. Таким чином, надання лише листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є належним та допустимим доказом звільнення відповідача від виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Міністерство енергетики України своїм наказом № 148 від 13.04.2022 затвердило Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, відповідно до якого споживач зобов`язаний надавати показники лічильника до моменту припинення розподілу електричної енергії.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26 січня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВІМК» (постачальник) та приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії споживачу № 01-250716-22/3 (далі - Договір).

Відповідно п. 1.1. Договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), Закону України «Про публічні закупівлі», постанови НКРЕКП № 309 від 14.03.2018 «Про затвердження кодексу системи передачі».

Згідно з пунктами 5.2, 5.3, 5.4 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до порядку розрахунків, який зазначений в додатку № 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки передбачені додатком № 2 до договору.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 додатку № 2 до Договору розрахунок споживача з постачальником електричної енергії здійснюється по завершенню розрахункового періоду за формулою. Рахунки на оплату платежів та акти купівлі-продажу виставляються постачальником електричної енергії та надаються споживачу не пізніше 10 (десятого) календарного дня місяця наступного за розрахунковим періодом. Разом з рахунком на оплату платежів та актом купівлі-продажу постачальник надає інформацію щодо розрахунку фактичної ціни електричної енергії в форматі Excel на електрону пошту споживача, зазначену в п. 7 цього додатку. Розрахунок за спожиту у поточному розрахунковому періоді електричну енергію здійснюється споживачем протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з моменту завершення поточного розрахункового періоду на підставі виставленого постачальником рахунку та підписаного сторонами акту купівлі-продажу.

Згідно з пунктами 8, 10 додатку № 2 до Договору у разі, якщо акти, рахунки, повідомлення про припинення постачання електроенергії, акти звірки та інші документи, якими сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього договору, надаються сторонами в електронному вигляді через особистий кабінет, сторони визнають такі електронні документи, як офіційні. Всі інформаційні повідомлення постачальник направляє на електронну пошту споживача та/або номер мобільного телефону, вказані у даному договорі.

Відповідно до п. 3.1 Договору строк (термін) поставки електричної енергії: з 01.02.2022 по 31.01.2023.

Серед інших операторами системи розподілу, з якими відповідач уклав договір розподілу електричної енергії, є: ПАТ «Запоріжжяобленерго» для об`єктів, які розташовані в м. Запоріжжі та Запорізькій області, АТ «Херсонобленерго» для об`єктів, які розташовані в м. Херсон та Херсонській області.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» та АТ «Херсонобленерго» адмініструють точки комерційного обліку електричної енергії, отримують від споживача дані показників засобів обліку електроенергії, визначають весь обсяг електричної енергії, що спожита споживачем, та надає цю інформацію (обсяг спожитої електричної енергії, що спожита споживачем) постачальнику електричної енергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу. На підставі цієї інформації про обсяги спожитої електричної енергії споживачем, постачальник електричної енергії, виходячи з умов договорів, до яких приєднався споживач, розраховує її вартість та виставляє споживачу рахунки на оплату.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовного організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі ККОЕЕ).

Згідно з пунктом 2.1.18 ПРРЕЕ за укладеними договорами електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) оператор системи формує особові рахунки, на яких обліковує стан розрахунків за послуги з передачі (розподілу) електричної енергії, із зазначенням відповідальних за розрахунки сторін, зазначає інформацію відповідно до реєстрів точок комерційного обліку споживачів відповідних електропостачальників та вносить відповідні зміни протягом одного робочого дня, наступного за днем настання таких змін. За реєстром особових рахунків окремо ведеться реєстр електропостачальників, з якими укладено договори електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Відповідно до пункту 5.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний формувати і вести реєстр електропостачальників, які мають доступ до мереж оператора системи, реєстр особових рахунків та особові рахунки споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, реєстр власників мереж, які підпадають під визначені критерії малої системи розподілу, інформувати електропостачальників та власників мереж, занесених до цих реєстрів, про необхідність укладення передбачених цими Правилами договорів та врегулювання відносин з користувачами малих систем розподілу.

За умовами п. 4.3. ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно абз. 3 п. 2.3.5 ПРРЕЕ у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів засобів вимірювальної техніки та/або обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких здійснювались нарахування у пред`явленому до оплати документі, споживач подає про це заяву оператору системи/постачальнику послуг комерційного обліку, а у разі виникнення сумніву у правильності суми у пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії - учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.

Позивач виставив відповідачеві рахунки за поставлену протягом серпня-жовтня 2022 року електричну енергію в обсязі 325886 кВт на загальну суму 1484110,30 грн (рахунки-розшифровки № 01-250716-22/3/8/1 від 12.09.2022, № 01-250716 22/3/9/1 від 12.10.2022, № 01-250716-22/3/10/1 від 11.11.2022)

Відповідач сплатив 1103229,73 грн.

Спір у справі виник в частині сплати 380880,57 грн боргу (82192 кВт.год), що утворився у зв`язку з несплатою рахунків по точкам обліку електричної енергії відповідача, які розташовані в Херсонській та Запорізькій областях, а саме:

- за серпень 2022 року по вул. Електромашинобудівників, 2, м. Каховка, Херсонська область (ЕІС коди 62Z1327213129298, 62Z1988316115605, 62Z5427419552202, 62Z7820352984513) 18717 кВт.год на суму 62680,84 грн без ПДВ;

- за вересень 2022 року по вул. Електромашинобудівників, 2, м. Каховка, Херсонська область (ЕІС коди 62Z1327213129298, 62Z1988316115605, 62Z5427419552202, 62Z7820352984513) та с. Рубанівка (ЕІС код 62Z9932053458586) - 15292 кВт.год на суму 60526,35 грн без ПДВ;

- за жовтень 2022 року вул. Електромашинобудівників, 2, м. Каховка, Херсонська область (ЕІС коди 62Z1327213129298, 62Z1988316115605, 62Z5427419552202, 62Z7820352984513) 47506 кВт.год на суму 191465,33 грн без ПДВ; вул. Польова, 58, с. Терпіння (ЕІС код - 62Z0728586553226), вул. Парковий бульвар, 1А, м. Запоріжжя (ЕІС код - 62Z1123519624219), вул. Миру, 288, с. Балки (ЕІС код - 62Z4310886373101) 677кВт.год на суму 2728,54 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 7.9 ПРРЕЕ електроживлення електроустановки може бути припинено оператором системи за заявою власника цієї електроустановки у зазначений заявником термін (за погодженням з оператором системи) та на погоджений електропостачальником строк (який визначається власником електроустановки) після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з відключення.

Згідно з п. 11.5.11 КСР припинення/обмеження розподілу електричної енергії за заявою користувача здійснюється:

- у разі тимчасового припинення/обмеження розподілу електричної енергії користувач зобов`язаний повідомити ОСР не пізніше ніж за 10 робочих днів до бажаної дати припинення/обмеження розподілу електричної енергії;

- у разі остаточного припинення експлуатації електроустановки та/або продажу/ передачі прав власності/користування на електроустановку (об`єкт) користувач зобов`язаний повідомити про це ОСР не пізніше ніж за 20 робочих днів до дати настання зазначеної події та остаточно розрахуватись з ним за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії.

За наявності технічної можливості ОСР зобов`язаний припинити/обмежити розподіл електричної енергії користувачу із заявленої ним дати бажаного тимчасового припинення/обмеження розподілу електричної енергії або остаточного припинення експлуатації електроустановки та/або продажу/передачі прав власності/користування на електроустановку (об`єкт).

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення користувачем ОСР про остаточне припинення експлуатації електроустановки та/або продаж/передачу прав власності/користування на електроустановку (об`єкт) Користувач зобов`язаний здійснювати оплату послуг за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії відповідно до умов договору.

Отже, умовою для припинення постачання електричної енергії за заявою користувача (власника) є:

1) його волевиявлення;

2) наявність договору про розподіл;

3) наявність договору про постачання (погодження електропостачальником строку припинення);

4) сплати вартості відключення безпосередньо Оператору системи розподілу.

Порядок визначення обсягів споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях передбачений у Положенні про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України № 148 від 13.04.2022 (далі Положення).

Згідно з п. 8 Положення учасник роздрібного ринку та оператор системи забезпечують зберігання та обробку інформації щодо таких об`єктів з додержанням вимог нормативно-правових актів щодо захисту інформації з обмеженим доступом.

Пунктом 9 Положення закріплено, що обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються:

з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення);

приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам;

приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача;

у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 Конвенції). Конвенція та практика ЄСПЛ є джерелом права (ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).