Рішення

від 19.12.2023 по справі 911/2989/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2023 р. Справа № 911/2989/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК", 08304, Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, вулиця Привокзальна, будинок 21

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ГРОНА", 09001, Київська область, Білоцерківський район, місто Сквира, вулиця Залізнична, будинок 10

про стягнення 60 791,78 грнза договором № 18/08 від 18.08.2014

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ГРОНА" про стягнення 60 791,78 грнза договором № 18/08 від 18.08.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неоплачено надані позивачем транспортно-експедиторські послуги на суму 25 000,00 грн, що послугувало для нарахування 35500,00 грн пені та 291,78 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2023 відкрито провадження у справі № 911/2989/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

23 жовтня 2023 року через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилаючись на положення Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" вказує, що позивачем документально не підтверджено обставин надання транспортно-експедиційних послуг. Також відповідач заперечив щодо розрахунку пені та навів свій контрозрахунок.

Частиною п`ятою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.

Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

18 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ГРОНА" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК" (Виконавець) було укладено договір № 18/08 (далі -Договір), який визначає порядок взаємовідносин, що виникають при організації та виконанні міжміських перевезень вантажів замовника (пункт 1.1 Договору).

Згідно із пунктами 1.3, 1.4 Договору замовник передає, а виконавець приймає до перевезення вантажі на умовах визначених у цьому договорі; виконавець здійснює перевезення вантажів на підставі письмових транспортних заявок, направлених замовником на адресу виконавця не пізніше як за одну добу до дати відвантаження у строки та в пункти призначення, визначені у означених транспортних заявках.

Ціна договору визначається рахунками-фактурами та актами виконаних робіт до договору (пункт 4.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору визначено, що оплата за надані транспортні послуги здійснюється замовником у безготівковому рахунку протягом 10 днів з моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт та ТТН з відміткою вантажоодержувача.

Відповідно до пункту 5.6 Договору у разі затримки розрахунків замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і зберігає свою дію до 30 дів з дня, коли одна їх сторін письмово повідомить іншу сторону про своє бажання розірвати договір (пункт 8.1 Договору).

Відповідно до умов Договору між сторонами була підписана Заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 153, згідно умов якої заявник-вантажовідправник: ТОВ Фірма "ГРОНА"; маршрут перевезення: Сквира Дніпро; дата завантаження: 22-23.04.2023; дата розвантаження: 24.04.2023; розрахунок: 25 000,00 грн; перевізник: ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК"; експедиція: ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вказаних вище умов Заявки відповідача позивачем було здійснено перевезення, що вбачається із товарно-транспортної накладної № ГРБЦ-000156 від 23.04.2023, копія якої міститься в матеріалах справи.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 1430 від 24.04.2023 на суму 25 000,00 грн та разом з рахунком було надано акт здачі-прийому робіт № ОУ-00001430 від 24.04.2023, а також комплект супровідної документації, включаючи товарно-транспортну накладну № ГРБЦ-000156 від 23.04.2023 з відміткою вантажоодержувача та видаткову накладну № ГРБЦ-000156 від 23.04.2023 із відміткою вантажоодержувача.

Крім того, позивачем було належним чином сформовано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, електронну податкову накладну по даному перевезенню.

Отже, позивач виконав свої зобов`язання з організації на користь відповідача перевезення, а відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання з їх оплати у строки визначені Договором, у зв`язку із чим має перед позивачем заборгованість в сумі 25 000,00 грн.

Позивач зазначив, що направляв на адресу відповідача претензію вих. № 27/06/2023-1 від 27.06.2023 про сплату заборгованості за надані транспортно-експедиторські послуги в сумі 31000,00 грн. Разом з тим, доказів такого направлення до матеріалів позову не надав.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами першою, третьою, п`ятою статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною другою статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення Глави 63 Цивільного кодексу Україниможуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України, яка кореспондується зістаттею 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина друга статті 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано перевезення та на виконання умов Договору було надано відповідачу усі необхідні документи, зокрема про це свідчить укладена між сторонами Заявка на перевезення вантажів автомобільним транспортом до Договору № 18/08 від 18.08.2014 та підписаний без зауваженьакт здачі-прийому робіт (надання послуг) № ОУ-00001430 від 24.04.2023.

Отже, оскільки відповідачем не надано жодних зауважень чи викладеної у письмовому вигляді відмови від підписання акта наданих послуг, суд дійшов висновку, що послуги є належним чином наданими позивачем та строк їх оплати є таким, що настав.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу в розмірі 25000,00 грн.

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу в розмірі 25000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд відхиляє як необґрунтовані заперечення відповідача, викладені у відзиві, стосовно того, що позивачем не підтверджено документально обставини надання транспортно-експедиційних послуг, оскільки, за твердженнями відповідача, акт здачі-прийому робіт (надання послуг) № ОУ-00001430 від 24.04.2023 не містить достатніх даних, які дозволять ідентифікувати зміст та обсяг господарської операції у розрізі конкретних видів послуг, що надавались, у тому числі, додаткових витрат на залучення третіх осіб, що у свою чергу унеможливлює перевірку обґрунтованості розрахунку вартості наданих послуг; ТТН № ГРЦБ-000156 від 23.04.2023 не містить посилання на договір/заявку, на виконання яких її складено.

Суд наголошує, що заперечення відповідача спростовуються підписанимбез претензій і зауважень та скріпленим печаткою товариства з боку відповідача актом здачі-прийому робіт (наданих послуг), який відповідно до умов Договору є підставою для оплати послуг.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (частини перша, друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, судом встановлено, що надані первинні документи, що складені між позивачем та відповідачем в розумінніЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є такими, що підтверджують здійснення господарської операції по наданню послуг позивачем.

У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 35500,00 грн та 3% річних у розмірі 291,78 грн за період з 04.05.2023 по 22.09.2023.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до пункту 5.6 Договору у разі затримки розрахунків замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина друга статті 549 Цивільного кодексу України).

Частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідач заперечив щодо розрахунку пені наведеного позивачем. Посилаючись на положення статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", якою нарахування пені обмежується подвійної облікової ставки Національного банку України, відповідач навів контрозрахунок пені, який за період з 04.05.2023 по 22.09.2023 відповідно до подвійної облікової ставки НБУ на суму заборгованості у розмірі 25000,00 грн склав 4 606,85 грн.

Суд погоджується із запереченнями відповідача щодо обмеження розрахунку пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України за порушення грошових зобов`язань.

Разом з тим, перевіривши розрахунок, судом встановлено, що сторонами невірно визначено початок періоду прострочення, оскільки як вбачається з умов Договору, оплата здійснюється протягом 10 днів з моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт та ТТН з відміткою вантажоодержувача.

Акт підписано 24.04.2023.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, 04.05.2023 є 10-тим днем з моменту поставки товару (24.04.2023 + 10 календарних днів = 04.05.2023), тобто останнім днем строку виконання відповідачем грошового зобов`язання, а прострочення починається із 05.05.2023.

Після здійснення судом за допомогою системи "Ліга Закон"власного перерахунку пені за період з 05.05.2023 по 22.09.2023 з урахуванням обмежень, які визначеністаттею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача за порушення строків оплати отриманих транспортно-експедиторських послуг пені на загальну суму 4 572,60 грн.

Відповідно достатті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другоїстатті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що при обрахунку 3% річних позивачем аналогічним чином, як і при розрахунку пені, невірно визначено початок періоду прострочення: з 04.05.2023, замість 05.05.2023.

Отже, судом самостійно виконано обрахунок 3% річних за допомогою системи "Ліга Закон" та встановлено, що обґрунтованим розміром 3% річних за період нарахування з 05.05.2023 по 22.09.2023 є 289,73 грн. В частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2,05 грн вимоги позивача є безпідставними.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК" слід задовольнити частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ГРОНА"25 000,00 грн основної заборгованості, 4 572,60 грн пені та289,73 грн 3% річних. В іншій частині вимог відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, однак не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ГРОНА" (09001, Київська область, Білоцерківський район, місто Сквира, вулиця Залізнична, будинок 10, код ЄДРПОУ 21178239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС ЛОГІСТИК" (08304, Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, вулиця Привокзальна, будинок 21, код ЄДРПОУ 39174532) 29 862 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 33 коп. (з яких 25 000,00 грн заборгованості, 4 572,60 грн пеня, 289,73 грн 3% річних) та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 19.12.2023