Рішення

від 20.12.2023 по справі 918/1074/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/1074/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

до відповідача Приватного підприємства "Артем-буд"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 261 479,60 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Артем-буд" про відшкодування шкоди в порядку регресу 261 479,60 грн.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 червня 2020 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 , який керував автомобілем DAF 85 CF. У її результаті водій автомобіля PEUGEOT 3008, реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які відносять до середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалості розладу здоров`я; а автомобілі DAF 85 CF, та PEUGEOT 3008, зазнали механічних пошкоджень.

Транспортний засіб PEUGEOT 3008 застрахований згідно договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальностя власника т/з у ПрАТ "СК "ПЗУ Україна".

ОСОБА_1 , який керував автомобілем DAF 85 CF, свою провину визнав, та згідно ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 27.11.2020 у справі №570/2936/20 був звільнений від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України.

Потерпіла особа звернулася до ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" із заявою про виплату страхового відшкодування. ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" здійснило виплату страхового відшкодування 391 479,60 грн.

Транспортний засіб DAF 85 CF належить Приватному підприємству "Артем-буд". Цивільно-правова відповідальність власника цього т/з застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "ЄВРОІНС Україна". Останнє здійснило виплату страхового відшкодування в порядку регресу 130 000,00 грн.

Оскільки до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, тому позивач просить стягнути з відповідача Приватного підприємства "Артем-буд" у якості відшкодування шкоди в порядку регресу 261 479,60 грн.

Відповідач 01 грудня 2023 року подав відзив на позов. Визнає той факт, що відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 , який керував автомобілем DAF 85 CF. Проте позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення з даним позовом. Просить застосувати строк позовної давності та відмовити в позові.

11 грудня 2023 року від ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" надійшла відповідь на відзив. Вказує, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки строк, визначений ст.257 продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX. Просить позов задоволити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 23.10.2023 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" залишено без руху.

02 листопада 2023 року представник позивача усунув недоліки та надав клопотання у справі про усунення недоліків в яких підтвердждує доказами про доплату судового збору в розмірі 1238,19 грн.

Ухвалою від 06.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до розгляду по суті спору на 05 грудня 2023 р. на 10:00 год.

Ухвалою від 05.12.2023 розгляд справи відкладено на 20.12.2023 на 10:00 год.

20.12.2023 представник позивача до суду не прибув. В прохальній частині позовної заяви представник позивача просить розглянути справу без його участі ПрАТ "СК "ПЗУ Україна".

Представник відповідача в судові засідання не з`явилявся, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи.

20 грудня 2023 року від ПП "Артем-буд" повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Участь у засіданні судом не визнавалася обов`язковою.

Судом вживалися належні заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За умовами п.2 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Представник відповідача мав можливість в межах строку розгляду справи № 918/1074/23 скористатись процесуальними правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, в тому числі у приміщенні суду, робити з них витяги, копії; подавати докази в межах строку розгляду справи; брати участь у судових засіданнях; надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, тощо.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень: www.reyestr.court.gov.ua, ухвала від 05.12.2023 про відкладення розгляду справи №918/1074/23 надіслана судом: 05.12.2023. Зареєстрована: 06.12.2023. Оприлюднена: 07.12.2023.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За таких обставин, враховуючи, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між ОСОБА_3 та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" було укладено договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ.142943 забезпечений транспортний зісіб Peugeot; НОМЕР_1 .

14 червня 2020 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 , який керував автомобілем DAF 85 CF; НОМЕР_2 . У її результаті водій автомобіля PEUGEOT 3008, реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які відносять до середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалості розладу здоров`я; а автомобілі DAF 85 CF, та PEUGEOT 3008, зазнали механічних пошкоджень.

Відповідно до Ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2020 року по справі № 570/2936/20, обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального провадження визнав повністю, та був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст 46 КК України.

Відповідно до довідки поліції про дорожньо-транспортну пригоду №3020167415074137, транспортний засіб DAF 85 CF; НОМЕР_2 належить Приватному підприємству "АРТЕМ-БУД" код ЄДРПОУ 34970758 (а.с. 21-22).

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла сторона та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів позивачем складено страховий акт №UA2020061400016/L01/02 від 19-08-2020 р (а.с.39).

На підставі вище зазначеного страхового акту позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 391 479 грн. 60 коп. що підтверджується копією платіжного доручення № 46124 від 27.08.2020 р (а.с. 40).

Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом до суду та є предметом спору у даній справі.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу DAF 85 CF; НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ "СК "ЄВРОІНС Укрваїна" згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО4446400.

Таким чином, після виплати позивачем своєму страхувальнику страхового відшкодування за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю PEUGEOT 3008, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до позивача перейшло право зворотної вимоги відшкодування збитків, яке страхувальник позивача мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В той час, ПрАТ "СК "ЄВРОІНС Україна" здійснило виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 130 000 грн 00 коп.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою в порядку суброгації № 899/2021 на суму 261 479,60 грн.

Предметом спору є стягнення 261 479,60 грн., що є різницею між фактичним розміром понесених позивачем витрат (шкоди) і страховим відшкодуванням, сплаченим позивачу страховиком відповідача в порядку регресу.

Відповідь на вимогу Позивача від Відповідача у матеріалах справи відсутня.

Доказів сплати відповідачем грошових коштів у загальному розмірі 261 479,60 грн. відповідачем суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів" при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону про обов`язкове страхування шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У відповідності до ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистими немайновими правами фізичної або юридичної особи, а також: шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 22.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством,

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, позивач на підставі вищевказаних вимог Закону набув права регресної вимоги до відповідача.

Доказів сплати відповідачем належних з нього в рахунок відшкодування шкоди сум суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України підлягає стягненню 261 479,60 грн. матеріальної шкоди.

Що стосується заяви відповідача про застосування до вимог позивача наслідків сплину строку позовної давності, то суд відзначає наступне.

Як вбачається із відзиву, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, серед іншого, за пропуском строку позовної давності.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

В той же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Також доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Вказаний пункт був також введений в дію на підставі Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX з 2 квітня 2020 року.

17.07.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (надалі - Закон № 731-IX).

Цим законом було внесено зміни до прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України щодо поновлення/продовження процесуальних строків у зв`язку з карантином.

Фактично Законом № 731-IX було скасовано дію положень щодо автоматичного продовження/поновлення процесуальних строків, пов`язаного з дією карантину, а питання продовження/поновлення процесуальних строків знову регулюються у такий самий спосіб, як і до внесення змін пов`язаних з карантином.

Карантин, який установлений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" № 211 з 12.03.2020 та продовжений згідно з Постановою від 25.04.2023 № 383 на всій території України тривав до 30 червня 2023 року.

При цьому позивач до суду звернувся з позовом у жовтні 2023 року.

Однак строк, визначений ст. 257, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX. Останній опублікований 17.03.2022 (дата набрання чинності).

24.02.2022 року Президент України Володимир Зеленський, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", підписав Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Згідно з указом, воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України 07.02.2023 року № 2915-IX, на часткову зміну ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року N 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року N 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року N 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року N 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року N 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року N 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року N 2500-IX, та Указом від 7 листопада 2022 року N 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року N 2738-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Тобто воєнний стан в Україні діє до 18 серпня 2023 року. Відповідно до Указу № 451 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 18.08.2023 р. строком на 90 діб, тобто до 15 листопада 2023 року. Указом Президента України від 6 листопада 2023 року N 734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

З огляду на викладене, враховуючи норми Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX, який опублікований 17.03.2022, у даній справі не пропущений строк позовної давності за вимогами позивача про відшкодування шкоди в порядку регресу, адже, такий строк був продовжений в силу Закону на строк дії воєнного, надзвичайного стану.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем позивачу завданих збитків у розмірі 261 479 грн. 60 коп., господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач не надав попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Тому, судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 3 922,19 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АРТЕМ-БУД" (35707, Рівненська область, с. Ільпінь, вул. 1 Травня, буд. 11, код ЄДРПОУ 34970758) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312) - 261 479 (двісті шістдесят одну тисячу чотириста сімдесят дев`ять) грн. 60 коп. - завдані збитки в порядку регресу та 3 922 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано "20" грудня 2023 року.

Суддя Бережнюк В.В.