Рішення

від 19.12.2023 по справі 918/1064/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/1064/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюк В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства "Луцькреклама"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "ФРЕЗІЯ"

про стягнення в сумі 97 581 грн 03 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Пилипчук Ірина Леонтіївна (поза межами суду;

від відповідача: Гольонко Маргарита Миколаївна (в залі суду) - довіреність від 24 жовтня 2023 року; посвідчення адвоката № 2241 від 26 травня 2023 року).

Описова частина:

В жовтні 2023 року Комунальне підприємство "Луцьреклама" звернулося у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "ФРЕЗІЯ" про стягнення в сумі 97 581 грн. 03 коп., з яких 89 729 грн. 65 коп. заборгованості та 7 851 грн. 38 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі 918/1064/23, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14 листопада 2023 року.

07 листопада 2023 року через відділ канцелярії позивачем подано клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи.

09 листопада 2023 року через відділ канцелярії відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову, вказує на його безпідставність, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 14 листопада 2023 року розгляд справи відкладено на 05 грудня 2023 року (з урахуванням ухвали суду від 16 листопада 2023 року).

20 листопада 2023 року на електронну адресу суду представником позивача подано відповідь на відзив, в якому останній наголошує на безпідставності наведених у відзиві на позовну заяву твердженнях, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

27 листопада 2023 року через відділ канцелярії відповідачем подано клопотання, в якому останній долучив до матеріалів справи контр розрахунок, в якому частково визнав позов, наголосив на невірності здійснених розрахунків позивачем.

Ухвалою суду від 05 грудня 2023 року відкладено розгляд справи по суті на 19 грудня 2023 року.

07 грудня 2023 року на електронний суд від позивача надійшли пояснення, в яких Комунальне підприємство "Луцькреклама" звертає увагу суду, що відповідачем за допомогою електронної системи документообігу "M.E.Doc" підписано Акт за лютий 2022 року, чим підтверджено факт визнання сум нарахування позивачем (копії підписаних нарахувань з підписами долучено). Окрім того, в даному клопотанні позивачем спростовані твердження відповідача, щодо безпідставності нарахувань.

18 грудня 2023 року на електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Фрезія" надійшло клопотання, в якому останнє просить суд відхилити та не приймати в якості доказів документи, долучені позивачем, а саме: реєстр направлених листів КП "Луцькреклама" в січні - лютому 2022 року та фіскальний чек за № 4302524614350.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідні документи реєстр направлених листів КП "Луцькреклама" в січні - лютому 2022 року та фіскальний чек за № 4302524614350, позивачем долучені на спростування вказаних у відзиві на позовну заяву обставин, відповідно, такі документи долучаються до матеріалів справи та будуть враховані при прийнятті рішення.

У судовому засіданні 19 грудня 2023 року позивач підтримав позов з підстав зазначених у позовній заяві. У свою чергу відповідач заперечив проти позову з підстав зазначених у відзиві на позов.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Мотивувальна частина:

01 квітня 2020 року між Комунальним підприємством "Луцькреклама" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Фрезія" укладено договір № 01-02/93ТК тимчасового користування місцем розміщення засобу зовнішньої реклами Надалі - договір, а.с 5-6).

Відповідно до п. 1.1. у відповідності до умов цього договору та порядку розміщення зовнішньої реклами на території Луцької міської територіальної громади, затвердженого рішенням виконавчого комітету (далі-Порядок), Уповноважена особа передає розповсюджувачу зовнішньої реклами у тимчасове користування місце для розташування засобу зовнішньої реклами (далі - ЗЗР) за адресою вказаною у Додатку, який є невід`ємною частиною цього договору, згідно з виданим у встановленому порядку дозволом на розміщення зовнішньої реклами (далі - Дозвіл), а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане місце за цільовим призначенням - для розміщення ЗЗР, здійснює оплату за тимчасове користування місцем та звільняє місце після закінчення терміну дії (анулювання) Дозволу та/або цього Договору в частині наданого права користування місцем, на яке анульовано/припинено дію Дозволу та/або цього Договору.

Копія Дозволу є невід`ємною частиною цього Договору. Місце надається для розміщення виключно тих засобів, що вказані у додатку до цього договору. (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Додатком № 1 від 01 квітня 2021 року до Договору №01-02/93ТК від 01 квітня 2020 року є адресна програма розташування усіх ЗЗР відповідача, де зазначені адреси, розміри рекламних конструкцій та вартість їх розміщення з врахуванням зональності та розмірів (а.с.7). Також враховуючи різні терміни дії Дозволів та кількість ЗЗР між сторонами був підписаний Додаток № 2 та Додаток № 5 до основного договору (а.с. 8-9).

Вказаний Договір укладався на підставі діючих Дозволів (а.с. 10-11) на розміщення ЗЗР, згідно рішень виконавчого комітету Луцької міської ради.

Нарахування плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності Луцької територіальної громади проводиться у відповідності до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №774-1 від 04.12.2019 яким затверджено "Порядок визначення розміру плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності Луцької міської територіальної громади".

01 грудня 2021 року виконавчим комітетом Луцької міської ради було прийняте рішення №981-1 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №774-1 від 04 грудня 2019 року "Про Порядок визначення розміру плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності Луцької міської територіальної громади".

У зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні та на виконання рішення виконкому № 173-1 від 23.03.2022 розмір плати за тимчасове користування місцем розміщення засобу зовнішньої реклами було змінено шляхом зменшення вартості на 50% від повної вартості починаючи з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до пункту 3.1. договору, плата встановлюється виконавчим комітетом Луцької міської ради та сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі цього Договору та/або рахунків-фактур, наданих Уповноваженою особою.

Згідно п.3.2 договору, розповсюджувач зовнішньої реклами зобов`язаний отримати рахунок на сплату коштів за тимчасове користування місцем розташування ЗЗР не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця та провести оплату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Плата визначається з врахуванням площі місця, базового, тарифу та коригуючих коефіцієнтів. Нарахування Плати, яка вказана по кожному ЗЗР у Додатку до цього Договору, проводиться у порядку, визначеному виконавчим комітетом міської ради (пункт 3.3 договору).

Згідно умов вказаного договору відповідач зобов`язаний щомісячно отримувати від позивача рахунок та (не пізніше останнього робочого дня поточного місяця) оплачувати послуги, однак належним чином не виконував взяті зобов`язання в результаті чого виникла заборгованість яка станом на 01 серпня2023 року становить 89 729 грн. 65 коп. і яка на день розгляду справи не оплачена, тобто відповідачем порушуються умови укладеного договору та вимоги чинного законодавства, щодо вчасної оплати.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, сторони є користувачами загальноукраїнської програми електронного документообігу "М.Е.DOC", яку використовують усі юридичні особи, ФОПи та державні органи в тому числі, ДКСУ, ДПСУ, ФССУ, ПФУ, ДССУ, Міністерства та відомства. Підтвердженням факту реєстрації контрагента у вказаній системі документообігу можна перевірити введенням коду ЄДРПОУ. Усі рахунки, які формуються, реєструються у вказаній системі, автоматично цього ж дня доставляються контрагенту з накладенням ЕЦП чи КЕП і контрагент одразу їх бачить та, згідно інструкції з використання системи "М.Е.DOC" або погоджує, або відхиляє із зазначенням причини відхилення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Фрезія" усі рахунки отримало та прийняло, доказом чого є зареєстровані в "М.Е.DOC" рахунки бухгалтерією позивача з відміткою підтвердження доставки та прийняття цих рахунків відповідачем (копії яких знаходяться в матеріалах цієї справи).

Згідно пункту 3.2. договору відповідач зобов`язаний щомісячно отримувати від позивача рахунок та (не пізніше останнього робочого дня поточного місяця) оплачувати послуги. Тобто обов`язок отримання рахунку покладається на відповідача. Обов`язок позивача направляти рахунки відповідачу умовами вказаного договору не обумовлено, проте позивач щомісячно з власної ініціативи направляв їх на електронну адресу відповідача.

З метою досудового врегулювання спору Комунальне підприємство "Луцькреклама" зверталось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Фрезія" з вимогою від 17.01.2023 №01-06/09 про сплату заборгованості в розмірі64 176 грн. 55 коп. та 16 088 грн. 10 коп. пені (а.с. 47) Проте, остання була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування та виконання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Фрезія" взяті на себе згідно договору №01-02/93ТК від 01 квітня 2020 зобов`язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті наданих послуг (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, їх вартість не оплатило у зв`язку з чим заборгувало КП "Луцькреклама" 89 729 грн. 65 коп.

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.

Відповідно до ст. 144 ГК України, майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір № 01-02/93ТК від 01 квітня 2020 року та додатки до них підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорено, не розірвано та не визнано недійсним, а отже є дійсним, укладеними належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором, яка складає 89 729 грн. 65 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.9 договору № 01-02/93ТК від 01 квітня 2020 року сторони погодили, що за несвоєчасно проведену оплату розповсюджувач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем оплати отриманих послуг, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми основної заборгованості було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача пені в загальному розмірі 7 851 грн 38 коп. за період з 10 квітня 2023 року по 10 жовтня 2023 року.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені, перевіривши методику та періоди нарахування позивачем цієї суми, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в загальній сумі 7 851 грн 38 коп.

Також, приймаючи рішення, судом були враховані твердження відповідача, щодо невірного нарахування основної суми заборгованості, зокрема застосування позивачем в новій редакції Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності Луцької міської територіальної громади, згідно рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №981-1 від 01.12.2021 року та №173-1 від 23.03.2022 року, в той час як керуватися необхідно було рішенням №774-1 від 04.12.2019 року, позаяк, відповідач має оплачувати послуги у відповідності до умов договору, а так як додаткова угода не підписувалася, відповідно і нарахування за новою методикою неправомірна.

Щодо укладання додаткових угод варто зауважити, пункту 8.5 договору сторони передбачили, у разі зміни розміру Плати на підставі рішення виконавчого комітету міської ради, Уповноважена особа (тобто Позивач) направляє Розповсюджувачу зовнішньої реклами (тобто відповідачу) для підписання додаткову угоду (додаток тощо) зі зміненим розміром плати. У разі ненадання Розповсюджувачем протягом десяти робочих днів Уповноваженій особі підписаного примірника Додаткової угоди (додатку тощо) до цього Договору, вважається, що Сторони погодили зміни до цього договору в частині нарахування Плати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в лютому 2022 року направлялось на адресу відповідача два примірники додаткового договору, однак він їх не повернув.

Також позивачем щомісячно направлялись відповідачу рахунки через електрону систему "М.Е.DOC", які останній приймав і не відхиляв, а отже погоджувався і з сумами нарахувань до липня 2023 року.

Тому твердження, щодо невірного нарахування оплати за надані послуги, є безпідставними та не доведеними.

Щодо аргументів представника відповідача про безпідставність нарахувань після того, як відповідач самостійно провів демонтаж власного ЗЗР, варто зазначити, що п.2.3.7. Договору відповідач зобов`язався: "У разі припинення строку дії Дозволу провести демонтаж не пізніше десяти робочих днів, попередивши у письмовій формі Уповноважену особу (в даному випадку Позивача) про дату та час проведення демонтажу. В цьому випадку представником Уповноваженої особи проводиться обстеження місця розташування на відсутність ЗЗР та складається Акт обстеження. Дата складання та підписання вказаного акту обстеження є датою припинення зобов`язань Розповсюджувача по цьому Договору, а також датою припинення нарахування платежів, передбачених цим Договором".

Як свідчать матеріали справи жодних звернень від відповідача про проведення ним демонтажу на адресу позивача не надходило, і суду таких доказів не надано, а отже позивачем правомірно проводилось нарахування до того моменту, поки працівники позивача в результаті моніторингу самостійно не виявили факт відсутності конструкції відповідача і склали акт.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 231, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "ФРЕЗІЯ" (33005, місто Рівне, вулиця Олени Теліги, будинок 51, квартира 97, ЄДРПОУ 33001320) на користь Комунального підприємства "Луцькреклама" (43016, місто Луцьк, вулиця Лесі Українки, 28, ЄДРПОУ 32964234) заборгованість в сумі 89 729 (вісімдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн. 65 коп. та пеню в розмірі 7851 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят одна) грн. 38 коп., а також витрати понесені Позивачем на сплату судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 21 грудня 2023 року.

Суддя Вадим Торчинюк