Рішення

від 04.12.2023 по справі 925/1055/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 925/1055/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ МАК"

про стягнення 3472549,65 грн

Представники учасників справи:

Позивач Дей М.І., адвокат;

Відповідач Онищенко Т.О., адвокат.

Секретар судового засідання Гармаш Д.Д.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1.02.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ МАК".

1.2.Змістом позову є майнова вимога про стягнення 3472549,65 грн, зокрема 2671192,04 грн заборгованості за договором купівлі-продажу №1202/955881 від 21.02.2021 та 801357,61 грн штрафу за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі п. 7.3 договору.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов`язання з оплати за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2671192,04 грн.

1.4.07.08.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1055/23, справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 05.09.2023 на 14 год. 00 хв.

1.5.Ухвалу суду від 07.08.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та його представнику адвокату Дею М.І. на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яку 07.08.2023 доставлено до їх електронних кабінетів (а.с. 54), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження відповідача, яке 15.08.2023 вручено та відповідачу (а.с. 53) та електронною поштою, яку 07.08.2023 доставлено до електронної скриньки відповідача (а.с. 55).

1.6.У підготовчому засіданні 05.09.2023 взяв участь представник позивача адвокат Дей М.І. у режимі відеоконференції. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

1.7.05.09.2023 суд ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 03.10.2023 до 14 год. 00 хв.

1.8.02.10.2023 відповідач подав до суду клопотання (а.с. 71-72), у якому просив внести дані адвоката Онищенка Т.О. як представника відповідача до електронної справи для ознайомлення з матеріалами справи в системі "Електронний суд", розгляд справи відкласти на іншу дату.

1.9.У підготовчому засіданні 03.10.2023 взяв участь представник позивача адвокат Дей М.І. у режимі відеоконференції. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

1.10.03.10.2023 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні на 17.10.2023 на 15 год. 00 хв.

1.11.04.10.2023 відповідач подав до суду клопотання (а.с. 80-81), у якому просив продовжити строк підготовчого провадження у справі з метою надання додаткового часу для подання сторонами своїх заперечень.

1.12.10.10.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 84-87), у якому просив продовжити відповідачу строк для подання доказів та своїх міркувань; здійснити перерахунок штрафних санкцій з урахуванням вимог ч.6 ст. 232 ГПК України; зменшити розмір нарахованих відповідачу штрафних санкцій за договором купівлі_продажу №1202/955881 від 12.02.2021 на 90% від нарахованого.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що 04.10.2023 представник відповідача отримав ухвалу про відкриття провадження від 07.08.2023, якою встановлено строк на подання відзиву п`ятнадцять днів з моменту отримання ухвали суду. Отже, відповідач не пропустив строк на подання відзиву. Враховуючи втрату важливих доказів у зв`язку з обстрілом м. Черкаси 21.09.2023, відповідач не може надати такі докази та висловити свої міркування та або заперечення щодо суми заборгованості. Тому є підстави для продовження строку на подання доповнень до відзиву та нових доказів. Щодо нарахування штрафних санкцій і їх надмірності відповідач зазначив, що позивач нарахував штрафні санкції у розмірі 30% від суми боргу, що становить 801357,61 грн. Оскільки штрафні санкції мають на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для відповідача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для позивача. Невеликий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Причини порушення відповідачем строків оплати товару за договором купівлі-продажу №1202/955881 від 12.02.2021 є те, що: 1) відповідач є суб`єктом господарювання аграрного сектору економіки, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. В оренді у відповідача перебувають 159 земельних ділянок для вирощування на них насіння олійних культур. 24.12.2015 відповідач отримав ліцензію №111 на право провадження господарської діяльності зі зберігання, перевезення, знищення і культивування рослин (списку 3 таблиці І) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів". Проте ГУ НП в Полтавській області в ході здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12021170000000493 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України накладено арешт на основні засоби належні відповідачу, зокрема: електронні ваги, металеву ємність, шнековий навантажувач зерна та поліпропіленові мішки, заповнені зерном маку і його зразки (ухвала Полтавського апеляційного суду від 24.11.2023 у справі №554/6931/21); накладено арешт на вирощені (культивовані) відповідачем нарковмісні рослини маку снодійного загальною кількістю 236340400 рослин (665 з яких вилучено), виявлені 23 липня 2021 року під час огляду земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами (Ухвала Полтавського апеляційного суду від 24.11.2023 у справі №554/6931/21). Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.07.2021 накладено арешт на рослини виду мак снотворний, які містять наркотичні засоби, які посіяні на полях відповідно розмірами 116,0973 га та 97,4817 га (ухвала Полтавського апеляційного суду від 20.08.2021 у справі №695/2003/21). Вказаними діями фактично заблоковано господарську діяльність відповідача, оскільки позбавлено можливості зібрати та продати зібраний врожай, отримати дохід та вчасно розрахуватись за наявними зобов`язаннями, в тому числі перед позивачем. Через блокування господарської діяльності на даний час відповідач фактично перебуває на межі банкрутства і нарахування таких надмірних штрафних санкцій та відсотків річних призведе до необхідності розпочати ліквідаційну процедуру щодо відповідача. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

1.13.17.10.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с. 103-105), у якій вважав вимоги відповідача, викладені у відзиві, безпідставним та такими, що не відповідають умовам договору та законодавству. Зобов`язання відповідача, які стали предметом позову, повинні бути виконаними до 31.12.2021. Строк виконання зобов`язань відповідачем визначався з розрахунку, що останній є сільськогосподарським підприємством, має в користуванні (оренді) земельні ділянки (ріллю) на території Волинської області. Відповідач не надає пояснень, куди були реалізовані доходи від збору врожаю 2022 року із земельних ділянок розташованих на території Волинської області і чому він не розраховується за рахунок врожаю 2023 року, збір якого вже закінчено. Для погашення боргів за рахунок врожаю 2020 року та 2023 року, зібраного на земельних ділянок, розташованих на території Волинської області, не існувало та не існує жодних надзвичайних обставин та перешкод. Позивач зазначає, що зменшення розміру штрафних санкцій на 90 % нівелюватиме саме значення неустойки у вигляді штрафу як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) отримання товару або грошових коштів за надані ним послуги.

1.14.У підготовчому засіданні 17.10.2023 взяли участь представник позивача адвокат Дей М.І. та представник відповідача адвокат Онищенко Т.О. у режимі відеоконференції.

1.15.Представник відповідача адвокат Онищенко Т.О. у підготовчому засіданні повідомив, що 16.10.2023 відповідач отримав відповідь на відзив, просив суд відкласти розгляд справи та надати можливість врегулювати спір мирним шляхом.

1.16.17.10.2023 суд ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 31.10.2023 до 09 год. 00 хв.

1.17.У підготовчому засіданні 31.10.2023 взяли участь представник позивача адвокат Дей М.І. та представник відповідача адвокат Онищенко Т.О. у режимі відеоконференції.

1.18.31.10.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.11.2023 на 14 год. 00 хв.

1.19.14.11.2023 о 14 год. 00 хв. судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги. Суд призначив судове засідання на 27.11.2023 на 11 год. 00 хв.

1.20.27.11.2023 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 167-168).

1.21.У судовому засіданні 27.11.2023 взяв участь представник позивача адвокат Дей М.І. у режимі відеоконференції. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.22.27.11.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 04.12.2023 на 10 год. 30 хв.

1.23.У судовому засіданні 04.12.2023 взяли участь представник позивача адвокат Дей М.І. та представник відповідача адвокат Онищенко Т.О. у режимі відеоконференції.

1.24.Представник позивача адвокат Дей М.І. у судовому засіданні позов підтримав повністю та просив позов задовольнити повністю.

1.25.Представник відповідача адвокат Онищенко Т.О. у судовому засіданні заперечив проти позову повністю та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

1.26.04.12.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

1.27.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/1055/23.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 3472549,65 грн, зокрема 2671192,04 грн заборгованості за договором купівлі-продажу №1202/955881 від 21.02.2021 та 801357,61 грн штрафу за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі п. 7.3 договору.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач доводить виникнення між сторонами зобов`язання на підставі договору купівлі-продажу; неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору купівлі-продажу; невиконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар; розмір грошового зобов`язання відповідача; строк виконання грошового зобов`язання; нарахування позивачем штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

3.1.Відповідно до частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

3.2.Позивач та відповідач визнають обставини укладення договору купівлі-продажу; факт поставки позивачем відповідачу товару.

4.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.1.1.ТОВ "Волинь-зерно-продукт" (продавець) та ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ МАК" (покупець) уклали договір купівлі-продажу №1202/955881 (а.с. 8-9), згідно з пунктом 1.1 якого продавець в порядку та на умовах цього договору зобов`язується продати у власність покупця засоби захисту рослин, насіння, мінеральні добрива, зернові та олійні культури, дизпаливо, мікродобрива, інший товар, зазначений в накладних та/або специфікаціях до цього договору (надалі - товар), а покупець в свою чергу зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

4.1.2.Пунктом 3.2 договору передбачено, що загальна кількість товару, що передається у власність покупця за цим договором становить суму всіх накладних по кількості.

4.1.3.Покупець зобов`язується провести оплату кожної партії Товару в термін, зазначений у специфікації до цього договору (п. 3.5 договору).

4.1.4.Відповідно до пункту п. 7.3 договору у разі порушення строків/термінів оплати (невиконання умов договору) покупець несе фінансову відповідальність перед продавцем у випадках та розмірі, вказаних у п. 7.3.1.

4.1.5.У випадку прострочення строків/термінів оплати за поставлений товар, покупець сплачує продавцю вартість товару з урахуванням індексу інфляції, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, а також штраф у розмірі 30% від суми простроченої заборгованості. Продавець має право самостійно визначати, які саме з вказаних у цьому пункті санкцій можуть бути застосовані до покупця (п. 7.3.1 договору).

4.1.6.На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8240829,52 грн відповідно до укладених сторонами специфікацій: №41 від 01.03.2021 на суму 1102729,32 грн, №519 від 16.03.2021 на суму 1276160,00 грн; №172 від 05.04.2021 на суму 476621,60 грн, №363 від 08.04.2021 на суму 1161233,28 грн, №470 від 09.04.2021 на суму 1684926,72 грн, №510 від 10.04.2021 на суму 84052,92 грн, №626 від 13.04.2021 на суму 910761,60 грн, №1201 від 23.04.2021 на суму 121963,50 грн, №1238 від 24.04.2021 на суму 60327,06 грн, №511 від 13.05.2021 на суму 49050,00 грн, №546 від 11.08.2021 на суму 1806604,61 грн, №281 від 04.10.2021 на суму 1163629,44 грн, №117 від 05.10.2021 на суму 85330,08 грн (а.с. 15, 17 на звороті, 20,22, 26, 31 на звороті, 35 на звороті, 37, 38 на звороті, 40, 41 на звороті, 43 на звороті) та видаткових накладних: №41 від 01.03.2021 на суму 1102729,32 грн, № 519 від 16.03.2021 на суму 1276160,00 грн, №172 від 05.04.2021 на суму 476621,60 грн, №363 від 08.04.2021 на суму 1161233,28 грн, №470 від 09.04.2021 на суму 1684926,72 грн, №510 від 10.04.2021 на суму 84052,92 грн, №626 від 13.04.2021 на суму 910761,60 грн, №1201 від 23.04.2021 на суму 121963,50 грн, №1238 від 24.04.2021 на суму 60327,06 грн, №511 від 13.05.2021 на суму 49050,00 грн, №546 від 11.08.2021 на суму 64044,00 грн, №281 від 04.10.2021 на суму 1163629,44 грн, №117 від 05.10.2021 на суму 85330,08 грн (а.с. 15, 18 на звороті, 20 на звороті, 22 на звороті, 26 на звороті, 32, 36, 37 на звороті, 39, 40 на звороті, 42, 44) та товарно-транспортних накладних до них (а.с. 16-19, 21, 23-25, 27-31, 33-35, 36 на звороті, 38, 39 на звороті, 41, 42 на звороті 43-44 на звороті).

4.1.7.Згідно з пунктом 5 вказаних вище специфікацій до договору строк оплати товару за специфікацією №546 від 11.08.2021 до 30.12.2021, за іншими специфікаціями до 31.12.2021.

4.1.8.20.10.2022, 28.10.2022 та 11.11.2022 відповідач частково виконав зобов`язання за договором та здійснив оплату за поставлений товар у розмірі 750000,00 грн (а.с. 10-11) .

4.1.9.20.03.2023, 25.04.2023 та 26.07.2023 ТОВ "Волинь-зерно-продукт" та ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ МАК" уклали протоколи про зарахування зустрічних вимог (а.с. 12-14), на підставі яких здійснили зарахування однорідних зустрічних вимог на загальну суму 4819637,48 грн (276075,60 грн (відповідно до протоколу від 20.03.2023) + 4485211,88 грн (відповідно до протоколу від 25.04.2023) + 58350,00 грн (відповідно до протоколу від 26.07.2023).

4.1.10.У результаті зарахування зустрічних вимог та часткової сплати заборгованості відповідачем, борг відповідача перед позивачем станом на день подання позову становить 2671192,04 грн (8240829,52 грн (загальна сума заборгованості) 750000,00 грн (часткова сплата заборгованості) 4819637,48 грн(зарахування зустрічних вимог)).

4.1.11.Звертаючись із позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача 2671192,04 грн заборгованості за поставку товару за договором купівлі-продажу, 801357,61 грн штрафу у розмірі 30% від суми заборгованості (2671192,04 грн х 30 %) на підставі п. 7.3 договору за прострочення виконання грошового зобов`язання.

4.2.Заперечуючи проти позову відповідач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.2.1.відповідачу видано безстрокову ліцензію на право провадження господарської діяльності зі зберігання, перевезення, знищення і культивування рослин (а.с. 89);

4.2.2.ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24.11.2023 у справі №554/6931/21 (а.с. 90-91) накладено арешт на основні засоби належні відповідачу, зокрема: електронні ваги, металеву ємність, шнековий навантажувач зерна та поліпропіленові мішки, заповнені зерном маку і його зразки у ході здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12021170000000493 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.310 КК України;

4.2.3.ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24.11.2023 у справі №554/6931/21 (а.с. 92-93) накладено арешт на вирощені (культивовані) відповідачем нарковмісні рослини маку снодійного загальною кількістю 236340400 рослин (665 з яких вилучено), виявлені 23 липня 2021 року під час огляду земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами;

4.2.4.ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20.08.2021 у справі №695/2003/21 (а.с. 94) закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги відповідача на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.07.2021, якою накладено арешт на рослини виду мак снотворний, які містять наркотичні засоби, які посіяні на полях відповідно розмірами 116,0973 га та 97,4817 га.

Відповідач стверджує, що вказаними ухвалами суду заблоковано господарську діяльність відповідача, оскільки позбавлено можливості зібрати та продати зібраний врожай, отримати дохід та вчасно розрахуватись за наявними зобов`язаннями, в тому числі перед позивачем. Через блокування господарської діяльності на даний час відповідач фактично перебуває на межі банкрутства і нарахування таких надмірних штрафних санкцій та відсотків річних призведе до необхідності розпочати ліквідаційну процедуру щодо відповідача.

4.3.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

4.4.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.5.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

4.6.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

4.7.На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.

4.8.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

4.9.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.

4.10.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

4.11.Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.

4.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

5.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

5.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

5.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.5.Враховуючи, обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:

5.5.1.виникнення між позивачем та відповідачем майнового господарського зобов`язання на підставі договору купівлі-продажу;

5.5.2.виконання позивачем свого обов`язку у зобов`язанні та поставки відповідачу товару на загальну суму 8240829,52 грн;

5.5.3.виникнення у відповідача обов`язку сплатити позивачу кошти за поставлений товар;

5.5.4.порушення відповідачем зобов`язання із сплати коштів за поставлений товар у строки встановлені у п. 5 специфікацій до договору;

5.5.5.розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за договором купівлі-продажу становить 2671192,04 грн.

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

6.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

6.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

6.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

6.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

6.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

6.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

6.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

6.8.Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

6.9.Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.10.Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

6.11.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

6.12.Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.13.Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

6.14.Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

6.15.Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

6.16.Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

6.17.На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (частина 3 статті 693 Цивільного кодексу України).

6.18.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

6.19.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.20.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

6.21.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

6.22. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

6.23.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

6.24.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

6.25.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

6.26.Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

6.27.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

7.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

7.1.Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового-господарського зобов`язання на підставі договору купівлі-продажу.

7.2.Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2671192,04 грн.

7.3.Звертаючись з позовом позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за поставлений товар.

7.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

7.5.За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.6.Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8240829,52 грн відповідно до укладених сторонами специфікацій: №41 від 01.03.2021 на суму 1102729,32 грн, №519 від 16.03.2021 на суму 1276160,00 грн; №172 від 05.04.2021 на суму 476621,60 грн, №363 від 08.04.2021 на суму 1161233,28 грн, №470 від 09.04.2021 на суму 1684926,72 грн, №510 від 10.04.2021 на суму 84052,92 грн, №626 від 13.04.2021 на суму 910761,60 грн, №1201 від 23.04.2021 на суму 121963,50 грн, №1238 від 24.04.2021 на суму 60327,06 грн, №511 від 13.05.2021 на суму 49050,00 грн, №546 від 11.08.2021 на суму 1806604,61 грн, №281 від 04.10.2021 на суму 1163629,44 грн, №117 від 05.10.2021 на суму 85330,08 грн та видаткових накладних: №41 від 01.03.2021 на суму 1102729,32 грн, № 519 від 16.03.2021 на суму 1276160,00 грн, №172 від 05.04.2021 на суму 476621,60 грн, №363 від 08.04.2021 на суму 1161233,28 грн, №470 від 09.04.2021 на суму 1684926,72 грн, №510 від 10.04.2021 на суму 84052,92 грн, №626 від 13.04.2021 на суму 910761,60 грн, №1201 від 23.04.2021 на суму 121963,50 грн, №1238 від 24.04.2021 на суму 60327,06 грн, №511 від 13.05.2021 на суму 49050,00 грн, №546 від 11.08.2021 на суму 64044,00 грн, №281 від 04.10.2021 на суму 1163629,44 грн, №117 від 05.10.2021 на суму 85330,08 грн та товарно-транспортних накладних.

7.7.Відповідач здійснив оплату за поставлений товар частково у розмірі 750000,00 грн.

7.8.Позивач та відповідач здійснили зарахування однорідних зустрічних вимог на загальну суму 4819637,48 грн на підставі укладених протоколів про зарахування зустрічних вимог (276075,60 грн (відповідно до протоколу від 20.03.2023) + 4485211,88 грн (відповідно до протоколу від 25.04.2023) + 58350,00 грн (відповідно до протоколу від 26.07.2023).

7.9.Борг відповідача перед позивачем становить 2671192,04 грн (8240829,52 грн (загальна сума заборгованості) 750000,00 грн (часткова сплата заборгованості) 4819637,48 грн (зарахування зустрічних вимог)).

7.10.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

7.11.Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

7.12.Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.13.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

7.14.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

7.15.Невиконання відповідачем своїх обов`язків у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні зі сплати за поставлений товар.

7.16.Вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 2671192,04 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

7.17.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

7.18.Відповідно до пункту 7.3 договору у разі порушення строків/термінів оплати (невиконання умов договору) покупець несе фінансову відповідальність перед продавцем у випадках та розмірі, вказаних у п. 7.3.1.

7.19.У випадку прострочення строків/термінів оплати за поставлений товар, покупець сплачує продавцю вартість товару з урахуванням індексу інфляції, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, а також штраф у розмірі 30% від суми простроченої заборгованості. Продавець має право самостійно визначати, які саме з вказаних у цьому пункті санкцій можуть бути застосовані до покупця (п. 7.3.1 договору).

7.20.Відповідно до пункту специфікацій до договору строк оплати товару за специфікацією №546 від 11.08.2021 до 30.12.2021, за іншими специфікаціями до 31.12.2021.

7.21.Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

7.22.Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

7.23.У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

7.24.Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

7.25.Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

7.26.Звертаючись із позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача 801357,61 грн штрафу у розмірі 30% від суми заборгованості (2671192,04 грн х 30 %) на підставі п. 7.3 договору за прострочення виконання грошового зобов`язання.

7.27.Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

7.28.Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

7.29.За змістом частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

7.30.Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

7.31.Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

7.32.Отже, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони.

7.33.Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

7.34.Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

7.35.Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

7.36.Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, яку суд враховує під час прийняття рішення.

7.37.Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

7.38.Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

7.39.Ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

7.40.Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

7.41.Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов`язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

7.42.Аналогічний висновок про застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20, який суд врахував при прийнятті рішення

7.43.Враховуючи тривалий строк порушення відповідачем виконання грошового зобов`зяння, який становить 2 роки, суд дійшов висновку, що розмір штрафних санкцій (неустойки) нарахованої позивачем відповідачу не є надмірним та дійшов висновку про відсустність підстав для зменшення розмріру штрафу нарахованого позивачем.

7.44.Вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 801357,61 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним.

8.Розподіл судових витрат.

8.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.2.За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 52088,24 грн на підставі платіжної інструкції від 01.08.2023 №ВЗП6856 (а. с. 6).

8.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.4.Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю судовий збір у розмірі 52088,24 грн суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ МАК" (ідентифікаційний код 40036514, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 105, офіс 315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" (ідентифікаційний код 31496816, адреса місцезнаходження: 45606, Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова, 5А) 2671192,04 грн (два мільйони шістсот сімдесят одну тисячу сто дев`яносто дві гривні 04 копійки) боргу, 801357,61 грн (вісімсот одну тисячу триста п`ятдесят сім гривень 61 копійку) штрафу, 52088,24 грн (п`ятдесят дві тисячі вісімдесят вісім гривень 24 копійки) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 20.12.2023.

СуддяА.І. Гладун