Рішення

від 20.12.2023 по справі 925/1422/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року м. Черкаси справа № 925/1422/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, з секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю представників: позивача Ляхова О.В. адвоката за ордером (приймає участь в засіданні в режимі відео конференції), відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехазот до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - МТС про стягнення 2 937 969,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

17жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агротехазот звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - МТС 2 937 969,70 грн. заборгованості за договором поставки №1703-03 від 17.03.2023, з яких:

- 2 228 280, 00 грн. основний борг,

- 442 931,55 грн. пеня,

- 238 228,12 грн. штраф

- 28 530,03 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару.

Справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

26.10.2023 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заявлені вимоги визнав частково та просив суд зменшити розмір штрафних санкцій до 50 000 грн. пені і до 50 000 грн. штрафу посилаючись на те, що основним видом його діяльності є надання послуг сільськогосподарським виробникам щодо внесення добрив, у тому числі безводного аміаку, який поставлений позивачем. Однак, як зазначив відповідач, у цьому році враховуючи ціни на сільськогосподарську продукцію та взагалі ускладнену можливість її відправки через порти України, контрагенти товариства, яким надано послуги щодо внесення добрив, не мають змоги за них розрахуватися у повному обсязі, і як наслідок, відповідач не має змоги розрахуватися з позивачем у повному обсязі.

Відповідач просив суд врахувати, що вказана позивачем заборгованість спричинена не умисними діями відповідача щодо небажання виконувати господарські зобов`язання. Відповідач зауважив, що загальна вартість товару, який був поставлений позивачем становила 13 782 372,44 грн. і у березні 2023 року, (ще до звернення позивача до суду), відповідач сплатив 11 400 091,20 грн., що становить більше ніж 83 % вартості поставленого товару.

В якості підтвердження неможливості здійснити розрахунки відповідач посилався на акти звірки взаємних розрахунків з контрагентами та виписки по особистому рахунку ПАТ АБ «Укргазбанк».

30.10.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти зменшення розміру пені та штрафу, оскільки вважає доводи відповідача необґрунтованими з тих підстав, що акти звірки, на які посилався відповідач, здійснені по 06.09.2023, а банківські виписки надані лише за один день (за 24.10.2023 і за 24.10.2023).

Позивач вважає, що вказані відповідачем докази, жодним чином не підтверджують неможливість останнього виконати свої зобов`язання за вищевказаним договором поставки.

Ухвалою суду від 23.11.2023 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті на 12:30 год. 19 грудня 2023 р.

23.11.2023 позивач подав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення 1 188 280,00 грн. у зв`язку із перерахуванням грошових коштів відповідачем на рахунок позивача та просив суд повернути в порядку п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» з державного бюджету 14 259,36 грн. сплачений судовий збір.

До початку судового засідання, 19.12.2023 від відповідача надійшла до суду заява про закриття провадження у справі в частині 730 000 грн. простроченої заборгованості за поставлений товар та повернення з державного бюджету сплаченого судового збору в розмірі 8 760,00 грн. згідно положень п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

19.12.2023 представник позивача в судовому засіданні подані ним заяви про закриття провадження у справі підтримав, просив суд заявлені вимоги в частині стягнення 310 000 грн. основного боргу; 442 931,55 грн. пені; 238 228,12 грн. штрафу; 28 530,03 грн. 3% річних та 12 236,28 грн. витрат по сплаті судового збору задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені судом належним чином.

Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку ч.1 ст.202 ГПК України без представника відповідача.

В судовому засіданні 19.12.2023, після закінчення розгляду справи по суті, суд видалявся в нарадчу кімнату для ухвалення рішення суду до 09:00 год. 20 грудня 2023 року.

Суд, вислухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 17.03.2023 між сторонами був укладений договір поставки аміаку рідкого технічного №1703-03 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач (Постачальник) зобов`язався передати (поставити) партіями у власність відповідача (Покупця) продукцію виробничо-технічного призначення мінеральні добрива (далі - Товар).

Розділом 3 Договору визначені загальна його сума та умови розрахунків.

Так, згідно п.3.1. п.3.4 загальна сума Договору визначається на підставі цін, погоджених Сторонами у відповідних Специфікаціях.

Ціна Товару включає в себе усі витрати Постачальника, в тому числі, але не виключно: витрати щодо доставки Товару, вартість тари, пакування, маркування, страхування (за необхідності); ціна є остаточною і може бути змінена лише за письмовою згодою Сторін Договору, окрім випадків, передбачених Договором або відповідною Специфікацією.

Оплата конкретної партії Товару проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем на поточний банківський рахунок Постачальника, вказаний у Договорі, оплати в розмірі вартості партії Товару, зазначеної у відповідній Специфікації, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем даної партії Товару, якщо інший термін та або порядок оплати партії Товару не вказаний у відповідній Специфікації.

Відносно окремої партії Товару відповідною Специфікацією може бути

передбачено інший порядок розрахунків.

За умовами п. 4.1. та п.4.2 цього Договору Постачальник поставляє Товар в строки та на умовах базису поставки, передбачених відповідною Специфікацією, відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС-2010. У випадку розбіжностей між положеннями ІНКОТЕРМС-2010 та умовами даного Договору/Специфікації перевага надається положенням Договору/Специфікації. У випадку розбіжностей між положеннями Договору та відповідної Специфікації перевага надається положенням Специфікації (але виключно по відношенню до партії Товару, наведеної у такій Специфікації).

Якщо інше не передбачено відповідною Специфікацією, строк поставки конкретної партії Товару становить 30 (тридцять) календарних діб з моменту підписання Сторонами відповідної Специфікації, а базисом поставки згідно положень ІНКОТЕРМС-2010 є DDP - місцезнаходження Покупця, вказане у даному Договорі та/або Специфікації до Договору.

Згідно п.4.7. Договору приймання Товару за фактичною кількістю проводиться згідно з кількістю Товару, зазначеною у відповідній видатковій, товарно-транспортній або залізничній накладній, за якістю згідно сертифіката якості виробника, ДСТУ та ТУ. Факт передачі Товару Покупцеві підтверджується підписаною з боку уповноваженого представника Покупця відповідної видаткової накладної, товарно-транспортної або залізничної накладної на підставі належним чином оформленої довіреності на отримання ТМЦ.

П.5.5. Договору сторони узгодили, що в разі прострочення оплати Товару, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період прострочення), нарахованої на суму вартості неоплаченого Товару, за кожен день прострочення.

П.5.6. Договору сторони домовились, що в разі прострочення оплати Товару більш ніж на 10 календарних діб Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% ціни неоплаченого (недооплаченого) Товару.

П.6.2.Договору передбачено, що в разі, якщо Сторони не можуть дійти згоди, то всі суперечки підлягають передачі на розгляд та кінцеве вирішення в судовому порядку, при чому претензійний (досудовий) порядок розгляду спорів обов`язковому застосуванню не підлягає.

За умовами п.8.1. цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками Сторін та його скріплення печатками Сторін та закінчується 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку не раніше моменту виконання Сторонами взятих на себе за Договором зобов`язань.

17.03.2023 сторони оформили Специфікацію №1 до вказаного Договору (далі Специфікація №1), згідно якої Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти та сплатити наступну партію Товару: аміак рідкий технічний, 100 т., на загальну суму 5 000 040,00 грн., строк поставки березень-квітень 2023, умови поставки EXW Франко завод за адресою: Одеський припортовий завод м.Южне.

Згідно п.2.1. Специфікації №1 попередня плата за Товар в розмірі 5 000 040,00 грн. мала здійснюватися в термін до 20.03.2023.

За період з 17.03.2023 по 27.03.2023 відповідачем було перераховано на

рахунок Постачальника 11 400 091,20 грн. на підставі платіжних інструкцій:

- №387 від 17.03.2023 на суму 900007,20 грн.;

- №1992 від 17.03.2023 на суму 2500020,00 грн.;

- №399 від 22.03.2023 на суму 3000024,00 грн.;

- №400 від 22.03.2023 на суму 2500020,00 грн.;

- №2004 від 27.03.2023 на суму 1000008,00 грн.;

- №410 від 17.03.2023 на суму 1500012,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 23.03.2023 по 03.05.2023 Постачальник здійснив продаж 231,08 т. аміаку рідкого технічного на загальну суму 11 554 092,44 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №77 від 23.03.2023 на 19,02 т. товару сумою 951007,61 грн.;

- №79 від 24.03.2023 на 19,2 т. товару сумою 960007,68 грн.;

- №80 від 27.03.2023 на 21,64 т. товару сумою 1082008,66 грн.;

- №81 від 28.03.2023 на 19,4 т. товару сумою 970007,76 грн.;

- №82 від 31.03.2023 на 19,5 т. товару сумою 975007,80 грн.;

- №83 від 01.04.2023 на 17,8 т. товару сумою 890007,12 грн.;

- №102 від 05.04.2023 на 19,24 т. товару сумою 962007,70 грн.;

- №103 від 13.04.2023 на 19,2 т. товару сумою 960007,68 грн.;

- №182 від 18.04.2023 на 18,86 т. товару сумою 943007,54 грн.;

- №183 від 18.04.2023 на 19,42 т. товару сумою 971007,77 грн.;

- №184 від 03.05.2023 на 18,08 т. товару сумою 904007,23 грн.

Специфікацією №1 визначено кількість Товару, суму та строк оплати, проте, відповідач фактично вніс більшу суму, ніж визначено Специфікацією №1.

Позивач здійснив поставку Товару, по ціні зазначеній в Специфікації №1, на 154001,24 грн. більше, ніж було оплачено відповідачем.

Для вирахування строку доплати за поставлений Товар позивач зауважив, що необхідно застосовувати п.3.3. Договору поставки, а саме 3 (три) банківських дні з моменту отримання Покупцем вказано партії Товару, тобто з 03.05.2023 по 08.05.2023. Тобто, по Специфікації №1, враховуючи п.3.3. Договору поставки, за відповідачем з 09.05.2023 рахувалася недоплата в розмірі 154 001,24 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2023 по 05.05.2023.

10.05.2023 між сторонами була оформлена Специфікація №2 до Договору поставки (далі Специфікація №2), відповідно до якої Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти та сплатити наступну партію Товару: аміак рідкий технічний, 47,920 т, на загальну суму 2 228 280,00 грн., строк поставки травень 2023, умови поставки DDP місцезнаходження Покупця за адресою: м.Жашків в Уманському районі Черкаської області.

За умовами п.2.1. Специфікації №2 попередня плата за Товар в розмірі 2 228 280,00 грн. мала здійснюватися в термін до 12.05.2023.

11.05.2023 позивач здійснив постачання 47,920 т. аміаку рідкого технічного на загальну суму 2 228 280,00 грн., що підтверджується:

- товарно-транспортною накладною №Р219 від 10.05.2023 та видатковою накладною №219 від 11.05.2023;

- товарно-транспортною накладною №Р220 від 10.05.2023 та видатковою накладною №220 від 11.05.2023;

- товарно-транспортною накладною №Р221 від 10.05.2023 та видатковою накладною №221 від 11.05.2023.

Оскільки оплата відповідачем здійснена не була, то по Специфікації №2 з 13.05.2023 борг становив 2228280,00 грн., що підтверджується актом

звірки взаємних розрахунків за період з 17.03.2023 по 16.05.2023.

Судом встановлено, що загальна вартість поставленого аміаку рідкого технічного склала 13 782 372,44 грн.

Станом на 30.08.2023 відповідач свої зобов`язання по оплаті поставленого товару виконав частково на суму 11400091,20 грн.

30.08.2023 на електроні адреси відповідача позивачем була надіслана претензія щодо сплати заборгованості в розмірі 2382281,24 грн., яка була задоволена відповідачем частково на суму 154001,24 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

- №2244 від 12.09.2023 на суму 150000,00 грн.;

- №2250 від 12.09.2023 на суму 4001,24 грн.

Таким чином, відповідач здійснив повний розрахунок з позивачем по Специфікації №1 саме - 12.09.2023.

Заборгованість відповідача за Договором поставки по Специфікації №2 станом на 06.10.2023 становила 2 228 280,00 грн.

За порушення строків грошового зобов`язання по вказаному Договору позивач нарахував відповідачу по Специфікації №1:

- 25602,18 грн. пені за період з 09.05.2023 по 12.09.2023;

- 15400,12 грн. 10% штрафу;

- 1607,52 грн. 3% річних;

За порушення строків грошового зобов`язання за Договором позивач нарахував відповідачу по Специфікації №2:

- 417329,37 грн. пені за період з 13.05.2023 по 06.10.2023;

- 222 828,00 грн. 10% штрафу;

- 26922,51 грн. 3% річних.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки від 17.03.2023 за №1703-03. Свої зобов`язання за цим Договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу Товар, що підтверджується Специфікаціями до цього Договору, товарно-транспортними накладними та видатковими накладними, підписаними повноважними особами та скріпленими печатками підприємств.

Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов`язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та не оспорюються відповідачем. Поставка позивачем була здійснена на загальну суму 13 782 372,44 грн.

Судом з`ясовано, що відповідач частково перерахував позивачу грошових кошти, лише в сумі 11 400 091,20 грн.

В подальшому, 12.09.2023 відповідачем була перерахована сума грошових коштів за поставлений Товар по Специфікації №1 в розмірі 154 001,24 грн. Тобто, заборгованість за поставлений позивачем Товар по Специфікації №1 була повністю відповідачем оплачена.

Отже, основний борг по Специфікації №2, який відповідач прострочив за поставлений Товар склав 2 228 280,00 грн.

23.11.2023 і 19.12.2023 позивач подав заяви про закриття провадження у справі в частині стягнення 1 918 280,00 грн. заборгованості у зв`язку із перерахуванням грошових коштів відповідачем на рахунок позивача та просив суд повернути в порядку п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» з державного бюджету 23 019,36 грн. сплаченого судового збору.

Таким чином, основна сума боргу за отриманий відповідачем Товар по Специфікації №2 перед позивачем станом на час розгляду справи становить 310 000 грн.

Відповідно положень п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, суд приходить до переконання, що в частині вимоги щодо стягнення основної заборгованості в сумі 1 918 280,00 грн. провадження у справі необхідно закрити за відсутністю предмету спору.

За порушення відповідачем умов грошового зобов`язання згідно п.5.5 і п.5.6 Договору та положень ч.2 ст.625 ЦК України, відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано:

по Специфікації №1:

- 25602,18 грн. пені за період з 09.05.2023 по 12.09.2023;

- 15400,12 грн. 10% штрафу;

- 1607,52 грн. 3% річних;

по Специфікації №2:

- 417329,37 грн. пені за період з 13.05.2023 по 06.10.2023;

- 222 828,00 грн. 10% штрафу;

- 26922,51 грн. 3% річних.

Вказаний пункт 5.5 Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Суд вважає, що розрахунок пені, який підлягає стягненню за цим позовом здійснено у відповідності до вимог ст. 232 ГК України.

Суд зауважує, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України.

Суд, дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, штрафу та 3% річних, вважає методологічно правильним і обґрунтованим.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу,нараховані позивачем, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Умови зазначеного Договору, які регулюють між сторонами строки та умови розрахунків є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися судом недійсними.

Водночас дані умови договору є оспорювані, а не нікчемними (недійсними в силу закону).

Отже, відповідач взяв на себе зобов`язання, що виникає з чинного договору в будь-якому випадку своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений Товар відповідно до його умов, а тому не позбавлений був можливості внести на рахунок позивача кошти, залучені як позику, кредит, тощо.

Прострочення виконання грошового зобов`язання в спірний період не заперечується відповідачем, підтверджується матеріалами справи та наданим суду розрахунком боргу.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За положенням ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки господарським судом як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 травня 2018 року у справі №917/1068/17, від 22 січня 2019 року у справі №908/868/18).

Наявність у продавця можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена і в Рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013.

Ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Суд, приймаючи до уваги майнові інтереси обох контрагентів за спірним договором, не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення розміру штрафних санкцій. Відтак, клопотання про зменшення розміру пені та штрафу є безпідставним і задоволенню не підлягає.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань по вказаному Договору до суду не подано.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Умови зазначеного Договору, які регулюють між сторонами строки та умови розрахунків є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися судом недійсними.

Прострочення виконання грошового зобов`язання в спірний період не заперечується відповідачем, підтверджується матеріалами справи та наданим суду розрахунком боргу.

З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи чинного законодавства суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення пені, штрафу та 3% річних за неналежне виконання грошових зобов`язань відповідають умовам вказаного Договору та положенням ст.625 ЦК України, є обґрунтованими, і такими, що підлягають до задоволення.

За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути:

- 310 000 грн. основного боргу;

- 442 931,55 грн. пені;

- 238 228,12 грн. штрафу;

- 28 530,03 грн. 3% річних за неналежне виконання грошових зобов`язань по Договору поставки від 17.03.2023 № 1703-03.

Оскільки в частині стягнення 1 918 280,00 грн заборгованості провадження у справі підлягає закриттю через відсутність предмету спору, то позивачу підлягає до повернення з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір на підставі платіжної інструкції від 05.10.2023 № 213. в сумі 23 019,36 грн.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 12 236,28 грн.

Окрім того, позивач, звертаючись з позовом, керуючись положеннями ст. 238 ГПК України, просив зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

За приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд зазначає, що при розрахунку суми 3 відсотків річних та пені, який буде здійснюватись органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду, необхідно врахувати, що на момент прийняття рішення заборгованість відповідача за договором становить 310 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст.236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - МТС (код ЄДРПОУ: 38094755; вул.Семенівська,82 «В», м.Золотоноша, Черкаська область, 19700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агротехазот (код ЄДРПОУ: 44347677; вул.Чехова,буд.1,оф.2, м.Житомир, 10003):

- 310 000 грн. основного боргу;

- 442 931,55 грн. пені;

- 238 228,12 грн. штрафу;

- 28 530,03 грн. 3% річних;

- 12 236,28 грн. витрат по сплаті судового збору.

В частині стягнення 1 918 280,00 грн. основного боргу провадження у справі закрити через відсутність предмету спору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Агротехазот (код ЄДРПОУ: 44347677) з Державного бюджету України 23 019,36 грн. судового збору, сплаченого на підставі платіжної інструкції від 05.10.2023 № 213.

Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України здійснювати нарахування пені і 3 % річних на суму 310 000,00 грн. за період з 07.10.2023 і до моменту виконання рішення суду з

урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, та стягнути їх з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-МТС (19700, Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Семенівська, 82 В, код ЄДРПОУ: 38094755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТЕХАЗОТ (10003, м.Житомир, вул.Чехова, буд.1, оф.2, код ЄДРПОУ: 44347677).

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.12.2023.

Суддя Костянтин ДОВГАНЬ