Ухвала

від 19.12.2023 по справі 911/500/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/500/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної іпотечної установи

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 14.12.2022

та на ухвалу господарського суду Київської області

від 20.06.2022

у справі № 911/500/21

за заявою боржника ОСОБА_1

про неплатоспроможність,-

ВСТАНОВИВ:

14.09.2023 Державна іпотечна установа звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 14.09.2023 № 2990/15 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.06.2022 у справі № 911/500/21, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Державної іпотечної установи у справі № 911/500/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 14.09.2023.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.10.2023 касаційну скаргу Державної іпотечної установи залишено без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

30.10.2023 Державною іпотечною установою на виконання ухвали Суду направлено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. В якості інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження скаржником зазначено, що повний текст оскаржуваного рішення скаржником отримано 25.08.2023 року після звернення до суду з відповідною заявою, підготовку касаційної скарги значно ускладнили обмежений режим роботи на період воєнного стану, пов`язаний з функціонуванням транспортної та енергетичної інфраструктури міста Києва, встановленням комендантської години, спеціального режиму світломаскування в місті та відключенням енергопостачання постійні повітряні тривоги, планові та аварійні відключення електропостачання, скороченням чисельності штату трудового колективу, значним навантаженням на відділ претензійно-позовної роботи департаменту правового та адміністративного забезпечення.

Суддя Білоус В.В. з 08.11.2023 по 24.11.2023 перебував у відпустці.

У зв`язку з довготривалою відсутністю судді Білоуса В.В. через перебування у відпустці та на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-Логістик» у справі № 911/500/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковського О. В., судді - Погребняка В.Я., судді - Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023.

Розглянувши доводи вищевказаного клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження виходячи з наступного.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та дослідивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17.01.1970, п. 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. п.п. 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, п.п. 37 - 38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

В свою чергу, принцип правової визначеності є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/500/21 ухвалена 14.12.2022, повний текст складено 19.12.2022, оприлюднена 26.12.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ГПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Таким чином останній день оскарження постанови за приписами частини ч. 4 ст. 293 ГПК України припадає на 09.01.2023.

Однак, касаційна скарга як зазначено вище, подана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 14.09.2023, тобто більше ніж через вісім місяців з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 не було вручено в день її проголошення, а було отримано скаржником 25.08.2023, після звернення з власною заявою до суду, тому стверджує, що скаржник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження згідно з положеннями ст. 288 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши наведені скаржником обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що обставини, зазначені у клопотанні, не можуть вважатися обставинами, які дають підстави для поновлення строку на касаційне оскарження в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 293 ГПК України, з огляду на таке.

Зі змісту оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 911/00/21 убачається, що Державна іпотечна установа була скаржником в суді апеляційної інстанції, а також те, що в судовому засіданні 14.12.2022 під час оголошення постанови був присутній представник Державної іпотечної установи.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд вважає за необхідне зазначити, що як передбачено положеннями ст. ст. 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду була проголошена 14.12.2022 (повний текст складено 19.12.2022), в Єдиному державному реєстрі судових рішень текст оскаржуваної постанови оприлюднено 26.12.2022, а скористався скаржник своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи та оскаржуваною постановою 23.08.2023, тобто більше ніж через вісім місяців з дати оприлюднення повного тексту оскаржуваної постанови у цій справі.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також саме лише посилання скаржника введення на території України воєнного стану не є безумовним доказом наявності обставин непереборної сили.

Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Скаржник, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно з вимогами ст. 43 ГПК України, повинен був виявляти інтерес до відомого йому провадження, адже як стверджує сам скаржник останній був обізнаний про прийняття постанови від 14.12.2022 року.

Верховний Суд зауважує, що як передбачено статтями 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 911/500/21 була оприлюднена 26.12.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформація з якого вважається загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень".

Однак зазначені у клопотанні підстави не свідчать про неможливість подання касаційної скарги в строк, встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України. Слід зауважити, що юридична особа має більше можливостей для здійснення свого представництва у суді, аніж фізична особа, та відповідно об`єктивно обмежена у захисті своїх прав та інтересів. Судова колегія відзначає, що внутрішньо-організаційні питання функціонування юридичної особи носять суб`єктивний характер, юридична особа повинна виважено підходити до виконання своїх функцій, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі касаційних скарг та оформлення їх змісту. При цьому викладені скаржником та описані вище причини пропуску строку на касаційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об`єктивно перешкоджали вчасно звернутися до суду касаційної інстанції зі скаргою.

Отже наведені скаржником обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку для подання касаційної скарги, оскільки скаржником не доведено та не надано доказів щодо неотримання повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено та не надано доказів того, що скаржник не мав можливості раніше звернутися з касаційною скаргою.

Указані обставини свідчать, що можливість подання касаційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.

Покладення в основу поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження зазначених вище скаржником мотивів без урахування вищенаведеного у сукупності, призвело б до штучного збільшення судом касаційної інстанції строку на касаційне оскарження та надавало б скаржникам можливість штучно збільшувати строк касаційного оскарження, що нівелювало б доведення скаржником та дослідження судом наявності об`єктивно непереборних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

З огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути підставою для поновлення відповідного строку, оскільки Державною іпотечною установою не наведено будь-яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, оцінивши наведені у клопотанні доводи скаржника в обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.06.2022 у справі №911/500/21, Суд визнає їх неповажними.

Оскільки, наведені в якості інших, підстави для поновлення встановленого законом строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що клопотання Державної іпотечної установи про поновлення строків на звернення до суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.06.2022 у справі № 911/500/21 не підлягає задоволенню, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі № 911/500/21 за касаційною Державна іпотечна установа на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.06.2022 у справі № 911/500/21 слід відмовити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/500/21 за касаційною скаргою Державної іпотечної установи на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.06.2022.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк