Рішення

від 19.12.2023 по справі 529/1662/22

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/1662/22

Провадження № 2/529/177/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кириченко О.С.,

за участі секретаря судового засідання - Бурлиги Н.Л.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Шайхаєвої О.М.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шинкаренко М.А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька Полтавської області у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Виконавчого комітету Диканської селищної ради як органу опіки та піклування, про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання батьківства. В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що на початку листопада 2022 року йому стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його колишня співмешканка ОСОБА_3 , з якою у 2014-2015 роках він періодично зустрічався, у деякі періоди вони мали близькі стосунки, проживали спільно однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Протягом вагітності та пологів він допомагав ОСОБА_3 тому що знав, що ОСОБА_4 його син, прогте перед самим народженням сина, його співмешканка вказала йому, що він не є батьком дитини. Позивач вказує, що він від батьківства не відмовлявся, подати спільну заяву про реєстрацію дитини не вийшло, а подати заяву до відповідних органів щодо визнання батьківства ОСОБА_3 не виявляла бажання. При реєстрації народження ОСОБА_5 запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто за її прізвищем та громадянством, а ім`я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою. Позивач вказує, що ОСОБА_4 дуже схожий на нього, народження дитини співпадає із періодом, коли він мав близькі стосунки з його матір`ю, тому він впевнений, що є біологічним батьком дитини, що і стало підставою для його звернення до суду із вказаним позовом. Після смерті ОСОБА_3 . Виконавчим комітетом Диканської селищної ради як органом опіки та піклування опікуном малолітнього ОСОБА_5 було призначено його бабусю ОСОБА_2 .

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати його, ОСОБА_1 , батьком малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести зміни до актового запису № 4 від 25.08.2015 про народження дитини ОСОБА_5 , зазначивши у відомостях про батька дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінити прізвище дитини з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , змінити по батькові дитини з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 , ім`я, дату та місце народження дитини залишити без змін.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шинкаренко М.А. надала суду відзив на позов, в якому просила закрити провадження у справі у зв`язку із тим, що факт батьківства має встановлюватися у порядку окремого провадження на підставі ст. 315 ЦПК України. ОСОБА_2 категорично проти визначення її статусу в справі як відповідача, бо вона не порушила/не оспорила права чи інтереси позивача. Лише той факт, що вона є опікуном малолітнього ОСОБА_4 не дає право ОСОБА_1 подавати позов до неї. Враховуючи вік дитини, те, що дотепер позивач життям дитини не цікавився та не брав жодної участі в утриманні та вихованні дитини, сторона відповідача висловлює сумніви щодо обґрунтованості позовних вимог. Ставлення до пред`явлених позовних вимог буде сформовано остаточно після проведення судово-генетичної експертизи. Якщо експертизою буде доведено факт батьківства позивача, то ОСОБА_2 проти встановлення його батьківства не буде заперечувати.

Третя особа Виконавчий комітет Диканської селищної ради як орган опіки та піклування надав суду пояснення щодо позову, в якому просив ухвалити рішення про визнання ОСОБА_1 батьком малолітнього ОСОБА_5 за умови підтвердження цієї обставини висновком судово-генетичної експертизи та іншими доказами у їх сукупності.

Позивач ОСОБА_1 надав відповідь на відзив, в якій вказав, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі. Позивач вказує, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. За таких обставин твердження у відзиві на позов про необхідність встановлення факту батьківства у порядку окремого провадження суперечать вимогам законодавства та судовій практиці. ОСОБА_2 , хоч і не порушила своїми діями права позивача, проте й не визнала факту батьківства, пославшись на те, що ці обставини їй не відомі, у зв`язку із чим вона не може ні підтвердити, ні спростувати обставини, що входять до предмета доказування у цій справі. Разом з тим, саме ОСОБА_2 , а не інша особа, є опікуном дитини, що визначений органом опіки та піклування у встановленому законом порядку, має з дитиною правовий зв`язок, будучи особою, яка наділена правом реалізовувати права та свободи дитини, діючи в її інтересах. Тож саме ОСОБА_2 , а не орган опіки та піклування, є належним відповідачем у справі. Позивач зазначає, що він виявляв інтерес до своєї дитини з часу перебування її в утробі матері, час-від-часу спілкувався із покійною ОСОБА_3 , надаючи їй допомогу, у тому числі і матеріальну, як під час вагітності, так і після народження дитини. За життя матері дитини він переймався психологічним здоров`ям дитини. Оскільки ОСОБА_3 проживала з іншим чоловіком, якого дитина сприймала як батька, то він не хотів травмувати психіку дитини, втручаючись у класичну суспільну модель сім`ї і ламаючи уявлення дитини про неї, одночасно підриваючи авторитет людини, яку дитина щиро вважала батьком. За обставин, коли покійна ОСОБА_3 мешкала з іншим чоловіком, такий стан речей видавався йому, позивачу, найбільш прийнятним з огляду на інтереси дитини. Дізнавшись про смерть матері свого сина, він як кожен свідомий батько вирішив ініціювати питання про визнання батьківства, із відповідним подальшим належним матеріальним забезпеченням дитини. Таке його бажання знайшло підтримку дружини, відтак перешкод у встановленні батьківства та налагодженні спілкування з дитиною не вбачається з огляду ще й на те, що син теж вже сприймає його батьком. Власні судові витрати у справі він не бажає стягувати з відповідача ОСОБА_2 . При цьому, він заперечує проти стягнення з нього на користь відповідача можливих понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шинкаренко М.А. подала до суду заяву про застосування строку позовної давності. В обґрунтування заяви вказано, що враховуючи обізнаність позивача ОСОБА_1 про ймовірне батьківство стосовно ОСОБА_5 з моменту його народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк позовної давності слід обраховувати виходячи саме з цієї дати. Відтак, позивачем пропущено трьохрічний строк позовної давності, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення щодо заяви представника позивача про застосування строку позовної давності. Позивач вказує, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ч. 2 ст. 129, ч. 3 ст. 138, ч. 3 ст. 139 цього Кодексу (ч. 1 ст. 20 Сімейного кодексу України). Тлумачення норм Сімейного кодексу України /далі - СК України/ свідчить, що законодавець передбачив різні підстави для пред`явлення позовної вимоги про визнання батьківства відповідно до ст. 128 СК України та ст. 129 СК України. Статтею 128 СК України регулюється випадок, за яким запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Саме у такому разі особа, яка вважає себе батьком дитини, може подати до суду позовну заяву про визнання свого батьківства. При цьому, з врахуванням змісту ч. 1 ст. 20 СК України та ст. 128 СК, позовна вимога про визнання батьківства згідно із ст. 128 СК України виключена законодавцем із сфери дії позовної давності. Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 06.12.2018 у справі № 522/14289/14, від 05.09.2018 у справі № 565/657/16-ц, від 15.10.2020 у справі № 473/1343/18, від 16.09.2020 у справі № 303/2609/17, від 08.03.2023 у справі № 205/5698/21. Посилаючись на вказане, позивач просить відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зважаючи на підтвердження його батьківства висновком судово-генетичної експертизи.

Ухвалою суду від 02.08.2023 замінено третю особу у справі Диканський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на його правонаступника Полтавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Шайхаєва О.М. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі з підстав, вказаних у позові та раніше наданих відповіді на відзив та письмових поясненнях позивача. Позивач ОСОБА_1 вказав, що донька відповідачки - ОСОБА_3 була його співмешканкою. Під час спільного проживання ОСОБА_10 завагітніла. Вони були в стосунках увесь період її вагітності і він вважав, що це його дитина. Напередодні пологів ОСОБА_10 сказала йому, що дитина не від нього, а від ОСОБА_8 . Саме ОСОБА_11 був присутній з нею на пологах. Тому у нього не було підстав не вірити таким твердженням. Нині дитині 8 років. За цей час мати дитини забороняла йому зустрічатися з дитиною, щоб він не міг переконатися, що це його дитина. У неї була інша сім`я і він вважав, що її новий чоловік є батьком дитини. Коли він вперше побачив дитину, то побачив, що хлопчик дуже схожий на нього. Це він побачив на похороні матері дитини, тобто його колишньої співмешканки. Хоча після похорону минуло близько року, він не бере участі у вихованні та утриманні сина. Навіть після проведення експертизи, за висновком якої визначено, що він є батьком дитини. Для цього йому потрібне рішення суду. Він не має доступу до дитини. Позивач зазначив, що йому відомо, що син навчається у першому класі Чапаєвської загальноосвітньої школи. Прізвища класного керівника він не знає і не знайомий з ним. Також він не спілкувався з директором школи. Позивач ОСОБА_1 вказав, що він подав позов про визнання батьківства, бо хоче спілкуватися із сином. Коштів на утримання сина опікуну ОСОБА_2 він не надавав. У нього є відстрочка від мобілізації. Посилаючись на вказане, позивач просив задовольнити позовні вимоги та вказав, що не бажає стягувати з відповідача на свою користь понесені ним судові витрати у справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, але з обов`язковою участю її представника - адвоката Шинкаренко М.А.

Представник відповідача - адвокат Шинкаренко М.А. в судовому засіданні вказала, що позивач згідно з висновком судово-генетичної експертизи є батьком ОСОБА_4 . При цьому, позивач не вживав жодних заходів щодо утримання та виховання дитини. Позивач не цікавився життям сина та не цікавиться на теперішній час. Для відповідача ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_4 цей позов є психотравмою, дитина вже страждає. Позивач пропонував забрати дитину до себе на деякий час. Але опікун ОСОБА_2 запропонувала йому зустрітися з сином у звичному для дитини середовищі і у її присутності. При цьому, хлопчик дуже злякався того, що доведеться їхати з ночівлею до позивача. Дитина може не впоратися з таким психо-емоційним навантаженням. Представник відповідача вказала, що на її думку, причиною подання позивачем даного позову є перш за все можливість отримання відстрочки від мобілізації, яка оголошена під час воєнного стану в Україні, оскільки він не назвав причин невиконання ним до цього батьківських обов`язків, з його боку відсутня турбота про дитину. Представник відповідача вказала, що зміст позовної заяви, інші докази у справі, пояснення позивача свідчать про те, що позивач ще у період вагітності ОСОБА_3 знав, що це його дитина. У зв`язку із цим, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову через пропуск трирічного строку позовної давності.

Представник третьої особи Полтавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, до суду надійшло клопотання цього відділу про розгляд справи на розсуд суду та за відсутності його представника.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Диканської селищної ради як органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився. До суду надійшло клопотання Служби у справах дітей Диканської селищної ради як представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради про розгляд справи на розсуд суду та за відсутності представника цієї третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

З наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 25.08.2015 Виконавчим комітетом Чапаєвської сільської ради Диканського району Полтавської області, вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Чапаєвка Диканського району Полтавськї області, про що в Книзі реєстрації народжень 25 серпня 2015 року зроблено відповідний актовий запис за № 4 /а.с. 16/.

У зазначеному вище свідоцтві про народження ОСОБА_5 його матір`ю вказано ОСОБА_3 , а батьком ОСОБА_12 .

Судом встановлено, що на час народження дитини мати дитини - ОСОБА_3 не перебувала у зареєстрованому шлюбі і відповідно при реєстрації народження ОСОБА_5 запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто за прізвищем та громадянством матері дитини - ОСОБА_3 , а ім`я та по батькові батька дитини записано за вказівкою матері дитини, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України /а.с. 20, 30-31/.

Судом встановлено, що мати дитини - ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 02.11.2022 /а.с. 35/.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Диканської селищної ради від 14.11.2022 № 362, малолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини-сироти. Призначено ОСОБА_2 , яка являється бабою дитини, опікуном малолітнього внука ОСОБА_5 /а.с. 35/.

Відповідно до наявного у матеріалах справи висновку судової молекулярно-генетичної експертизи від 22.05.2023 № СЕ-19/117-23/6780-БД, наданого Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 являється біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вірогідність батьківства ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_5 складає 99,999954331275 % /а.с. 72-78/.

Враховуючи те, що вказана експертиза проведена на підставі ухвали суду державною експертною установою, натомість відповідачем не надано суду заяв про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок експертизи, беручи до уваги те, що відповідач не надала суду заперечень проти цього експертного висновку та не надала суду інший експертний висновок, який би спростовував дані, вказані у цьому висновку, у суду на час ухвалення рішення у справі відсутні підстави вважати цей експертний висновок неправильним чи недійсним, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду цей експертний висновок та оцінювати його разом із іншими доказами по справі за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно з ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 12 6 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 із змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Враховуючи те, що наявні у справі докази у їх сукупності підтверджують батьківство позивача ОСОБА_1 по відношенню до малолітнього ОСОБА_5 , беручи до уваги те, що відповідачем не було надано суду належних та достатніх доказів на спростування позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, позовна давність застосовується судом відповідно до Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Тлумачення норм Сімейного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив різні підстави для пред`явлення позовної вимоги про визнання батьківства відповідно до ст. 128 СК України та ст. 129 СК України.

Статтею 128 СК України регулюється випадок, за яким запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Саме у такому разі особа, яка вважає себе батьком дитини, може подати до суду позовну заяву про визнання свого батьківства. При цьому, з врахуванням змісту ч. 1 ст. 20 СК України та ст. 128 СК, позовна вимога про визнання батьківства згідно із ст. 128 СК України виключена законодавцем із сфери дії позовної давності.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 06.12.2018 у справі № 522/14289/14, від 05.09.2018 у справі № 565/657/16-ц, від 15.10.2020 у справі № 473/1343/18, від 16.09.2020 у справі № 303/2609/17, від 08.03.2023 у справі № 205/5698/21.

Враховуючи те, що позивач подав позов про визнання батьківства у порядку ст. 128 СК України, виходячи з положень ст. 20 СК України та враховуючи, що позовна вимога про визнання батьківства згідно із ст. 128 СК України виключена законодавцем із сфери дії позовної давності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про відмову у задоволенні позову у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Судові витрати у справі залишити за позивачем ОСОБА_1 згідно заявленого ним клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Виконавчого комітету Диканської селищної ради як органу опіки та піклування, про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису № 4 від 25 серпня 2015 року про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чапаєвка Диканського району Полтавської області, Україна, складеного Виконавчим комітетом Чапаєвської сільської ради Диканського району Полтавської області, зазначивши у відомостях про батька дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.

Внести зміни до актового запису № 4 від 25 серпня 2015 року про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чапаєвка Диканського району Полтавської області, Україна, складеного Виконавчим комітетом Чапаєвської сільської ради Диканського району Полтавської області, а саме змінити прізвище дитини з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , змінити по батькові дитини з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 , ім`я, дату та місце народження дитини залишити без змін.

Судові витрати у справі залишити за позивачем ОСОБА_1 згідно заявленого ним клопотання.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Полтавський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: Полтавська область, м. Полтава, вул. Української Повстанської Армії, 29, код ЄДРПОУ 22548081.

Виконавчий комітет Диканської селищної ради як орган опіки та піклування, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, смт Диканька, вул. Незалежності, 133.

Повний текст рішення суду складено 21 грудня 2023 року.

Головуючий О.С. Кириченко