Постанова

від 13.12.2023 по справі 2-1364/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 2-1364/11

провадження № 61-12383св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь. О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ;

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Коцинян Меружан Оганесович;

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізінг», публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коцинян Меружана Оганесовича на ухвалу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 22 липня 2022 року у складі судді Світлицької В. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Бєлки В. Ю., Крилової О. В.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст скарги

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коцинян М. О. (далі - приватний виконавець Коцинян М. О.), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізінг» (далі - ТОВ «Олком-Лізінг»), публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»).

Скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що 20 грудня 2021 року вона отримала копію ухвали Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 жовтня 2021 року, якою замінено стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на правонаступника ТОВ «Олком-Лізинг» у виконавчому листі № 2-1364/2011, виданому 14 листопада 2011 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя про звернення стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,86 кв. м, яка належить їй на праві власності, а також - видано ТОВ «Олком-Лізинг» дублікат цього виконавчого листа. Після цього вона дізналася про те, що на підставі зазначеного дубліката виконавчого листа у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 приватний виконавець Коцинян М. О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 23 листопада 2021 року, постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02 грудня 2021 року, оформив та подав до державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам») заявку від 06 січня 2022 року щодо реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Оскільки їй не були направлені та вона не отримувала зазначені постанови та повідомлення приватного виконавця у виконавчому провадженні в порядку, встановленому Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), то приватний виконавець порушив її право на обізнаність та оскарження вказаних постанов і оцінки майна. 28 грудня 2021 року вона подала апеляційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 жовтня 2021 року та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2022 року було відкрито апеляційне провадження, у зв`язку з чим 30 січня 2022 року її представник звернулася до приватного виконавця Коцинян М. О. із заявою про зупинення виконавчого провадження, однак листом від 04 лютого 2022 року отримала відмову. Оскільки стягувач ТОВ «Олком-Лізинг» звернулося до приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі дубліката виконавчого листа, строк пред`явлення якого сплинув 27 липня 2012 року, то вищенаведені дії та рішення приватного виконавця суперечать вимогам закону та є протиправними. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця Коцинян М. О., вчинені у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, щодо: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження; винесення постанови про арешт та опис майна; оформлення та подання заявки на реалізацію арештованого майна до ДП «Сетам»; не надсилання їй в порядку, визначеному законом зазначених постанов та звіту про оцінку майна; відмови в задоволенні заяви про зупинення виконавчого провадження;

- скасувати постанови, винесені приватним виконавцем Коцинян М. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про: відкриття виконавчого провадження; опис та арешт майна - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 66,86 кв. м, яка належить їй на праві власності;

- поновити пропущений з об`єктивних підстав строк на подання скарги.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 22 липня 2022 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії приватного виконавця Коцинян М. О., вчинені у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо винесення постанови про відкриття провадження від 23 листопада 2021 року, постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02 грудня 2021 року, не надсилання їх копій та звіту про оцінку майна, відмови у зупиненні виконавчого провадження. Скасовано постанови, винесені приватним виконавцем Коцинян М. О., вчинені у виконавчому провадженні № НОМЕР_1: про відкриття провадження від 23 листопада 2021 року, про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02 грудня 2021 року - квартири АДРЕСА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1364/11 відносно боржника ОСОБА_1 відкрито за виконавчим документом, строк пред`явлення до примусового виконання якого сплив і судом не поновлювався, у зв`язку з чим дії приватного виконавця щодо відкриття такого виконавчого провадження є неправомірними, а постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 23 листопада 2021 року підлягає скасуванню. Наявні в матеріалах справи списки згрупованих поштових відправлень та реєстри відправки не містять будь-яких позначок щодо вмісту конвертів, також відсутні повідомлення про вручення, як і докази повернення листів на адресу приватного виконавця у зв`язку з неврученням, що унеможливлює встановлення обставин щодо надсилання саме постанов про відкриття виконавчого провадження, про опис та арешт майна, що порушують права боржника. Постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника приватним виконавцем було винесено за відсутності боржника - ОСОБА_1 і матеріали справи не містять доказів направлення або вручення цієї постанови боржнику, що позбавило її дійти взаємної згоди зі стягувачем щодо вартості належного їй майна. Письмовий звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання складено 07 грудня 2021 року, а повідомлення про результати оцінки арештованого майна, що міститься в матеріалах виконавчого провадження датовано 21 грудня 2021 року, що свідчить про порушення встановленого в статті 57 Закону № 1404-VIII строку направлення повідомлення - не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. При цьому приватний виконавець не направив повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна боржнику, чим порушив її право на обізнаність та оскарження оцінки у судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Таким чином, направляючи 06 січня 2022 року до ДП «Сетам» заявку щодо реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів у виконавчому провадженні приватний виконавець порушив права та інтереси ОСОБА_1 на належне ознайомлення з результатами оцінки та їх оскарження. Крім того, отримавши заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Волнової Ю. М. від 30 січня 2022 року про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1, приватний виконавець Коцинян М. О. повинен був зупинити вказане виконавче провадження, оскільки ухвала Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 жовтня 2021 року, якою було замінено стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у виконавчому листі № 2-1364/2011 на правонаступника ТОВ «Олком-Лізинг» та видано дублікат виконавчого листа № 2-1364/2011, оскаржена боржником в апеляційному порядку та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2022 року було відкрито апеляційне провадження. В разі скасування вказаної ухвали Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 жовтня 2021 року, проведення приватним виконавцем Коцинян М. О. виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 було б неможливими.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Запорізького апеляційного суду від 01 листопада 2022 року апеляційну скаргу приватного виконавця Коцинян М. О. залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 22 липня 2022 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду про задоволення скарги ОСОБА_1 є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2022 року приватний виконавець Коцинян М. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 22 липня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 листопада 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих та незаконних судових рішень.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Жовтневого районного суду міста Запоріжжя.

02 січня 2023 року справа № 2-1364/11 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга приватного виконавця Коцинян М. О. мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що 30 листопада 2019 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII із строком повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання до 30 листопада 2022 року. Саме після повернення виконавчого документа 30 листопада 2019 року було втрачено його оригінал і ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 жовтня 2021 року замінено стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на правонаступника ТОВ «Олком-Лізинг» у виконавчому листі № 2-1364/2011, а також - видано ТОВ «Олком-Лізинг» дублікат цього виконавчого листа. Вказана ухвала була долучена до заяви про відкриття виконавчого провадження, підтверджувала факт переривання строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання і вказувала коли він закінчиться. Тому на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 листопада 2021 рокуправові підстави для відмови в задоволенні заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження були відсутні. Крім того, на час розгляду судом першої інстанції скарги ОСОБА_1 вже існувала ухвала Запорізького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року,якою залишено без змін ухвалу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 жовтня 2021 року про видачу дубліката виконавчого листа. Актуальні правові висновки Верховного Суду у питаннях видачі дубліката виконавчого документа та поновлення строку його пред`явлення до виконання вказують, що дублікат виконавчого листа може бути виданий лише у випадку, якщо заявником не було пропущено строк на його пред`явлення (оригіналу виконавчого листа, який видавався вперше). Норми Закону № 1404-VIII не передбачають обов`язку виконавця перевіряти отримання боржником кореспонденції та обов`язок направляти таку кореспонденцію не рекомендованими листами, а з оголошеною цінністю з фіксуванням вкладення у лист. Тому суди попередніх інстанції дійшли помилкових висновків про те, що виконавець не виконав своїх обов`язків щодо доведення до боржників інформації, яку він повинен був довести відповідно до Закону № 1404-VIII. Задовольняючи скаргу та посилаючись на порушення ним вимог статті 57 Закону№ 1404-VIII, суди не врахували, що звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання було складено 07 грудня 2021 року, а отримано ним 21 грудня 2021 року та цього ж дня направлено сторонам. В силу положень Закону № 1404-VIII виконавець не зобов`язаний перевіряти отримання відомостей про отримання боржником оцінки, натомість не направити заявку на реалізацію арештованого майна до ДП «Сетам» він не міг, оскільки це було б порушенням прав та законних інтересів стягувача і пункту 3 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 червня 2016 року № 2831/5, згідно з яким виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Оскільки 11 лютого 2022 року приватним виконавцем було видано акт про реалізацію предмета іпотеки, що свідчить про реалізацію майна, то оскарження дій виконавця в частині вимог щодо організації продажу майна не є ефективним способом судового захисту та повинно бути захищено шляхом подачі позову до переможця аукціону. Однак суди проігнорували вказані відомості та розглянули скаргу ОСОБА_1 по суті.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2023 року ТОВ «Олком-Лізинг» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому підтримало її доводи та просило задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Фактичні обставини справи

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 жовтня 2021 року у справі № 2-1364/11 заяву ТОВ «Олком-Лізинг» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на правонаступника ТОВ «Олком-Лізинг» у виконавчому листі № 2-1364/2011, виданому 14 листопада 2011 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя про звернення стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,86 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Видано ТОВ «Олком-Лізинг» дублікат вказаного виконавчого листа № 2-1364/2011(т.1 а.с.155-159)

У вищевказаній ухвалі зазначено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 31 травня 2011 року у справі № 2-1364/11 позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 5-511-027К від 15 лютого 2007 року в сумі 1 581 339,24 грн, що складається з 119 538,98 грн заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками - 388 542,33 грн, пені за прострочені кредит та відсотки - 1 073 257,93 грн, звернуто стягнення, в тому числі, на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,86 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 у спосіб реалізації предмета іпотеки для подальшої реалізації у розмірі 404 000 грн. 14 листопада 2011 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя видано виконавчий лист № 2-1364/2011, на підставі якого Олександрівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 58682048 відносно боржника ОСОБА_1 30 листопада 2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII із строком повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання до 30 листопада 2022 року.

На підставі письмової заяви стягувача ТОВ «Олком-Лізинг» постановою приватного виконавця Коцинян М. О. від 23 листопада 2021 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання вищевказаного виконавчого листа (дублікату) № 2-1364/11, виданого 09 листопада 2021 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 5-511-027К від 12 травня 2007 року в сумі 2 581 339,24 грн, що складається з 119 538,98 грн заборгованості за кредитом, заборгованість за відсотками - 388 542,33 грн, пеня за прострочені кредит та відсотки - 1 073 257,93 грн, звернуто стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,86 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 у спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки для подальшої реалізації у розмірі 404 000 грн (т.1 а.с.147-150)

02 грудня 2021 року приватним виконавцем Коцинян М. О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно з якою описав на наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,86 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 (т.1 а.с.124-127).

Постановою приватного виконавця Коцинян М. О. від 03 грудня 2021 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ОСОБА_3 (т.1 а.с.121-122).

21 грудня 2021 року приватний виконавець Коцинян М. О. отримав звіт № 185/21 про оцінку майна від 07 грудня 2021 року, згідно з яким початкова (стартова) вартість об`єкта оцінки для його примусової реалізації з публічних торгів, а саме нерухомого майна - трикімнатної квартири загальною площею 66,86 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , визнається дійсною станом на 07 грудня 2021 року і складає 779 489 грн (т.1 а.с.108-110).

Листом від 21 грудня 2021 року № 4586 приватний виконавець Коцинян М. О. повідомив ОСОБА_1 та ТОВ «Олком-Лізинг» про результати оцінки арештованого майна (т.1 а.с.107).

06 січня 2022 року приватний виконавець Коцинян М. О. склав довідку про відсутність надходження повідомлення про оскарження оцінки та подав до ДП «Сетам» заявку на реалізацію вищезгаданого арештованого майна (т.1 а.с.102-106)

30 січня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Волнова Ю. М. звернулася до приватного виконавця Коцинян М. О. із заявою про зупинення виконавчого провадження на підставі частини першої статті 38 Закону № 1404-VIII, посилаючись на те, що ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2022 року ОСОБА_1 було поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 жовтня 2021 року та відкрито апеляційне провадження.

Листом від 03 лютого 2022 року № 5482/01-29 приватний виконавець Коцинян М. О. повідомив представника ОСОБА_1 - адвоката Волнову Ю. М. про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1, передбачених статтею 38 Закону № 1404-VIII.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 27 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга приватного виконавця Коцинян М. О. підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказував у своїх рішеннях, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», № 18357/91, § 40).

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.

Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень (рішення у справах «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Ясіун`єне проти Литви» від 06 березня 2003 року, «Руйану проти Румунії» від 17 червня 2003 року, «Півень проти України» від 29 червня 2004 року).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справі «Агрокомплекс проти України» від 25 липня 2013 року).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

За приписами статті 214 ЦПК України визначення характеру спірних правовідносин відповідно до установлених обставин у справі, а також визначення правової норми, яка підлягає застосуванню, належить до обов`язків суду.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що на час винесення приватним виконавцем Коцинян М. О. постанови від 23 листопада 2021 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 сплив визначений законом трирічний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, тому зазначена постанова приватного виконавця є незаконною. Однак суди попередніх інстанцій не врахували, що 11 лютого 2022 року приватним виконавцем Коцинян М. О. було видано акт про реалізацію предмета іпотеки - трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 66,86 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Тому ефективним способом захисту прав боржника могло б стати пред`явлення до суду позову із залученням стягувача і приватного виконавця як відповідачів.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1655цс16.

Згідно зі статтею 393 ЦК України серед способів захисту права власності закріплено визнання незаконним та скасування правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника.

Оскільки предметом розгляду за скаргою ОСОБА_1 (поданою 22 лютого 2022 року, тобто після проведення електронних торгів та видачі 11 лютого 2022 року приватним виконавцем Коцинян М. О. акта про реалізацію предмета іпотеки) були дії та рішення приватного виконавця Коцинян М. О., пов`язані з реалізацією арештованого майна, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків інших осіб (не сторін виконавчого провадження), то до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення цими особами позову, у зв`язку з чим скаргу на дії та рішення приватного виконавця Коцинян М. О. необхідно залишити без розгляду і роз`яснити заявнику можливість вирішення спору в позовному провадженні.

Ураховуючи зазначене, а також той факт, що подання боржником скарги на дії та рішення приватного виконавця не забезпечує відновлення її порушених прав на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення, то суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 та визнання неправомірними дії приватного виконавця Коцинян М. О., вчинених у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо винесення постанови про відкриття провадження від 23 листопада 2021 року, постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02 грудня 2021 року, не надсилання їх копій та звіту про оцінку майна, відмови у зупиненні виконавчого провадження, а також - про скасування зазначених постанов приватного виконавця Коцинян М. О.

Отже, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із залишенням скарги ОСОБА_1 без розгляду. Також необхідно повідомити ОСОБА_1 , що подання скарги на рішення та дії приватного виконавця не забезпечує їй відновлення порушених прав на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення, і вона може звернутися до суду за захистом своїх прав із відповідним позовом у порядку позовного провадження.

Керуючись статтями 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коцинян Меружана Оганесовича задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 22 липня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 листопада 2022 рокускасувати.

Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Меружана Оганесовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізінг», публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», залишити без розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович