Ухвала

від 21.12.2023 по справі 500/4339/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 500/4339/13-ц

провадження № 61-16256ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

заявник - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович,

боржник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Кострицького В. В., Назарової М. В., Лозко Ю. П.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. звернувся до суду з заявою, в якій просив замінити сторону виконавчого провадження - стягувача по справі № 500/4339/13-ц з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ ««Райффайзен Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі - ТОВ «Цикл Фінанс»).

Заяву обґрунтовував тим, що в нього на виконанні знаходиться провадження за виконавчим листом по справі № 500/4339/13-ц, який видано Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 27 серпня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» в особі Одеської обласної дирекції Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», яке відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів № 3Б-58 від 27 квітня 2018 року змінило назву на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість на загальну суму 179 009,79 грн та судових витрат у розмірі 1790,10 грн. Виконавче провадження відкрито постановою від 14 березня 2019 року № 58629006. 06 січня 20203 року надійшла заява боржника про переуступку права вимоги щодо зміни кредитора у зобов`язанні на підставі договору від 07 грудня 2022 року № 114/2-54, за умовами якого АТ «Райффайзен Банк» відступило право вимоги на користь Акціонерного товариства «Оксі Банк» (далі - АТ «Оксі Банк»), яке у свою чергу за договором від 07 грудня 2022 року № 114/2-54-1 відступило право вимоги на користь ТОВ «Цикл Фінанс».

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 квітня 2023 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. про заміну сторони виконавчого провадження залишено без задоволення.

Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням вказаного у АТ «Оксі Банк» відсутні повноваження для визнання його правонаступником у виконавчому провадженні, що у свою чергу тягне за собою і відсутність законних прав ТОВ «Цикл Фінанс» на стягнення за виконавчим листом по справі № 500/4339/13-ц.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Цикл Фінанс» задоволено. Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. та замінено стягувача з АТ ««Райффайзен Банк» на ТОВ ««Цикл Фінанс» у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого листа № 500/4339/13-ц виданого 27 серпня 2013 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ ««Райффайзен Банк» в особі Одеської обласної дирекції АТ ««Райффайзен Банк» заборговансті за кредитом в загальному розмірі 179 009,79 грн та судового збору в розмірі 1 790,10 грн.

Скасовуючи ухвалу та задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, апеляційний суд, виходив із того, що АТ «Оксі Банк» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , а 07 грудня 2022 року уклало з ТОВ «Цикл Фінанс» договір відступлення права вимоги № 114/2-54-1, відповідно до умов якого відступило право грошової вимоги до ТОВ «Цикл Фінанс», таким чином, останнє у встановленому порядку набуло прав кредитора по відношенню до боржника ОСОБА_1 .

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у вищезазначеній справі, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, надано заявникові строк на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема для сплати судового збору.

У встановлений в ухвалі строк ОСОБА_1 усунув недоліки касаційної скарги.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд безпідставно скасував ухвалу суду першої інстанції. Судом не перевірено обсяг прав та обов`язків ТОВ «Цикл Фінанс» у спірних правовідноснах, та встановив правонаступництво за нікчемним правочином. Крім того, оскільки ТОВ «Цик Фінанс» набуло право вимоги на підставі договору з ТОВ «Оксі Банк», яке у свою чергу не набуло статусу стягувача у виконавчому провадженні, тому немає підстав вважати ТОВ «Цикл Фінанс» правонаступником АТ «Райффайзен Банк». Крім того, звертав увагу, що приватний виконавець звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження з власної ініціативи, за відсутності заяви учасника виконавчого провадження.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Судами встановлено, що 08 серпня 2013 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області ухвалено рішення у справі № 500/4339/13-ц, яким задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитом в загальному розмірі 179 009,79 грн та судовий збір у розмірі 1 790,10 грн.

На виконання вищезазначеного рішення, 27 серпня 2013 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист № 500/4339/13-ц до виконання.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д. М. перебуває виконавче провадження № 58629006 щодо виконання виконавчого листа № 500/4339/13-ц.

07 грудня 2022 року між АТ «Райффайзен Банк» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-54, відповідно до умов якого АТ «Оксі Банк» набуло права вимоги за кредитним договором від 17 серпня 2007 року № 014/6307/74/80193, укладеним між банком та ОСОБА_1 .

У свою чергу, 07 грудня 2022 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-54-1, відповідно до умов якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором від 17 серпня 2007 року № 014/6307/74/80193, укладеним між банком та ОСОБА_1 .

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша, друга статті 442 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «По виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення.

Як вже зазначалося, на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20), від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), а також у постановах Верховного Суду: від 23 лютого 2022 року в справі № 242/2770/18 (провадження № 61-10061св21), від 07 червня 2022 року у справі № 2-844/10 (провадження № 61-17839св20).

Крім того, у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду вказала на наступне: «Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Встановивши факт відступлення права вимоги за кредитним договором від 17 серпня 2007 року № 014/6307/74/80193, наявність відкритого виконавчого провадження і врахувавши наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права до подібних правовідносин, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги є підставою для правонаступництва у цивільних відносинах і такий правонаступник кредитора має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Наведене, у свою чергу, є підставою, передбаченою частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», для заміни стягувача у справі.

Посилання на відсутність доказів переходу прав вимоги за кредитним договором від АТ «Райффайзен Банк» до ТОВ «Цикл Фінанс» є необґрунтованими, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції у матеріалах справи наявні договори про відступлення права вимоги.

Зокрема, умовами договору про відступлення права вимоги від 07 грудня 2022 року № 114/2-54, копію якого досліджено апеляційним судом, платіжним дорученням про сплату ціни договору та витягом з Реєстру боржників підтверджується факт набуття АТ «Оксі Банк» права вимоги до боржника ОСОБА_1 .

Оскільки, АТ «Оксі Банк» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , останнє 07 грудня 2022 року уклало з ТОВ «Цикл Фінанс» договір відступлення права вимоги № 114/2-54-1, відповідно до умов якого відступило право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 .

Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадженняу справі заявою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник