Постанова

від 19.12.2023 по справі 739/628/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 739/628/22

провадження № 51-4739км23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

засудженого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022270230000088, за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Жовтневе Семенівського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 6 березня 2014 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 122, статтями 70, 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого від відбування покарання умовно-достроково 29 серпня 2017 року, на час розгляду кримінального провадження у Семенівському районному суді Чернігівської області перебував обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 125 КК,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Жовтневе Семенівського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 15 і пунктами 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком районного суду засуджено:

ОСОБА_9 - до покарання у виді позбавлення волі за ч. 4 ст. 187 КК - на строк 11 років з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 15 і пунктами 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 13 років з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією майна.

ОСОБА_8 - до покарання у виді позбавлення волі за ч. 4 ст. 187 КК - на строк 9 років з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 15 і пунктами 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 12 років з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна.

Згідно з вироком суду 25 травня 2022 року приблизно о 1:00 ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , котрий з метою приховати обличчя одягнув маску на голову, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, достовірно знаючи, що в державі введено воєнний стан, вийнявши віконне скло та відчинивши вхідні двері, проникли до веранди будинку потерпілої ОСОБА_10 ( АДРЕСА_2 ), де вибили вхідні двері та проникли до жилої частини будинку.

Далі, вони здійснили напад на потерпілу, а саме ОСОБА_8 схопив шию останньої обома руками та почав душити. Подолавши опір ОСОБА_10 , засуджені заволоділи грошовими коштами в сумі 2 200 грн, які відразу поділили.

З метою залякування потерпілої та відшукання грошових коштів, вказані особи продовжили застосовувати до неї насильство, а саме завдали не менше трьох ударів кулаками по обличчю, хаотичні удари руками і ногами по різних частинах тіла, душили за шию. Після чого ОСОБА_8 завдав потерпілій удару по голові металевою мискою, від якого вона втратила свідомість.

В подальшому, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що ОСОБА_10 їх впізнала, та не бажаючи нести відповідальність за вчинене, діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, з метою приховування вчиненого ними розбою, вирішили вбити потерпілу.

Тоді ОСОБА_8 взяв кухонний ніж та передав ОСОБА_9 , котрий з метою вбивства приставив його до шиї ОСОБА_10 , однак остання в процесі боротьби змогла вибити ніж з рук ОСОБА_9 , при цьому в результаті вказаних дій потерпілій було заподіяно різані рани обличчя, лівого вуха, завушної ділянки та шиї зліва. ОСОБА_8 підняв ніж і заподіяв ним потерпілій різані рани правої гомілки та лівої стопи.

Після цього, переслідуючи мету доведення вбивства потерпілої з особливою жорстокістю до кінця, ОСОБА_8 залишив будинок з метою пошуку бензину та мотузок для того, щоб прив`язати ОСОБА_10 до ліжка та спалити разом з будинком.

В цей час потерпіла отримала від ОСОБА_9 дозвіл сходити до туалету та разом з ним вийшла у двір господарства, де відштовхнула засудженого та через хвірточку вибігла на вулицю і почала кликати на допомогу. На крики потерпілої вийшла ОСОБА_11 , а ОСОБА_9 злякавшись криків і не очікуючи такої поведінки потерпілої з викраденими коштами втік з місця події.

Таким чином, засуджені не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення вбивства потерпілої до кінця, з причин, що не залежали від їх волі.

Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги засудженого та його захисника, а вирок суду - без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційних скаргах захисники, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених через суворість, просять скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку захисників, судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки доказами, що містяться в матеріалах справи, не підтверджується наявність у засуджених умислу на вбивство потерпілої, тому такі дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 187 КК. Стверджують, що кримінальне провадження здійснено з порушенням правил територіальної підсудності, вирок ухвалено незаконним складом суду, а його копію не було своєчасно вручено учасникам судового провадження, тому це рішення не відповідає вимогам ст. 370 КПК. Крім того на думку захисників, призначене покарання засудженим є надто суворим. Вказані порушення залишились поза увагою апеляційного суду, відтак його рішення також підлягає скасуванню.

Позиції учасників судового провадження

Захисники підтримали свої касаційні скарги та просили їх задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цих скарги.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог касаційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Згідно зі ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.

На думку колегії суддів, вказаних вимог закону при розгляді даного кримінального провадження дотримано в повному обсязі.

Як убачається з касаційних скарг, одним з основних їх доводів є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки захисники вважають, що дії засуджених мають бути кваліфіковані лише за ч. 4 ст. 187 КК.

Проте, зазначені доводи сторони захисту Суд вважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального і кримінального процесуального законів.

Висновок суду першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень,відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом першої інстанції доказами.

Водночас, як убачається з матеріалів кримінального провадження, будучи допитаним у суді першої інстанції засуджений ОСОБА_9 частково визнав винуватість у вчиненому та пояснив, що 24 травня 2022 року він разом з ОСОБА_8 вживали спиртні напої, а коли вони закінчились, то пішли до потерпілої, щоб взяти ще. Вони витягнули шибку та зайшли в хату, потерпіла сказала, що горілки немає, є гроші. Підтвердив, що тілесні ушкодження завдавали потерпілій кулаком, рази три вдарив, а коли вона сиділа на дивані, ОСОБА_8 також її бив. Потім потерпіла взяла зі столу ніж і почала їх виганяти з будинку, але він вихватив ніж та приставив до її шиї. Тоді потерпіла вибила ніж і він впав на підлогу, ОСОБА_8 взяв його і зламав та вийшов на вулицю. Коли потерпілу вивели на вулицю до туалету, вона почала кричати і на крики вийшла сусідка, а він пішов до себе додому. Стверджував, що погроз вбивством не висловлював, наміру вбивати потерпілу не мав, хотів лише забрати горілку.

Допитаний у суді першої інстанції засуджений ОСОБА_8 також частково визнав винуватість та пояснив, що вони разом з ОСОБА_9 у нічний час прийшли до раніше знайомої ОСОБА_10 додому, витягнули шибку, відкрили двері та зайшли до будинку. Далі посадили потерпілу на диван, та коли вона сиділа, він вдарив її кулаком кілька разів. Запитав чи є горілка, на що потерпіла відповіла, що немає, є гроші. Тоді вони зайшли у кімнату, потерпіла віддала їм гроші, які вони розділили. ОСОБА_10 намагалась захищатись ножем, який потім ОСОБА_9 у неї забрав. Зазначив, що вбивством не погрожував, розмови щодо пошуку бензину і мотузки не було. У вчиненому розбої кається.

Разом з тим, версія розвитку подій, на якій наполягали засуджені, не знайшла свого підтвердження в ході дослідження доказів судом першої інстанції.

Так, з показань потерпілої ОСОБА_10 вбачається, що 24 травня 2022 року вона лягла спати та через деякий час почула, що щось бахнуло. Вона зіскочила з ліжка та у її кімнату вбіг чоловік, пригнув на ліжко, накинув на неї ковдру та почав душити. Це був ОСОБА_8 , котрий раніше був у неї в будинку та знав розташування кімнат. Потерпіла його відштовхнула і побігла, але у веранді їй перегородив дорогу ОСОБА_9 . Тоді ОСОБА_8 включив світло і одразу кожен вдарив її по обличчю кулаками, вона просила щоб її відпустили. Далі засуджені вимагали у неї гроші, тому вона віддала ОСОБА_9 2 200 грн, однак потім ОСОБА_8 почав знову вимагати гроші, накинув їй ковдру на голову, повалив на підлогу і почав душити, тоді потерпіла втратила свідомість. Коли оговталась, почула, як ОСОБА_9 казав, що вона ще жива. Потім засуджені влили їй горілку, яку вона виштовхувала язиком. ОСОБА_8 штовхнув її по голові, а потім приніс ніж, який лежав на веранді, та віддав його ОСОБА_9 , а той приставив ніж до її горла. Потерпілій вдалося відкинуту ніж рукою і він впав, тоді ОСОБА_8 схватив ніж. Вона просила відпустити її, казала, що нікому не розкаже, однак ОСОБА_9 сказав, що у неї побите обличчя, тому живу її не відпустять. Засуджені знову почали вимагати гроші, при цьому погрожували, що візьмуть бензин, прив`яжуть її до ліжка і спалять. Потім ОСОБА_9 сказав ОСОБА_8 принести мотузку і бензин, на що він одразу побіг, мабуть до себе додому, тка як у неї бензину не було.

Потерпіла пояснила, що погрози вбивством сприймала реально, оскільки ОСОБА_9 раніше їй погрожував, що спалить хату. На її прохання ОСОБА_9 вивів її у двір, де вона відштовхнула засудженого та вибігла на вулицю, почала кричати і кликати на допомогу. На крики вийшла сусідка ОСОБА_11 та впустила її до себе. Також зазначила, що і будинок, і хвіртка були закриті, засуджені їх відкрили. Останні завдавали їй удари кулаками, а коли ОСОБА_8 повалив її на підлогу, то ноги у неї потім були сині, в гематомах. Коли вона лежала на підлозі, ОСОБА_8 схватив її за волосся. Вказані події відбувались до четвертої години ранку, оскільки вже починало світати.

Показання потерпілої щодо обставин вчинення відносно неї кримінальних правопорушень, є послідовними та узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_11 , котра у суді підтвердила, що 25 травня 2022 року, в ранковий час, вона почула крик на вулиці та побачила ОСОБА_10 в одній сорочці, у неї були синці під очима, а ОСОБА_9 йшов слідом та казав не слухати потерпілу. ОСОБА_8 вона не бачила. Свідок побігла до сусідів. На шиї ОСОБА_10 також бачила укол від леза ножа, та вона розповіла, що засуджені сильно знущались, били та душили її, хотіли зарізати і підпалити, ОСОБА_9 тримав ніж біля шиї та казав, що зараз вдарить, а ОСОБА_8 побіг за мотузкою. Потім попросилась в туалет, побачила відкриту хвіртку і втекла.

Обґрунтовано взято судом до уваги і показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , котрі підтвердили, що в ранковий час 25 травня 2022 року, до них додому прийшли ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . У потерпілої були побиті очі, руки і ноги були поколоті ножем, її трусило. Потерпіла повідомила, що засуджені її катували, душили і вона віддала грошові кошти. Зазначила, що ОСОБА_9 сильно вдарив її в бік, від чого вона знепритомніла, а ОСОБА_8 душив подушкою і штирхав ножем. Свідок ОСОБА_14 у суді пояснила, що їй зателефонували і повідомили, що ОСОБА_10 побили і вона зараз у сусідів, їй викликали швидку та поліцію. Вранці її забрали і відвезли у лікарню, у неї були колоті рани та порізи. Свідок ходила в будинок потерпілої, де бачила розкидані речі, перериті шафи, кров на підлозі та ліжку. Допитана у суді свідок ОСОБА_15 (сестра засудженого) підтвердила, що напередодні ввечері ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у неї вдома вживали спиртні напої та пішли близько початку першої ночі, а повернувся додому ОСОБА_8 близько п`ятої ранку. Повідомила, що грошові кошти в сумі 1 100 грн вона добровільно віддала працівникам поліції.

Проаналізовано судом і процесуальні докази у провадженні, а саме: протокол проведення слідчого експерименту за участю потерпілої, під час якого вона повідомила про обставини вчинення щодо неї злочинів, вказала місце та спосіб завдання їй тілесних ушкоджень, місце, де знаходились гроші, якими заволоділи засуджені; протокол огляду місця події, у якому зафіксовано обстановку в домоволодінні потерпілої (відсутність скла у вікні веранди, між кімнатами на дверях виявлено відсутність скоби для замикання гачка з середини, пошкодження дверей від гострого предмету, виявлено лезо від ножа із зігнутою дзюбкою та розламане на дві частини дерев`яне руків`я ножа), вилучено деякі речі та сліди пальців рук; висновок судової трасологічної експертизи, яким встановлено, що на предметах вилучених під час огляду місця події виявлено сліди пальців рук ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; висновок судово-медичної експертизи, яким встановлено, що у ОСОБА_10 виявлені легкі тілесні ушкодження (садна лоба, виличної ділянки, передпліччя, колінного суглоба, кисті, утворені дією твердих предметів, за механізмами не менше восьми - тертям, не менше одного - удару), а також легкі тілесну ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (закрита черепно-мозкова травма: синці лоба та навколо очних ділянок, забій носу, рана та садно язика, що утворені дією тупих предметів, не менше ніж від трьох ударів. Різані рани обличчя, вуха та завушної ділянки, шиї, гомілки і стопи, що утворені не менше ніж двадцятьма ріжучими діями гострих предметів); протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 , під час якого останній повідомив про обставини вчинення кримінальних правопорушень, продемонстрував місце та спосіб завдання ним і ОСОБА_9 тілесних ушкоджень потерпілій. Також підтвердив, що ОСОБА_10 неодноразово благала покинути дім і повідомив, що чув, як ОСОБА_9 казав потерпілій, що вони її спалять; протокол затримання особи, з якого убачається, що під час затримання ОСОБА_9 , у нього було виявлено та вилучено 1 100 грн, що належать потерпілій; протокол обшуку, відповідно до якого ОСОБА_15 , сестра засудженого ОСОБА_8 , добровільно видала балаклаву (маску) плямистого кольору, а також грошові кошти в сумі 1 100 грн, що належать потерпілій.

Таким чином, оцінивши показання потерпілої, свідків та засуджених у сукупності із іншими доказами, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими й в своїй сукупності доповнюють один одного, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень. передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 15 і пунктами 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчинені злочинів доведена поза розумним сумнівом, а їх дії судом кваліфіковано правильно. Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Враховуючи викладене, доводи сторони захисту щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині кваліфікації дій засуджених, є необґрунтованими. Водночас, аналогічні доводи були предметом перевірки апеляційного суду.

Так, суд апеляційної інстанції в межах, установлених ст. 404 КПК, й у порядку, визначеному ст. 405 КПК, переглянув кримінальне провадження, належним чином перевірив викладені у апеляційних скаргах сторони захисту доводи, аналогічні тим, що викладені в касаційних скаргах захисників (щодо відсутності умислу у засуджених на позбавлення життя потерпілої та інші), і визнав їх необґрунтованими, навівши належні й докладні мотиви своїх висновків.

Зокрема, суд вказав, що з показань потерпілої убачається, що в той час коли вона спала, до будинку проникли засуджені, котрі без будь-яких попереджень, не сказавши ні слова, стали її душити, завдавати ударів, приставляти ніж до шиї, незважаючи на її похилий вік, вмовляння та пропозицію про передачу їм грошей.

При цьому, після вчинення злочинних дій, усвідомлюючи це, засуджені не вжили жодних заходів для порятунку життя потерпілої, а навпаки, один з них пішов у пошуках мотузки та бензину, щоб прив`язати потерпілу та спалити разом з будинком.

Проте, лише завдяки активним діям потерпілої, котра змогла відштовхнути засудженого та вибігти на вилицю, при цьому активно зверталася за допомогою до сторонніх осіб (сусідів), які прийшли на місце події, і це перешкодило переслідуванню потерпілої та доведенню злочинного умислу засуджених на вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів до кінця.

Суд наголосив на тому, що характер цілеспрямованих дій засуджених, котрі душили потерпілу, приставляли ніж до горла, завдавали численні удари руками і ногами у різні частини тіла, у тому числі у життєво важливі органи, спричиняли ножові різані поранення у різні частини тіла, кількість заподіяних поранень та ударів, поведінка засуджених, що передувала подіям, та після вчинення кримінальних правопорушень, усе це свідчить про наявність у них умислу саме на вбивство потерпілої, якого вони не змогли довести до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Крім того, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що засуджені, після того як під час розбійного нападу заволоділи грошовими коштами потерпілої, неодноразово, протягом тривалого часу, вимагали віддати всі кошти, які у неї є, зокрема ті, які вона збирала на поховання. З урахуванням знаряддя і способу вчинення кримінальних правопорушень, характеру, локалізації та кількості завданих потерпілій ударів, поведінки винних, суд дійшов висновку, що засуджені керувалися саме корисливим мотивом під час нападу на останню, в ході якого у них виник умисел на вбивство. Таким чином, мотивом позбавлення життя потерпілої, який виник саме під час розбійного нападу, було бажання засуджених отримати матеріальні блага для себе, тому їх дії були обумовлені саме корисливим мотивом.

Також апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вчинено злочин за попередньою змовою групою осіб, де засуджені є співвиконавцями замаху на вбивство, які діяли з єдиним умислом, спрямованим на заподіяння смерті потерпілій.

В обґрунтування такого висновку суд зазначив, що обидва засуджених завдавали потерпілій множинні удари руками і ногами, душили її, приставляли ніж до горла та радили один одному як вчинити злочин. При цьому дії засуджених були злагодженими та послідовними, що свідчить про наявність домовленості між ними.

Зважаючи на неодноразові висловлювання засуджених про те, що вони спалять потерпілу живцем, для чого принесуть мотузку та обіллють бензином, а потім підпаллять разом з будинком, при цьому заллють потерпілій у рот спиртні напої, що буде вказувати на те, що остання сама згоріла, враховуючи спосіб вчинення злочину, та те, що ОСОБА_8 залишив будинок з метою пошуку бензину та мотузок, для того щоб прив`язати потерпілу і спалити разом з будинком, суд дійшов висновку, що засуджені об`єднані спільним умислом, усвідомлювали, що своїми узгодженими діями, у тому числі з використанням знарядь злочину, завдають потерпілій, окрім іншого, особливих психічних та моральних страждань. Таким чином дії засуджених свідчать про те, що вони не могли не усвідомлювати, що такими своїми діями під час вчинення замаху на вбивство завдають тривалих особливих душевних страждань потерпілій.

З вищевказаних підстав апеляційний суд погодився й з висновком про наявність в діях ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ознак незакінченого замаху на умисне вбивство, вчиненому з метою приховування іншого кримінального правопорушення.

При цьому суд наголосив на тому, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані на підтвердження того, що у засуджених був намір лише на вчинення розбійного нападу, а в апеляційних скаргах таких не зазначено. Твердження захисників щодо відсутності слідів паливно-мастильних матеріалів на тілі або одязі (взутті) засуджених, апеляційний суд не прийняв до уваги зазначивши, що стороною захисту не доведено, яким чином дана обставина вказує на непричетність ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень. З аналогічних обставин апеляційний суд визнав безпідставними й твердження захисту про те, що ОСОБА_8 забрав ніж і зламав його, щоб ним неможливо було спричинити тілесні ушкодження.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд належним чином умотивував вищезазначені висновки, з якими вона погоджується.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що вирок ухвалено незаконним складом суду, оскільки розгляд кримінального провадження було здійснено колегіально у складі трьох суддів, а не суддею одноособово, то на думку Верховного Суду вони є необґрунтованими, виходячи з нижченаведеного.

Так, у ч. 3 ст. 31 КПК визначено, що кримінальне провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально у складі трьох суддів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до положень ст. 35 КПК, автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації матеріалів даного кримінального провадження було визначено колегію у складі трьох суддів.

Таким чином, враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, здійснення розгляду кримінального провадження щодо останніх колегіально у складі трьох суддів є правильним та відповідає вищенаведеним вимогам кримінального процесуального закону.

Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до журналу судового засідання (від 22 серпня 2022 року) відводів колегії суддів учасниками судового провадження, в тому числі й стороною захисту, заявлено не було, тобто сторони довіряли такому складу суду здійснювати судовий розгляд. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність жодних підстав, які б свідчили про те, що вирок суду був ухвалений незаконним складом, з чим погоджується й Верховний Суд.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про порушення правил підсудності, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшов для розгляду обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Разом з тим, утворити склад суду для судового розгляду не виявилось за можливе, оскільки у суді фактично здійснювали правосуддя три судді, два з яких приймали участь у цьому кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, а інший перебував у відпустці.

З огляду на викладене, а також враховуючи вимоги статей 31, 34 КПК, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою від 10 серпня 2022 року обґрунтовано направив обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до найбільш територіально наближеного суду - Новозаводського районного суду м. Чернігова, для розгляду. Враховуючи наведене, підстав вважати, що кримінальне провадження розглянуто з порушенням правил підсудності, у Суду немає.

Предметом перевірки апеляційного суду були доводи сторони захисту про необхідність скасування вироку і призначення нового розгляду у суді першої інстанції у зв`язку із оголошенням судом вступної та резолютивної частини вироку, та невручення його повного тексту в день оголошення з посиланням на порушення вимог ст. 615 КПК.

Суд визнав викладені доводи необґрунтованими, при цьому звернув увагу на те, що захисники, окрім констатації цієї обставини, яку вони вважають істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, взагалі не вказують, як зазначена процедура проголошення судового рішення вплинула на права сторони захисту або в будь-який спосіб порушила права учасників судового провадження.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний вирок був наданий сторонам у письмовому виді, а подані апеляційні скарги свідчать про те, що зміст вироку був добре відомий стороні захисту. Відтак, підстави, які б перешкодили стороні захисту своєчасно та на належному рівні підготувати апеляційні скарги після проголошення вироку судом першої інстанції, відсутні.

Крім того, захисники не навели жодного аргументу, як оголошення резолютивної частини вироку та невручення його повного тексту в день проголошення, вплинуло на права сторони захисту або перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Колегія суддів вважає, що перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону та погоджується з наведеними в ухвалі апеляційного суду висновками. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.

Що стосується доводів сторони захисту про невідповідність призначеного засудженим покарання через надмірну суворість, та на думку Суду вони не заслуговують на увагу, виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Як убачається з вироку, приймаючи рішення щодо виду та розміру призначеного засудженим покарання суд першої інстанції врахував тяжкість вчинених злочинів, які є особливо тяжкими, дані про особи винних, а саме ОСОБА_9 , є раніше судимою особою, ОСОБА_8 , раніше не судимий, обидва притягувались до адміністративної відповідальності, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебувають, формально негативно характеризуються за місцем проживання, враховано вік, сімейний та майновий стан засуджених, їх поведінку під час та після чинення кримінально-протиправних дій, а так само ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх кількість, ставлення до скоєного.

Обставин, що пом`якшує покарання засудженим суд не встановив. Обставинами, що обтяжують покарання суд визнав вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Врахувавши всі вищезазначені обставини у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність призначення засудженим покарання у межах санкцій статей, за якими вони засуджуються, та визначив остаточне покарання у виді позбавлення волі шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Суд апеляційної інстанції, ретельно перевірив доводи апеляційних скарг сторони захисту про суворість, на їх думку, призначеного покарання та обґрунтовано залишив їх без задоволення.

Відносно доводів сторони захисту про те, що суд першої інстанції мав визнати обставинними, що пом`якшують покарання засудженим - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, то суд апеляційної інстанції зазначив, що вони є необґрунтованими, оскільки таких обставин у справі не встановлено. Що стосується намагання засуджених добровільні частково відшкодувати завдані збитки, то суд вказав, що це не можна визнати як обставину, що пом`якшує покарання, оскільки таке відшкодування взагалі не відбулось.

Колегія суддів вважає призначене остаточне покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_9 у виді 13 років позбавлення воліз конфіскацією майна та ОСОБА_8 у виді 12 років позбавлення воліз конфіскацією майна, є справедливим, необхідним й достатнім для їх виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК та підстави для його пом`якшення, як про це зазначають захисники, відсутні.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених, тому касаційні скарги захисників слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 31 травня 2023 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3