Ухвала

від 20.12.2023 по справі 700/1094/23

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/1094/23

Провадження № 2/700/340/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/1094/23 провадження №2/700/340/23 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Чимирис Олександр Вікторович до Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 29 квітня 2009 року ОСОБА_1 отримав у спадщину на підставі заповіту від свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 4,77 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7122888400:03:000:0016, що розташована на території Шубиноставської сільської ради (Водяницька сільська рада) Лисянського (Звенигородського) району Черкаської області. Дана земельна ділянка (пай), відповідно до плану розміщення земельних часток (паїв) розміщена на ділянці АДРЕСА_1 . Виявиши бажання передати вказану земельну ділянку в оренду, під час підготовки документів він виявив, що фактично усі межі даної земельної ділянки в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами та рубежами, у зв`язку з чим фактичний розмір земельної ділянки становить не 4,7704 га, 1,1075 га, що порушує право власності позивача на дану земельну ділянку та обмежує його можливість використання земельної ділянки, згідно з діючим законодавством України та її цільовим призначенням. Наявний факт невідповідності наданої у приватну власність площі земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки фактична площа земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 1,1075 га, інша частина земельної ділянки в математичному розрахунку, площею 3,6629 га має інше цільове призначення. Отже, на підставі вищезазначених документів, він отримав неіснуючу земельну ділянку площею 4,7704 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За таких обставин змушений звернутися до суду та просить визнати недійсним та скасувати рішення Шубиноставської сільської ради від 12.08.2002 року № 10-(а) про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок, в частині розподілу земельних ділянок між власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), прийому-передачі земельних часток (паїв) та погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками земельних ділянок, відповідно до акту, який є додатком до вказаного рішення, а саме передачі ОСОБА_2 (порядковий номер 3) земельної ділянки за № НОМЕР_1 , площею 4,7704 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як неіснуючої земельної ділянки. А також зобов`язати Водяницьку сільську раду виділити у власність земельну ділянку із земель запасу, площею, яка відповідає площі земельної ділянки, якою він володіє, а саме 4,7704 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 4,77 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Водяницької сільської ради.

Позивач та його представник у підготовче судове засідання не з`явилися, звернулися до суду із заявою про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без участі представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до вимог ч.3ст.200 ЦПК Українипри визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленомуст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4ст.206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В частині 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що 29 квітня 2009 року ОСОБА_1 отримав у спадщину від свого батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 земельну ділянку площею 4,77 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7122888400:03:000:0016, що розташована на території Шубиноставської сільської ради Лисянського району Черкаської області, що належала померлому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР № 030503, виданого на підставі рішення Шубиноставської сільської ради від 12.08.2002 року № 10 (а) та зареєстрованого 21.08.2002 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 10, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 29.04.2009 року.

28.10.2009 року відділом Держкомзему у Лисянському районі Черкаської області ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 382541, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010978900020.

Земельна ділянка площею 4,77 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7122888400:03:000:0016, що розташована на території Шубиноставської сільської ради Лисянського району Черкаської області, відповідно до акту розподілу земельних ділянок між власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), прийому-передачі земельних часток (паїв) та погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками земельних ділянок ОСОБА_2 отримав земельну ділянку площею 4,77 га, номер земельної ділянки 453, на підставі сертифікату №934144. Дана земельна ділянка (пай), відповідно до плану розміщення земельних часток (паїв) розміщена на ділянці АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Шубиноставської сільської ради від 12.08.2002 року № 10-(а) про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок, затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право приватної власності на землю громадянам та передано у приватну власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ОСОБА_2 отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР № 030503.

З листа Виробничого відділу у смт.Лисянка ДП «Черкаський інститут землеустрою» ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 25.09.2023 року № 154 вбачається, що під час обміру земельної ділянки кадастровий номер 7122888400:03:000:016 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7704 га, яка розташована в адміністративних межах Водяницької сільської ради (за межами с.Шубині Стави) та яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 , відповідно до державного акту ЯЕ №382541 від 28.10.2009 року, було встановлено фактичний розмір земельної ділянки 1,1075 га.

Відповідно до ст.ст.317, 319ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зіст. 78 ЗК Україниправо власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно дост. 79-1 ЗК Україниформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно зі 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391Цивільного кодексуУкраїни (далі -ЦК України) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В п.7 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами земельногозаконодавства прирозгляді цивільнихправ» №7від 16.04.2004 зазначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до статті 152ЗК України держава забезпечує громадянам та фізичним особам рівні умови захисту права власності на землю.

Частиною 1статті 153Земельного кодексуУкраїни передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 155 ЗК України зазначає, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 2-3007/11 (провадження № 14-525цс18) вказано, що «державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку» .

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

При цьому передумовою та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акту індивідуальної дії, виданого органом державної влади або органом місцевого самоврядування, договору відчуження (правочину)встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт, правочин суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт, правочин порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 року у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 року у справі № 911/714/18 року. При цьому підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 року у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 року у справі № 910/21404/17.

Відповідно до ч.2ст. 90 ЗК Українипорушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст.158Земельного кодексуУкраїни виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до вимогстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).

Згідно з вимогамистатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Таким чином, судом достовірно встановлено факт невідповідності наданої у приватну власність ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , площі земельної ділянки 4,7704 га, кадастровий номер 7122888400:03:000:0016, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки фактична площа земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 1,1075 га.

З огляду на вищезазначене, рішення Шубиноставської сільської ради Лисянського району Черкаської області від 12.08.2002 року № 10-(а) про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок, в частині розподілу земельних ділянок між власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), прийому-передачі земельних часток (паїв) та погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками земельних ділянок, відповідно до акту розподілу, а саме розподілу та передачі ОСОБА_2 земельної ділянки за № НОМЕР_1 , площею 4,7704 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, слід визнати недійсним, в результаті чого ОСОБА_1 необхідно виділити земельну ділянку у власність із земель запасу, загальною площею 4,7704 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 4,7704 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Обраний позивачем спосіб захисту, як усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є ефективним, а задоволення позову забезпечує реальне відновлення порушеного права.

Ураховуючи вищевикладене, також визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та їх задоволення в повному обсязі.

На підставі та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 206, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.317, 319, 391 ЦК України, ст.ст. 78, 79-1, 90, 152, 153, 158 ЗК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Чимирис Олександр Вікторович до Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити.

Визнати недійсним рішення Шубиноставської сільської ради Лисянського району Черкаської області від 12.08.2002 року № 10-(а) про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок, в частині розподілу земельних ділянок між власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), прийому-передачі земельних часток (паїв) та погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками земельних ділянок, відповідно до акту розподілу, а саме розподілу та передачі ОСОБА_2 земельної ділянки за № НОМЕР_1 , площею 4,7704 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зобов`язати Водяницьку сільську раду Звенигородського району Черкаської області виділити ОСОБА_1 земельну ділянку у власність із земель запасу, загальною площею 4,7704 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 4,7704 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача адвокат Чимирис Олександр Вікторович, місцезнаходження: вул.Аеродромна, 42 м.Умань Черкаської області.

Відповідач Водяницькасільська радаЗвенигородського районуЧеркаської області,місцезнаходження:вул.Б.Хмельницького,64с.ВодяникиЗвенигородського районуЧеркаської області.

Суддя Н. В. Бесараб