Ухвала

від 06.12.2023 по справі 753/12785/14-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12785/14-ц

провадження № 6/753/697/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 753/12785/14, виданий 22.04.2016 р. Дарницьким районним судом м. Києва на виконання рішення від 11.04.2016 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 294 324 грн.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 13.06.2012 р. між ПАТ «ЕРДЕ Банк», правонступником якого став ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про іпотечний кредит № К-64/12, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 300 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 15,00 % річних, строком до 12.06.2022 р. З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вищевказаним кредитним договором 13.06.2012 року між Банком та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передано в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.04.2016 року у справі № 753/12785/14 позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за Договором про іпотечний кредит № К-64/12 від 13.06.2012 у розмірі 291 410 грн. 33 коп., та 2914 грн. 10 коп. судових витрат.

22.04.2016 року Дарницьким районним судом м. Києва на виконання рішення суду було видано виконавчий лист № 753/12785/14, який перебуває на виконанні Дарницького ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), виконавче провадження № НОМЕР_1.

31.01.2018 р. за наслідками укладення договорів відступлення прав вимоги за договором іпотеки ОСОБА_2 набув права вимоги за Іпотечним договором, а отже став новим іпотекодержателем квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 29.03.2018 року на підставі договору відступлення права вимоги за іпотечним договором № 100 від 31.01.2018, було здійснено державну реєстрацію права власності на вказану Квартиру за Іпотекодержателем - ОСОБА_2 , про що до Державного реєстру внесено відповідний запис. Скориставшись позасудовим способом звернення стягнення на предмет іпотеки, ОСОБА_2 набув право власності на предмет іпотеки.

З огляду на вищевикладені обставини заявник вважає, що виданий Дарницьким районним судом м. Києва виконавчий лист № 753/12785/14 від 22.04.2016 року підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про час та місце судового розгляду заяви повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили, проте їх неявка згідно ч.3 ст. 432 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

13.06.2012 р. між ПАТ «ЕРДЕ Банк», правонступником якого став ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про іпотечний кредит № К-64/12, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 300 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 15,00 % річних, строком до 12.06.2022 р. (а.с.5-7).

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вищевказаним кредитним договором 13.06.2012 року між ПАТ «ЕРДЕ Банк», правонступником якого став ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передано в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-18).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.04.2016 року у справі № 753/12785/14 позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за Договором про іпотечний кредит № К-64/12 від 13.06.2012 у розмірі 291 410 грн. 33 коп., та 2914 грн. 10 коп. судових витрат (а.с.21).

22.04.2016 року Дарницьким районним судом м. Києва на виконання рішення суду було видано виконавчий лист № 753/12785/14.

25.05.2016 р. головним державним виконавцем Дарницького РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 753/12785/14, виданого 22.04.2016 р. Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в сумі 294 324 грн. (а.с.39)

Ухвалою суду Дарницьким районним судом м. Києва від 13.12.2016 р. виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11.04.2016 р. про стягнення на користь ПАТ «Дельта Банк» з ОСОБА_1 291 410,33 грн. заборгованості розстрочено на 65 місяців, а саме до травня 2022 року і до повного погашення заборгованості (а.с.22).

З матеріалів справи вбачається, що в результаті укладання договорів відступлення права вимоги за договором іпотеки, правонаступником іпотекодержателя стало ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт».

31.01.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» та ОСОБА_2 було укладено Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно з умовами якого на підставі ст. 512 Цивільного кодексу України ОСОБА_2 набув прав іпотекодержателя за Іпотечним договором від 13.06.2012 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С.І. та зареєстровано в реєстрі за №100 (а.с.19-20).

Згідно умов вказаного Договору відступлення права вимоги за договором іпотеки та відповідно до вимог ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов`язанні позичальника та іпотекодавця за Іпотечним договором від 13.06.2012 відбулася заміна іпотекодержателя, а ОСОБА_2 набув статусу нового іпотекодержателя.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 29.03.2018 на підставі договору відступлення права вимоги за іпотечним договором № 100 від 31.01.2018, державним реєстратором Набок Віталієм Миколайовичем, Київська обласна філія комунального підприємства «Нозаводське» Мартинівської сільської ради Житомирської області, Київська обл., було здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 (а.с.23-32).

Також, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що іпотека припинена (а.с.23-32).

Таким чином, наведені обставини фактично свідчать про припинення зобов`язань ОСОБА_1 , що виникли згідно вищезазначеного кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Тобто, виконавчий лист, є похідним від судового рішення, яке набрало законної сили.

У той же час, чинне законодавство передбачає випадки, за яких виконавчий лист може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст.432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Відповідно до змісту вказаної вище норми ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11, у яких зокрема зазначено наступне.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті608 та 609 ЦК України).

Найпоширенішою підставою припинення зобов`язання є його припинення унаслідок виконання, проведеного належним чином.

Натомість положення статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачають таку самостійну підставу припинення зобов`язання як позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора - іпотекодержателя.

Частиною шостою статті 36 Закону України «Про іпотеку», визначено, після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання:

боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, частина шоста статті 36 Закону України «Про іпотеку» є спеціальною нормою, яка поширюється на зобов`язання, забезпечені іпотекою, що виключає застосування загальної норми статті 599 ЦК України про припинення зобов`язання лише належним виконанням. Така спеціальна підстава припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання означає, що припиняються будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання. Це правило поширюється на всі випадки позасудового врегулювання вимог іпотекодержателя щодо основного зобов`язання у повному обсязі, включаючи як основний обов`язок боржника, так і додаткові обов`язки, що існують в межах того ж самого зобов`язального правовідношення. Та обставина, чи залишилося після вказаного позасудового врегулювання фактично не виконаною будь-яка частина основного зобов`язання, правового значення не має.

Саме такого правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 759/6703/16-ц (провадження № 61-22462св18), від 27 лютого 2019 року у справі № 263/3809/17 (провадження № 61-39107св18), від 17 квітня 2019 року у справі № 204/7148/16-ц (провадження № 61-43694св18), у справі № 646/7699/13-ц (провадження № 61-9822св18), від 16 жовтня 2019 року у справі № 337/7391/13-ц (провадження № 61-26751св18), від 20 листопада 2020 року у справі № 295/795/19 (провадження № 61-12137св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 754/5275/16 (провадження № 61-13148св19), від 11 березня 2021 року у справі № 524/378/17 (провадження № 61-21241св19).

Отже, у разі завершення позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у способи, визначені статтею 37 Закону України «Про іпотеку», зобов`язання боржника - фізичної особи припиняється, оскільки за змістом положень статті 36 Закону України «Про іпотеку» усі наступні вимоги кредитора - іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вбачається із матеріалів справи, іпотекодержатель ОСОБА_2 скористався своїм правом, передбаченим договором іпотеки від 13.06.2012 року, та 29.03.2018 року зареєстрував за собою право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належила іпотекодавцю ОСОБА_1 , у рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», тобто вирішив питання шляхом позасудового врегулювання спору на підставі договору.

Таким чином, унаслідок завершення позасудового врегулювання спору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зобов`язання ОСОБА_1 за Договором про іпотечний кредит № К-64/12 від 13.06.2012 року припинилися у цілому, у тому числі у частині, непогашеній за рахунок іпотечного майна.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 27 вересня 2018 року (справа № 910/23408/17), у разі якщо обов`язок боржника буде відсутній у зв`язку з його припиненням, за зверненням боржника суд може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню і у такому випадку виключаються підстави для подвійного стягнення відповідних сум заборгованості.

Отже, за встановлених вищезазначених обставин, суд приходить до висновку про визнання виконавчого листа № 753/12785/14 від 22.04.2016 р. таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 432 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 753/12785/14, виданий 22.04.2016 р. Дарницьким районним судом м. Києва у цивільній справі за позовомПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 294 324 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА