40/267
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.11.07 р. Справа № 40/267
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Ротар Н.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Павлоградспецмаш” м.Павлоград
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Сакрет-Стандарт” м.Донецьк
про стягнення 238 440 грн. 67 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача Притула С.В. - представник
від відповідача не з'явився
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Суть спору:
Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 69 535 грн. 44 коп., штрафу за несвоєчасне перерахування коштів в сумі 13 907 грн. 09 коп., штрафу за несвоєчасне повернення майна в сумі 25 833 грн. 02 коп., вартості неповернутого майна в сумі 129 165 грн. 12 коп. на підставі договору оренди № 71/АО від 01.06.06р.
Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат відсутній", “закінчився термін зберігання” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 01.06.06р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Павлоградспецмаш” та товариством з обмеженою відповідальністю „Сакрет-Стандарт” був укладений договір оренди майна № 71/АО.
На виконання п. 1.1. договору відповідно до специфікації (додатку № 1 до договору) позивач передав відповідачеві в оренду (тимчасове оплатне користування) елементи опалубки перекриття (далі – майно) вартістю 129 165 грн. 12 коп., що підтверджується актом прийому-передачі № ЛА 163 від 02.06.06р.
Пунктом 3.3. договору встановлено, що строк оренди складає 90діб від дати підписання акту-прийому-передачі майна.
Відповідно до п.п. 3.2., 3.4. договору сума орендної плати за один день оренди становить 215 грн. 28 коп., а за весь термін оренди, тобто з 02.06.06р. по 30.08.06р., становить 19 375 грн. 20 коп. Пунктом 3.5. договору передбачено, що відповідач проводить оплату за весь строк оренди майна протягом трьох календарних днів з моменту виставлення рахунку позивачем
Відповідно до укладених додаткових угод термін неодноразово продовжувався і відповідно до останньої був встановлений до 31.12.06р., а також передбачено, що відповідач повинен сплатити орендну плату протягом трьох днів з моменту укладання даної угоди.
За період з 02.06.06р. по 31.12.06р. сторонами були підписані акти прийому-здачі виконаних послуг на загальну суму 45 639 грн. 36 коп.
Після закінчення строку дії договору, тобто 31.12.06р., додаткових угод на продовження цього строку сторонами не укладалось, але в силу частини 4 ст. 284 ГК України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного м'ясця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частиною 1 ст.206 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання може бути розірване сторонами у відповідності до правил, встановлених ст. 188 цього кодексу.
Листом № 348 від 04.07.07р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку. Як свідчить відмітка в повідомленні про вручення поштового відправлення даний лист відповідачем був отриманий 20.07.07р., а відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.
11.05.07р. відповідачу була направлена вимога № 209 про повернення майна з оренди та сплату заборгованості.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 782 ЦК України передбачено, що орендодавець має право відмовитися від договору оренди та вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору оренди відповідач повинен негайно повернути позивачу орендоване майно, що передбачено п. 6.1 укладеного між сторонами договору.
Пунктом 2.5 договору встановлена загальна сума орендованого майна, яка складає 129 165 грн. 12 коп., яку позивач намагається стягнути, як вартість неповернутого з оренди майна.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно п. 3.2. договору та п. 1.2. додаткових угод до нього розмір орендної плати за добу становить 215 грн. 28 коп., таким чином заборгованість відповідача за період з 31.12.06р. по 20.07.07р. склала 43 271 грн. 28 коп.
Позивач посилається на втрату інтересу до зобов'язання у зв'язку з невиконання боржником своїх обов'язків. Відповідно до вимог ч.1 та 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Прострочення виконання розглядається, як неналежне виконання грошових зобов'язань.
Відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, платіжним дорученням № 173 від 01.06.06р. згідно виставленого позивачем рахунку № 1307 від 01.06.06р. перерахував лише орендну плату в сумі 19 375 грн. 20 коп., внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 69 535 грн. 44 коп., який позивач намагається стягнути.
Таким чином факт неналежного виконання відповідачем основного зобов'язання за договором доведено позивачем в розумінні ст. 33 ГПК України.
Оскільки мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання і відмова від договору у зв'язку з втратою інтересу, позивач намагається застосувати до відповідача додаткові санкції передбачені умовами договору.
Так, відповідно до п. 8.1. договору за прострочення строків перерахування орендної плати відповідач сплачує штраф у розмірі 20% від простроченого платежу.
Крім того, пунктом 8.3. договору передбачено, що за порушення строків передачі майна позивачу після закінчення строку договору оренди або при достроковому розірванні договору відповідач сплачує штраф у розмірі 20 % від вартості предмету оренди.
Відповідачем були порушені строки передачі майна після закінчення договору оренди, крім того він прострочив строк перерахування орендної плати, у зв'язку з чим позивач намагається стягнути з нього штраф за несвоєчасне перерахування орендної плати в сумі 13 907 грн. 09 коп. та штраф за несвоєчасне повернення майна в сумі 25 833 грн. 02 коп.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.
Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Отже сторонами у справі є суб'єкти господарювання у розумінні статті 55 ГК України, отже між ними виникає господарське зобов'язання.
Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом або за звичаями ділового обігу, згідно приписів ст. 193 ГК України.
Відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 69 535 грн. 44 коп., крім того ним були порушені строки передачі майна після закінчення договору оренди та прострочення строку перерахування орендної плати, у зв'язку з чим позивачем були заявлені вимоги на стягнення штрафу за несвоєчасне перерахування орендної плати в сумі 13 907 грн. 09 коп. та штрафу за несвоєчасне повернення майна в сумі 25 833 грн. 02 коп.
За такими обставинами, позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 69 535 грн. 44 коп., штрафу за несвоєчасне перерахування орендної плати в сумі 13 907 грн. 09 коп. та штрафу за несвоєчасне повернення майна в сумі 25 833 грн. 02 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.
До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 ГПК України відмовився від позову щодо стягнення вартості неповернутого майна в сумі 129 165 грн. 12 коп. До прийняття відмови позивача від позову йому роз'яснені наслідки таких процесуальних дій, у т.ч. те, що держмито у цій частині поверненню не підлягає і покладається на нього.
Оскільки ці дії не суперечать законодавству відмова від позову в цій частині прийнята судом. Провадження по справі відносно стягнення вартості неповернутого майна в сумі 129 165 грн. 12 коп. підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини п'ятої ст. 49 ГПК України.
Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього представника. Позивачем надана така згода, тому судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення по справі.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 525, 526, 612, 759, 762, 782, 785 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 206, 283 ГК України, ст. ст.33, 36, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. 82, ст. 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Провадження у справі щодо стягнення вартості неповернутого майна в сумі 129 165 грн. 12 коп. припинити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сакрет-Стандарт”, 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 43, ід.код 32991273, р/р 26006314241980 у філії ДРУ ТОВ „Фінанси і Кредит”, МФО 335816, на користь:
- товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Павлоградспецмаш”, 51400, м. Павлоград, вул. Горького, 166, ід. код 20303352, р/р 2600430170624 в Павлоградському відділенні Промінвестбанку, МФО 305556, борг в сумі 69 535 грн. 44 коп., штраф за несвоєчасне перерахування коштів в сумі 13 907 грн. 09 коп., штраф за несвоєчасне повернення майна в сумі 25 833 грн. 02 коп., витрати по держмиту в сумі 1092 грн. 75 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 54 грн. 07 коп., видавши наказ.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Підченко Ю.О.
Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 26.11.07р.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2007 |
Оприлюднено | 30.11.2007 |
Номер документу | 1158247 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні