Рішення

від 06.12.2023 по справі 160/24942/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року Справа № 160/24942/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання Казаковій Л.А.

за участю:

представника позивача Натолока Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАТРЕЙДІНГ" про стягнення суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг з відповідача до бюджету у розмірі 3 602 686,25 грн. шляхом стягнення з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість, що виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 3 602 686,25 грн. Посилаючись на вимоги пункту95.3статті95 ПК України, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків в рахунок погашення податкового боргу на зазначену вище суму. Оскільки сума податкового боргу відповідачем не сплачена до теперішнього часу, позивач був змушений звернутися до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвала суду від 02.10.2023 року та повістка про виклик направлені відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу його місцезнаходження вул.Артема, буд.94, м.Дніпро, 49000. Проте, на адресу суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

15.11.2023 року судом було проведено та закрито підготовче засідання і призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги повністю, та просила суд позов задовольнити з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву до суду не надав. 23.11.2023 року на адресу суду знову повернувся конверт, в якому направлялась повістка про виклик, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно із ч.4 ст.124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За нормами ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ "ВІАТРЕЙДІНГ" (код ЄДРПОУ 38113243) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області Соборне управління, Шевченківська ДПІ (Шевченківський р-н м.Дніпра).

В інтегрованих картках платника податків ТОВ "ВІАТРЕЙДІНГ" обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 3 602 686,25 грн.

Так, заборгованість з податку на додану вартість виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 3 602 686,25 грн. згідно із податковим повідомленням-рішенням №0000451401 від 28.06.2016 р., термін сплати 30.06.2022 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту54.1статті54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом56.11статті56 ПК Українипередбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 ПК Українипередбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Порядок та строки сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість визначенірозділом V Податкового кодексу України.

Пунктом202.1статті202 ПК Українизвітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до вимогстатті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно із пунктом126.1статті126 ПК України, в редакції на час винесення податкових повідомлень-рішень, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із пунктом57.3. статті57 ПК Україниу разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними упідпунктах54.3.1-54.3.6пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В силу п.57.1ст.57цьогоКодексу, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1ст.14 ПК Україниподатковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п.59.1ст.59 ПК Україниу разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом59.5статті59 ПК Українивстановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту95.1 статті95 ПК Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом95.3статті95 ПК Українипередбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту95.2 статті95 ПК Українистягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем долучено копію податкового повідомлення-рішення №0000451401 від 28.06.2016 р., яке прийнято на підставі акта №804/8978/16 від 28.02.2017 року, яким встановлено порушення п.198.3 ст.198 та п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 розд.2 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 розд.2 ПК України за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 3 602 686,25 грн.

Також на адресу відповідача направлялася податкова вимога форми «Ю» від 12.02.2015 року № 235-25 яка надіслана на його адресу засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення, проте не отримана останнім.

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи, що податкова вимога форми «Ю» від 12.02.2015 року № 235-25 була повернута відповідачу, податкова вимога вважається належним чином врученою відповідачу.

Податковий борг на час розгляду справи відповідачем не сплачений.

Згідно із положенням п.п.41.1,41.2ст.41 ПК Україниконтролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1ст.20 ПК Україниконтролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Суд зазначає, що на час розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу не надано, також не надано доказів про оскарження вищевказаних рішень податкового органу.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 3 602 686,25 грн., оскільки докази самостійного погашення заборгованості відповідачем відсутні, а податкове повідомлення-рішення №0000451401 від 28.06.2016 р., на підставі якого визначена сума до стягнення є узгодженою.

Щодо строку звернення до суду з позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.102.4 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно із п.52-2 підрозділу 10 (інші перехідні положення) Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 23.12.2022 р. по справі №140/12235/21 сформовано фундаментальний висновок щодо застосування положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та зазначено, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Згідно із нововведеним пунктом 52-2 законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (станом на час розгляду справи - абзац десятий пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", а в абзаці восьмому - також замінено слова та цифри "до 30 березня 2020 року" - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Отже, ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначає умови спрощення адміністративної процедури у період дії карантину. При цьому положення абзацу десятого щодо зупинення строків давності носить компенсаторний характер та слугує меті забезпечення можливості продовження адміністративних процедур після закінчення карантину.

Дане питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, досліджене та сформований висновок Верховного Суду у постанові від 23.12.2022 р. по справі №140/12235/21.

Постановою Кабінету міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 09.12.2020 р. №1236 (з змінами і доповненнями), внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 1301 від 23.12.2020, № 9 від 05.01.2021, № 25 від 18.01.2021, № 83 від 05.02.2021, № 123 від 27.01.2021, № 104 від 17.02.2021, № 154 від 24.02.2021, №230 від 22.03.2021, № 270 від 24.03.2021, № 310 від 07.04.2021, № 329 від 07.04.2021, №374 від 21.04.2021, № 405 від 21.04.2021, № 445 від 28.04.2021, № 474 від 14.05.2021, №551 від 02.06.2021, № 583 від 02.06.2021, № 611 від 16.06.2021, № 657 від 23.06.2021, №677 від 29.06.2021, № 787 від 28.07.2021, № 855 від 11.08.2021, № 889 від 18.08.2021, №954 від 13.09.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1003 від 20.09.2021, № 1066 від 11.10.2021, № 1096 від 20.10.2021, № 1102 від 25.10.2021, № 1237 від 29.11.2021, № 1240 від 24.11.2021, № 1246 від 02.12.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 1407 від 29.12.2021, № 1432 від 30.12.2021, № 1435 від 30.12.2021, № 1 від 12.01.2022, № 140 від 09.02.2022, № 229 від 23.02.2022, № 249 від 11.03.2022, № 311 від 18.03.2022, № 318 від 19.03.2022, № 369 від 26.03.2022, № 372 від 26.03.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023 відповідно до статті 29 Закону України «Про захист від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - COVID-19), до 30.06.2023 р. на території України запроваджено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінетом Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., №23, ст.896, №30, ст.1061), від 20.05.2020 р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., №43, ст.1394, №52, ст.1626) та від 22.07.2020 р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020р., №63, ст.2029).

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період карантину визначених п.102.4 ст.102 ПК України було зупинено до 30.06.2023 року.

Також, статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9 згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022 р. із змінами внесеними згідно з Законами №2142-ІХ від 24.03.2022 р., №2260-ІХ від 12.05.2022 р. Відповідно до п.102.9 ст.102 ПК України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку із військовою агресією російської федерації.

Указом Президента України від 14.03.2022 р. №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента від 18.04.2022 р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента від 17.05.2022 р. №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента від 15.08.2022 р. №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента від 16.11.2022 р. №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено строком на 90 діб до 19.02.2023 р.

Указом Президента від 06.02.2023 р. №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 20.05.2023 р. строком на 90 діб.

Указом Президента від 26.07.2023 р. №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 18.08.2023 р. строком на 90 діб.

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану, введеного в Україні зупиняється.

Зупинення перебігу позовної давності означає - що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.

Велика Палата Верховного суду в постанові від 29.06.2021 р. по справі № 904/3405/19 висловила позицію про те, що зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2ст.139 КАС Українипри задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАТРЕЙДІНГ" до бюджету у розмірі 3 602 686,25 грн. шляхом стягнення з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення складений 15.12.2023 року.

Суддя К.С. Кучма