Рішення

від 20.12.2023 по справі 160/14960/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 рокуСправа №160/14960/23

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши за правилами письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

30 червня 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 39835428) та зобов`язати відповідача надати позивачам - ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС у Дніпропетровській обл. 25.03.1996) та ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС у Дніпропетровській обл. 25.03.1996) доступ для ознайомлення (з можливістю копіювання) до документації із землеустрою (землевпорядної документації) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:027:0012, на якій розташоване майно позивачів, в тому числі до: клопотання ОСОБА_3 від 19.11.2020 про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (з додатками); дозволу відповідача на розроблення проекту землеустрою (Наказу від 25.11.2020 № 4-123 76/15-20-СГ); проекту землеустрою розробленого у 2020 році ФОП ОСОБА_4 ; обмінного файлу до проекту землеустрою розробленого у 2020 році ФОП ОСОБА_4 ; висновку про розгляд документації із землеустрою від 10.12.2020 № 27644/88-20 та висновку державної експертизи землевпорядної документації від 21.12.2020 № 1263; заяви гр. ОСОБА_5 від 11.12.2020 про затвердження розробленої документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,6539 га; рішення відповідача про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (Наказу від 22.12.2020 №4-13540/15-20-СГ).

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивачі є співвласниками об`єкту нерухомого майна та під час підготовки землевпорядної документації щодо приватизації земельні ділянки, на якій розміщене їх майно, позивачами було встановлено, що вказана земельна ділянка передана у приватну власність гр. ОСОБА_3 на підставі Наказу Головного управління Дергеокадастру у Дніпропетровській області серія та номер 4-13540/15-20-СГ, виданого 22.12.2020р. Так представником позивачів було направлено адвокатські запити від 24.01.2023р. та 05.05.2023 р. з вимогою надати копії всіх наявних документів щодо відведення та приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:027:001, проте листами №24-4-0.332-991/2-23 від 20.02.2023 та №29-4-0.332-2793/2-23 від 12.05.2023 відповідачем фактично відмовлено у наданні витруваної інформації. Таким чином, на переконання позивачів, не зважаючи на надані відповідачу докази накладення приватизованої земельної ділянки на земельні ділянки, на яких розташоване належне їм майно, а також явні ознаки порушень з боку гр. ОСОБА_3 майнових прав та інтересів співвласників нерухомого майна, передбачених ст. 377 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, відповідачем фактично відмовлено останнім в отриманні ними документів, які стосуються відведення та приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:027;0012, на якій розташоване майно позивачів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

10 серпня 2023 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, в якому відповідач вказану позовну заяву не визнав, заперечував проти її задоволення і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в обґрунтування позову представник позивачів посилається на вимоги ст 33 Закону України «Про землеустрій» щодо віднесення документів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель до публічної інформації, ч.1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо обов`язку розпорядників оприлюднювати та надавати достовірну та повну і точну публічну інформацію, окрім того, на підтвердження протиправності дії (бездіяльності) відповідача, представник позивачів вказує норми п. 1, 3, 4, 7 ч. 1 ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо обов`язку відповідача надати адвокату відповідну інформацію за виключенням інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Проте, запитувані представником позивачів документи не відносяться до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель та в зв`язку з цим не підпадають під дію ст. 33 Закону України «Про землеустрій», ч.1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки містять відомості у сфері земельних відносин щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, які за своїм змістом не є публічними, а стосуються приватної власності громадян України, яка охороняється Конституцією України та нормами чинного законодавства України. Будь-яких документів, фактичних даних на підтвердження приналежності об`єктів нерухомого майна, зареєстрованого в межах населеного пункту до зазначеної спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:027:0012, яка розташованої поза межами населеного пункту, запитувачем інформації надано не було, письмовий дозвіл власника земельної ділянки ОСОБА_5 на вчинення таких дій не надавався, внаслідок чого відсутні підтвердження взаємозв`язку запитувача інформації з земельною ділянкою, документи щодо якої просив надати представник позивачок, що виключає обов`язок надання таких матеріалів незаінтересованій сторонній особі. Матеріали позовної заяви містять відомості щодо порушення прав позивачок по суті на земельну ділянку, яка за доводами позовної заяви знаходиться під їхнім нерухомим майном, однак позивачі у справі не заявляють позовні вимоги на захист своїх майнових прав: про повернення до становища яке існувало до порушення їх прав та їх відновлення в частині скасування дій чи рішень щодо державної реєстрації або відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 , скасування відомостей чи рішень державного реєстратора про реєстрацію речових прав на неї в Державному реєстрі речових прав, та посилається на відсутність у позивачок доказів для проведення юридичної експертизи умова приватизації даної земельної ділянки - копій документів на земельну ділянку, межі якої вони вважають спірною. Відомості щодо обставин передачі земельної ділянки ОСОБА_5 з реквізитами розпорядчих документів та матеріалів, які стали підставою для вчинення відповідних дій, були надані у відповідях на запити позивачів у справі та їм відомі, що не суперечить вимогам чинного Законодавства та не обмежує права позивачок на їх оскарження для захисту своїх майнових прав на земельну ділянку під набутим ними на праві власності нерухомим майном, які останні вважають порушеними. Варто при цьому зауважити, що зобов`язання відповідача надати доступ до документів не відновлює порушені права позивачок на спірну у позові частину земельної ділянки, яку вони вважають належною їм на праві власності та докази на підтвердження чого наводять у позові в обґрунтування своєї правової позиції. Відтак, позовні вимоги у вказаній справі пов`язані з витребуваним доказів, а не з захистом порушених майнових прав позивачів та є неналежним способом захисту порушеного права відповідно до зазначених в матеріалах позовної заяви підстав позову та обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Суд встановив, що 26.11.2019 р. ОСОБА_2 на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя серія та номер: 2398, виданого 26.11.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. придбала 1/3 спільної часткової власності: цех смаження кави літ. А-1, загальною площею 135 кв.м. та склад літ. Б-1. загальною площею 162,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

17 листопада 2021 року ОСОБА_1 на підставі Договору дарування 29/100 часток будівель та споруд серія та номер: 11762, виданий 17.11.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. отримала 29/100 спільної часткової власності: літ. А - виробничий корпус, загальною площею 325,4 кв.м.; літ. В - склад, загальною площею 291,9 кв.м.; літ. Г- сарай; літ. Е - вбиральню; літ. Ж - майстерню; літ. З - склад; №1-3-огорожу та 1 - замощення за адресою: АДРЕСА_1 .

За замовленням співвласників нерухомого майна за результатами проведення геодезичних робіт та технічного обстеження будівель і споруд господарських комплексів за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , експертом будівельної галузі, інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_6 був складений зведений акт від 06.04.2023 року, за висновками якого земельна ділянка кадастровий номер 1221455800:02:027:0012 площею 0,6539 га„ на якій розташовані об`єкти нерухомості за адресою:

АДРЕСА_3 , співвласниками яких є громадяни ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , передана у приватну власність гр, ОСОБА_5 з порушенням діючого земельного законодавства і майнових прав та інтересів власників нерухомого майна, розташованого на даній земельній ділянці. Фактичне накладення приватизованої земельної ділянки гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку, що су користуванні співвласників господарських комплексів скіадае 0,4784 га.

24 січня 2023 року представником ОСОБА_1 адвокатом Курячим А.М. згідно ст. 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 33 Закону України "Землеустрій», направлено на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області адвокатський запит за вих. №24 з проханням надати копії всіх документів щодо відведення та приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:027:0012.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про розгляд адвокатського запиту» №24-4-0.332-991/2-23 від 20.02.2023 р. було повідомлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснена раніше, ніж зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 . До того ж, опис об`єкта нерухомого майна не містить інформацію про земельну ділянку на який він розташований, тобто, Вами не додано жодних підтверджуючих документів, що прив`язують об`єкт нерухомого майна, який знаходиться в межах населеного пункту до зазначеної земельної ділянки. Згідно з вищевикладеним відсутні підстави для розгляду запиту по суті.

05 травня 2023 року представником ОСОБА_2 адвокатом Курячим А.М. згідно ст. 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 33 Закону України "Землеустрій», направлено на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області адвокатський запит за вих. №3 з проханням надати копії всіх документів щодо відведення та приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:027:0012.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про розгляд адвокатського запиту» №29-4-0.332-2793/2-23 від 12.05.2023 р. було повідомлено, що за результатами розгляду клопотання гр. ОСОБА_3 від 19.11.2020 р. про надання дозволу на розробленій документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства Головним управлінням прийнято рішення у вигляді наказу від 25.11.2020 р. № 4-123 76/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою». Головним управлінням за результатом розгляду заяви гр ОСОБА_11 від 11.12.2020 про затвердження розробленої документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,6539 га та долученого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийнято рішення у вигляді наказу від 22.12.2020 № 4-13540/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність». Вищезазначений Проект землеустрою погоджений висновком про розгляд документації із землеустрою від 10.12.2020 №27644/88-20 та висновком державної експертизи землевпорядної документації від 21.12 2020 №1263. Проект землеустрою розроблений у 2020 році ФОП ОСОБА_4 . У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 23.02.2022 №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами в Україні введено воєнний стан. Статтею 64 Конституції України закріплено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Водночас не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29,40,47, 51, 52, 55, 56. 57, 58, 59, 60, 61, 62,63 цієї Конституції. Відповідно до рекомендаиій Служби безпеки України та з метою недопущення можливих негативних наслідків для державної безпеки України, необхідно ретельно опрацьовувати запити від Фізичних та юридичних осіб щодо отримання документів. Також, відсутня письмова згода суб`єкта земельних відносин. Згідно з вищевикладеним, відсутні підстави для розгляду запиту по суті».

На підставі вищезазначеного позивачі звернулись до суду з цим адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зважає на таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI (надалі Закон №2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Приписами пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Статтею 14 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Статтею 32 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті здійснення землеустрою та оцінки земель.

Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель ведеться в електронній формі.

Ведення та адміністрування Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який є держателем цього фонду. За рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, ведення та адміністрування Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель можуть здійснювати державні підприємства, що належать до сфери його управління і здійснюють заходи із створення та супроводження програмного забезпечення, необхідного для обліку, зберігання та оприлюднення матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель.

Документація із землеустрою та оцінки земель Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель є державною власністю і не може передаватися у приватну власність.

Положення про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель, а також порядок надходження, обліку, зберігання матеріалів у фонді, порядок користування такими матеріалами затверджує Кабінет Міністрів України.

Сертифіковані інженери-землевпорядники, які відповідають за якість робіт із землеустрою, зобов`язані безоплатно передавати документацію із землеустрою та оцінки земель до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель в електронному вигляді у місячний строк після її затвердження. Порядок передачі такої документації визначається Положенням про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель.

Відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про землеустрій» документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель належать до публічної інформації.

Відомості Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, що містять інформацію, яка відповідно до закону становить державну таємницю, надаються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про державну таємницю".

Доступ до документів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, усім зацікавленим юридичним та фізичним особам у порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Перелік документів, що зберігаються у Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель, а також документація із землеустрою та оцінки земель в електронному вигляді оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення відомостей та документів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, повинні забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість авторизованого перегляду, копіювання та роздрукування інформації, яка відповідно до цієї статті надається безоплатно, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень.

У разі якщо відомості та документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель містять персональні дані фізичних осіб (реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта, місце проживання, дата народження), вони оприлюднюються та надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, виключно після знеособлення персональних даних.

Положенням про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553 передбачено, що це Положення визначає порядок надходження, обліку, зберігання матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель (далі Положення № 1553), а також порядок передачі документації із землеустрою та оцінки земель розробниками такої документації до Державного фонду. Державний фонд формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів в електронній формі, отриманих у результаті проведення землеустрою та оцінки земель незалежно від місця розташування земельних ділянок та форми власності на них, для використання їх органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

Державний фонд складається з:Головного фонду документації із землеустрою та оцінки земель (далі - Головний фонд);регіональних фондів документації із землеустрою та оцінки земель (далі - регіональні фонди) - Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя; місцевих фондів документації із землеустрою та оцінки земель (далі - місцеві фонди) - адміністративних районів та міст обласного значення. (п. 3 Положення № 1553)

Відповідно до п. 8 Положення № 1553, для формування регіональних і місцевих фондів територіальні органи Держгеокадастру забезпечують: організацію надходження документації із землеустрою та оцінки земель, її облік та зберігання; надання інформації щодо наявності документації із землеустрою та оцінки земель для централізованого її обліку; надання користувачам інформації, що міститься в документації із землеустрою та оцінки земель.

Згідно п. 16 Положення № 1553, запитувачами матеріалів Державного фонду є всі заінтересовані юридичні та фізичні особи незалежно від того, стосуються їх такі матеріали чи ні, без пояснення причини подання запиту на інформацію.

Абзацами 3,4 п. 17 Положення № 1553 встановлено, що запитувачі інформації використовують матеріали Державного фонду відповідно до Закону України Про державну таємницю та законодавства про захист персональних даних. Підстави відмови у задоволенні запиту на інформацію визначено Законом України Про доступ до публічної інформації.

Крім того, Додатком №2 до Положення № 1553 встановлено Перелік матеріалів, які надходять, обліковуються та зберігаються у Державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель.

Так, у структурних підрозділах територіальних органів Держгеокадастру, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, зокрема, ведеться облік і зберігаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок

Суд встановив, що представником позивачів адвокатом Курячим А.М. було направлено на адресу Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області адвокатські запити від 24.01.2023 р. та 05.05.2023 р. з вимогою надати копії всіх наявних документів щодо відведення та приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:027:001, в тому числі серед яких останнім був визначений проект землеустрою щодо відведення земельної діляки

З урахуванням зазначеного, суд видхиляє твердження представника відповідача, що запитувані представником позивачів документи не відносяться до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель та в зв`язку з цим не підпадають під дію ст. 33 Закону України «Про землеустрій», ч.1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Також суд відхиляє доводи представника відповідача, щодо того, що представником позивачів будь-яких документів, фактичних даних на підтвердження приналежності об`єктів нерухомого майна, зареєстрованого в межах населеного пункту до зазначеної спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:027:0012, яка розташованої поза межами населеного пункту, надано не було, письмовий дозвіл власника земельної ділянки ОСОБА_5 на вчинення таких дій не надавався, внаслідок чого відсутні підтвердження взаємозв`язку запитувача інформації з земельною ділянкою, документи щодо якої просив надати представник позивачок, що виключає обов`язок надання таких матеріалів незаінтересованій сторонній особі, оскільки згідно п. 16 Положення № 1553, запитувачами матеріалів Державного фонду є всі заінтересовані юридичні та фізичні особи незалежно від того, стосуються їх такі матеріали чи ні, без пояснення причини подання запиту на інформацію.

Згідно із частиною другою статті 1 Закону № 2939-VII публічна інформація є відкритою, крім випадків, установлених законом.

За змістом пункту 2 частини першої статті 22 Закону № 2939-VII розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Частиною першою статті 6 Закону № 2939-VII визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Необхідно враховувати, що відповідно до положень частини першої статті 7 Закону № 2939-VI не передбачено можливості для суб`єктів владних повноважень відносити інформацію до конфіденційної. Такі суб`єкти можуть обмежувати доступ до інформації лише шляхом віднесення її до службової або таємної відповідно до закону.

У частині другій статті 6 Закону № 2939-VII встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

При цьому таке обмеження можливе при дотриманні всіх указаних вимог. Тобто розпорядник повинен застосовувати «трискладовий тест» - вимоги, передбачені частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI, - з урахуванням особливостей вищевказаних положень. Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих у частині другій статті 6 Закону № 2939-VII трьох вимог означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова в доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VI відмова в задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, наведених у пунктах 1-3 частини другої статті 6 цього Закону.

Крім того, листами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про розгляд адвокатського запиту» №24-4-0.332-991/2-23 від 20.02.2023 та №29-4-0.332-2793/2-23 від 12.05.2023 було повідомлено про відсутність підстав для розгляду запиту по суті.

Як слідує з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Так, надання відповіді на запити є дискреційним повноваженням відповідача, які у даному випадку реалізовані не були через неприйняття відповідачем жодного з юридично допустимих рішень, у зв`язку із чим суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього одне з таких рішень.

Тим більше, згідно зі статтею 5 КАС України судовому захисту підлягає лише порушене право.

Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Відповідно, дії суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо: по-перше, такі дії вчинені владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції і по-друге, оспорювані дії є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Враховуючи те, що у даному випадку відповідач припустився протиправної бездіяльності, взагалі не розглянувши по суті запити представника позивача на публічну інформацію від 24.01.2023р. та від 05.05.2023р., разом з цим, відповідач не відмовляв позивачеві у наданні запитуваної інформації, як наслідок питання щодо наявності підстав надання такої інформації (віднесення її до відкритої) відповідачем що не вирішувалося, суд доходить висновку щодо передчасності позовних вимог в частині щодо зобов`язання відповідача надати доступ позивачам для ознайомлення (з можливістю копіювання) до документації із землеустрою (землевпорядної документації) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:027:0012, на якій розташоване майно позивачів, в тому числі до: клопотання ОСОБА_3 від 19.11.2020 про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (з додатками); дозволу відповідача на розроблення проекту землеустрою (Наказу від 25.11.2020 № 4-123 76/15-20-СГ); проекту землеустрою розробленого у 2020 році ФОП ОСОБА_4 ; обмінного файлу до проекту землеустрою розробленого у 2020 році ФОП ОСОБА_4 ; висновку про розгляд документації із землеустрою від 10.12.2020 № 27644/88-20 та висновку державної експертизи землевпорядної документації від 21.12.2020 № 1263; заяви гр. ОСОБА_5 від 11.12.2020 про затвердження розробленої документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,6539 га; рішення відповідача про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (Наказу від 22.12.2020 №4-13540/15-20-СГ), оскільки в адміністративному судочинстві захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні, тому у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Водночас, зважаючи на те, що у даному випадку права позивача порушено саме вищевказаною протиправною бездіяльністю позивача щодо не розгляду та не надання відповіді на запити представника позивачів ОСОБА_12 від 24.01.2023р. та від 05.05.2023р., керуючись приписами ч.2 ст.9 КАС України, якою, зокрема, передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а також враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог і зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області розглянути запити представника позивачів ОСОБА_12 від 24.01.2023р. та від 05.05.2023р.та надати на них відповідь у встановлений законом строк, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивачів у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту цього порушеного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачами сплачено судовий збір в розмірі по 1073,60 грн.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню на користь останніх пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, шляхом стягнення на користь кожної з них за рахунок бюджетних асигнувань: Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області коштів у розмірі 805,20 грн. відповідно.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428, місцезнаходження: вул. Філософська, 39А, м. Дніпро, 49006) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428, місцезнаходження: вул. Філософська, 39А, м. Дніпро, 49006) щодо не розгляду та не надання відповіді по суті на адвокатські запити представника Рибалки Наталі Михайлівни та ОСОБА_2 від 24.01.2023 р. та від 05.05.2023 р. про надання публічної інформації.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428, місцезнаходження: вул. Філософська, 39А, м. Дніпро, 49006) розглянути запити адвокатські запити представника Рибалки Наталі Михайлівни та Фурсової Людмили Миколаївни від 24.01.2023 р. та від 05.05.2023 р. про надання публічної інформації та надати на них відповідь у встановлений законом строк.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428, місцезнаходження: вул. Філософська, 39А, м. Дніпро, 49006) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 805,20 грн.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428, місцезнаходження: вул. Філософська, 39А, м. Дніпро, 49006) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 805,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко