Рішення

від 20.12.2023 по справі 160/20231/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 рокуСправа №160/20231/23

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

10 серпня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій заявлено такі вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.04.2023 р. за №8716732/35484249 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 31.01.2023р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ» «Константа строй» податкову накладну №3 від 31.01.2023 р., фактичною датою її подання на реєстрацію;

- стягнути солідарно з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 904053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн;

- стягнути солідарно з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольска, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» за результатами здійснення реальних господарських операцій з АТ «Сумиобленерго» щодо взятих на себе зобов`язань за Договором підряду №4840/3007/2 складено та направлено в електронній формі на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну №3 від 31.01.2023р. В подальшому, позивачем отримано квитанцію №1 щодо вищезазначеної податкової накладної, в якій було зазначено, що документ прийнято, проте відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК №3 від 31.01.2023р. в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку із чим запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач скористався своїм правом на надання пояснень та їх документального підтвердження із залученням документів, підтверджуючих господарські операції та підстави складання вищезазначеної податкової накладної (Повідомлення про надання пояснень та копі документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №16 від 26.04.2023 року), що, на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішення про реєстрацію цієї податкової накладної в ЄРПН. Однак, рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2023 р. за №8716732/35484249 відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 31.01.2023р. з причин: « надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства Додаткова інформація: відсутні первинні документи на придбання ТМЦ, задіяних у наданні послуги, встановлено недостатність трудових ресурсів, відсутні листи відрядження, наявні ризикові операції». Не погодившись з означеним рішенням, позивач подав на нього скаргу із залученням відповідних документів, проте, за результатами їх розгляду Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних своїм рішенням №42847/35484249/2 від 15.05.2023 залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня - без змін. Водночас, позивач наголошує, що рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.04.2023 р. за №8716732/35484249 є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не містить жодних посилань на документи, які не були надані позивачем, або надані із порушенням законодавства з зазначенням нормативно-правового обґрунтування таких порушень, що є порушенням приписів Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року. Крім того, позивач зауважує, що надані позивачем документи у повній мірі підтверджують реальність господарської операції, за наслідками якої складено та направлено для реєстрацію податкову накладну №3 від 31.01.2023р., а також, відповідачами не встановлено обставин, які б свідчили про юридичну дефектність поданих документів. Таким чином, на думку позивача, ним було надано всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності господарської операції, за результатами якої складено вищезазначену податкову накладну, яку безпідставно не взято контролюючим органом до уваги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

05 вересня 2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому відповідач-1 позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. ТОВ «Константа-Строй» (код 35484249), обліковується як платник податків за основним місцем обліку (стан: 0) в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Соборний район), вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель. Позивачем подано на реєстрацію в адресу АТ «Сумиобленерго» з реалізації послуги ремонт адміністративної будівлі Білопільської дільниці філіх «Сумський РЕМ» АТ «Сумиобленерго» податкову накладну №3 від 31.01.2023 на загальну суму 476888,00 грн., у тому числі ПДВ 79481,33грн. Реєстрацію зазначеної податкової накладної зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» з повідомленням до податкової накладної №3 від 31.01.2023 винесено рішення від 28.04.2023 №8716732/35484249 про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з причини надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: відсутні первинні документи на придбання ТМЦ, задіяних у наданні послуги, встановлено недостатність трудових ресурсів, відсутні листи відрядження, наявні ризикові операції Відповідач-2 звертає увагу, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» не включено до переліку ризикових платників. Відповідачем-1 також вказано, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено визначення «первинний документ» - це первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань. Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, суттєві недоліки таких документів або складання таких документів при фактичному нездійсненні зазначених операцій, тобто відображення в первинних документах недостовірних даних. При цьому, у платника податків після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної виникає право на подання документів, що були складені ним у відповідності до Закону №996 та які можуть вважатись первинним, та підтвердити факт наявності чи відсутності господарської операції. Податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами. Враховуючи викладене, Комісією цілком правомірно прийнято оспорювані рішення. Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, відповідачем-2 зауважено, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

05 вересня 2023 року Державною податковою службою України подано відзив, в якому відповідач-2 позовні вимоги не визнає та зазначає наступне. ТОВ «Константа-Строй» (код 35484249), обліковується як платник податків за основним місцем обліку (стан: 0) в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Соборний район), вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель. Позивачем подано на реєстрацію в адресу ТОВ «Мега Лайн» (код 32448386) з реалізацією послуг, а саме: податкову накладну №16 від 15.11.2022 на загальну суму 16795,03 грн., у тому числі ПДВ 2799,17 грн., та податкову накладну №14 від 15.11.2022 на загальну суму 117 735,64 грн., у тому числі ПДВ 19 662,61 грн. Реєстрація ПН/РК від 15.11.2022 №16 та №14 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» з повідомленням до податкової накладної №16 від 15.11.2022 винесено рішення від 14.04.2023 №8631957/35484249 та податкової накладної №14 від 15.11.2022 винесено рішення від 14.04.2023 №8631958/35484249 про відмову в реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з причини встановлення наявності ризикових операцій та ін. Крім того, відповідач-1 звернув увагу, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» за рішенням суду 22.06.2023 виключено з переліку ризикових платників. Відповідачем-2 наголошено, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, яка була подана позивачем, відповідає всім критеріям відповідно до Пункт 12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично і судом не може бути проведена. З огляду на викладене, у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, суд фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» зареєстроване 03.12.2007, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 35484249; з 04.12.2007 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Соборна ДПІ (Соборний район м. Дніпра)) як платник податків; місцезнаходження юридичної особи: 49005, місто Дніпро, вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності товариства за КВЕД є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); серед інших є: 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання, 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 42.11 Будівництво доріг і автострад, 43.91 Покрівельні роботи, 43.39 Інші роботи із завершення будівництва, 43.34 Малярні роботи та скління, 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін, 43.32 Установлення столярних виробів, 43.31 Штукатурні роботи, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.21 Електромонтажні роботи, 43.13 Розвідувальне буріння, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.11 Знесення, 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у., 42.91 Будівництво водних споруд, 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, 42.21 Будівництво трубопроводів, 42.13 Будівництво мостів і тунелів, 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену, 41.10 Організація будівництва будівель.

З 19.03.2008 р. позивач є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 354842404176.

30 липня 2021 року між ТОВ «НВФ «Константа-Строй» (Підрядник) та Акціонерним Товариством «Сумиобленерго» (Замовник) був укладений договір підряду № 4840/3007/2.

Предметом укладеного договору є зобов`язання виконати та здати Замовнику в становлений строк закінчені роботи: «Ремонт адміністративної будівлі Білопільської дільниці філії «Сумський РЕМ» AT «Сумиобленерго».Обсяги, склад, характер виконуваних робіт зазначається в дефектному акті (додасться). За умовами договору підряду Замовник має сплатити передплату по договору.

31 серпня 2021 року Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця надійшла передплата в сумі 715332,00грн. в т.ч. ПДВ - 119222,00грн. згідно платіжного доручення №0003292253 від 31.08.2021р.

На виконання вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст.201 ПКУ ТОВ «НВФ «Константа-Строй» була складена, підписана сертифікованими електронними ключами ТОВ «НВФ «Константа-Строй» податкова накладна № 119 від 31.08.2021 р. на суму 715332,00 грн. в т. ч. ПДВ - 119222,00 грн. та 13.09.2021 р. відправлена на реєстрацію електронним засобом за допомогою програмного комплексу «M.E.Doc» до Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, яка була зареєстрова в ЄРПН за №9264040105.

Виконавцем, ТОВ «НВФ «Константа-Строй», по закінченню робіт був виписаний на адресу AT «Сумиобленерго» рахунок на оплату № 1 від 31.01.2023 р. на суму 476888,00 грн. в т. ч. ПДВ - 79481,33 грн.

31 січня 2023 року Виконавець закінчив виконання робіт «Ремонт адміністративної будівлі Білопільської дільниці філії «Сумський РЕМ» AT «Сумиобленерго» про що було складено акт на загальну суму 1192220,0 грн. в т.ч. ПДВ - 198703,33 грн., підписано двома сторонами укладеного договору підряду та скріплено печатками сторін.

На виконання вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст.201 ПКУ ТОВ «НВФ «Константа-Строй» на різницю між актом виконаних робіт та передплатою (1192220,00-715332,00= 476888,00 грн.) була складена, підписана сертифікованими електронними ключами ТОВ «НВФ «Константа-Строй» податкова накладна № 3 від 31.01.2023 р. на суму 476888,00грн. в т. ч. ПДВ - 79481,33грн. та 15.02.2023 р. відправлена на реєстрацію електронним засобом за допомогою програмного комплексу «M.E.Doc» до Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України.

Про отримання контролюючим органом вищевказаної податкової накладної свідчить квитанція №1 від 14.02.2022 р.

Згідно з інформацією, зазначеною у квитанціях №1: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК №3 від 31.01.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, ТОВ «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» направлено на адресу контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копі документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №16 від 26.04.2023 року з додаванням 35 документів, що підтверджують господарську операцію та підстави складання податкової накладної від №3 від 31.01.2023 р, що, на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за конкретним критерієм, підтверджуючих господарську операцію та підстави їх складання.

Проте, спірним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 28.04.2023 р. за №8716732/35484249, відмовлено у реєстрації податкової накладної від №3 від 31.01.2023 р з причин: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства Додаткова інформація: відсутні первинні документи на придбання ТМЦ, задіяних у наданні послуги, встановлено недостатність трудових ресурсів, відсутні листи відрядження, наявні ризикові операції»

Не погодившись з означеним рішенням, позивач подав на нього скаргу із залученням документів в порядку приписів п.56.23 ст.56 ПК України, п.13 Прядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну України від 12.12.2019 №520, Постанови КМУ №1165 від 11.12.2019р., проте, за результатами її розгляду рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №42847/35484249/2 від 15.05.2023 року цю скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погодившись із прийнятими відповідачем-1 рішеннями про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року (далі - Порядок №1165) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За приписами п. п. 7, 8, 9 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

При цьому, Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, якими, зокрема, згідно з п.8 цих Критеріїв є: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Системний аналіз наведених вище норм свідчить, що метою здійснення контролюючим органом моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах Державної податкової служби є виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено вище, пункт 8 Додатку 1 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості платника податку на додану вартість наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що питання про відповідність платника податку Критеріям ризиковості платника податку з винесенням відповідного рішення, розглядається виключно у разі наявності у контролюючого органу податкової інформації що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Тобто, встановлення контролюючим органом факту наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, є можливим виключно внаслідок оцінки господарської операції, щодо якої подані податкові накладні / розрахунки коригування.

Зі змісту квитанції №1 від 14.02.2023 р. слідує, що контролюючим органом зроблено висновок про відповідність платника податку, яким подано на реєстрацію в ЄРПН спірні податкові накладні, п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу, що в силу положень пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 31.01.2023 даних про розрахунковий показник критерію ризиковості платника податку не наведений. Натомість в якості додаткового показника зазначені такі показники, як: «D та «Р». Однак, такі показники не є прийнятним, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто ці величини за жодних умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.

Водночас, контролюючим органом також порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а також норми п.11 Порядку №1165, якими чітко передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку чи здійснена операція, чого у даному випадку зроблено не було.

Також суд зауважує, що контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не було вказано які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація цих податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

На переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

При цьому доцільне звернути увагу також на таке.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а містить в собі вичерпний перелік документів, які необхідно подати платнику податків.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Незважаючи на те, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не є предметом розгляду в рамках даного спору, суд вважає за необхідне відзначити, що такі рішення податкового органу не містять в собі вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

При цьому, недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", ;Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В даному ж випадку, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу відповідні пояснення - Повідомлення про надання пояснень та копі документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №16 від 26.04.2023 з додаванням документів, що підтверджують господарську операцію та підстави складання податкової накладної від №3 від 31.01.2023 р.

При цьому, контролюючий орган не надав належної оцінки поясненням та доказам (первинним документам), наданих позивачем.

Отже, в даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Водночас, принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Крім того, при прийнятті рішення у даній справі, судом також враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, в якій зазначено: Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом зупинення реєстрації податкової накладної.

Крім того, суд зазначає, що затверджена Порядком №520 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав не надання платником податку копій документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа або групу документів, що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 28.04.2023 р. за №8716732/35484249 містять лише абстрактне твердження про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, проте не вказано які первинні документи були надані позивачем із порушенням законодавства з зазначенням нормативно-правового обґрунтування таких порушень

Зазначення про наявність ризикових операцій є неконкретним, оскільки не містить ані ідентифікації таких операцій, ані підстав визнання таких операцій ризиковими, обґрунтування їх значення для наявної господарської операцій, що позбавляє платника податків будь-якої можливості встановити яких саме документів було недостатньо контролюючому органу навіть після отримання рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постановах від 14.05.2019 року у справі №817/1356/18, від 21.05.2019 року у справі № 0940/1240/18, від 03.11.2021 року у справі №360/2460/20, від 16.09.2022 року у справі №380/7736/21 тощо.

Суд зазначає, що за відсутності конкретного переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2019 року у справі №815/2985/18, від 05.08.2021 року у справі №816/2222/18, від 30.09.2022 року у справі №600/332/21-а.

Зміст оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведеної господарської операції та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності цих господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу. Також наведене свідчить, про порушення контролюючим органом форми заповнення рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Разом з цим, суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки Комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, у спірних рішеннях про відмову у реєстрації податкової накладної зазначила лише загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації цих податкових накладних, суд дійшов висновку, що Комісія прийняла невмотивовані рішення, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативні для платника податків рішення.

У той же час, аналіз наданих позивачем документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Щодо аналізу господарської операції між позивачем та його контрагентом в цій справі суд не надає оцінку реальності її здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Встановлено, що Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних - застосовано непрозорі механізми визначення товариства як такого, що відповідає Критеріям ризиковості, оскільки не доведено, яку саме використано інформацію та чи проведено повний моніторинг діяльності позивача перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових.

Отже, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між ним та його контрагентом, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована, суд дійшов висновку про протиправність рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 31.01.2023 р

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 28.04.2023 р. за №8716732/35484249, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 31.01.2023 р прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну від №3 від 31.01.2023 р подану ТОВ «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ`в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм їх подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на ДПС України.

Згідно з п.п.201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, згідно з нормами п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданим на реєстрацію в ЄРПН податковим накладним. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Враховуючи встановлені судом обставини, протиправного прийняття Комісією ГУ ДПС в Дніпропетровській області рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН цю податкову накладну, подану ТОВ «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ», датою її фактичного надходження на реєстрацію.

Крім того, суд зазначає, що зобов`язання відповідача-2 вчинити дії по реєстрації податкових накладних в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідачем вже були прийняти рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень згідно з приписами КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, в даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну датою первинного подання цієї податкової накладної на реєстрацію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За наведених обставин, позовні вимоги ТОВ «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 5368,00грн., про що свідчить платіжна інструкція №1172 від 25.07.2023 року.

Водночас, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено одну пов`язану позовну вимогу немайнового характеру.

За приписами ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2684,00 грн.

Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00грн.).

Таким чином, за подання до адміністративного суду позову з одною вимогою немайнового характеру юридичною особою судовий збір справляється у розмірі 2684,00 грн.

Отже, безпосередньо ця сума судових витрат у вигляді сплати судового збору і має бути відшкодована позивачу шляхом стягнення її з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань останнього.

Відносно розподілу іншої частини судових витрат, понесених позивачем у вигляді надмірно сплаченої суми судового збору, суд зазначає, що питання про повернення цих судових витрат вирішується відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» на підставі відповідного клопотання особи, яка надмірно сплатила судовий збір, проте станом на час розгляду справи таке клопотання від позивача не надходило, тому на теперішній час повернення таких витрат не здійснюється.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у загальному розмірі 2684,00 грн., підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

В тексті позовної заяви позивач просить стягнути на його користь з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу у сумі 72 500,00 грн., проте у прохальній частині позовних вимог, останнім було зазначено суму 12000,00 грн.

Згідно із частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із частиною першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частини дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно адвокатам; заявлена до стягнення сума витрат має бути співмірною з наданими послугами, обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, ці витрати мають бути пов`язаними з розглядом справи та підтверджені відповідними доказами.

Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у цій справі позивачем надано до суду ордер серії АН №1227592 від 04.01.2023 року, договір про надання правової (правничої) допомоги №04-01/23 від 04.01.2023, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №5392 від 27.02.2019, Додаткову угоду №6 від 13.07.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги №04-01/23 від 04.01.2023, Акт приймання-передачі професійних послуг за Додатковою угодою №6 від 13.07.2023, орієнтовний (попередній) розрахунок судових витрат від 20.07.2023.

Так, за умовами договору про надання правової допомоги №04-01/23 від 04.01.2023, укладеного між адвокатом Більцан Костянтином Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Константа-Строй»», адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені Сторонами у Договорі (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:

надає Клієнту консультаційні та юридичні, представницькі, консультаційні послуги, щодо представництва та захисту інтересів останнього перед фізичними особами, комерційними організаціями різних форм власності, в органах державної влади, органах прокуратури, МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, Державній податковій службі України, ГУ ДПС у м.Києві, а також в судах загальної юрисдикції, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі при оскарженні дій та бездіяльності службових та посадових осіб.

Відповідно до пункту 1.3. Договору основним дорученням за даним договором №04-01/23 від 04.01.2023 про надання правової (правничої) допомоги є представлення інтересів клієнта у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, Третьому апеляційному адміністративному суді, Господарському суді Дніпропетровської області, Центральному апеляційному господарському суді.

Згідно з пунктами 4.2. Договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору. Фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов`язань за Договором, не включаються в розмір гонорару та оплачуються Клієнтом окремо, шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Адвоката, якщо такі витрати є об`єктивно необхідними, невідворотними та заздалегідь письмово погоджені з Клієнтом.

13.07.2023 між адвокатом Більцан Костянтином Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ «Константа-Строй» в рамках вказаного договору укладено Додаткову угоду №6.

За змістом пункту 1 Додаткової угоди №6 адвокат надає клієнту послуги з вивчення необхідних документів, підготовки і оформлення адміністративного позову з додатками до Державної податкової служби України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, предметом якого є визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.04.2023р. за № 8716732/35484249 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 31.01.2023р.; 1.2.3обов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «НВФ» «Константа - строй» податкову накладну № 3 від 31.01.2023р., фактичною датою її подання на реєстрацію.

За змістом пункту 2 Додаткової угоди №6 сторони домовились, що адвокат складає відповідь на відзиви на позовну заяву у випадку подання відзиву відповідачем.

За надані послуги за цією Додатковою угодою клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 72500,00 грн. протягом п`яти робочих днів після ухвалення судом першої інстанції рішення по справі.

20.07.2023 р. між Адвокатом Більцаномом Костянтин Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» укладено Акт прийняття-передачі професійних послуг, за змістом якого (п.1) Виконавець з 13.07.2023 року по 20.07.2023 року надав Замовнику професійні правничі послуги відповідно до Договору № 04-01 від 04.01.2023 року про надання професійної правової (правничої) допомоги і Додаткової угоди №6 до цього договору від 13.07.23 р., а Замовник прийняв надані послуги.

Відповідно до п.2 Акта від 20.07.2023 сторони підтверджують, що виконавець надав замовнику наступні послуги:

- збір та системний аналіз фінансово-господарських та бухгалтерських документів, документів наданих замовником (14 год), з розрахунку вартості 1 години - 1000,00 грн., всього до оплати 14000,00грн.;

- узгодження правових питань, надання правового висновку та формування стратегії по справі (27 год); складання позовної заяви до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рiшень і зобов`язання вчинити певні дії (23 год.); формування копій додатків до позовної заяви по справі, засвідчення копій додатків позовної заяви (5 год); подача копії позовної заяви з додатками до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідачів по справі (0,5 год.); підготовка і складання Відповіді на Відзив на позовну заяву (3 год.). Вартість 1 години роботи - 1000,00 грн., всього витрачено часу - 58,5 годин, до оплати 58,5 г. х 1000 грн. = 58 500,00 грн.

Всього до сплати - 72 500,00 (сімдесят дві тисячі п`ятсот) гривень.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у даній адміністративній справі, судом враховано, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні та є справою незначної складності, відповідно до вимог пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України, а також на наявність усталеної практики з вирішення цієї категорії спорів.

Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), є нескладною.

У судових засіданнях адвокат участі не брав.

Відповіді на відзиви відповідачів позивачем не надано попри те, що сторонами погоджено в Додатковій угоді №6 надання адвокатом відповіді на відзив на позовну заяву у випадку подання відзиву відповідачем.

Крім того, із опису наданих послуг адвокатом до витрат на адвоката включено витрати (3 години і розрахунку 1000,00 грн. за годину) на підготовку та складання відповіді на відзив, однак як встановлено, таких не надано адвокатом.

Разом з цим, із опису наданих послуг слідує, що адвокатом включено до переліку наданих послуг, в тому числі, роботи з узгодження правових питань, надання правового висновку та формування стратегії по справі (27 годин із розрахунку 1000,00грн. за годину), формування копій додатків до позовної заяви по справі та засвідчення копій додатків до позовної заяви (5 годин із розрахунку 1000,00 грн. за годину), подача копії позовної заяви з додатками до суду (0,5 годин із розрахунку 1000,00 грн.за годину). Однак, означені витрати не підлягають окремій компенсації, оскільки охоплюються поняттям підготовка (складання) позовної заяви, що включено окремим пунктом до переліку наданих послуг.

При цьому, як суд встановив, в Додатковій угоді №6 до договору №04-01/23 про надання професійної правової допомоги від 04.01.2023 р. вказано, що за надані послуги за цією Додатковою угодою клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 72500,00 грн. протягом п`яти робочих днів після ухвалення судом першої інстанції рішення по справі.

Отже, сторони домовились про оплату послуг у майбутньому, після ухвалення судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що в Кодексі адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементовано нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 р. у справі №813/481/18, від 29.10.2020 р. у справі №686/5064/20, від 21.01.2021 р. у справі №280/2635/20.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі №320/3271/19.

Оскільки позивач, у зв`язку із протиправними діями відповідача, був вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав, у зв`язку із чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, проаналізувавши розрахунок витрат на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 5 000,00 грн. Стягнення витрат на правничу допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. є обґрунтованим та співмірним, а такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу, необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» (місцезнаходження: вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005, код ЄДРПОУ 35484249) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ: 44118658), Державної податкової служби України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 28.04.2023 р. за №8716732/35484249 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» (місцезнаходження: вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005, код ЄДРПОУ 35484249) в реєстрації податкової накладної №3 від 31.01.2023 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №3 від 31.01.2023 р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» (місцезнаходження: вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005, код ЄДРПОУ 35484249) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження на реєстрацію.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ: 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» (місцезнаходження: вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005, код ЄДРПОУ 35484249) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1342,00 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» (місцезнаходження: вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005, код ЄДРПОУ 35484249) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1342,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ: 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» (місцезнаходження: вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005, код ЄДРПОУ 35484249) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 500,00 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «КОНСТАНТА-СТРОЙ» (місцезнаходження: вул. Жуковського, буд. 39/41, офіс 61, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005, код ЄДРПОУ 35484249) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко