Рішення

від 21.12.2023 по справі 280/7494/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 грудня 2023 року Справа № 280/7494/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІО ТРАНС» (69068, Україна, м. Запоріжжя, вул. Кругова, буд 165, ЄДРПОУ 40383219), представник адвокат Скрима Валерія Анатоліївна (АБ «Валерії Скрими») (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 18, оф. 1; адреса для листування: 69063, м. Запоріжжя, а/с 4231, ЄДРПОУ 42887937) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІО ТРАНС» (далі позивач) до Державної податкової служби України (далі відповідач 1), Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач 2) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.11.2022 №7562493/40383219;

зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІО ТРАНС» (код ЄДРПОУ 40383219) від 21.09.2022 № 3;

стягнути судовий збір сплачений за подання позовної заяві з відповідача на користь позивача у розмірі 5 368,00 грн.;

стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 тис. грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до положень договору на поставку продукції від 14.04.2022 №3157/22-Д (УЗ), видаткової накладної від 21.09.2022 № 921-001 та товарно-транспортної накладної від 21.09.2022 №921-001 ним було здійснено поставку ПАТ «МОТОР СІЧ» палива авіаційного для газотурбінних двигунів Джет А-1 (код УКТ ЗЕД 2710192100) у кількості 26,08 тонн на загальну суму 2 268 960,00 грн. Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ позивачем складено податкову накладну № 3 від 21.09.2022, яку 14.10.2022 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з отриманої квитанції № 1 від 14.10.2022 податкову накладну ДПС прийнято, але реєстрація зупинена. Позивачем направлено на адресу ДПС повідомлення від 11.08.2023 № 1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена. Тобто, позивачем надано відповідачу усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджували реальність здійснення операцій по податковій накладній № 3 від 21.09.2022. Однак, рішенням комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 03.11.2022 № 7562493/40383219 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 21.09.2022. Вказане рішення від 03.11.2022 № 7562493/40383219 позивачем 14.11.2022 оскаржено в порядку до ДПС України. 02 грудня 2022 року позивачем отримано рішення комісії з питань розгляду скарг ДПС України № 68513/40383219/2, відповідно до змісту якого скаргу від 14.11.2022 залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації - без змін. Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуване рішення відповідача та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.

Ухвалою суду від 02.10.2023 продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі на 10 днів з моменту отримання копії ухвали.

16 жовтня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої додано заяву про поновлення строків звернення до суду.

Ухвалою суду від 23.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

13 грудня 2023 року на адресу суду засобами системи «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління ДПС у Львівській області на позовну заяву. Представник відповідачів заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС Податковий блок, даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання, прийнято рішення від 14.10.2022 № 17984 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ОЛІО ТРАНС» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків. Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія) 14.10.2022 № 17984 про відповідність ТОВ «ЗАХІД ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» (ЄДРПОУ: 40907579) п.8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених Постановою КМУ від 13.12.2019 №1165, оскільки у контролюючих органів наявна інформація , яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючий орган завдань і функцій, що відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Вищевказане рішення позивачем не оскаржувалось. Пропозиція надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, була викладена у відповідності до вимог пунктів 4,5 Порядку №520. Відповідач вказує, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи. Позивачем не долучено доказів фактичної наявності трудового персоналу, зокрема факту укладених трудових договорів чи договорів цивільно-правового характеру, долучений штатний розпис не є підтвердженням наявності персоналу, а свідчить лише про бажану його структуру. Щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні днем їх фактичного подання такі вимоги є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних. Щодо судових витрат, які поніс позивач і очікує понести по справі відповідач зазначає, що позивачем не доведено те, що розмір витрат є реальним, та що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Просить суд відмовити у задоволенні позову

Ухвалами суду від 21.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду та розгляд справи з викликом сторін.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІО ТРАНС» (ЄДРПОУ 40383219) (далі - ТОВ «ОЛІО ТРАНС») зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 30.03.2016.

Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД:

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний);

45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

47.30 Роздрібна торгівля пальним;

49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

62.02 Консультування з питань інформатизації;

52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту;

52.24 Транспортне оброблення вантажів;

63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.

ТОВ «ОЛІО ТРАНС» є платником податку на додану вартість, акцизного податку.

Також, позивач має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 03.12.2021 реєстраційний № 990614202100573 та ліцензію на перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (дозволений вид внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями), рішення від 03.11.2016 № 799.

За договором, укладеним між позивачем (замовник) та ТОВ «РІФ СІЧ» (ЄДРПОУ 35450246) (виконавець) від 10.01.2022 № 10/01-01 на перевезення нафтопродуктів автотранспортом виконавець взяв на себе зобов`язання власним та/або орендованим транспортом надавати замовнику автотранспортні послуги з перевезення автоцистернами з власним водієм нафтопродуктів (вантажів) та інших матеріальних цінностей.

14 квітня 2022 року між позивачем (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «МОТОР СІЧ» (далі АТ «МОТОР СІЧ») (ЄДРПОУ 14307794) (покупець) укладено Договір на поставку продукції від 14.04.2022 № 3157/22-Д(УЗ) (далі Договір від 14.04.2022 № 3157/22-Д(УЗ)), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець оплатити та прийняти продукцію світлі нафтопродукти в асортименті (п. 1.1 Договору від 14.04.2022 № 3157/22-Д(УЗ)).

Розгорнута номенклатура (асортимент) продукції зазначається в специфікаціях, доданих до даного договору і є його невід`ємною частиною (п. 1.2 Договору від 14.04.2022 № 3157/22-Д(УЗ)).

Згідно умов п. 3.1 Договору від 14.04.2022 № 3157/22-Д(УЗ) постачання продукції здійснюється транспортом та за рахунок постачальника.

Разом із продукцією постачальник направляє покупцю рахунок-фактуру, документ, що підтверджує якість продукції (із зазначенням заводу-виробника), товарно-транспортну накладну, видаткову накладну (п. 3.5 Договору від 14.04.2022 № 3157/22-Д(УЗ)).

Сума договору на дату його укладання є орієнтовною і складає 1000000 грн. Загальна сума договору визначається сумою всіх специфікацій до даного договору, які є його невід`ємною частиною (п. 4.6 4.7 Договору від 14.04.2022 № 3157/22-Д(УЗ)).

Форма розрахунків за заявлену партію продукції: 100% оплата протягом 10 банківських днів після надходження продукції на склад покупця (п. 5.1 Договору від 14.04.2022 № 3157/22-Д(УЗ)).

Відповідно до умов розділу 6 Договору від 14.04.2022 № 3157/22-Д(УЗ) здача-приймання продукції проводиться за кількістю згідно кількості, вказаної в супровідних документах, за якістю згідно документів, що підтверджують якість. Здача-приймання продукції за кількістю і якістю проводиться у відповідності з інструкціями П-6 та П-7, затвердженими Постановами Держарбітражу при РМ СРСР відповідно 15.06.1965 та 25.04.1966.

Пунктом 12.1 Договору від 14.04.2022 № 3157/22-Д(УЗ) передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами ф діє до 31 грудня 2023 року, а в частині фінансових розрахунків до повного виконання зобов`язань.

20 вересня 2022 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (ЄДРПОУ 00152307) укладено договір поставки нафтопродуктів № 439/2/2118. На підставі вказаного договору позивачем було придбано товар паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 ДСТУ 4796:2007 у кількості 26.080 т загальною вартістю 1334 130,64 грн. з ПДВ.

Базис поставки за договором поставки нафтопродуктів від 20.09.2022 № 439/2/2118 FCA (пересувний акцизний склад державний номер DAF АР 7152 ІЕ. Причіп KOGEL SN 24 АР 0237 XF за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська), згідно «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі. Строк поставки товару вересень 2022 року.

На виконання умов Договору від 14.04.2022 № 3157/22-Д(УЗ) позивачем 21.09.2022 сформовано АТ «МОТОР СІЧ» рахунок № 921-001 на оплату палива авіаційного для газотурбінних двигунів Джет А-1 код УКТ ЗЕД 2710092100 у кількості 26,08 т вартістю 1890800,00 грн. без ПДВ та 2268960,00 грн. з ПДВ.

У відповідності до товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 21.09.2022 № 921-001 автопідприємством ТОВ «РІФ СІЧ» на замовлення «ТОВ «ОЛІО ТРАНС» поставлено АТ «МОТОР СІЧ» паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 код УКТ ЗЕД 2710192100 у кількості 26080 кг.

Згідно виписки по рахунку ТОВ «ОЛІО ТРАНС» в АТ «РАЙФФАЙЙЗЕН БАНК» у період з 04.10.2022 по 11.10.2022 на рахунок позивача надходили кошти: 04.10.2022 у сумі 1000000 грн. з призначенням платежу «часткова оплата за паливо авіа. д/газотурб.двиг Джет А-1 зг.рах № 921-001 від 21.09.22, дог 3157/22-Д (УЗ) від 14.04.2022 ПДВ 166666,67 г»; 10.10.2022 у сумі 500 00,00 грн. з призначенням платежу «часткова оплата за паливо авіа. д/газотурб.двиг Джет А-1 зг.рах № 921-001 від 21.09.22, дог 3157/22-Д (УЗ) від 14.04.2022 ПДВ 83333,33 гр»; 11.10.2022 у сумі 768960,00 грн. з призначенням «повний розрах. за паливо авіа. д/газотурб.двиг Джет А-1 зг.рах № 921-001 від 21.09.22, дог 3157/22-Д (УЗ) від 14.04.2022 ПДВ 128160,00 г».

14 жовтня 2022 року ТОВ «ОЛІО ТРАНС» подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.09.2021 № 3 за операцією з поставки палива авіаційного для газотурбінних двигунів Джет А-1 код УКТ ЗЕД 2710092100 у кількості 26,08 т, на загальну суму ПДВ - 378 160 грн.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.10.2022, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано, що: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєстрація ПН/РК від 21.09.2022 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник D=.3607%, Р=218356,64».

Також, рішенням комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 14.10.2022 № 17984 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «ОЛІО ТРАНС» визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадженні поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій).

28 жовтня 2022 року позивачем подано повідомлення про надання пояснень вих. № 2810/1 та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме податкової накладної від 21.09.2022 № 3. До пояснень додано: витяг з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з реєстру платників податку на додану вартість, ліцензію на право оптової торгівлі пальним,за відсутності місць оптової торгівлі, ліцензію надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, рішення учасника №2412/1 від 24.12.2020, договір №3157/22-Д(УЗ) на поставку продукції від 14.04.2022, Договір №439/2/2118 поставки нафтопродуктів від 20.09.2022, специфікацію на поставку товару від 20.09.2022, акт №1/09 Приймання - передачі нафтопродуктів від 20.09.2022, товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів(нафти) №2009/1 від 20.09.2022, видаткову накладну №921-001 від 21.09.2022, товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №921-001 від 21.09.2022, акцизна накладну форми «П» №921001 від 21.09.2022, квитанцію №2 до акцизної накладної від 21.09.2022, договір №10/01-1 на перевезення нафтопродуктів автотранспортом від 10.01.2022, договір оренди транспортного засобу №43941565/1від 24.03.2021, акт приймання-передачі автотранспортного засобу по договору оренди транспортного засобу №43941565/ від 24.03.2021, Договір оренди транспортного засобу №43941565/2 від 24.02.2021, акт приймання-передачі автотранспортного засобу по договору оренди транспортного засобу № 43941565/ від 24.02.2021, платіжне доручення №97 від 20/09/2022, платіжне доручення №98 від 21/09/2022, платіжне доручення №99 від 21/09/202, платіжне доручення №101 від 22/09/2022, заявка на поповнення(коригування) залишку пального №3 від 21.09.2022, платіжне доручення №100 від 22/09/2022 на поповнення електронного рахунку акцизного податку з реалізації пального, платіжне доручення № 596 від 16/09/2022 на поповнення електронного рахунку акцизного податку з реалізації пального, платіжне доручення №120 від 13/10/2022 про сплату ПДВ за вересень 2022, банківську виписну за період з 04.10.2022 по 11.10.2022, податкову накладну №3 від 21.09.2022, квитанцію №1 до податкової накладної № 3 від 21.09.2022.

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 03.11.2022 № 7562493/40383219 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 21.09.2022 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

На рішення вказане Головного управління ДПС у Львівській області позивачем 14.11.2022 була подана скарга.

Рішенням Комісії центрального рівня від 02.12.2022 № 68513/40383219/2 скаргу позивача залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підставою прийняття рішення вказано ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 16.03.2023 № 7090 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «ОЛІО ТРАНС» визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (12 постачання товарів (послуг) платником(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарі (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції)).

11 серпня 2023 року позивачем подано пояснення вих. № 1108/1 та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме податкової накладної від 21.09.2022 № 3.

Позивач, не погодившись з відмовою в реєстрації податкової накладної від 21.09.2022 № 3, звернувся з даним позовом до суду.

Приписами частини другоїстатті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною третьоюстатті 3 Кодексу адміністративного судочинства Українипровадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами частин першої, другоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246«Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (надалі Порядок № 1165), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Абзацами першим-третім пункту187.1 статті 187 Податкового кодексу Українивизначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту201.1 статті 201 Податкового кодексу Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україниєдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абзацом першим пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до вимог абзацу першого пункту201.7 статті 201 Податкового кодексу Україниподаткова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац третій пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Абзацом п`ятим пункту201.10 статті 201 ПК Українивизначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту201.10 статті 201 ПК Українидатою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з абзацом десятим пункту201.10 статті 201 ПК Україниякщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац тринадцятий пункту201.10статті201 Податкового кодексу України).

Пунктом201.16 статті 201 ПК Українивстановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, абзацом першим та десятим пункту 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункти 13, 14 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту201.16 статті 201 ПК УкраїниКабінет Міністрів України затвердив Порядок № 1165, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

- автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

- комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС;

- комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС;

- таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно зУКТЗЕДта/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Абзацом другим пункту 5 Порядку № 1165 регламентовано, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Судом встановлено, що реєстрація податкової накладної від 21.09.2022 № 3 зупинена із посиланням виключно на п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій платника податку на додану вартість.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є Додатком 1 до Порядку № 1156, визначено такий критерій - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 10 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку № 1165 закріплено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Критерій, зазначений у п. 8 додатку 1 до Порядку №1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Слід зазначити, що в частині зазначення критерію ризиковості відповідач посилається лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться.

Крім того, у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня конкретна інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку № 1156 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку № 520).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Абзацом першим пункту 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/ розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, ;Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7 Порядку № 520).

Згідно з пунктами 9, 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункти 12, 13 Порядку № 520).

Також, згідно отриманих квитанцій податкові накладні прийняті але реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 ПК Українита п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, Рішенням відповідної комісії податкового органу відмовлено у реєстрації податкової накладної, з підстав не наданням платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Натомість, з огляду на докази, надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної, та докази, які надані до матеріалів справи, що повністю розкривають зміст господарської операції, останнім підтверджено реальність здійснення господарської операції, надані пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність таких операцій.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду в аналогічних спорах, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкову накладну та її зареєструвати в ЄРПН.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В свою чергу, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України, і було пов`язано складання спірних податкових накладних та подача її на реєстрацію.

Відтак, твердження контролюючого органу про ненадання позивачем первинних документів, які стали підставою виписки податкової накладної є безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Крім того, слід зазначити, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом у постановах від 07 грудня 2022 року по справі № 500/2237/20 та від 01 лютого 2023 року по справі № 140/506/22.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другоюстатті 77 КАС України.

На підставі викладеного, суд зазначає, що спірні рішення містять лише загальне твердження без зазначення яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем 2 зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, податковим органом ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у відповідному рішенні.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.

Аналогічної правової позиції також дотримується Верховний Суд.

Так, в постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 (адміністративне провадження №К/9901/20572/21) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав таке: «Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.».

Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.11.2022 №7562493/40383219 прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19 - 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.

Суд вважає хибним твердження податкового органу, що вимога зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу (ДПС України) та є передчасною.

Суд зазначає, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 1840/2970/18 (постанова від 15.12.2021).

В зв`язку з протиправністю рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної, у ДПС України є тільки один варіант рішенняреєстрація спірної податкової накладної, що не передбачає іншого варіанту дій (рішення), а отже не є дискреційними повноваженнями податкового органу.

Також, законодавством не передбачений інший спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, а тому дана вимога не є передчасною.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 5368,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Львівській області, яким прийнято протиправне рішення.

Також, частинами 1 та 2ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимогст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Позивач просить суд стягнути з бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 тис. грн.

Позивачем до позовної заяви додано: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги на суму 5000,00 грн., копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Інших документів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу (правову) допомогу позивачем не надано.

З огляду на це, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Також на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документально підтверджених витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, та постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №440/7120/20, від 19.05.2022 у справі №440/4186/19, від 09.06.2022 у справі №120/3521/20-а, від 22.08.2023 у справі №380/7394/21 та інших.

В зв`язку з відсутністю документального підтвердження витрат на правову допомогу, суд вважає вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІО ТРАНС» (69068, Україна, м. Запоріжжя, вул. Кругова, буд 165, ЄДРПОУ 40383219), представник адвокат Скрима Валерія Анатоліївна (АБ «Валерії Скрими») (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 18, оф. 1; адреса для листування: 69063, м. Запоріжжя, а/с 4231, ЄДРПОУ 42887937) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.11.2022 №7562493/40383219.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІО ТРАНС» (код ЄДРПОУ 40383219) від 21.09.2022 № 3.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІО ТРАНС» судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, у розмірі 5 368,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21 грудня 2023 року.

СуддяО.О. Артоуз