КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2023 року справа №320/19011/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "АС ІНВЕСТМЕНТ" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «АС Інвестмент» (далі позивач, ТОВ «АС Інвестмент») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.11.2022 №107910702.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що господарські операції позивача з контрагентом підтверджені належними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій та є підставою для формування податкового обліку підприємства. На думку позивача, висновки контролюючого органу є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню судом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що операції по взаємовідносинах між ТОВ «АС Інвестмент» та ТОВ «Транском-19» не мали реального характеру, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлені обставини, які свідчать про фактичну неможливість виконання сторонами договірних зобов`язань. Представник відповідача, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Представником позивача подано відповідь на відзив відповідача, в якій заперечує проти доводів останнього, викладених у відзиві.
Представником позивача подано до заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
У зв`язку із заявою позивача та неприбуттям представника відповідача, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «АС Інвестмент» (код ЄДРПОУ 39248621) зареєстроване 01.04.2014 як юридична особа, про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1356 1020 000003941, та перебуває на обліку у ГУ ДПС у Київській області.
На підставі направлення від 19.09.2022 №3792/10-36-0702, наказу від 19.09.2022 №1077-п, п.п.19-1.1.6 п.19-1.1 статті 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 статті 78, п.82.2 статті 82, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України ГУ ДПС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АС Інвестмент» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2022 №9133762504 від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 05.10.2022 №9559/10-36-07-02-12/39248621.
Перевіркою встановлено порушення п.44.1 статті 44, п.198.1, п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 571 660,00 грн.
ТОВ «АС Інвестмент» подано заперечення до акту від 25.10.2022 № 71 та доповнення до заперечення від 27.10.2022 №75.
За результатами розгляду заперечення листом ГУ ДПС у Київській області від 07.11.2022 №11844/12/10-36-07-02 висновки, викладені в акті перевірки від 05.10.2022 №9559/10-36-07-02-12/39248621, залишені без змін.
На підставі висновків акту перевірки від 05.10.2022 №9559/10-36-07-02-12/39248621, згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 статті 54, п.58.1 статті 58 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 10.11.2022 №107910702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 571 660,00 грн.
Позивач, не погоджуючись із висновками контролюючого органу, прийнятим, на підставі цих висновків, податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним, таким, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Виходячи із системного аналізу викладених правових норм, для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ, а також формування ним відповідного від`ємного значення, належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.
Податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений та підтверджений належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Висновки акта перевірки ґрунтуються на порушенні позивачем норм податкового законодавства, що стосуються віднесення сум, сплаченого постачальнику у ціні товару, ПДВ до складу податкового кредиту, у зв`язку з непідтвердженням реальності здійснення господарських операцій з контрагентом-постачальником TOB «Транском-19» (код ЄДРПОУ 40852629).
В акті перевірки зазначено про відсутність фізичних та технологічних умов для здійснення TOB «Транском-19» поставок товару піску річкового та неможливість доставки піску річкового на адресу ТОВ «АС Інвестмент».
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «АС Інвестмент» (Покупець) та TOB «Транском-19» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу №1103 від 11.03.2019, згідно умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця пісок річковий, пісок яружний, відсів гранітний, щебінь гранітний фракцій 5-10, 10-20, 5-20, 20-40, 40-70, в кількості та за цінами, вказаними у Договорі та в доповненнях до нього, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити його вартість Постачальнику на умовах цього Договору. Вартість однієї тони Товару та вартість по доставці Товару встановлюється в рахунках Постачальника.
В підтвердження виконання умов договору №1103 від 11.03.2019 позивачем надано видаткові накладні від 04.04.2019 №113, від 05.04.2019 №114, від 24.04.2019 №132, від 15.05.2019 №269, від 21.05.2019 №295, від 23.05.2019 №310, від 28.05.2019 №344, від 29.05.2019 №345, від 31.05.2019 №370, від 03.06.2019 №371, від 11.06.2019 №440, від 12.06.2019 №441, від 13.06.2019 №452, від 20.06.2019 №453, від 01.07.2019 №569, від 15.07.2019 №659, від 17.07.2019 №673, від 02.08.2019 №797, від 06.08.2019 №814, від 12.08.2019 №856, від 14.08.2019 №870, від 15.08.2019 №875, від 16.08.2019 №879, від 17.08.2019 №880, від 18.08.2019 №881, від 19.08.2019 №917, від 20.08.2019 №918, від 21.08.2019 №934, від 22.08.2019 №935, від 23.08.2019 №936, від 27.08.2019 №937, від 28.08.2019 №964, від 30.08.2019 №995, від 31.08.2019 №996, від 02.09.2019 №1009, від 03.09.2019 №1016, від 04.09.2019 №1024, від 05.09.2019 №1032, від 06.09.2019 №1047, від 10.09.2019 №1071, від 12.09.2019 №1109, від 13.09.2019 №1110, від 14.09.2019 №1111, від 17.09.2019 №1119, від 18.09.2019 №1123, від 22.09.2019 №1170, від 25.09.2019 №1188, від 26.09.2019 №1196, від 22.10.2019 №1371, від 24.10.2019 №1387, від 25.10.2019 №1398, від 26.10.2019 №1399, від 29.10.2019 №1413, від 30.10.2019 №1415, від 31.10.2019 №1421, від 01.11.2019 №1438, від 02.11.2019 №1439, від 05.11.2019 №1458, від 06.11.2019 №1464, від 07.11.2019 №1471, від 08.11.2019 №1481, від 03.12.2019 №1616, від 04.12.2019 №1624, від 06.12.2019 №1635, від 07.12.2019 №1636, від 08.12.2019 №1637, від 09.12.2019 №1648, від 10.12.2019 №1654, від 11.12.2019 №1662, від 12.12.2019 №1669, від 13.12.2019 №1670, від 14.12.2019 №1671, від 15.12.2019 №1672, від 16.12.2019 №1687, від 19.12.2019 №1699, від 20.12.2019 №1706, від 21.12.2019 №1707, від 22.12.2019 №1708, від 23.12.2019 №1713, від 24.12.2019 №1715, від 25.12.2019 №1717, від 26.12.2019 №1720, від 27.12.2019 №1723, від 11.03.2020 №40, від 20.03.2020 №82, від 09.04.2020 №168, від 10.04.2020 №176, від 12.05.2020 №277, від 19.05.2020 №323, від 30.05.2020 №377, від 13.06.2020 №473, від 01.07.2020 №560, від 13.07.2020 №633, від 14.07.2020 №643, від 16.07.2020 №653, від 17.07.2020 №671, від 04.08.2020 №768, від 21.08.2020 №930, від 22.08.2020 №931, від 23.08.2020 №932, від 14.09.2020 №1039, від 18.09.2020 №1099, від 29.09.2020 №1168, від 30.09.2020 №1175, від 02.10.2020 №1193, від 22.10.2020 №1194, від 23.10.2020 №1370, від 24.10.2020 №1371, від 25.10.2020 №1372, від 13.11.2020 №1569, від 20.11.2020 №1629, від 02.12.2020 №1680, від 03.12.2020 №1692, від 14.05.2021 №95, від 20.05.2021 №126 на загальну суму 3429956,80 грн, у тому числі ПДВ 571 659,47 грн.
TOB «Транском-19» виписано на адресу позивача податкові накладні від 04.04.2019 №9, від 05.04.2019 №13, від 24.04.2019 №53, від 17.08.2019 №70, від 18.08.2019 №74, від 19.08.2019 №75, від 20.08.2019 №81, від 21.08.2019 №93, від 31.10.2019 №104, від 01.11.2019 №1, від 18.12.2019 №35, від 24.12.2019 №42, від 25.12.2019 №44, від 26.12.2019 №45, від 27.12.2019 №47, від 02.03.2020 №1, від 13.03.2020 №27, від 13.03.2020 №28, від 01.07.2020 №8, від 13.07.2020 №28, від 14.07.2020 №30, від 14.07.2020 №31, від 22.08.2020 №98, від 23.08.2020 №103, від 04.09.2020 №20, від 21.05.2021 №69 на загальну суму 3429956,80 грн, у тому числі ПДВ 571 659,47 грн.
Позивачем здійснено оплату на користь ТОВ «Транском-19» в загальній сумі 3429956,80 грн, в тому числі ПДВ 571 659,47 грн, про що свідчить оборотно-сальдова відомість.
Сума податку на додану вартість 571 659,47 грн по зазначеним податковим накладним включена ТОВ «АС Інвестмент» до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року.
В підтвердження реального виконання господарських операцій позивачем також надано копії товарно-транспортних накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортування товару відбувалось за рахунок Постачальника та його транспортом.
У товарно-транспортних накладних зазначено, що замовником є ТОВ «АС Інвестмент», вантажовідправником ТОВ «Транском-19», вантажоодержувачем - ТОВ «АС Інвестмент», автомобільним перевізником - ТОВ «Транском-19»; пункт навантаження: Київська область, с. Плесецьке; пункт розвантаження: Київська область, смт Калинівка.
В акті перевірки контролюючим органом зазначено про неможливість здійснення TOB «Транском-19» доставки піску річного на адресу ТОВ «АС Інвестмент», оскільки у ТОВ «Транском-19» відсутні власні транспортні засоби і останнім не придбавались, у період відносин з позивачем, транспортних послуг у інших контрагентів-перевізників.
Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ «Транском-19», в період відносин з ТОВ «АС Інвестмент», орендувало спеціалізовані автомобілі самоскиди, призначені для перевезення піску, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів оренди транспортних засобів №2006/14 від 20.06.2019, №2712/15 від 27.12.2019, №101/8 від 03.01.2019, №301/10 від 03.01.2019, №603/6 від 06.01.2020.
Вказані договори укладені між ТОВ «Транском-19» (Орендар) та ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , Орендодавець), за умовами яких Орендодавець надає в платне користування Орендарю техніку та обладнання для виробничих цілей Орендаря на визначений Договорами строк, за умови сплати останнім періодичних орендних платежів, розмір та порядок оплати яких визначені у Додатках, що є невід`ємними частинами цих Договорів.
До договорів сторонами складені Додатки №1 акти приймання-передачі майна, в яких вказано назву та модель техніки, рік випуску, кількість, умови оплати, строк оренди.
Також до матеріалів справи додано копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.
Таким чином, висновки відповідача про неспроможність виконати контрагентом умови договору купівлі-продажу товару щодо його транспортування не відповідають дійсності та спростовуються наявними у справі належними доказами.
Окрім того, умовами договору купівлі-продажу №1103 від 11.03.2019 визначено, що якість товару повинна відповідати технічним нормам ДСТУ та призначенню товару (п.1.2).
В підтвердження фактичного та реального виконання договірних зобов`язань з ТОВ «Транском-19» позивачем надано копії протоколів випробування дослідження питомої активності будівельних матеріалів, копії радіаційних сертифікатів, копії протоколів визначення якості піску річкового, копії сертифікатів відповідності, виготовлені на замовлення ТОВ «Транском-19».
Як вбачається з матеріалів справи, вказані вище документи надавались позивачем до заперечення на акт та доповнення до нього, однак відповідачем не взято їх до уваги.
Таким чином, з боку ТОВ «АС Інвестмент» дотримано вимог щодо належної обачності при виборі контрагента та отримано усі необхідні документи, які підтверджують спроможність контрагента виконати умови договору.
Судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є 2.10 - Складське господарство.
Інші види діяльності підприємства: Будівництво інших споруд, н.в.і.у., Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, Оптова торгівля іншими проміжними продуктами, Неспеціалізована оптова торгівля, Роздрібна торгівля пальним, Допоміжне обслуговування наземного транспорту, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Надання в оренду вантажних автомобілів, Організація будівництва будівель, Будівництво житлових і нежитлових будівель, Виробництво продуктів нафтоперероблення, Виробництво газу.
На підтвердження використання отриманого від ТОВ «Транском-19» товару, а саме піску річкового, у власній господарській діяльності ТОВ «АС Інвестмент», останнім подано до суду копію договору генерального підряду №ГП-010319 від 01.03.2019, укладеного з ТОВ «Будівельна Нафтогазова Компанія», за умовами якого останній зобов`язується своїми силами і засобами, та силами і засобами субпідрядників на замовлення Замовника (ТОВ «АС Інвестмент») виконати і здати у встановлений цим Договором строк, будівельні та інші роботи, пов`язані з будівництвом об`єкта «Нове будівництво газонаповнювальної станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) по вул. Залізничній, 55 в смт. Калинівка Васильківського району Київської області» відповідно до проектної документації.
Також позивачем надано копії актів приймання-передачі матеріалів (в тому числі, пісок річковий) на виконання будівельних робіт; копії актів приймання виконаних будівельних робіт, в яких зазначені використані матеріали (в тому числі, пісок річковий); копії актів списання матеріалів в будівництві (в тому числі, пісок річковий); копію сертифіката №ІУ1232100905143 від 14.09.2021, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо Об`єкта нерухомого майна - Газонаповнювальна станція станції (ГНС) скрапленого вуглеводневого газу (СВГ), розташованої по вул. Залізничній, 55 в смт. Калинівка Васильківського району Київської області.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «Транском-19» мали реальний характер, придбані товари використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача та належним чином відображені у податковій звітності.
Отже, позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Як зазначив у постанові від 16 квітня 2019 у справі №804/6909/17 Верховний Суд, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Висновок Верховного Суду, викладений, зокрема в постановах від 17 квітня 2018 року у справі №826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі №140/1845/19 категоричний: відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Таким чином, недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень тощо не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. Аналогічна правова позиція висловлена 10 листопада 2020 року Верховним Судом в рамках справи №440/3779/18, касаційне провадження №К/9901/23882/19.
Відповідачем не наведено суду жодних обставин та не надано доказів, які свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Слід також зазначити, що відповідачем не доведено, що податкові накладні, на виконання господарських операцій позивачем із вказаними контрагентами, складені з порушенням вимог чинного законодавства та не зареєстровані у встановленому податковим законодавством порядку. Навпаки, в акті перевірки відповідач підтверджує наявність виписаних податкових накладних та їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, посилаючись на інформацію, отриману в межах кримінального провадження, належним доказом в даному випадку могли би бути вирок суду щодо посадових осіб позивача, чи контрагента, що набрали законної сили, щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, пов`язаних з фіктивним підприємництвом чи ухиленням від сплати податків, тощо.
Проте всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів не надано.
Сам по собі факт того, що контрагент нібито фігурує в досудовому розслідуванні, порушених за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК Укарїни, не є доказом протиправного формування витрат чи податкового кредиту і не тягне за собою правових наслідків для платника.
Таким чином, за результатом системного аналізу вимог податкового законодавства, на підставі оцінки наявних у справі доказів, суд звертає увагу на те, що висновок про безтоварність господарських операцій може ґрунтуватись на належних, допустимих і достатніх доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях. Однак, контролюючий орган при вирішенні справи не обґрунтовував висновки щодо неправомірного, на його думку, завищення позивачем від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 571 660,00 грн, безтоварністю господарських операцій з ТОВ «Транском-19» та не довів суду шляхом надання належних і допустимих доказів.
Натомість, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що операції позивача з контрагентом ТОВ «Транском-19» здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції, її мету, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.11.2022 №107910702 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АС Інвестмент» (місцезнаходження: 08623, Київська область, Фастівський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, буд. 51; код ЄДРПОУ 39248621) до Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: 13151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2022 №107910702, - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: 13151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А; код ЄДРПОУ ВП 44096797) від 10.11.2022 №107910702.
3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АС Інвестмент» (місцезнаходження: 08623, Київська область, Фастівський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, буд. 51; код ЄДРПОУ 39248621) сплачений судовий збір у розмірі 8574,90 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: 13151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А; код ЄДРПОУ ВП 44096797).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2023 |
Оприлюднено | 25.12.2023 |
Номер документу | 115828354 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Марич Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні