Рішення

від 20.12.2023 по справі 420/31297/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31297/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Грекової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство РІДНА ПРИРОДА до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету Приморський відділ виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання протиправним дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство РІДНА ПРИРОДА до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету Приморський відділ виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання протиправним дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжицьким Тарасом Євгеновичем постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023 р., виконавче провадження ВП 69274978 відносно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство РІДНА ПРИРОДА, виконавчого збору у розмірі 7 991 858,22 грн; визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023 р. у розмірі 7 991 858,22 грн,, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжицьким Тарасом Євгеновичем в рамках виконавчого провадження ВП 69274978.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 поновлено позивачу строк звернення до суду із цим позовом, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано у Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №69274978.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначав, що не погоджується із прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023 у розмірі 7 991 858,22 грн, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжицьким Тарасом Євгеновичем в рамках виконавчого провадження ВП69274978 та просить суд її скасувати. Так, як зазначив представник позивача, спір у цій справі виник у зв`язку з невизначеністю правового режиму застосування частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа). Так, як зазначив позивач, положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом. Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ, як вказав позивач, кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції. Натомість частина друга статті 27 Закону № 1404-УІІІ передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого сгягувачу за виконавчим документом. Позивач вказав, що у даному випадку, жодного фактичного стягнення на підставі виконавчого документу здійснено не було та відповідно жодної правової підстави про стягнення виконавчого збору у відповідача не було. При цьому пункт 21 розділу III Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувану виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону № 1404- VIII, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті до вказаного Закону. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувану виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Позивач вказав, що відповідно до змісту постанови, з позивача жодних сум по виконавчому провадженню не було стягнуто по цьому виконавчому провадженню та відповідно стягнення суми виконавчого збору та винесення постанови про її стягнення, дає підстави прийти до висновку, що така постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною, оскільки при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Аналогічний правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 березня 2020 року по справі № 2540/3203/18. Таким чином, як вказав позивач, позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанова про стягнення виконавчого збору від 05.03.2020 року ВП №52645771 є протиправною та підлягає скасуванню.

20.12.2023 до суду від представника відповідача, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач вказав, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження в провадженні відділу перебувало виконавче провадження ВП № 69274978 з виконання виконавчого напису № № 5617, виданого 01.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Ковальчук С.П., про забезпечення виконання зобов`язань за договором застави посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області 22.03.2019 року зареєстрованим № 332, в якості забезпечення зобов`язань за Генеральним договором про надання банківських послуг № НК 2141 від 22 березня 2019 року укладеним між ТОВ "ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО " РІДНА ПРИРОДА", код ЄДРПОУ 19058491, місце знаходження за адресою: 65007, Одеська область , вул. Пантелеймонівська, буд 101 кв. 30 та АТ "ТАКСОМБАНК", код ЄДРПОУ 09806443, місцезнахоження за адресою : місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, (СТЯГУВАЧ ЗА ВИКОНАВЧИМ НАПИСОМ) строк платежу за яким настав 12 квітня 2021, яким звернуто стягнення на транспортні засоби, зазначені у даному виконавчому написі. 21.06.2022, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам. Пунктом 2 даної постанови зобов`язано боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей та пунктом Відділом, відповідно до вимог статті 56 Закону, винесено постанову про арешт майна. 18.09.2023 державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту п.1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав, що до відділу надійшла заява представника стягувача від 05.09.2023 № 21453/70.1 про повернення виконавчого документа на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідач вказав, що посилання позивача на те, що частина друг статті 27 Закону №1404- VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану а виконавчим документом, є необґрунтованим, законодавчо не закріпленим та не відповідає ні нормам права ні обставинам справи. Так, відповідно до Закону 1404-VIII, в редакції від 03.08.2023, яка діяла на момент винесення оскаржуваної позивачем постанови, чітко зазначено: виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Також, відповідач звернув увагу, що виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, в разі її невиконання самостійно, виконується примусово в порядку, установленому Законом України «Про виконавче провадження». Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору вважається виконавчим документом за умови закінчення виконавчого провадження та за своєю правовою природою в першу чергу є рішенням державного виконавця, прийнятим в межах конкретного виконавчого провадження.

Представник позивача підтримав позовні вимоги викладені у адміністративному позові та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідачів заперечувала проти задоволення позовних вимог товариства та з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергієм Павловичем видано виконавчий напис № 5617 від 01.07.2021 про забезпечення виконання зобов`язань за договором застави посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області 22.03.2019 року зареєстрованим № 332, в якості забезпечення зобов`язань за Генеральним договором про надання банківських послуг №НК 2141 від 22 березня 2019 року укладеним між ТОВ "ОДЕСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО " РІДНА ПРИРОДА", код ЄДРПОУ 19058491, місце знаходження за адресою: 65007, Одеська область , вул. Пантелеймонівська, буд 101 кв.30 та АТ "ТАКСОМБАНК", код ЄДРПОУ 09806443, місцезнахоження за адресою : місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, (СТЯГУВАЧ ЗА ВИКОНАВЧИМ НАПИСОМ) строк платежу за яким настав 12 квітня 2021; звернуто стягнення на транспортні засоби, зазначені у даному виконавчому написі.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.06.2022 відкрито виконавче провадження №69274978 з виконання виконавчого напису №5617, виданого 01.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергієм Павловичем.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.09.2023 у виконавчому провадженні №69274978 повернуто виконавчий документ стягувачу, відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що до віддою надійшла заява стягувача від 05.09.2023 про повернення виконавчого документа

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.09.2023 у виконавчому провадженні №69274978, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство РІДНА ПРИРОДА виконавчий збір у розмірі 7991858,22 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016р. встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ч.1 ст.24 Закону №1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно положень ч.1-2 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

При цьому, перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується визначено у ч.5 ст. 27 Закону №1404-VIII.

Так, ч.5 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Поряд з цим, ч.6 ст 27 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Частиною 3 ст.40 Закону №1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу вказаних норм вбачається, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, а не з суми, що стягнута під час виконавчого провадження.

Щодо посилання представника позивача на те, що виконавчий збір стягується лише за фактичного стягнення державним виконавцем коштів чи вчиненням ним дій, які призвели до стягнення з боржника сум заборгованості, суд відноситься критично, оскільки відповідно до статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

В свою чергу, частина друга статті 27 Закону №1404-VIII щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, діяла до 28 серпня 2018 року.

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" №2475-VIII від 3 липня 2018 року, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, у частині другій статті 27 Закону №1404-VIII слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".

Отже, суд приходить до висновку, що після 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми, яка підлягає стягненню.

В свою чергу, суд під час з`ясування офіційних обставин справи встановив, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.06.2022 відкрито виконавче провадження №69274978 з виконання виконавчого напису №5617, виданого 01.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергієм Павловичем.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.09.2023 у виконавчому провадженні №69274978 повернуто виконавчий документ стягувачу, відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що до віддою надійшла заява стягувача від 05.09.2023 про повернення виконавчого документа

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.09.2023 у виконавчому провадженні №69274978, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство РІДНА ПРИРОДА виконавчий збір у розмірі 7991858,22 грн.

З урахуванням викладеного, спірні правовідносини виникли після 28 серпня 2018 року та відповідно посилання позивача на те, що виконавчий збір стягується лише за фактичного стягнення державним виконавцем коштів чи вчиненням ним дій, які призвели до стягнення з боржника сум заборгованості, не знайшли свого підтвердження.

При цьому, суд вважає помилковим посилання позивача на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18, з огляду на те, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору у цій справі була прийнята до внесення змін до ст. 27 Закону № 1404-VIII.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжицьким Тарасом Євгеновичем постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023 р., виконавче провадження ВП 69274978 відносно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство РІДНА ПРИРОДА, виконавчого збору у розмірі 7 991 858,22 грн; визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023 р. у розмірі 7 991 858,22 грн,, винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжицьким Тарасом Євгеновичем в рамках виконавчого провадження ВП 69274978, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 287,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Одеське природоохоронне сервісно - виробниче підприємство РІДНА ПРИРОДА відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 287 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.