Рішення

від 20.12.2023 по справі 520/28979/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

20 грудня 2023 р. справа № 520/28979/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Централізована закупівельна організація Харківської міської ради" (вул. Конторська, буд. 35, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40848524) до Північно-Східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (вул. Різдвяна, буд. 29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 04805918) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Централізована закупівельна організація Харківської міської ради" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-Східного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 02.10.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-06-20-016697-а.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 02.10.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-06-20-016697-а не відповідає критеріям юридичної визначеності. Наведене у спірному висновку спростовується положеннями тендерної документації відкритих торгів №UA-2023-06-20-016697-а, надані учасником довідки у складі тендерної пропозиції повністю відповідають вимогам тендерної документації КП «ЦЗО ХМР». На думку позивача, відповідач під час реалізації своїх повноважень фактично вдався до такого явища, як правовий пуризм та з надмірним формалізмом підійшов до трактування вимоги виставленої КП «ЦЗО ХМР», а право відповідача зобов`язувати суб`єкта господарювання усунути порушення шляхом припинення договору не передбачене ані Законом України «Про публічні закупівлі», ані Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Від представника Північно-Східного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що вважає позовні вимоги КП "Централізована закупівельна організація Харківської міської ради" безпідставними та помилковими повністю, а позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відсутнє порушення прав, свобод та інтересів позивача, враховуючи те, що моніторингом процедури закупівлі UA2023-06-20-016697-a зобов`язання в констатуючій частині оскаржуваного висновку не спрямоване до позивача, не породжує для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків. Позивач, звертаючись з позовною заявою до суду не довів порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваного висновку. По суті оскаржуваного висновку, представник відповідача зазначив, що за результатами контрольного заходу Офісом складено та оприлюднено 02.10.2023 на веб-порталі РROZORRO текст висновку про результати моніторингу закупівлі від 02.10.2023, в якому зазначено про порушення позивачем вимог абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Офіс у висновку вказав заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку. Підтвердженням вказаних порушень зі сторони позивача є те, що позивач не відхилив тендерну пропозицію КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» як таку, що не відповідала кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону №922, в частині підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій. Відповідач наголошує, що ненадання у складі тендерної пропозиції документів, які визначені у додатку до тендерної документації, мало б мати наслідком невідповідність відповідача кваліфікаційним критеріям тендерної документації. Невідхилення такої пропозиції на порушення вимог статті 31 Закону №922-VIII та укладання із таким учасником договору свідчить про порушення вимог законодавства при його вчиненні. Офіс зазначає, що оскаржуваний висновок лише зобов`язує усунути виявлені порушення у визначеному законом порядку та визначає, як один із способів усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором. При цьому вказаний спосіб у висновку не є вичерпним, а позивач, допустивши порушення законодавства у сфері публічних закупівель, має обов`язок, визначений законом, усунути такі порушення.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що позивач із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві не погоджується, оскільки вони є хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Позовні вимоги Комунального підприємства "Централізована закупівельна організація Харківської міської ради" підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав до суду заперечення, в яких підтримав раніше викладену у відзиві позицію, просив відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Централізована закупівельна організація Харківської міської ради".

Представником третьої особи - Комунального підприємства "Харківський метрополітен" надано письмові пояснення, в яких зазначено, що КП "Харківський метрополітен" повністю підтримує доводи КП "Централізована закупівельна організація Харківської міської ради" щодо підстав необхідності визнання протиправним та скасування висновку Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 02.10.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-06-20-016697-а, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до річного плану закупівель КП "Харківський метрополітен" Комунальним підприємством "Централізована закупівельна організація Харківської міської ради" проведено процедуру закупівлі (відкриті торги з особливостями) №UА-2023-06-20-016697-а.

Предмет закупівлі - Послуги з поводження (перевезення, захоронения) будівельних та великогабаритних відходів насипом контейнерами 8м3, 10м3, 20м3 або 27м3 (код ДК 021:2015:90510000-5: Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям). Дана закупівля розміщена на офіційній веб-сторінці системи РROZORRO за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-06-20-016697-a. Очікувана вартість предмету закупівлі становила 1 733 824,00 грн. з ПДВ.

Закупівлю здійснено в інтересах замовника-ініціатора відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1216 «Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій» та рішення 15 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 28.02.2023 №350/23 «Про організацію діяльності комунального підприємства "Централізована закупівельна організація Харківської міської ради".

Тендерну пропозицію для участі в закупівлі подано одним учасником - Комунальним підприємством «Комплекс з вивозу побутових відходів». Первинна пропозиція та остаточна пропозиція учасника становила 1 723 287,04 грн. з ПДВ. Оскільки тендерна пропозиція учасника відповідала вимогам тендерної документації, учасника визнано переможцем та 03.07.2023 в електронній системі закупівель опубліковано повідомлення про намір підписати договір.

За результатами закупівлі замовником-ініціатором укладено договір про закупівлю від 14.07.2023 №Р369/123-07/ГВ, який опубліковано в електронній системі закупівель.

На підставі визначених п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель) 19.09.2023 Північно-Східним офісом Держаудитслужби розпочато моніторинг процедури закупівлі відкриті торги №UA-2023-06-20-016697-a Комунального підприємства «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» на закупівлю послуг в інтересах Комунального підприємства "Харківський метрополітен": Послуги з поводження (перевезення, захоронення) будівельних та великогабаритних відходів насипом контейнерами 8м3, 10м3, 20м3 або 27м3 (Код згідно з Єдиним закупівельним словником - ДК 021:2015: 90510000-5 - Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям), очікуваною вартістю 1 733 824,00 грн.

19.09.2023 в електронній системі опубліковано наказ Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 19.09.2023 №206 «Про початок моніторингу закупівель», відповідно до якого призначено моніторинг процедури закупівлі №UA-2023-06-20-016697-a 21.09.2023 та запит про надання пояснень з наступних питань: 1) на підставі яких документів Замовником закупівлі здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість; 2) яким чином Учасником - КП "Комплекс з вивозу побутових відходів" виконано вимогу Замовника закупівлі щодо наявності власного та/або орендованого, та/або на праві іншого користування спеціального автотранспорту для вивозу будівельних та великогабаритних відходів насипом контейнерами 20м3 або 27м3.

КП «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» надано пояснення від 26.09.2023 №973/0/960-23, які опубліковано в електронній системі 26.09.2023.

19.09.2023 Північно-Східний офіс Держаудитслужби оприлюднив інформацію про початок моніторингу вказаної вище процедури публічних закупівель шляхом розміщення на порталі РROZORRO.

За результатами контрольного заходу Північно-Східним офісом Держаудитслужби складено та оприлюднено 02.10.2023 на веб-порталі РROZORRO висновок про результати моніторингу закупівлі від 02.10.2023 №UA-2023-06-20-016697-а.

Згідно висновку за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції КП "Комплекс з вивозу побутових відходів" встановлено порушення абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII.

У зв`язку зі встановленням вказаного порушення, зобов`язано КП "Харківський метрополітен" здійснити заходи щодо усунення вказаного порушення шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Підставою прийняття відповідачем вказаного висновку стало те, що позивач в порушення вимоги абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922 не відхилив тендерну пропозицію КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» як таку, що не відповідала кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону №922, в частині підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

Не погоджуючись із вказаним висновком Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 02.10.2023 №UA-2023-06-20-016697-а, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).

Відповідно до статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Правові та організаційні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII.

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Суд звертає увагу, що положення Закону України «Про публічні закупівлі», а також інші нормативні акти у сфері публічних закупівель, регламентують питання здійснення відповідних закупівель, процедури їх проведення, встановлюючи для цього певні правила, вимоги та обмеження, спрямовані на досягнення мети закону та здійснення закупівель відповідно до встановлених принципів. При цьому, законодавство також передбачає способи контролю за дотриманням його вимог і задля упередження порушень у даній сфері.

Одним із способів контролю є моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. (ч. 6 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ч. 19 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Стаття 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3)наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції»;

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: переможець процедури закупівлі: не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до переконання, що орган державного фінансового контролю не обмежений певним обсягом, пов`язаним з підстави моніторингу, та вправі здійснювати його у всіх напрямках.

Як встановлено судом в оскаржуваному висновку Північно-Східного офісу Держаудитслужби зазначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено порушення вимог абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже, за висновками відповідача позивач порушення вимог абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» позивач (замовник) не відхилив тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, який не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 16 цього Закону в частині наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

Суд при вирішенні даного спору враховує необхідність чіткого дотримання учасниками публічних закупівель вимог, визначених замовником у тендерній документації.

Суд зазначає, що відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» - тендерна документація це документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Тобто, замовник самостійно визначає вимоги в межах законодавства, які він бажає вказати в тендерній документації і які учасник торгів повинен виконати.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визначена найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі, а згідно з п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» - замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі: не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.

Суд наголошує, що відхилення тендерної пропозиції за наявності підстав, визначених статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі», є обов`язком, а не правом замовника.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що переможець конкурсу КП "Комплекс з вивозу побутових відходів" на підтвердження кваліфікаційного критерію "Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій" у складі своєї тендерної пропозиції надало довідку про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій вих. №3166/3 від 26.06.2023 та довідку про наявність власного та/або орендованого, та/або на праві іншого користування спеціального автотранспорту для вивозу будівельних та великогабаритних відходів насипом контейнерами 8 кв.м., 10 кв.м., 20 кв.м. або 27 кв.м. вих. №3166/2 від 26.06.2023, чим виконав вимогу замовника.

Північно-Східним офісом Держаудитслужби при проведенні моніторингу закупівлі №UA-2023-06-20-016697-a встановлено надання учасником КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» у складі тендерної пропозиції вищезазначених довідок.

Проте, у довідці від 26.06.2023 №3166/2 зазначено інформацію про три власних авто вантажопідйомністю 10 т та вказано «для надання послуг з поводження з побутовими відходами вивезення (перевезення), захоронення великогабаритних відходів змінними контейнерами ємністю 8 або 10 м3», інформація щодо наявності автотранспорту для вивозу будівельних та великогабаритних відходів насипом контейнерів 20м3 або 27м3 учасником не надано.

Разом з тим, Додаток 2 Тендерної документації передбачає чітку вимогу надати описову довідку учасника в довільній формі про наявність власного та/або орендованого, та/або на праві іншого користування спеціального автотранспорту для вивозу будівельних та великогабаритних відходів насипом контейнерами 8м3, 10м3, 20м3 або 27м3.

Суду не надано доказів на спростування вказаного висновку Північно-Східного офісу Держаудитслужби.

Отже, учасник КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» не підтвердив відповідність кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону №922 в частині підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Всупереч зазначеному, позивачем не відхилено тендерну пропозицію КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» відповідно до абз. 2 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» як такої, що не відповідача кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону №922.

Таким чином, позивачем (замовником) порушено вимоги абз. 2 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також є безпідставним посилання позивача на неконкретизованість вимоги щодо усунення порушення законодавства у висновку та протиправність зобов`язання усунути порушення шляхом припинення договору.

Так, відповідач у висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, та керуючись статтями 5 та 10 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Виходячи із структури та змісту частини сьомої статті 7-1 Закону №922-VIII та Порядку №522, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Також із приписів Закону №922-VIII вбачається, що на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону №922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року (справа №420/693/21), від 10 листопада 2022 року (справа №200/10092/20), від 24 січня 2023 року (справа №280/8475/20), від 31 січня 2023 року (справа №260/2993/21), від 02 березня 2023 року (справа №160/4436/21).

Суд зазначає, що під час розгляду справи судом не встановлені обставини, на які посилається позивач, які спростовують висновки порушення законодавства у сфері публічних закупівель зазначених у висновку Північно-Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 02.10.2023 №UA-2023-06-20-016697-а.

Отже, суд вважає, що позивач звертаючись з позовною заявою до суду не довів порушення прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваного висновку, натомість відповідач як суб`єкт владних повноважень у повному обсязі довів правомірність своїх дій у розрізі спірних правовідносин, обґрунтовуючи свою правову позицію достатніми належними та допустимими доказами.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Централізована закупівельна організація Харківської міської ради" (вул. Конторська, буд. 35, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40848524) до Північно-Східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (вул. Різдвяна, буд. 29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 04805918) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.