Постанова

від 18.12.2023 по справі 200/18277/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року справа №200/18277/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Передерій Є.О., за участю представника позивача Лаврушиної К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року (головуючий суддя І інстанції Давиденко Т.В.), складене у повному обсязі 06 липня 2023 року, у справі № 200/18277/21 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роланд Імпекс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роланд Імпекс» про підтвердження обґрунтованості накладеного умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянтом зазначено, що відповідач відмовив у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування посадових осіб контролюючого органу фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, тому позивач правомірно прийняв рішення про застосування арешту майна платника податків відповідно дост. 94 ПК України.

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Роланд Імпекс», ЄДРПОУ 43137732, юридична адреса: 87555, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 90, як платник податків перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області.

Маріупольський відділ перевірок платників - юридичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Донецькій області на підставі наказу від 27.10.2021 №1866-п, про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженню відповідальністю «Роланд Імпекс» з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 29.07.2019 по 30.09.2021, за фактичною адресою - 87500, Україна, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, будинок 29.

На виконання вимог п. 77.4, ст. 77, Податкового кодексу України 26.05.2021 Головним управлінням ДПС у Донецький області на адресу ТОВ «Роланд Імпекс» (код 43137732), надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 27.10.2021 №1866-п та повідомлення про проведення перевірки №1069/05-99-07-17 від 28.10.2021.

Відповідно до затвердженого плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок на 2021 рік на підставі наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.10.2021 №1866-п документальна перевірка відповідача була запланована на 23.11.2021.

Відповідно до направлень на перевірку: №2296 від 28.10.2021, №2298 від 28.10.2021, №2509 від 19.11.2021 та наказу від 27.10.2021 №1866-п посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області 23.11.2021 здійснено вихід за фактичною адресою підприємства, але представник підприємства, за довіреністю, відмовив в допуску до проведення перевірки.

Про відмову в допуску до перевірки був складений акт №988/05-99-07-17/43137732 від 23.11.2021, який підписано посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області та представником ТОВ «Роланд Імпекс» Косенком Сергієм Сергійовичем.

У зв`язку з відмовою платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки 08.12.2021 року прийнято рішення № 45/05-99-07-17 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Роланд Імпекс», яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків.

Суд першої інстанції при прийнятті рішеннядійшов висновку, що застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків не є правомірним, оскільки наказ на проведення перевірки товариства скасовано судовим рішенням, а 96 годинний строк на його підтвердження к моменту подання позову сплинув.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції по суті вимог з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті (пункт 94.3 статті 94 ПК України).

Пунктом 94.2 статті 94 ПК України передбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2022 року у справі № 200/16533/21, яке набрало законної сили 05.03.2022 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Роланд імпекс» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказу, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволений частково, визнані протиправними дії Державної податкової служби України щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Роланд імпекс» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, визнаний протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.10.2021 № 1866-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Роланд імпекс».

Згідно частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Приймаючи до уваги, що наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки визнаний у судовому порядку протиправним та скасований, то у даному випадку відсутні підстави для підтвердження обґрунтованості накладення умовного адміністративного арешту майна платника податків згідно рішення, оскільки передумова для прийняття даного рішення скасована як протиправна.

Крім того, відповідно до п.94.1 ст. 94 Податкового кодексу Україниадміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно п.п.94.2.3 п. 94.2 ст. 94вказаногоКодексуарешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, як, зокрема: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 94.3 та 94.4 ст. 94 Кодексу арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Пунктом94.5 ст. 94вказаногоКодексувизначено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 Кодексу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Кодексу арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Пунктом 94.11 ст. 94 Кодексу визначено, що рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 Кодексу припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Як вже зазначалось, податковим органом рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків (відповідача) прийнято 08.12.2021 року, і з часу його прийняття минуло 96 годин, що встановлені п.94.10 ст. 94 Податкового кодексу Українидля його перевірки, тому відповідно до положень пп.94.19.1 п. 94.19 ст. 94вказаногоКодексузастосований адміністративний арешт вважається припиненим.

При цьому адміністративний арешт вважався припиненим станом на час звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки позивач звернувся з позовом лише 15.12.2021 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.07.2020 року у справі № 820/1508/17.

Таким чином, суд апеляційної інстанції підтримує висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роланд Імпекс» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року у справі № 200/18277/21 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 18 грудня 2023 року

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г.Казначеєв

І.Д.Компанієць