Постанова

від 18.12.2023 по справі 200/1465/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року справа №200/1465/19-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Передерій Є.О., за участю представника позивача Бабича Ю.В., представника відповідача Ринденко М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року (головуючий суддя І інстанції Череповський Є.В.), складене у повному обсязі 28 серпня 2023 року, у справі № 200/1465/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0071501200,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про:

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 19.10.2018 року № 0071501200 про збільшення суми грошового зобов`язання за екологічним податком (надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення) в розмірі 3718 069 грн. 94 коп., в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 2 947 455 грн. 94 коп. та за штрафними санкціями в сумі 743614,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі №200/1465/19-а адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі № 200/1465/19-а залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 200/1465/19-а скасовано, а справу № 200/1465/19-а направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 19.10.2018 року № 0071501200 про збільшення Публічному акціонерному товариству По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз суми грошового зобов`язання за екологічним податком (надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення) в розмірі 3718069 грн. 94 коп., в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 2947455 грн. 94 коп. та за штрафними санкціями в сумі 743614 грн. визнано протиправним та скасовано.

Не погодившись із судовим рішенням, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що податкове повідомлення - рішення, яке оскаржується, винесене податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Перевіркою встановлено, що на виконання наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 23.11.2011 № 737, що зареєстрований Мін`юстом 29.11.2011р. за № 1361/2009 «Про визначення розмірів нормованих втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах» ПАТ «Донецькоблгаз» розраховуються обсяги нормованих втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу газорозподільних мережах, відповідно до Методик, що затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України 30.05.2003р. № 264, зареєстрований в Мінюсті 9 липня 2003 р. за N 570/7891.

Актом перевірки встановлено, що придбаний ПАТ «Донецькоблгаз» природний газ використовувався на виробничо - технологічні витрати та виробничо - технологічні втрати (визначені згідно методики 1 та методики 2) та є втратами (витратами) природного газу саме через газорозподільні та внутріишьобудинкові мережі, які є стаціонарними джерелами забруднення. У відповідності до ст.1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» дані втрати (витрати) є викидами та об`єктом оподаткування екологічним податком.

Джерело викиду, згідно із Законом України «Про охорону атмосферного повітря» - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб, тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Фактичні обсяги забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами визначаються суб`єктами господарювання відповідно до затверджених в установленому порядку Методик та питомих викидів. Тобто, інструментально зазначені викиди не вимірюються.

Враховуючи наведене, просить в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просила суд її задовольнити та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказав на правильність висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ПАТ по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДРПОУ 03361075), місцезнаходження юридичної особи: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд. 1.

26.09.2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України здійснена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз з питань повноти нарахування та сплати екологічного податку з викидів забруднюючої речовини метан за період з 08 червня 2015 року по 30 червня 2017 року, за результатами якої складений акт № 54/28-10-50-12-08/03361075.

Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ПАТ по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз вимог чинного законодавства, а саме, п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242, п. 249.2, п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена сума екологічного податку з викидів забруднюючої речовини метан в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення на загальну суму 2 974 455 грн. 94 коп., в т.ч. за період ІІІ квартал 2015 року в сумі 109 075 грн. 02 коп., IV квартал 2015 року в сумі 344 515 грн. 32 коп., І квартал 2016 року в сумі 447 738 грн. 73 коп., II квартал 2016 року в сумі 361 348 грн. 06 коп., III квартал 2016 року в сумі 322 774 грн. 41 коп., IV квартал 2016 року в сумі 427 018 грн. 12 коп., І квартал 2017 року в сумі 560 028 грн. 38 коп., II квартал 2017 року в сумі 401 957 грн. 90 коп.

На підставі акту перевірки Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України прийняте податкове повідомлення рішення від 19.10.2018 року № 0071501200 про збільшення суми грошового зобов`язання за екологічним податком (надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення) в розмірі 3718 069 грн. 94 коп., в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 2947 455 грн. 94 коп. та за штрафними санкціями в сумі 743 614 грн.

Крім того, судом встановлено, що 26.06.2015 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПАТ по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз надана ліцензія на здійснення розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, строк дії якої продовжений відповідно до Протокольного рішення від 21.04.2015 року № 1 на період проведення антитерористичної операції.

ПАТ «Донецькоблгаз» до перевірки було надано «Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами» з додатками, що видані ПАТ "Донецькоблгаз" Департаментом екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації.

Згідно даних інформаційних систем ДФС України, а саме ІС «Податковий блок», ПАТ «Донецькоблгаз» було надано «Податкові декларації екологічного податку», в яких задекларовано податкове зобов`язання за викидами забруднюючої речовини «243.1.010, вуглеводні» наступною величиною: 2 квартал 2015р. 587,25 грн., 3 квартал 2015р. 575,08 грн., 4 квартал 2015р. 530,01 грн., 1 квартал 2016р. 667,92 грн., 2 квартал 2016р. 693,16 грн., 3 квартал 2016р. 690,02 грн., 4 квартал 2016р. 672,06 грн., 1 квартал 2017р. 3,36 грн., 2 квартал 2017р. 47,57 грн.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «Донецькоблгаз» укладено договір з ПАТ «НАК «Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) № 13-384-ВТВ від 24.01.2013р. на купівлю природного газу для використання ПАТ «Донецькоблгаз» виключно для виробничо- технологічних витрат та нормованих втрат. На виконання умов вищевказаного договору ПАТ «НАК «Нафтогаз України" виписано на адресу ПАТ «Донецькоблгаз» акти приймання- передачі газу на загальну суму 83 902 099,52 грн. В зв`язку з чим придбаний у червні - грудні 2015р. у ПАТ «НАК «Нафтогаз України» природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат об`ємом 9869,328 тис. м.куб в бухгалтерському обліку Головного підприємства по Авізо оформлено передачею на відокремлені структурні підрозділи.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «Донецькоблгаз» укладено договір з ПАТ «НАК «Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) № 16-044-ВТВ від 30.12.2015р.на купівлю природного газу для використання ПАТ «Донецькоблгаз» виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат.

На виконання вимог п.п. 3.3. п. 3 Договору № 16-044-ВТВ від 30.12.2015р. ПАТ «Донецькоблгаз» було складено акти приймання-передачі газу та надані Постачальнику ПАТ «НАК «Нафтогаз України». У січні-вересні 2016р. придбано природного газу 19221,75 тис. м.куб на суму 144 881 309,65 грн. у ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Функцію з розподілення та постачання газу на ПАТ «Донецькоблгаз» здійснюють відокремлені структурні підрозділи згідно з Положенням, затвердженим наглядовою Радою ПАТ «Донецькоблгаз» протоколом № 149 від 10.08.2015р. В зв`язку з чим поставлений у січні-вересні 2016р. природний газ в бухгалтерському обліку Головного підприємства по Авізо оформлено передачею на відокремлені структурні підрозділи.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «Донецькоблгаз» укладено 01.08.2016р. договір з ПАТ «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801) № 1512000703 транспортування природного газу. За цим договором (п. 2.3.) Оператором ПАТ «Укртрансгаз» можуть бути надані Замовнику ПАТ «Донецькоблгаз» наступні послуги: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи, послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій, послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї. На виконання умов вищевказаного договору ПАТ «Укртрансгаз» виписано на адресу ПАТ «Донецькоблгаз» акти надання послуг балансування обсягів природного газу, в яких зазначено обсяг негативного місячного небалансу ПАТ «Донецькоблгаз» за місяць в тис. куб.м. До перевірки ПАТ «Донецькоблгаз» було надано службові записки від заступника голови правління по газу Короткевича-Лещенка А.М., начальника відділу балансів та РГ Акопова О.В., начальника управління ОГ та АРГ Акопова О.В, складені на адресата: голова правління ПАЇ «Донецькоблгаз», згідно яких обсяг небалансу за Актами надання послуги балансування ПАТ "Укртрансгаз" розподілено по категоріям споживачів, в т.ч. на ВТВ. На виконання умов вищевказаного договору ПАТ «Укртрансгаз» виписано на адресу ПАТ «Донецькоблгаз» акти надання послуг балансування обсягів природного газу, обсяг небалансу за якими розподілено (повністю/частково) на ВТВ.

До перевірки ПАТ «Донецькоблгаз» надані щомісячні акти-розрахунки виробничо- технологічних витрат та нормованих втрат природного газу за період з червня 2015р. по червень 2017р., складені відокремленими структурними підрозділами ПАТ «Донецькоблгаз» та підписані комісіями по філіям у складі голови комісії та членів комісії, в яких зазначено обсяги виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат.

Так, згідно актів-розрахунків виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу, обсяги виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат в розрізі відокремлених структурних підрозділів:

За червень-грудень 2015 року складають: природний газ для виробн.-техн. Витрат 181,751 тис. м.куб., природний газ для виробн.-техн. Втрат 9 687,577 тис. м.куб.

За 2016 рік складають: природний газ для виробн.-техн. Витрат 367,523 тис. м.куб., природний газ для виробн.-техн. Втрат 26 943,028 тис. м.куб.

За І півріччя 2017 року складають: природний газ для виробн.-техн. Витрат 246,503 тис. м.куб., природний газ для виробн.-техн. Втрат 15586,220 тис. м.куб.

Відокремленими структурними підрозділами ПАТ «Донецькоблгаз» розраховано обсяги нормованих втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу газорозподільних мережах відповідно до Методик. Так, по ПАТ «Донецькоблгаз» вказаний розрахунок склав тис. м.куб.:

За червень-грудень 2015 року: методика 1 181,757, методика 2 7756,509, методика 3 1931,068, всього 9869,328.

За 2016 рік: методика 1 367,523, методика 2 20899,126, методика 3 6043,902, всього 27310,551.

За І півріччя 2017 року: методика 1 246,503, методика 2 11269,383, методика 3 4316,837, всього 15832,723.

До перевірки ПАТ «Донецькоблгаз» Державною екологічною інспекцію листом від 20.09.2018р. № 02-1624 до Харківського управління Офісу ВПП ДФС було надано Довідку «щодо проведення спільних контрольно-переврочних заходів з питання повноти нарахування та сплати екологічного податку за викиди забруднюючої речовини «метан» ПАТ «Донецькоблгаз» (ЄДРПОУ 03361075) з 08.06.2015 року по 30.06.2017 року» від 20.09.2018р. № б/н, в якій зазначено:

На ПАТ «Донецькоблгаз» на всі промислові майданчики та відокремлені підрозділи в наявності дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видані департаментом екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, також в наявності звіти про інвентаризацію стаціонарних джерел викидів підприємства та документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди. Згідно дозволів на викиди забруднюючих речовин для метану гранично-допустимі викиди відповідно до законодавства не встановлені, регулювання метану встановлено за масовою витратою г/с наведеною в характеристиці джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметрів для кожного джерела викиду.

Відокремленими структурними підрозділами ПАТ «Донецькоблгаз» розраховано обсяги нормованих втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах за період з 08.06.2015 року по 30.06.2017 року відповідно до Методик. Вказаний розрахунок відповідно до довідки за підписом Голови правління ПАТ «Донецькоблгаз» Федорченко В.М. склав: червень 2015р. 177,114 т., липень 2015р. 378,450 т., серпень 2015р. 485 т., вересень 2015р. 1012,632 т., жовтень 2015р. 2028,48 т., листопад 2015р. 2567,738 т., грудень 2015р. 3219,914 т., січень 2016р. 4084,784 т., лютий 2016р. 3242,429 т., березень 2016р. 2907,471 т., квітень 2016р. 2002,929 т., травень 2016р. 1455,605 т., червень 2016р. 1335,824 т., липень 2016р. 1345,763 т., серпень 2016р. 1427,467 т., вересень 2016р. 1419,475 т., жовтень 2016р. 1853,576 т., листопад 2016р. 2723,208 т., грудень 2016р. 3512,02 т., січень 2017р. 4384,168 т., лютий 2017р. 3602,384 т., березень 2017р. 3072,137 т., квітень 2017р. 1929,894 т., травень 2017р. 1502,943 т., червень 2017р. 1341,242.

Згідно довідки за підписом Голови правління ПАТ «Донецькоблгаз» ОСОБА_1 (додається) про хімічний склад газу, який використовувався для компенсації технологічних втрат за період з 08.06.2015 року по 30.06.2017 року визначено середній відсоток метану в природному газі та густину за вищевказаний період: з 08.06.2015 по 30.06.2015: середній відсоток 90,3810% мол., густина 0,7424 кг/м.куб., ІІІ квартал 2015 року: середній відсоток 90,5450 % мол., густина 0,7352 кг/м.куб., ІV квартал 2015 року: середній відсоток 93,6820 % мол., густина 0,7127 кг/м.куб., І квартал 2016 року: середній відсоток 92,7290 % мол., густина 0,6821 кг/м.куб., ІІ квартал 2016 року: середній відсоток 92,5279 % мол., густина 0,7277 кг/м.куб., ІІІ квартал 2016 року: середній відсоток 92,4583 % мол., густина 0,7294 кг/м.куб., ІV квартал 2016 року: середній відсоток 91,8403 % мол., густина 0,7278 кг/м.куб., І квартал 2017 року: середній відсоток 93,5138 % мол., густина 0,7164 кг/м.куб., ІІ квартал 2017 року: середній відсоток 92,4480 % мол., густина 0,7259 кг/м.куб.,

Розрахунок обсягів викиду метану в частині використання газу на виробничо-технологічні витрати та втрати за період з 08.06.2015 року по 30.06.2017 року наведено в таблиці: з 08.06.2015 по 30.06.2015 118,84146 т., ІІІ квартал 2015 року 1248,8830 т., ІV квартал 2015 року 5218,604 т., І квартал 2016 року 6450,7136 т., ІІ квартал 2016 року 3228,1636 т., ІІІ квартал 2016 року 2827,5218 т.,ІV квартал 2016 року 5406,6674 т., І квартал 2017 року 7408,5791 т., ІІ квартал 2017 року 3203,7588 т. Всього: 35111,7381 т. Вказаний розрахунок здійснено шляхом: обсяги нормованих втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах, т. * середня частка метану в компонентному складі природного газу, % мол. * середній показник густини абсолютної, кг/м.куб = обсяг викиду метану, т.

Відповідно до довідки за підписом Головного бухгалтера ПА`Г «Донецькоблгаз» ОСОБА_2 обсяг викидів метану від стаціонарних джерел викиду відповідно до дозволів на викиди та сума сплаченого податку склали: ІІ квартал 2015 року: обсяг викидів 0,01348962 т., сума сплаченого податку 1527,75 грн., ІІІ квартал 2015 року: обсяг викидів 0,00201342 т., сума сплаченого податку 1934,77 грн., ІV квартал 2015 року: обсяг викидів 0,070651579 т., сума сплаченого податку 3122,89 грн., І квартал 2016 року: обсяг викидів 0,061800484 т., сума сплаченого податку 6048,38 грн., ІІ квартал 2016 року: обсяг викидів 0,009406839 т., сума сплаченого податку 2531,13 грн., ІІІ квартал 2016 року: обсяг викидів 0,003067553 т., сума сплаченого податку 3276,5 грн.,ІV квартал 2016 року: обсяг викидів 0,084518521 т., сума сплаченого податку 5119,43 грн., І квартал 2017 року: обсяг викидів 0,136402964 т., сума сплаченого податку 18368,68 грн., ІІ квартал 2017 року: обсяг викидів 0,015279783 т., сума сплаченого податку 4326,21 грн.

Позивач, не погодившись із висновками викладеними Відповідачем у акті перевірки, надіслав на адресу Відповідача заперечення до акту перевірки від 26.09.2018 року №54/28-10-50-12-08/03361075, в яких зазначив, що усі викиди, які підлягають обліку розділені на такі дві групи, як забруднюючі речовини і парникові гази. При цьому, Позивач зазначив, що слід враховувати, щостаття 243 ПК Українивстановлює відповідні ставки податку за викиди в атмосферне повітря саме забруднюючих речовин, перелік яких є вичерпним, серед яких є і «вуглеводні», а не речовин, які входять до «вуглеводнів». Метан є основою природного газу, і є однією із речовин, які входять до «вуглеводнів». При цьому,ПК Українине містить правового визначення і регулювання правовідносин щодо справлення екологічного податку за викид в атмосферне повітря окремої складової елементу чи речовини забруднюючої речовини. По-друге Позивач зазначив, що Відповідачем помилково зроблено висновок, що весь обсяг фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат газу є реальним витоком або безпосереднім скиданням газу в атмосферне повітря.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Відповідачем на заперечення Позивача щодо акту перевірки, було надано відповідь від 17.10.2018р. № 42940/10/28-10-50-12-15, в якій Відповідач зазначив, що Екологічний податок - загальнодержавний обов`язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об`єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року (пп. 14.1.57 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ).

19.10.2018 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України Податкове повідомлення - рішення № 0071501200 про збільшення Публічному акціонерному товариству По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз суми грошового зобов`язання за екологічним податком (надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення) в розмірі 3718069 грн. 94 коп., в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 2947455 грн. 94 коп. та за штрафними санкціями в сумі 743614 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення Відповідача від 19.10.2018 року № 0071501200 шляхом надання скарги від 15.10.2018 року №15/1-3112 на адресу відповідача, в якій позивач просив скасувати вказане податкове-повідомлення рішення.

Згідно рішення від 26.12.2018 року №41691/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги, ППР відповідача залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач не погодившись зі спірними податковим повідомленням - рішенням звернувся до суд з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальності за порушення податкового законодавства урегульовані ПК України.

Згідно пункту3.1 статті 3 ПК України, податкове законодавство України складається зКонституції України, цьогоКодексу,Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України, чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування,нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюютьсяЗаконом України від 16.10.1992 року № 2707-ХП «Про охорону атмосферного повітря»,Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами

Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади (ст. 28 Закону України від 16.10.1992 року №2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря»).

Порядок здійснення державного контролю у галузі охорони атмосферного повітря визначається відповідно до закону.

Згідност. 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря підлягають: об`єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей та на стан атмосферного повітря; види та обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; види і ступені впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря.

Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється за єдиною системою у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 31Закону України №2707 Кабінетом Міністрів України затвердженоПостанову від 13 грудня 2001 №1655 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря». Цей Порядок визначає єдину систему ведення в галузі охорони атмосферного повітря державного обліку об`єктів (підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності), які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

Частиною 3 вищенаведеного Порядку встановлено, що державний облік включає: взяття на облік об`єктів, які справляють шкідливий вплив; ведення на об`єктах первинного обліку стаціонарних джерел, які справляють шкідливий вплив; складення державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря стаціонарними та пересувними джерелами, які справляють шкідливий вплив; проведення інвентаризації викидів та обсягів забруднюючих речовин на зазначених об`єктах.

Взяття на державний облік об`єктів, які справляють шкідливий вплив, здійснює Мінприроди за критеріями, встановленими цим Міністерством за погодженням з Держстатом.

Згідно пп.14.1.57 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, екологічний податок - загальнодержавний обов`язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об`єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Відповідно пп.240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України, платниками екологічного податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними, джерелами забруднення.

Підпунктом242.1.1 п.242.1 ст. 242 Податкового кодексу України визначено об`єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до п.249.3 ст. 249 Податкового кодексу України екологічний податок справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками - податки самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок податку. Тобто, на підстав, фактичних обсягів викидів забруднюючих речовин протягом звітного кварталу.

Відповідно дост. 1 Закону України №2707, забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Перелік забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення визначено нормою п.243.1 ст. 243 Податкового кодексу України, зокрема доскладу якого увійшли забруднюючі речовині «вуглеводні» та «тверді речовини». Перелік цих забруднюючих речовин затвердженийнакази Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.03.2002 №104 «Про затвердженій Переліку речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за №322/6610.

В переліку забруднюючих речовин в розділі «вуглеводні» даного наказу, визначено «забруднююча речовина - Метан - основна частина природного газу (СН4)»

За висновком контролюючого органу використані Товариством обсяги природного газу на виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати є викидами в атмосферне повітря забруднюючої речовини (метану) та є об`єктом оподаткування екологічним податком.

Відповідач виходив з того, що до визначеного пунктом243.1 статті 243 ПК переліку забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення включені, зокрема ''вуглеводні'', до яких, у свою чергу, згідно із наказом Міністерства екології та природних ресурсів України ''Про затвердження Переліку речовин, які входять до ''твердих речовин'' та ''вуглеводнів'' і за викиди яких справляється збір'' від 14.03.2002 №104 входить ''метан'' - основна складова (96-97,6%) природного газу.

Враховуючи, що викиди метану, як забруднювача, здійснюються обладнанням, яке Товариство використовує у господарській діяльності - трубопроводами, газовим обладнанням та газовими приладами, які по своїй природі є дифузними джерелами і для яких згідно пункту 9 статті 2 Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі ухвалення рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, 1998 року (Орхуська конвенція), від 21.03.2003, ратифікованогоЗаконом України від 03.02.2016 №980-VIII, надавати звітність для кожного окремого джерела недоцільно, розрахунок екологічного податку необхідно здійснювати для стаціонарного (дифузного) джерела - підприємства в цілому.

Платниками екологічного податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (Підпункт240.1.1 пункт 240.1 стаття 240 ПК).

Поняття ''стаціонарне джерело'' забруднення визначено в підпункті14.1.230 пункту 14.1 статті 14 ПК, відповідно до якого це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти.

Сутність виробничо-технологічних витрат та втрат (нормованих втрат) газу розкрито в наказі Міністерства палива та енергетики України ''Про затвердження методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами'' від 30.05.2003 №264 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за №570/789).

Так, в розділах 1, 4 Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами виробничо-технологічні втрати газу визначено як газ, що втрачається під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньобудинковими мережами, а також під час виконання профілактичних робіт і поточних ремонтів.

Виробничо-технологічні (нормовані) втрати газу - граничний витік газу, під час якого ще можливо забезпечити надійне функціонування та умовну нормативну герметичність газопроводів, з`єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, приладів тощо. Крім того, до виробничо-технологічних втрат належить об`єм витоку газу під час технічного обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, що використовує газ, і з`єднувальних деталей, який не перевищує норм, установлених чинними нормативними документами.

Виробничо-технологічні витрати газу - це газ, що витрачається на виконання певного виду роботи під час його транспортування. Виробничо-технологічні витрати газу - витрати газу, які забезпечують надійне функціонування та умовну нормативну герметичність газопроводів, з`єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, приладів тощо (у тому числі витік газу при врізках та підключенні новозбудованих газопроводів, монтажі арматури, приладів, обладнання, що використовує газ, із з`єднувальних деталей) та які не перевищують норм витоку газу, установлених чинними нормативними документами ( розділи 1, 3 Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами).

Доводи Позивача, що виробничо-технологічні витрати та виробничо-технологічні (нормовані) втрати природного газу не мають прямого зв`язку із забрудненням навколишнього природного середовища, оскільки такого роду викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами об`єктивно пов`язані з підприємницькою діяльністю з газопостачання та газифікації, що, власне, і обумовлює нормативний розрахунок таких витрат (втрат), суд не приймає, оскільки вихід природного газу, який використаний на такі цілі, в атмосферне повітря є очевидним, а норма підпункту242.1.1пункту242.1статті242 ПК визначає обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Для Позивача, який здійснює підприємницьку діяльність, як оператор газорозподільної системи, настають всі наслідки такої діяльності, в тому числі, обов`язок сплачувати екологічний податок за викиди в атмосферне повітря природного газу. Сплата екологічного податку є встановленим законом способом усунення негативних наслідків, завданих навколишньому природному середовищу діяльністю, пов`язаною із забрудненням навколишнього середовища.

Обираючи такий вид діяльності, особа бере на себе всі ризики, які пов`язані з нею. Стосовно позивача ці ризики включають також стан обладнання, облікових приборів споживання газу, технічну необхідність балансування газу в газорозподільній системі, які спричиняють виробничо-технологічні (нормовані) втрати та виробничо-технологічні витрати природного газу, який надходить у атмосферне повітря.

Відповідно до статті 1 Закону України ''Про охорону атмосферного повітря'' від 16.10.1992 №2707-ХІІ забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

НормиПодаткового Кодексу Українине встановлюють виключного переліку забруднюючих речовин, обсяги яких є об`єктом та базою оподаткування екологічним податком.

З метою встановлення ставок податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення перелік окремих забруднюючих речовин встановлений нормою пункту243.1 статті 243 ПК, серед яких '''вуглеводні'' та ''тверді речовини''.

Перелік забруднюючих речовин, що об`єднані у зазначених групах, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України ''Про затвердження Переліку речовин, які входять до ''твердих речовин'' та ''вуглеводнів'' і за викиди яких справляється збір'' від 14.03.2002 №104, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за №322/6610.

До вуглеводнів, згідно з цим переліком, входить метан.

Та обставина, що цей наказ регулював відносини щодо сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, не змінює сутність метану як забруднюючої речовини і в цілях справляння екологічного податку. З набранням чинностіПодатковим Кодексом Українизбір за забруднення навколишнього природного середовища набув інноваційних ознак в розділі VIII "Екологічний податок", проте не змінив свої сутності та призначення.

За визначенням статті 1 Закону України ''Про нафту і газ" від 02.07.2001 N2665-III природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ - корисна копалина, яка являє собою суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температури 20°C) і є товарною продукцією.

До вуглеводнів належать органічні речовини, що складаються лише з вуглецю (карбону) та водню (гідрогену). До них відносять насичені вуглеводні СnН2n+2 (метан, етан тощо), ненасичені СnН2n та СnН2n2-2.

Відтак, метан належить до вуглеводнів і згідно з Протоколом про регістри викидів і перенесення забруднювачів (додаток ІІ) метан (CH 4) - забруднююча речовина.

Викиди природного газу в атмосферне повітря слід розглядати як викиди метану, оскільки природний газ на 96-98% складається з метану.

Зважаючи на викладене, висновки Позивачапро те, що метан не є забруднюючою речовиною, суд вважає помилковими.

Вказані висновки суду підтверджуються також позицією Верховного Суду, викладеною у постановівід 14 вересня 2020 року у справі № 520/9364/18 та позицією Верховного Судуу постанові від 25 лютого 2021 року у справі №160/8128/18.

Сутність виробничо-технологічних витрат та втрат (нормованих втрат) газу розкрито в методиках, затвердженихнаказом Міністерства палива та енергетики України від 30 травня 2003 року №264(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 2003 року за №570/789) «Про затвердження методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами».

Так, у розділах 1, 4 Методикивизначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами виробничо-технологічні втрати газу визначено як газ, що втрачається під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньобудинковими мережами, а також під час виконання профілактичних робіт і поточних ремонтів. Виробничо-технологічні (нормовані) втрати газу - граничний витік газу, під час якого ще можливо забезпечити надійне функціонування та умовну нормативну герметичність газопроводів, з`єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, приладів тощо. Крім того, до виробничо-технологічних втрат належить об`єм витоку газу під час технічного обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, що використовує газ, і з`єднувальних деталей, який не перевищує норм, установлених чинними нормативними документами.

Виробничо-технологічні витрати газу - це газ, що витрачається під час виконання комплексу робіт, пов`язаних з введенням в експлуатацію новозбудованих, реконструйованих або капітально відремонтованих об`єктів системи газопостачання та на опалення газорегуляторних пунктів та іншого газорегуляторного обладнання. До виробничо-технологічних витрат газу належать витрати газу під час врізування або підключення новозбудованих, або після капітального ремонту, або реконструйованих газопроводів, об`єктів системи газопостачання житлових та громадських будівель, промислових підприємств тощо, а також у разі виконання пусконалагоджувальних робіт на них та витрати газу на опалення газорегуляторних пунктів та іншого газорегуляторного обладнання (розділи 1, 3 Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами).

Верховний Суд у даній справі дійшов висновку, що Позивач зобов`язаний сплатити екологічний податок з обсягів природного газу на виробничо-технологічні (нормовані) втрати та виробничо-технологічні витрати, оскільки ці обсяги є викидами забруднюючої речовини (метану) в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за ставкою, встановленою пунктом243.1 статті 243 ПК Українидля вуглеводнів.

Отже, при новому судовому розгляді цієї справи підлягав встановленню обсяг фактичних викидів метану, який підлягає оподаткуванню екологічним податком. Крім того, правовій оцінці підлягав також розрахунок нарахованого позивачу екологічного податку.

При цьому суд не вбачає перешкод для застосування при нарахуванні екологічного податку величин, розрахованих згідно з наведеними Методиками, ураховуючи те, що такі величини були враховані податковим органом при визначенні фактичного обсягу викидів.

Вказані висновки суду підтверджуються також позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 25 лютого 2021 року у справі №160/8128/18, від 07 квітня 2021 року у справі № 140/2121/18, від 27 січня 2022 року у справі №400/2638/18.

Відповідно до пункту250.12 статті 250 ПК Україниконтролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.

Суд відзначає, що іншої процедури перевірки правильності нарахування екологічного податкуПодатковим Кодексом Українине передбачено.

Матеріалами справи свідчать про те, що за час проведення перевірки, з 08.06.2015 року по 30.06.2017 року, представниками Відповідача не було встановлено фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, зокрема, Відповідачем не здійснювався виїзд на місце розташування, замір фактичних обсягів викидів по стаціонарному джерелу з врахуванням його технологічного режиму роботи.

З пункту 3 підпункту 3.1 акту перевірки від 26.09.2018 №54/28-10-50-12-08/03361075 вбачається, що направлення на проведення цієї перевірки за №113, №143, №146 від 24.07.2018 були також видані державному інспектору Державної екологічної інспекції у Донецькій області Єремєєву А.С., головним спеціалістам Наумову В.О., Молчанову О.С., проте ні акт перевірки, ні відповідні розрахунки як додатки до акту перевірки вказаними інспекторами екологічної інспекції не підписані.

За приписами підпункту249.1 статті 249 ПК України суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

Згідно із пунктом249.2 статті 249 ПК Україниу разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов`язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

Пунктом249.3 статті 249 ПК Українивизначено формулу обчислення суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), яка передбачає врахування фактичного обсягу викиду забруднюючої речовини, розрахованого в тоннах.

Акт перевірки від 25.09.2018 №142/2810-4811/03339459 та додатки до нього в частині обчислення нарахованого позивачу грошового зобов`язання з екологічного податку складено без дотримання приписів пункту249.3 статті 249 ПК України, позаяк не наведено обсягів фактичних викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, а помилково ВТВ та втрати газу ототожнені з викидами в атмосферне повітря в цілях оподаткування екологічним податком.

Показники вмісту метану в компонентному складі природного газу та густина у період з 01.06.2015 по 30.06.2017, які були використані Відповідачем в розрахунку екологічного податку за період з 08.06.2015 по 30.06.2017 в акті перевірки, в частині використання газу на виробничо-технологічні втрати та витрати за вказаний період наведені поквартально: з 08.06.2015 року по 30.06.2015 року: середній відсоток 90,3810% мол., густина 0,7424 кг/м.куб., ІІІ квартал 2015 року: середній відсоток 90,5450 % мол., густина 0,7352 кг/м.куб., ІV квартал 2015 року: середній відсоток 93,6820 % мол., густина 0,7127 кг/м.куб., І квартал 2016 року: середній відсоток 92,7290 % мол., густина 0,6821 кг/м.куб., ІІ квартал 2016 року: середній відсоток 92,5279 % мол., густина 0,7277 кг/м.куб., ІІІ квартал 2016 року: середній відсоток 92,4583 % мол., густина 0,7294 кг/м.куб., ІV квартал 2016 року: середній відсоток 91,8403 % мол., густина 0,7278 кг/м.куб., І квартал 2017 року: середній відсоток 93,5138 % мол., густина 0,7164 кг/м.куб., ІІ квартал 2017 року: середній відсоток 92,4480 % мол., густина 0,7259 кг/м.куб.

При застосуванні середніх показників вмісту метану в компонентному складі природного газу та густини не можливо встановити фактичні обсяги викидів метану в повітря.

Для визначення фактичного вмісту метану у викидах газу необхідно враховувати фізико-хімічні параметри природного газу за кожним маршрутом газопостачання і з врахуванням об`єму спожитого природного газу за кожним із цих маршрутів, який повинен бути приведеним до стандартних умов.

При цьому, в розрахунку використано густину природного газу замість густини метану, внаслідок чого розрахунок обсягу метану не може бути достовірним у зв`язку з тим, що фактичну густину метану в розрахунку не визначено.

Методика визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженанаказомМінпаливенерго від 30 травня 2003 р. № 264 дає можливість визначити граничні обсяги втрат та умовну розрахункову величину втрат залежно від технічних характеристик газопроводу, але не дає можливість визначити фактичні втрати, зокрема, ті з них, які стали саме викидами в атмосферне повітря.

Метрологічні втрати на приладах обліку, які не є викидами в атмосферне повітря - є комерційними втратами. Так, на побутових лічильниках газу споживачів, відповідно до чинного в Україні ДСТУ 3336-96 «Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги», внаслідок похибок вимірювання може «втрачатись» від 1,5% (на нових лічильниках) до 6 % від спожитого газу - через кілька років експлуатації приладу. При цьому природний газ фактично не викидається у повітря, але кількість зафіксованого лічильниками природного газу може бути меншою за кількість фактично спожитого природного газу внаслідок похибки вимірювання.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що не весь об`єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за спірний період є таким об`ємом газу, який безпосередньо реально потрапив чи міг потрапити (витік) чи безпосередньо скинутий оператором газорозподільної мережі в атмосферне повітря.

При цьому, Відповідач не провів розрахунки по відокремленню таких втрат і витрат газу від іншого обсягу, який в силу проведення відповідних технологічних, регламентних робіт з експлуатації і утримання газорозподільних мереж при транспортуванні газу до кінцевого споживача безпосередньо скидався в атмосферу, що унеможливлює розмежування таких витрат і втрат для цілей оподаткування екологічним податком.

Суд зазначає, що відокремлення, розмежування таких витрат і втрат, в тому числі за переліком елементів газорозподільної мережі, не входить до компетенції суду при вирішенні по суті цього податкового спору, оскільки обов`язок щодо адміністрування екологічного податку, а також точного і правильного його розрахунку у випадку несплати такого податкового зобов`язання, покладений виключно на орган контролю - Державну податкову службу України та його територіальні підрозділи.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач протиправно включив у власний розрахунок донарахованого екологічного податку із загального обсягу газу, придбаного позивачем для виробничо-технічних витрат і нормативних втрат природного газу та покриття обсягів негативного місячного небалансу газу, об`єму газу, який не міг бути скинутий в атмосферу, що нівелює висновки податкового органу про заниження Позивачем екологічного податку у зв`язку з порушенням п.240.1 ст.240, п.п.242.1.1 п. 242.1 ст.242, п.243.1 ст.243, п.249.1, п.249.2, п.249.3 ст. 249 ПК України.

При цьому, судами встановлено, що перевірка проводилась виключно на території адміністративної будівлі Позивача, будь-яких заходів щодо встановлення фактичних викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення перевіряючими не вжито, зокрема, встановлення місця розташування, так як для визначення податкових зобов`язань з екологічного податку, який справляється за місцем знаходження джерела викидів - об`єкта, пов`язаного з оподаткуванням, вимагається виконання інвентаризації в межах конкретних адміністративно-територіальних одиниць за місцезнаходженням джерел викидів, конкретних найменувань елементів мережі, їх технічних характеристик та технологічних операцій під час транспортування газу.

Акт перевірки містить відомості щодо переліку стаціонарних джерел забруднення, але об`ємів виробничо-технологічних втрат по кожному з них, до яких також належить об`єм витоку газу під час технічного обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, що використовує газ, і з`єднувальних деталей, який не перевищує норм, установлених чинними нормативними документами не зазначено, а при розрахунку фактичного обсягу викиду забруднюючої речовини не враховано: неоднорідність статей втрат за переліком елементів газорозподільної мережі; що диференціація нормативів передбачена відповідно до складу конкретної газорозподільної мережі; що методологія визначення питомих виробничо-технологічних втрат газу під час його транспортування газорозподільними мережами побудована на принципах використання індивідуальних граничних показників обсягів виробничо-технологічних втрат газу за умов нормативної герметичності газопроводів і його елементів.

Також з приводу посилання Відповідача на акти-розрахунки за період з 08.06.2015 по 30.06.2017 року, які було надано Позивачем під час перевірки, суд зазначає, що останніне підпадають під визначення податкового законодавства, з огляду на статтю3,5 Податкового Кодексу України, що дозволяє зробити висновок про безпідставність посилання на вказані документи, з огляду на те, що у відповідності до пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу Україниконтролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Документи, посилання на які міститься у Положенні про порядок обліку обсягів розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, затвердженомунаказом Міністерства палива та енергетики України від 25.02.2004 року №112та Методиці визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженихнаказом міністерства палива та енергетики Українивід 30.05.2003 року №264, не є первинними документами в розумінніПодаткового Кодексу Українита підставою для нарахування екологічного податку.

Крім того, аніПодатковий Кодекс України, ані Положення №112 не встановлюють вимог по обов`язковому щомісячномудокументальному оформленню акту-розрахунку виробничо-технологічних витратта нормативних втрат.

Відповідно достатті 249 Податкового кодексу України, при наявності факту викидів забруднюючих речовин - оподаткуванню підлягають самефактичні викиди таких речовин.

Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу III Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НРКЕКП від 30.09.2015 № 2494, об`єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу (далі - ВТВ) за підсумками місяця та календарного року визначається оператором ГРМ, відповідно до глави1розділуцьогоКодексута розраховується, як різниця між об`ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об`ємом(обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.

Таким чином, необхідність у складанні таких документів у Товариства була відсутня, їх оформлення не вимагається чинним законодавство,що регулює питання в сфері розподілу природного газу, а тому такі документи не мають ознак первинних документів, а визначені таким чином обсяги ВТВ не можуть кваліфікуватись, як обсяги викиду природного газу в атмосферне повітря, оскільки за своєю суттю вказані викиди є даними іншого характеру.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючий орган належними та допустимими доказами не довів порушення позивачем нормПК Українив частині заниження екологічного податку на загальну суму 3718 069 грн. 94 коп., наведений в акті перевірки від 26.09.2018 року №54/28-10-50-12-08/03361075 та додатках до нього розрахунок екологічного податку не може бути взятий до уваги судом як такий, що з наведених вище мотивів не відповідає принципам достовірності та складений без урахування приписів пунктів249.1249.3 статті 249 ПК України.

Під час судового розгляду справи наведений в акті перевірки від 26.09.2018 року №54/28-10-50-12-08/03361075 та додатках до нього розрахунок екологічного податку судом відхилений, а з об`єктивних причин суд позбавлений можливості самостійно визначити суму екологічного податку (зокрема, з тих підстав, що обсяг фактичних викидів саме метану, який підлягає оподаткуванню екологічним податком, на підставі наявних у справі доказів достовірно встановити неможливо; в акті перевірки відсутні відомості про обсяги саме фактичних викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, без яких неможливе застосування передбаченої пунктом249.3 статті 249 ПК Україниформули обчислення суми екологічного податку).

При таких обставинах, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2018 року № 0071501200 про збільшення Позивачу суми грошового зобов`язання з екологічного податку в розмірі 3 718 069 грн. 94 коп., в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 2 947 455 грн. 94 коп. та за штрафними санкціями в сумі 743 614 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року у справі № 200/1465/19-а залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 18 грудня 2023 року

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г.Казначеєв

І.Д. Компанієць