Ухвала

від 14.12.2023 по справі 761/46054/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/46054/23

Провадження № 1-кс/761/29892/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102100000173 від 23.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 362 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102100000173 від 23.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 362 КК України, в якому просив накласти арешт на нежитлові будівлі, що складаються із нежитлової будівлі літ. «А», нежитлової будівлі літ. «В», господарської будівлі літ. «Б» та споруди огрожа № 1,2 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2125803680000, для забезпечення їх зберігання як речових доказів у кримінальному провадженні №42022102100000173 від 23.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 362 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що Слідчим відділом Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102100000173 від 23.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 362 КК України.

Зі змісту клопотання вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що група невстановлених осіб разом з ОСОБА_4 , використовуючи підконтрольне йому підприємство ТОВ «Магазин 421» код ЄДРПОУ 19263506 на території міста Києва створили злочину схему щодо набуття фіктивних підстав, які в подальшому можуть бути ними використанні для реєстрації права власності за собою на самочинно побудовані (встановлені) будівлі на самоправно зайнятих земельних ділянках та подальшого протиправного набуття ними права на отримання у власність чи оренду земельних ділянок на яких знаходяться самочинно збудовані (встановлені) об`єкти нерухомості.

Зокрема, 11.07.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , у порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, здійснила реєстраційні дії щодо нежитлових будівель - нежитлова будівля літ. «А», нежитлова будівля літ. «В», господарська будівля літ «Б», огорожа № 1,2 за адресою: АДРЕСА_1 за відсутності документів, що підтверджують адресу, ведення об`єкта в експлуатацію та на підставі документів, які містять неправдиві відомості, та не підтверджують набуття третіми особами речових прав на нерухоме майно.

04.12.2023 постановою в порядку ст. 98 КПК України нежитлові будівлі та споруди нежитлова будівля літ.«А», нежитлова будівля літ. «В», господарська будівля літ. «Б», огорожа №1,2 за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають у власності ТОВ «Магазин 421» код ЄДРПОУ 19263506, визнані в якості речового доказу по кримінальному провадженню так як вони є матеріальним об`єктом, який містить сліди кримінального правопорушення, а також отримані у власність внаслідок вчинення протиправних дій.

Прокурор просить накласти арешт на вказане майно, стверджуючи, що органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, зібрано матеріали, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, а також набуття ТОВ «Магазин 421» код ЄДРПОУ 19263506 права власності на вказані нежитлові будівлі внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, прокурор просить також заборонити користуватися незаконно побудованими (встановленими) нежитловими будівлями з метою не допущення та припинення легалізації незаконно отриманого прибутку від використання приміщень та передачі його в оренду третім особам та з метою не допущення їх псування та зміни первинного вигляду з метою подальшого належного проведення експертиз.

Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання, будучи повідомлений про час та дату судового розгляду належним чином, не прибув. До початку судового розгляду звернувся до суду із заявою в якій просив проводити судовий розгляд за його відсутності.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт не було тимчасово вилучене та розгляд справи без власника майна є необхідним з метою забезпечення можливості арешту майна, в разі ухвалення слідчим суддею відповідного рішення за результатами розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд вищевказаного клопотання без повідомлення про його розгляд власників майна відповідно до положень ч.2 ст. 172 КПК України.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівквій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеної в клопотанні прокурора нежитлових будівель, що складаються із нежитлової будівлі літ. «А», нежитлової будівлі літ. «В», господарської будівлі літ. «Б» та споруди огрожа № 1,2 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2125803680000.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В той же час положення вказаної статті передбачають, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Надаючи оцінку доводам прокурора в частині необхідності встановлення заборони на користування майном, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором не було доведено, що вказана заборона буде співмірною завданням кримінального провадження та не призведе до невиправданого та надмірного обтяження права власності для власників такого майна, з огляду на що, слідчий суддя не знаходить підстав для встановлення заборони на користування арештованим майном.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності, застосованого в такому вигляді, завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт на нежитлові будівлі, що складаються із нежитлової будівлі літ. «А», нежитлової будівлі літ. «В», господарської будівлі літ. «Б» та споруди огрожа № 1,2 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2125803680000, із забороною розпорядження, відчуження вказаним майном, та забороною вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо даного майна.

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1