Рішення

від 14.12.2023 по справі 501/1737/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 501/1737/23

Провадження № 2-о/947/372/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Торгонської В.М,

за участю сторін по справі:

заявника ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Одесі цивільнусправу зазаявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Бурлачобалківська сільськаадміністрація Чорноморськоїміської радиОдеського районуОдеської областіпро встановленняфакту постійногопроживання зіспадкодавцем,-

ВСТАНОВИВ:

03.05.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Іллічівського міського суду Одеської області, заінтересована особа:Бурлачобалківська сільська адміністрація Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, ззаявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна бабуся заявника ОСОБА_2 .

23 листопада 2021 року ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Черненко І.П., за яким все належне спадкодавцю майно вона заповіла заявнику ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі на:

- земельну ділянку у розмірі 0,81 гектарів, що розташована на території Богданівської сільської Ради народних депутатів с. Тарасівка, що підтверджується Державним актом на право власності на землю серія І-ДП №106044;

- земельну ділянку у розмірі 1,500 гектарів, що розташована на території Богданівської ради с. Тарасівка, що підтверджується Державним актом на право власності на землю серія Р2 №20362;

Спадкодавець ОСОБА_2 та спадкоємець ОСОБА_1 , з 2011 року по день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом проживали, що підтверджується актом про факт спільного постійного проживання осіб, посвідченим 30 квітня 2023 року Головою Бурлачобалківської сільської адміністрації чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.

За даною адресою заявник фактично мешкає і зараз, але її реєстрація з 1992 року по цей час знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у квартирі, яка належить заявнику на праві власності.

ОСОБА_2 була зареєстрована у житловому будинку, що знаходиться у селі Бурлача Балка міста Чорноморськ Одеського району Одеської області, починаючи з 21.09.2012 року, по день її смерті, що підтверджується довідкою №407 від 01.10.2012р., довідкою про склад сім`ї №458, довідкою від 05.11.2014р. №354.

06 березня 2022 року, у зв`язку із початком 24.02.2022 р. збройної агресії Російської Федерації проти України, введення воєнного стану в Україні, заявник вказує, що була вимушена евакуюватись до Чорногорії, де отримала тимчасовий притулок, однак після повернення до України заявник звернулась до нотаріуса щодо оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Але 26 квітня 2023 року нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса, Ставнійчук А.О. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що було пропущений строк для прийняття спадщини та не було надано документи, що підтверджують факт спільного проживання з померлою, та запропоновано звернутись до суду, у зв`язку з чим, заявник звернувся до суду з вказаною заявою.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 26.06.2023 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Бурлачобалківська сільськаадміністрація Чорноморськоїміської радиОдеського районуОдеської областіпро встановленняфакту постійногопроживання зіспадкодавцем.Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання Торгонської В.М. від 26.09.2023 року, у зв`язку із перебуванням судді Петренко В.С. на лікарняному, судове засідання по цивільній справі №501/1737/23, відкладено на 08.11.2023 року.

У судовому засіданні 08.11.2023 року заявник підтримала заяву в повному обсязі та просила суд її задовольнити.

08.11.2023 року судом було протокольно ухвалено викликати та допитати у наступному судовому засіданні свідка та відкласти розгляд справи на 14.12.2023 року.

У судовому засіданні 14.12.2023 року заявник підтримала заяву у повному обсязі, просила суд її задовольнити.

Заінтересована особа Бурлачобалківська сільська адміністрація Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи, у судові засідання представник не з`явився, пояснення на заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, показання свідка, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна бабуся заявника ОСОБА_2 .

23 листопада 2021 року ОСОБА_2 було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Черненко І.П., за яким все належне спадкодавцю майно вона заповіла заявнику ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі на:

- земельну ділянку у розмірі 0,81 гектарів, що розташована на території Богданівської сільської Ради народних депутатів с. Тарасівка, що підтверджується Державним актом на право власності на землю серія І-ДП №106044;

- земельну ділянку у розмірі 1,500 гектарів, що розташована на території Богданівської ради с. Тарасівка, що підтверджується Державним актом на право власності на землю серія Р2 №20362;

Спадкодавець ОСОБА_2 та спадкоємець ОСОБА_1 , з 2011 року по день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом проживали, що підтверджується актом про факт спільного постійного проживання осіб, посвідченим 30 квітня 2023 року Головою Бурлачобалківської сільської адміністрації чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.

За даною адресою заявник фактично мешкає і зараз, але її реєстрація з 1992 року по цей час знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у квартирі, яка належить заявнику на праві власності.

ОСОБА_2 була зареєстрована у житловому будинку, що знаходиться у селі Бурлача Балка міста Чорноморськ Одеського району Одеської області, починаючи з 21.09.2012 року, по день її смерті, що підтверджується довідкою №407 від 01.10.2012р., довідкою про склад сім`ї №458, довідкою від 05.11.2014р. №354.

06 березня 2022 року, у зв`язку із початком 24.02.2022 р. збройної агресії Російської Федерації проти України, введення воєнного стану в Україні, заявник вказує, що була вимушена евакуюватись до Чорногорії, де отримала тимчасовий притулок, однак після повернення до України заявник звернулась до нотаріуса щодо оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Але 26 квітня 2023 року нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса, Ставнійчук А.О. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що було пропущений строк для прийняття спадщини та не було надано документи, що підтверджують факт спільного проживання з померлою, та запропоновано звернутись до суду, у зв`язку з чим, заявник звернувся до суду з вказаною заявою.

Окрім того, факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_3 , якою у засіданні було підтверджено, що заявник ОСОБА_1 , з 2011 року по день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень ст.ст.1216-1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`ясень постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30.05.2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст.1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1ст.293Цивільного процесуальногокодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що заявникові необхідно встановити факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника з бабусею на момент її смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать його майнові права на спадщину.

Керуючись ст.ст. 293, 294, 315-319 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Бурлачобалківська сільськаадміністрація Чорноморськоїміської радиОдеського районуОдеської областіпро встановленняфакту постійногопроживання зіспадкодавцем - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 19.12.2023 року.

Суддя Петренко В. С.