Постанова

від 06.12.2023 по справі 120/5922/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/5922/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

06 грудня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Надольна М.С.,

представника позивача: Маркевича Т.Л.,

представника відповідача: Лозінської І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2023 року ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДПС у Вінницькій області №0051640703 від 19.04.2023 у частині зменшення бюджетного відшкодування 890 148 грн податку на додану вартість та застосування (фінансових) штрафних санкцій на суму 231 120 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 позовні вимоги задоволено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує задоволення апеляційної скарги та зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення є такими, що не відповідають вимогам закону і порушують право на отримання бюджетного відшкодування, оскільки податкова накладна для покупця товарів/послуг є достатньою підставою для нарахування сум податку, що належить до податкового кредиту та не потребує додаткового підтвердження. Відтак, зазначає, що завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника у банку, та завищення показника від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту, є безпідставним. Крім того, безпідставним є і застосування штрафних санкцій, оскільки платником податків не вчинено діянь, що призвели до зменшення суми бюджетного відшкодування.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити в її задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "АКУ Українське каолінове товариство" відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців перебуває на обліку Головного управління ДПС у Вінницькій області. Основним видом діяльності є КВЕД 08.12 "Добування піску, гравію, глин і каоліну".

У період з 17.02.2023 року до 09.03.2023 року головними державними інспекторами відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.12.2022 року № 9273708924 від`ємного значення ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням від`ємного значення задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року у Декларації від`ємного значення ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків: п. 198.1, п.198.2 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201, абз. "б" п. 200.4, п. 200.7, п.200.9 ст.200 ПК України та п. 5 розділу V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", оскільки ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" завищено суму від`ємного значення з ПДВ, яка підлягає відшкодуванню за рахунок платника у банку, за листопад 2022 року на суму 924481 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, у результаті чого ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" завищено показник рядка 21 Декларації "Від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" за листопад 2022 року на 135255 грн.

Так, за результатами вказаної перевірки, податкові особи ГУ ДПС у Вінницькій області склали акт від 16.03.2023 року № 3680/02-32-07-03/33697003 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах, та поданих уточнюючих розрахунків.

Не погоджуючись з висновками та фактами у цьому акті, позивачем подано до головного управління ДПС у Вінницькій області заперечення, у яких зазначено, що висновки та твердження податкових інспекторів є безпідставним та такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства.

Головне управлінням ДПС у Вінницькій області залишило їх без задоволення, а висновки акту без змін. Так, представник контролюючого органу вказує на те, що позивач був обізнаний та мав можливість дотриматися норм чинного законодавства, однак не вжив достатніх заходів, що призвело до податкового правопорушення, передбаченого п. 123.2 ст. 123 ПК України. Серед іншого, вказали, що ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2021 року суму ПДВ у розмірі 10 000 123 грн.

Так, на підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято: податкове повідомлення-рішення від 19.04.2023 №0051640703, відповідно до якого встановлено завищення бюджетного відшкодування на суму 924 481 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 231 120 грн; податкове повідомлення-рішення від 19.04.2023 №0051650703, відповідно до якого встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 135 255 грн.

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина.

У силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.18. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з положеннями п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податку на додану вартість є, зокрема: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше є: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв`язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 КАС України).

Згідно з п. 200.3 ст. 200 КАС України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За наведених обставин, колегія суддів робить висновок, що норми ПК України містять чіткі, прямі правові норми відповідно до яких підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна (п.п. 201.10 ПК України), яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (п.п. 198.3 ПК України) та яка повинна містить обов`язкові реквізити, визначені п.п. 201.1 Кодексу.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не належать до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 .07.1999 року №996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 Закону №996-ХIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інше).

Податкова накладна не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що належить до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Отже, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена, крім того, податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі ст. 75 КАС щодо достовірності доказів.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в ст. 4 Закону № 996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи.

Вказане узгоджується із правовою позицією відображеною у постанові Верховного Суду від 05.05.2023 року у справі № 160/15514/20.

У межах спірних правовідносин відповідач вказує на те, що у зв`язку з порушенням п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ПК України та Порядку затвердження податкової накладної, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2021 року суму ПДВ - 100 0123 грн.

Контролюючим органом під час здійснення перевірки ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" було встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування бюджету.

ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" надано договір генерального підряду № 1-АКВ від 20.01.2020 року, укладений з ТОВ "Будівельна компанія РЕДІТО", по об`єкту будувати "Нове будівництво виробничого комплексу по збагаченню каоліну (лінія 3) ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" по вул. Заводській, смт Глухівці, Козятинський р-н, Вінницька обл.

Відповідно до п. 13.1 вказаного договору, здача-приймання виконаних будівельно-монтажних робіт здійснюється згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 5.3 цього договору, зокрема зазначено, що остаточна оплата виконаних підрядником робіт здійснюється замовником по факту повного виконання кожного Розрахункового етапу Робіт на підставі узгоджених сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (на підставі ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва") та рахунку Підрядника, що виставляються протягом 3 (трьох) робочих днів після підписання сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт.

Крім того, ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" надано акти приймання виконаних будівельних робіт, отриманих від ТОВ "Будівельна компанія Реддіто" згідно з договором генерального підряду № 1-АКВ від 20.01.2020 року, зокрема: акт № 56 на загальну суму - 403903, 37 грн, у т.ч. ПДВ 67317,23 грн; акт № 61 на загальну суму - 189872, 92 грн, у т.ч. ПДВ 31645,38 грн; акт № 62 на загальну суму - 4070818,54 грн, у т.ч. ПДВ 814163,71 грн; акт № 51 на загальну суму - 211471,09 грн, у т.ч. ПДВ 35245,18 грн; акт № 4 на загальну суму - 310509,08 грн, у т.ч. ПДВ 51751,61 грн.

Також ТОВ "Будівельна компанія РЕДДІТО" виписано та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних наступні накладні: № 17 від 16.07.2021 (зареєстрована в ЄРПН 19.08.2021 року № 9240243058) на загальну суму - 403903,37 грн, у т.ч. ПДВ 67317,23 грн; №2 від 16.07.2021 (зареєстрована в ЄРПН 19.08.2021 року № 9380169028) на загальну суму - 189872,29 грн, у т.ч. ПДВ 31645,38 грн; №3 від 16.07.2021 (зареєстрована в ЄРПН 19.08.2021 року

№ 9380132480) на загальну суму - 4070818,54 грн, у т.ч. ПДВ 814163,71 грн; №7 від 16.07.2021 (зареєстрована в ЄРПН 19.08.2021 року № 9380156143) на загальну суму - 211471,09 грн, у т.ч. ПДВ 35245,18 грн; №8 від 16.07.2021 (зареєстрована в ЄРПН 19.08.2021 року № 9380134647) на загальну суму - 310509,08 грн, у т.ч. ПДВ 51751,51 грн.

Відповідно до матеріалів справи, подані накладні включено в додатку 3 декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року на загальну суму 890 148 грн.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про помилковість доводів контролюючого органу, що акти приймання будівельних робіт надані під час перевірки та акти, надані під час подання заперечень на акт перевірки контролюючого органу, містять розбіжності.

Надані під час перевірки контролюючому органу первинні документи, а саме акти приймання виконаних будівельних робіт містять такий реквізит, як "дата складання". Зокрема, на вказаних актів приймання виконаних робіт міститься конкретна дата та реквізити, що дають можливість ідентифікувати осіб, що брали участь у господарській операції, а також відповідні підписи посадових осіб.

Як встановлено судом першої інстанції, під час перевірки контролюючому органу були надані саме копії вказаних актів. Так, представником відповідача зазначено, що засновники юридичної особи здійснюють звірку (узгодження) із обліковими документами. Вказане підтверджується підписами на акті приймання виконаних будівельних робіт, що були надані відповідачу разом із запереченнями на акт перевірки.

Усі відомості про вартість господарської операції, дати проставлення підписів ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" та ТОВ "БК РЕДДІТО" є ідентичними на актах, що були надані під час перевірки, під час подання заперечень та безпосередньо до суду.

За наведених обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про неможливість визначення періоду проведення господарської операції, дати складання первинного документа, та підтвердження правомірності виписки та реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що відповідає дійсності, а тому визначена інспекторами сума порушення у розмірі 1000123 грн є безпідставною, у тому числі щодо завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника у банку р. 20.2 (20.2.1) Декларації за листопад 2022 року на суму 890147,85 грн та завищення показника р. 21 Декларації "Від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" за листопад 2022 року на суму 109975, 16 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 19.04.2023 №0051640703 у частині зменшення ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" бюджетного відшкодування на суму 890148 грн та податкове повідомлення-рішення від 19.04.2023 №0051650703 у частині зменшення ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 109975,16 - є протиправними та підлягають скасуванню.

Так, п. 123.1 ст. 123 ПК України встановлено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.2 ст. 123 ПК України).

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абз. 2 п. 109.1 ст. 109 ПК України).

TOB "АКВ Українське каолінове товариство" виконало усі вимоги для декларування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по господарських операціях з TOB "БК РЕДДІТО".

Виходячи з аналізу положення п. 123.2 ст. 123 ПК України, юридичним фактом, з яким пов`язується відповідальність у вигляді штрафу, є обов`язок доведення контролюючим органом скоєння платником податків податкового правопорушення, а саме умисного вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу.

Актом перевірки жодних обґрунтувань, що позивач порушив діяння передбачені ст. 123 ПК України, саме у форму умислу - не наведено, окрім формального зазначення у висновку акту податкової перевірки, умисний характер його вчинення лише у контексті господарських операцій з ТОВ "БК РЕДДІТО".

Відтак, суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що рішення в частині нарахування штрафних санкцій у повному обсязі не відповідає вимогам податкового законодавства України та підлягає скасуванню.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 грудня 2023 року.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.