Ухвала

від 21.12.2023 по справі 560/18507/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 560/18507/23

21 грудня 2023 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Капустинський М.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Агрофірми "Проскурів" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Разом з апеляційної скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивувавши його невчасним отриманням судового рішення. Вказує, що отримав ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2023 року до Хмельницької обласної прокуратури не надходила, також посилається на введення на території України воєнного стану.

Колегія суддів відхиляє доводи наведені в клопотанні та враховує наступне.

У відповідності до частини 1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Зазначені норми права вказують на те, що електронна взаємодія - обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу здійснюється саме із використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Колегія суддів зауважує, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі Закон) підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.

У газеті "Голос України" від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року.

Отже, альтернативою повідомлення учасників справи про ухвалені в межах справи процесуальні документи шляхом надіслання їх примірників в паперовій формі на поштову адресу учасника справи, є надіслання останніх в електронній формі через підсистему Електронний суд, що є складовою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, безпосередньо до Електронного кабінету користувача (учасника справи).

Як встановлено з матеріалів справи (а.с.68) 20.10.2023 року копія оскаржуваної ухвали в електронному вигляді була доставлена в електронний кабінет позивача, що засвідчується довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа від 20.10.2023 року.

Таким чином, останнім днем строку, що встановлений судом на оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду є 06.11.2023 року (враховуючи вихідні дні), натомість з апеляційної скаргою позивач звернувся лише 13.11 2023 року (відповідно до штампу на конверті у якому було надіслано апеляційну скаргу (зареєстровано судом 20.11.2023).

Суд зауважує, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянт реалізує своє право, а не обов`язок та є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху даної справи.

В розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені нею обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду апеляційної інстанції.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд, надавши оцінку доводам апелянта, відзначає, що останні фактично дублюють доводи, наведені у попередньому клопотанні про поновлення процесуального строку, яке за наслідками його розгляду судом залишено без задоволення.

При цьому, слід повторно наголосити, що посилання скаржника на факт неотримання копії оскаржуваного рішення спростовується матеріалами справи, оскільки останнє 20.10.2023 року було доставлено в електронний кабінет позивача, що засвідчується довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа від 20.10.2023 року.

Таким чином, суд доходить до переконання, що копія оскаржуваного рішення була належним чином та вчасно надіслана позивачу, однак неотримана останнім з незалежних від суду причин.

Як зауважив Верховний Суд в ухвалі від 17.11.2022 року у справі №560/5541/20, суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними, або які не відповідають дійсності.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у відсутності інтересу до результатів розгляду справи, не повинна схвалюватися судовою практикою.

Покликання скржника в обґрунтування апеляційної скарги на введення на території України воєнного стану є безпідставним і висновки суду апеляційної інстанції не спростовує, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.02.2023, у справі № 640/7964/21, у постанові від 26.09.2022 у справі №560/403/22.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного КАС України та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, тому у його задоволенні слід відмовити.

Верховний Суд, вирішуючи питання дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, щодо доставки судових рішень до електронного кабінету у постанові від 30.11.2023 у справі №420/20494/21, у постанові від 23.11.2023 року у справі № 280/3793/21 дійшов тотожних висновків.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Агрофірми "Проскурів" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

3. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

4. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачКапустинський М.М.