Вирок

від 18.12.2023 по справі 465/8615/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/8615/23

1-кп/465/1265/23

Вирок

Іменем України

18.12.2023 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Борислав Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.361, ч.1 ст.361-1, ч.2 ст.361-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи обізнаним про принципи дії шкідливих програмних засобів та наслідки їх використання, заборону розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, використовуючи належний йому персональний комп`ютер з магнітним жорстким диском «Hitachi», модель «HDT722525DLA380», об`ємом 250 Гб, серійний номер «T8DT06DH», у невстановлені досудовим розслідуванні спосіб, місці та часі, але не пізніше 20.06.2023 року, отримав файл «12345.exe», що міститься в архіві з назвою «12345.rar». У подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою свого проживання ( АДРЕСА_1 ),використовуючи IP адреси НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , надані інтернет-провайдером ТОВ «Нетворк Львів», код ЄДРПОУ 43905581, зареєстрованого за адресою: м. Львів, вул. Перфецького, 21, офіс 37, діючи з прямим умислом, з метою подальшого несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем невизначеного кола користувачів, розповсюдив шляхом завантаження у загальний доступ мережі інтернет, а саме на сервіс файлобмінника mediafire.com, 20.06.2023 о 14:16 год (згідно налаштувань часу на серверному обладнанні) файл «12345.exe», що міститься в архіві з назвою «12345.rar», який згідно висновку експерта відноситься до сімейства шкідливого програмного забезпечення шпигунських програм з загальною назвою Trojan-Spy, які використовуються для крадіжки інформації користувачів різних платіжних онлайн і банківських систем.

Окрім того, ОСОБА_4 , діючи повторно, будучи обізнаним про принципи дії шкідливих програмних засобів та наслідки їх використання, заборону розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, використовуючи належний йому персональний комп`ютер з магнітним жорстким диском «Hitachi», модель «HDT722525DLA380», об`ємом 250 Гб, серійний номер «T8DT06DH», у невстановлені досудовим розслідуванні спосіб, місці та часі, але не пізніше, 23.06.2023 року, отримав файл «22222.exe». У подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою свого проживання ( АДРЕСА_1 ), використовуючи IP адреси НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , надані інтернет-провайдером ТОВ «Нетворк Львів», код ЄДРПОУ 43905581, зареєстрованого за адресою: м. Львів, вул. Перфецького, 21, офіс 37, діючи з прямим умислом, з метою подальшого несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем невизначеного кола користувачів, повторно, розповсюдив шляхом завантаження у загальний доступ мережі інтернет, а саме на сервіс файлобмінника mediafire.com, 23.06.2023 року о 12:04 год (згідно налаштувань часу на серверному обладнанні) файл «22222.exe», що міститься в архіві з назвою «22222.rar», який згідно висновку експерта відноситься до сімейства шкідливого програмного забезпечення інсталяторів інших шкідливих програм з загальною назвою Trojan-Dropper, які використовуються в цілях прихованої інсталяції інших програм і практично завжди використовуються для «підсовування» на комп`ютер-жертву вірусів або інших троянських програм.

Також, ОСОБА_4 20.06.2023 року та 23.06.2023 року розповсюдив шкідливі програмні засоби шляхом завантаження їх у загальний доступ мережі інтернет, а саме на сервіс файлобмінника mediafire.com, та очікував, щоб будь-хто завантажив та виконав файл із шкідливим програмним засобом, відтак вчинив усі дії, які вважав за необхідне для подальшого несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем будь-яких осіб, хто завантажить вказане шкідливе програмне забезпечення.

Так, 02.07.2023 року ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , за допомогою свого персонального комп`ютера перейшов за посиланням на файл, який був розміщений на сервісі файлобмінника mediafire.com, та завантажив на свій персональний комп`ютер архів із, як він вважав, патчем (модифікацією) до гри « GTA5 online », який насправді був шкідливим програмним засобом. Після завершення процесу розархівування, близько 11:16 год. 02.07.2023 року ОСОБА_6 запустив вказаний файл, що розпочав передачу даних на належний ОСОБА_4 персональний комп`ютер з магнітним жорстким диском «Hitachi», модель «HDT722525DLA380», об`ємом 250 Гб, серійний номер «T8DT06DH», однак антивірус, що встановлений на персональному комп`ютері ОСОБА_6 , сповістив останнього про шкідливість зазначеного файлу та припинив його роботу.

Відтак, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційної системи (персонального комп`ютера ОСОБА_6 ), але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

30.10.2023 року між прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України.

Згідно з укладеною угодою обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.15, ч.1 ст.361, ч.1 ст.361-1, ч.2 ст.361-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке має понести ОСОБА_4 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.361, ч.1 ст.361-1, ч.2 ст.361-1 КК України з урахуванням правил складання покарань за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці та із застосуванням ст.75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена із ОСОБА_4 , оскільки така угода відповідає вимогам КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав укладену ним угоду про визнання винуватості, при цьому, він повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.361, ч.1 ст.361-1, ч.2 ст.361-1 КК України, щиро розкаявся у вчиненому, і вказав, що розуміє свої права, надані йому законом, в тому числі передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання і інші заходи, які будуть застосовані відносно нього, а також наслідки невиконання даної угоди.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 також просила затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки ОСОБА_4 добровільно уклав таку угоду із прокурором, ознайомлений і погоджується з умовами угоди, а зміст угоди відповідає вимогам закону.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій виклав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За змістом п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. При цьому, за змістом положень ч.4 ст.469 КПК України допускається укладання угоди в кримінальному провадженні, у якому беруть участь потерпілий або потерпілі, якщо вони надали письмову згоду прокурору на укладення угоди.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.1 ст.361 КК України, як закінчений замах на несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційної системи, за ч.1 ст.361-1 КК України, як розповсюдження шкідливого програмного засобу, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем та за ч.2 ст.361-1 КК України, як розповсюдження шкідливого програмного засобу, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем, вчинене повторно.

Судом з`ясовано, що при укладенні угоди обвинувачений цілком розумів права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом з`ясовано, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст.469, 472 КПК України, міра покарання за угодою, узгоджена сторонами, визначена у межах санкції ч.2 ст.15, ч.1 ст.361, ч.1 ст.361-1, ч.2 ст.361-1 КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі наведеного суд вважає, що угода укладена між прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 від 30.10.2023 року відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства, а тому така угода може бути затверджена судом.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України суд не встановив.

Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.361, ч.1 ст.361-1, ч.2 ст.361-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці із врахуванням вимог статтей 70, 72 КК України, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

Враховуючи узгоджену міру покарання між прокурором та обвинуваченим щодо застосування ст. 75 КК України, суд вважає за можливе звільнення обвинуваченого на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в межах ч. 4 ст. 75 КК України, а саме тривалістю 1 рік та покладенням на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Відтак, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченого, наявність пом?якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 368-371, 373-376, 394, 468, 469, 472, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні №12023141370000547 від 20.06.2023 року між прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.15, ч.1 ст.361 КК України - у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

-за ч.1 ст.361-1 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

-за ч.2 ст.361-1 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Відповідно до частини 1 ст. 70, 72 КК України ОСОБА_4 призначити остаточне покарання шляхом часткового складання покарань у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці.

На підставі ст. 75 КК України, засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно вимог ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.

Речові докази - персональний комп`ютер з написами на передній частині "LG Super multi disk" з магнітним жорстким диском, мобільний телефон торгової марки "Samsung Galaxy A 02", моделі SM - A 022G/DS, IMEI НОМЕР_3 з сім-карткою мобільного оператора "Водафон" НОМЕР_4 - повернути ОСОБА_4 .

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1