Постанова

від 13.12.2023 по справі 460/7612/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/7612/23 пров. № А/857/16786/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області,

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року (суддя Поліщук О.В., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Рівне, дата складання повного тексту 10.08.2023),

в адміністративній справі №460/7612/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівненська кондитерська фабрика" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України,

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2023 року позивач ПрАТ "Рівненська кондитерська фабрика" звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.11.2022 №7709186/00382214, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №304 від 31.10.2022; 2) визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.11.2022 №7724379/00382214, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №317 від 31.10.2022; 3) визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2023 №8302675/00382214; 4) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ПрАТ "Рівненська кондитерська фабрика" №304 від 31.10.2022, №317 від 31.10.2022, №316 від 31.10.2022, датою їх подання на реєстрацію; 5) судові витрати відшкодувати за рахунок відповідачів.

Відповідачі позовних вимог не визнали, в суді першої інстанції подали спільний відзив на позовну заяву. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.11.2022 №7709186/00382214. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Публічного акціонерного товариства "Рівненська кондитерська фабрика" №304 від 31.10.2022, датою її подання на реєстрацію. Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.11.2022 №7724379/00382214. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Публічного акціонерного товариства "Рівненська кондитерська фабрика" №317 від 31.10.2022, датою її подання на реєстрацію. Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2023 №8302675/00382214. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Публічного акціонерного товариства "Рівненська кондитерська фабрика" №316 від 31.10.2022, датою її подання на реєстрацію. Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Рівненська кондитерська фабрика" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 4026,00 грн.. Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Рівненська кондитерська фабрика" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір в сумі 4026,00 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідає обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що з огляду на положеннями Порядку №1165, яким визначені реквізити квитанції, не передбачено, що така квитанція повинна містити конкретний перелік документів. Вказує, що відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 Порядку №520 або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК. Повідомлення позивача не містило повного пакету документів, передбачених вимогами п.6 Порядку №1165, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН приймається за формою згідно з додатком 3 Порядку №1165 та не може бути довільної форми і не передбачає технічної можливості коригування та внесення додаткового переліку документів. Надання документів до позовної заяви не спростує правомірності спірних рішень, оскільки відповідно до норм чинного законодавства судом надається оцінка наявності документів та відповідності рішення контролюючого органу нормам чинного законодавства на момент його прийняття. Судом не враховано, що право платника податку на реєстрацію податкової накладної у випадку її зупинення реалізується шляхом подання контролюючому органу документів пояснення та копій документів, що підтверджують відомості зазначені у поясненні. Також вказує апелянт, що позовну вимогу щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні слід розцінювати саме як вимогу про втручання в дискреційні повноваження відповідача, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства. В даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації в ЄРПН.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 10.08.2023 та ухвалити нове судове рішення по справі, яким в позові позивачу відмовити повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу відхилити, залишивши без змін оскаржене рішення суду.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ПрАТ "Рівненська кондитерська фабрика" зареєстрована з 01.02.2013 юридичною особою з 01.02.2013. Основним видом діяльності позивача є виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів.

01.08.2017 між ПрАТ "Рівненська кондитерська фабрика" (Орендодавець) та Дочірнім підприємством фірма "Екотехніка-К" (Орендар) договір оренди виробничих приміщень №01/08/17-2 (далі -Договір) (а.с. 36 т.1).

У відповідності до п.1.1 Договору Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове платне користування виробничі приміщення, згідно узгодженого сторонами переліку - Додатку № 1 до Договору, що є невід`ємною частиною Договору, надалі - Предмет оренди, а Орендар зобов`язується прийняти Предмет оренди та сплачувати орендну плату за користування ними на умовах Договору.

Згідно п.1.5 Договору предметів оренди - Додаток № 1 до Договору є чинним з моменту його узгодження Сторонами і діє до моменту узгодження чергового за датою Додатку № 1.

Строк оренди, у відповідності до п. 2.1 Договору сторонами узгоджено як період між датою підписання Сторонами Приймального акту та датою підписання Сторонами Акту про повернення.

Предмет оренди, згідно п. 3.2 Договору вважаються переданим Орендодавцем та прийнятим Орендарем з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Предметів оренди, що є невід`ємною частиною Договору.

У відповідності до п. 4.2, 4.3 Договору Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату протягом усього строку оренди в безготівковій формі шляхом перерахування зазначеної у відповідному рахунку-фактурі грошової суми, на банківський рахунок Орендодавця, вказаний у Договорі в порядку, визначеному Договором. Орендна плата сплачується Орендарем на підставі рахунку - фактури щомісяця не пізніше 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 8.1 Договору Договір набирає чинності з моменту його укладення (01.08.2017) і діє до 31.12.2018 включно.

При цьому, у відповідності до п. 8.2 Договору у разі якщо Сторона, не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня закінчення Договору, не повідомить другу Сторону про припинення Договору, Договір вважається автоматично продовженим Сторонами на кожний наступний календарний рік.

01.08.2017 між сторонами Договору підписано додаток № 1 до Договору (а.с. 38 т.1).

01.08.2017 між ПрАТ "Рівненська кондитерська фабрика" (Орендодавець) та Дочірнім підприємством фірма "Екотехніка-К" (Орендар) укладено договір оренди обладнання №01/08/2017-1 (далі Договір № 01/08/2017-1) (а.с. 79 т.1).

Згідно п. 1.1 Договору № 01/08/2017-1 Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове платне користування обладнання, облаштування, оргтехніку та інше, згідно узгодженого сторонами переліку - Додатку № 1 до Договору, що є невід`ємною частиною Договору, надалі - Предмет оренди, а Орендар зобов`язується прийняти Предмет оренди та сплачувати орендну плату за користування ними на умовах Договору.

Згідно п. 1.5 Договору №01/08/2017-1 перелік Предметів оренди - Додаток № 1 до Договору є чинним з моменту його узгодження Сторонами і діє до моменту узгодження чергового за датою Додатку № 1.

Строк оренди, у відповідності до п. 2.1 Договору №01/08/2017-1 Сторонами визначено як період між датою підписання Сторонами Приймального акту та датою підписання Сторонами Акту про повернення.

Предмет оренди, згідно п. 3.2 Договору №01/08/2017-1 вважаються переданим Позивачем (Орендодавцем) та прийнятим Орендарем з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Предметів оренди, що є невід`ємною частиною Договору.

У відповідності до п. 4.2, 4.3 Договору №01/08/2017-1 Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату протягом усього строку оренди в безготівковій формі шляхом перерахування зазначеної у відповідному рахунку-фактурі грошової суми, на банківський рахунок Орендодавця, вказаний у Договорі в порядку, визначеному Договором. Орендна плата сплачується Орендарем на підставі рахунку - фактури щомісяця не пізніше 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п.8.1 Договору №01/08/2017-1 Договір набирає чинності з моменту його укладення (01.08.2017) і діє до 31.12.2018 включно.

При цьому, у відповідності до п. 8.2 Договору №01/08/2017-1 у разі якщо Сторона, не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня закінчення Договору, не повідомить другу Сторону про припинення Договору, Договір вважається автоматично продовженим Сторонами на кожний наступний календарний рік.

01.08.2017 між сторонами Договору підписано додаток №1 до Договору №01/08/2017-1 (а.с. 81 т.1).

На виконання Договору № 01/08/2017-1 позивачем за наслідками надання послуг оренди обладнання, виробничих приміщень, здійснено господарські операції, які підтверджується підписаним сторонами актом здачі - приймання робіт (наданих послуг) від 31.10.2022 за № 50, актом здачі - приймання робіт (наданих послуг) від 31.10.2022 за №53, оборотно - сальдовою відомістю по рахунку № 361 за жовтень 2022, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 361 за період з 01.01.2022 по 20.01.2023, оборотно - сальдовою відомістю по рахунку № 103 за період з 01.01.2022 по 20.01.2023, актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та Дочірнім підприємством фірма "Екотехніка-К" на 31.10.2022, балансом (звітом) позивача станом на 30.09.2022, випискою по рахунку позивача за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, державним актом права власності на земельну ділянку позивача за № 931010, планом меж земельної ділянки, кадастровий № 561010000001:040:0060, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.11.2013 за № 12489088, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.12.2011 серії ЕАО за № 836105.

На виконання приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладі: № 304 від 31.10.2022, № 316 від 31.10.2022 та № 317 від 31.10.2022 (а.с. 51, 53, 55 т.1).

03.11.2022, 11.11.2022 та 15.11.2022 позивач отримав квитанції про зупинення реєстрацій вказаних податкових накладних у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.39 та 68.20 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 61, 73, 98 т.1).

У зв`язку з цим, ПрАТ "Рівненська кондитерська фабрика" було подано контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено, - від 22.11.2022 № 1 та від 15.02.2023 № 3 та від 25.11.2022 №3 (а.с. 60, 77, 108 т.1).

Рішеннями комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія):

№7709186/00382214 від 25.11.2022 відмовлено в реєстрації податкової накладної №304 від 31.10.2022. Підставами для такої відмови у рішеннях зазначено: "ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання /придбання товарів, послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено, що позивачем не надано: договір з покупцем, акт приймання - передачі та розрахункових документів щодо оплати (а.с. 19, 143 т.1);

№7724379/00382214 від 28.11.2022 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №317 від 31.10.2022. Підставами для такої відмови у рішеннях зазначено: "ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання /придбання товарів, послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено, що позивачем не надано: договір із замовником послуг, акт приймання - передачі обладнання і розрахункові документи за надані послуги (а.с. 75, 144 т.1);

№8302675/00382214 від 21.02.2023 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №316 від 31.10.2022. Підставами для такої відмови у рішеннях зазначено: "ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання /придбання товарів, послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додатково зазначено, що надані позивачем копії документів підтверджують факт порушенням норм ст.187, 201.1 Податкового кодексу України. Оскільки підприємством надано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 50 від 30.10.2022, а податкова накладна №316 складена 31.10.2022 (а.с. 106,146 т.1).

Вказані рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку.

Рішеннями за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.03.2023 №21377/00382214/2, від 16.12.2022 №75765/00382214/2, від 19.12.2022 №76157/00382214/2 скарги залишено без задоволення, а рішення Комісії без змін (а.с. 142, 145, 147 т.1).

Не погоджуючись зі спірними рішеннями Комісії від 25.11.2022, від 28.11.2022, від 21.02.2023, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України).

За правилами підпунктів а та б п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а та б п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

За приписами пункту 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.74.2 ст.74 ПК України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

У свою чергу, відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (абзац 10).

Згідно з п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 201.16 ст.201 ППК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання п.201.16 ст.201 ПК України Кабінетом Міністрів України 11.12.2019 прийнято постанову №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій міститься в Додатку 3 до Порядку №1165.

Пунктом 1 зазначеного додатку передбачено такий критерій ризиковості здійснення операцій як: Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).

Відповідно до п.п. 10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наявні в матеріалах справи квитанції 03.11.2022, 11.11.2022 та 15.11.2022 свідчать, що підставою для зупинення поданих ПрАТ "Рівненська кондитерська фабрика" на реєстрацію ПН № 304 від 31.10.2022, № 316 від 31.10.2022 та № 317 від 31.10.2022 слугувало те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.39 та 68.20 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до п.12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Згідно п. 1 Додатку 3 Порядку №1165, Комісії надано право на зупинення реєстрації ПН виключно за наявності одночасного дотримання двох умов: відсутність товару/послуги в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається та обсяг постачання товару/послуги дорівнює або перевищує величину залишку.

Судом встановлено, що на підтвердження обставин щодо відсутності у такій таблиці даних платника податку на додану вартість кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.39 та 68.20 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання відповідачами в порушення ч.2 ст.77 КАС України суду не надано жодних належних та допустимих доказів щодо належної мотивації таких висновків, зокрема не вказано, якою саме була величина залишку обсягу постачання такого товару/послуги та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена.

Судом встановлено, що на виконання вимог зазначених у пункті 5 цього Порядку, ПрАТ "Рівненська кондитерська фабрика" направлено на розгляд до Комісії повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Проте, відповідачем на підставу відмови у реєстрації податкових накладних зазначено перелік документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання /придбання товарів, послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків.

Суд встановив, що жодного підкреслення оспорювані рішення не містять.

Також встановлено, що в рішеннях №7709186/00382214 від 25.11.2022 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №304 від 31.10.2022 в графі "Додаткова інформація" зазначено, що позивачем не надано: договір з покупцем, акт приймання передачі та розрахункових документів щодо оплати; №7724379/00382214 від 28.11.2022 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №317 від 31.10.2022 в графі "Додаткова інформація" зазначено, що позивачем не надано: договір із замовником послуг, акт приймання - передачі обладнання і розрахункові документи за надані послуги; №8302675/00382214 від 21.02.2023 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №316 від 31.10.2022 в графі "Додаткова інформація" зазначено, що надані позивачем копії документів підтверджують факт порушенням норм ст.187, 201.1 Податкового кодексу України. Оскільки підприємством надано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №50 від 30.10.2022, а податкова накладна №316 складена 31.10.2022.

В ході розгляду справи суд встановив, що позивач надавав контролюючому органу та до суду первинні документи, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, на виконання яких складено податкові накладні № 304 від 31.10.2022, № 316 від 31.10.2022 та № 317 від 31.10.2022.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.

Варто зауважити, що факт зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Враховуючи, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які б спростовували твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття спірних рішень про відмову позивачу в реєстрації спірних податкових накладних, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень.

Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що позивачу відмовлено у реєстрації спірної ПН саме з підстав ненадання платником податку копій документів, оскільки такі спростовуються встановленими у справі фактичними обставинами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність господарських операцій ПрАТ "Рівненська кондитерська фабрика", відтак підстави для відмови реєстрації спірних податкових накладних відсутні.

Крім того, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Також, пунктом 5 Порядку №520 визначено орієнтовний перелік документів, з огляду на словосполучення «може включати», необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Вичерпний перелік підстав для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування наведено у пункті 11 Порядку №520, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В матеріалах справи наявні відомості, що позивачем виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення, до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарської операції. Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не наведено, судом не встановлено.

Зазначені пояснення та додаткові документи позивачем долучені до матеріалів справи, які досліджені судом.

Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарської операції, а також спростовує обставини перевищення обсягу постачання товару величини залишку обсягу придбання такого товару. Наданий пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних.

Додатково колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, з дійсним наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Тобто, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржені рішення Комісії не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

При цьому суд зазначає, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

В матеріалах справи наявні відомості, що позивачем виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення, до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують проведення господарських операцій, які відображені в № 304 від 31.10.2022, № 316 від 31.10.2022 та № 317 від 31.10.2022, змісту і обсягу яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаної ПН в ЄРПН. Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не наведено, судом не встановлено. Зазначені пояснення та додаткові документи позивачем долучені до матеріалів справи, які досліджені судом.

Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарських операцій, а також спростовує обставини віднесення позивача до Критеріїв ризиковості здійснення операцій за пунктом 1 цих Критеріїв.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржені позивачем рішення Комісії: №7709186/00382214 від 25.11.2022, яким відмовлено в реєстрації ПН №304 від 31.10.2022; №7724379/00382214 від 28.11.2022, яким відмовлено в реєстрації ПН №317 від 31.10.2022; №8302675/00382214 від 21.02.2023 яким відмовлено в реєстрації ПН №316 від 31.10.2022 в ЄРПН не відповідають встановленим у ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, а відтак порушують права й охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання їх протиправними та скасування.

З огляну на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, шо оскаржені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними, які належить скасувати.

Водночас, апеляційний суд зазначає про безпідставність доводів апелянта про те, що долучення позивачем до матеріалів справи більшого обсягу документів ніж той, що було надано до комісії ГУ ДПС у Рівненській області, являється підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про оскарження спірних рішень комісії, оскільки, як уже було вказано апеляційним судом вище, платником податків - позивачем було подано до контролюючому органу достатню кількість документів на підтвердження підстав для реєстрації податкових накладних №304 від 31.10.2022, №316 від 31.10.2022 та №317 від 31.10.2022.

Відносно доводів апеляційної скарги з покликанням на дискреційність повноважень контролюючого органу при прийнятті рішення про реєстрацію ПН/РК, а також вказуючи, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас, суб`єкт владних повноважень за даних, конкретних фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкових накладних немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію таких.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Колегія суддів також враховує, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши з відповідачів на користь позивача 42000,00 грн, документально підтверджених судових витрат за підготовку та супроводження справи у Восьмому апеляційному адміністративному суді.

Надавши правову оцінку таким вимогам позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Колегія суддів на підставі аналізу положень статей 134, 139 КАС України зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Матеріалами справи підтверджується, що на обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції суду надано такі документи: договір про надання правничої (правової) допомоги від 08.02.2023, ордер на представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції, акт виконаних робіт, докази оплати послуг з правової (правничої) допомоги (а.с. 231-235 т.1).

З урахуванням встановленого, на підставі наданих суду доказів складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтям 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також врахувавши предмет спору, критерій співмірності зі складністю справи, витрачений адвокатом час і обсяг виконання відповідних робіт та значення справи для сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що розмір витрат на адвоката, який підлягає до відшкодування за участь в апеляційному провадженні, об`єктивно складає в апеляційній інстанції 4000 грн., з розрахунку вартості 1 години 1000 грн, із врахуванням затраченого адвокатом часу на аналіз рішення РОАС від 10.08.2023 року у справі №460/7612/23 1 год., вивчення апеляційної скарги, аналіз зазначених у ній позицій, норм діючого законодавства, судової практики, підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 3 години.

Такий розмір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача-1 (апелянта) у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 4000,00 грн..

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року в адміністративній справі №460/7612/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівненська кондитерська фабрика" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166) на користь Приватного акціонерного товариства "Рівненська кондитерська фабрика" (код ЄДРПОУ 00382214) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у виді витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 21.12.2023 року