Рішення

від 22.12.2023 по справі 336/10686/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/10686/23

Провадження №: 2-а/336/120/2023

22.12.23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 року Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Звєздової Н.С., при секретарі Іванченко О.С., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки адвокат Богач А.О., яка діє на підставі Договору пронадання правовоїдопомоги від09.08.2023, Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1143982 б/н від 09.10.2023 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 002584 від 20.05.2020, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», звернулася з вказаним позовом до суду, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті №000689 від 18.09.2023 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , а саму справу щодо притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення закрити; 2) стягнути з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 536,80 гривень та витрати з надання професійної правничої допомоги у розмірі 5 000 гривень.

В обґрунтування позову зазначає, що 29.09.2023 року на адресу ТОВ «АГРОПРОЕКТ» надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення від 18.09.2023 р. № 000689, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.132-2 КУпАП та накладено на неї штраф у розмірі 34 000 гривень.

Дана постанова мотивована тим, що 02.08.2023 року о 05:15 год. на а/д М-15 Одеса- Рені був проведений габаритно-ваговий контроль т/з DAF д/н НОМЕР_1 та встановлено, що вантажовідправником було внесено відомості про масу вантажу до ТТН № 3 від 07.08.2023 року, що не відповідають фактичним даним, що перевищує нормативно встановлені законодавством вагові норми понад 20%, але не більше 30%.

Обґрунтовуючи позов посилається на те, що правомірність постанови про накладення адміністративного стягнення має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. Така постанова має відповідати вимогам до її змісту та бути винесена у відношенні належного суб`єкта відповідальності. Тобто, по-перше, відповідач здійснив повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення не завчасно та не належним чином; по-друге, Акт № 016435 складений не у відношенні позивача, а у відношенні перевізника, яким є ТОВ «МЕЛТРАНСАВТО». Жодних згадок у такому акті про позивача не міститься, а також про порушення нею відповідного законодавства. Тобто, правопорушення вчинене за Актом № 016435 стосується виключно перевізника і не може поширюватися на особу позивача; по-третє, постанова про накладення адміністративного стягнення від 18.09.2023 р. № 000689 винесена у відношенні ОСОБА_1 , як бенефіціарного власника ТОВ «АГРОПРОЕКТ». Разом з тим, положення КУпАП не містять серед суб`єктів адміністративної відповідальності бенефіціарних власників юридичних осіб, оскільки такі бенефіціари не є посадовими особами відповідних юридичних осіб, а отже не можуть і нести адміністративну відповідальність. При цьому, як слідує з виписки ЄДР на ТОВ «АГРОПРОЕКТ», наказу ТОВ «АГРОПРОЕКТ» № 1 від 21.05.2021 року, паспорту позивача, дійсними її ПІБ є ОСОБА_1 . Тобто, оскаржувана постанова винесена щодо неналежної особи, та не містить дійсних відомостей про позивача; по-четверте, постанова не містить відомостей про те, на підставі чого та яких доказів посадова особа дійшла висновку про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення.

19.10.2023 на адресу суд надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 23.10.2023 року відкрито провадження та постановлено слухати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.11.202023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 КУпАП, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. А тому посилання позивача на обов`язкову участь під час розгляду справи про адміністративне правопорушення є хибним. Окрім того, твердження позивача стосовно того, що він не є відповідальною особою за Актом № 016435 відповідач вважає безпідставним, оскільки оскаржувану постанову складено щодо позивача не за порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме за порушення законодавства, визначене статтею 132-2 КУПАП - внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним. Тобто, уповноваженою особою ТОВ «Агропроект» є позивач - ОСОБА_1 .

Щодо помилкового написання в постанові про адміністративне правопорушення імені позивачки зазначає, що під час складання постанови уповноваженою особу було допущено описку і зазначено ім`я « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ». Разом з тим, це жодним чином не спростовує факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення.

Також зазначає, що згідно відомостей товарно-транспортної накладної від 07.08.2023 № 3, яка була надана посадовим особам відповідача під час проведення перевірки, маса брутто склала 41,25 тон, проте за результатом зважування встановлено, що загальна маса транспортного засобу склала 49,28 тон (чек зважування додається до відзиву на позовну заяву разом з матеріалами перевірки). Вантажовідправником у вказаній ТТН визначено ТОВ Агропроект (код ЄДРПОУ 31315138). Отже, відомості про масу вантажу в ТТН не відповідають фактичним даним та перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 20%, але не більше 30 %.

Щодо посилання позивача відносно відсутності відомостей про те, на підставі чого та яких доказів посадова особа дійшла висновку про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення зазначено, що посадовою особою Укртрансбезпеки визначено та задокументовано у довідці тип транспортного засобу, кількість осей, навантаження на осі, загальну масу за результатом зважування, та повною мірою та належним чином заповнено акт та довідку, що є достатнім для підтвердження факту вчиненого правопорушення.

Щодо тверджень позивача про не зазначення відомостей щодо похибки зважування відповідачем зазначено, що такі твердження є помилковими, адже зважування здійснюється з врахуванням встановленої законодавством похибки. У зв`язку з чим, в акті про перевищення від № 00771863, довідці про результати здійснення ГВК № 0062793 та в чеку зважування зазначено відомості про результати зважування вже з урахуванням встановленої законодавцем похибки.

Вважає, що доводи адміністративного позову є необґрунтованими, вони спростовуються наявними у справі доказами та нормами чинного законодавства, які наведені у відзиві на позовну заяву, оскаржувана позивачем постанова в цій справі повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 132-2 КУпАП.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Богач А.О., не підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ця норма розповсюджується й на справи про адміністративні правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб. Відповідно до част.2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення

Положеннями ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з приписами ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч.ч. 1,2 ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст.ст. 279-1 - 279-8 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 229 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил користування автомобільним транспортом, і, зокрема, про адміністративні правопорушення, які передбачені ч.ч.2, 3 ст. 132-2 КУпАП, розглядають органи автомобільного транспорту.

Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Підпунктом 22.5 ПДР України передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.

Зокрема, відповідно до п.п. в) п.22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження на вісь: на одинарну вісь - 11,5/7; на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр - 11,5/7, від 1 до 1,3 метра - 16/10, від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах - 18/10,5, від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тони - 19/11,5, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тони - 23/11,5, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів - 20/11,5; на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше - 21/13, понад 1,3 до 1,4 метра - 24/14.

Відповідальність за порушення п.22.5 ПДР передбачена ч. 3 ст. 132-2 КУпАП.

Згідно з п.п. 1, 7 Положення про Державну службу України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі тощо.

Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Положеннями ч.3 ст. 132-2 КУпАП передбачено, що внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Суб`єкт відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.132-2 КУпАП, визначений ст.14-3 КУпАП, за змістом якої адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст.122-2, ч.ч.2, 3 ст.132-2 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно з п. 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ № 1197 від 14.11.2018 (який діяв до 13.01.2023 року) належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

При розгляді справи судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті №000689, яка винесена 18 вересня 2023 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Золоторьовим С.Б., позивача ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.132-2 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000,00 грн.

В цій постанові зазначено, що 02.08.2023 року о 05:15 год. на а/д М-15 Одеса- Рені був проведений габаритно-ваговий контроль т/з DAF д/н НОМЕР_1 та встановлено, що вантажовідправником було внесено відомості про масу вантажу до ТТН № 3 від 07.08.2023 року, що не відповідають фактичним даним, що перевищує нормативно встановлені законодавством вагові норми понад 20%, але не більше 30%, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 132-2 КУпАП.

Щодо посилання позивача на той факт, що вона не є відповідальною особою за Актом № 016435, суд наголошує, що згідно товарно-транспортної накладної №3 від 02.08.2023 вантажовідправником є ТОВ Агропроект, а згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником зазначеної юридичної особи є позивач - ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, уповноваженою особою вірно складено постанову відносно ОСОБА_1 за порушення вимог ч.3 ст. 132-2 КУпАП.

Стосовно посиланняпозивача вадміністративному позовіна тойфакт,що оскаржуванапостанова винесенау відношенні ОСОБА_1 ,в тойчас як слідує з виписки ЄДР на ТОВ «АГРОПРОЕКТ», наказу ТОВ «АГРОПРОЕКТ» № 1 від 21.05.2021 року та паспорту позивачки, дійсними її ПІБ є ОСОБА_1 , тобто оскаржувана постанова винесена щодо неналежної особи та не містить дійсних відомостей про позивача, суд констатує, що під час складання постанови посадовою особою було допущено описку, замість ім`я « ОСОБА_3 » вказано « ОСОБА_2 ».

Під опискоюнеобхідно розумітипомилки,зумовлені неправильнимнаписанням слів. Описка - зроблена механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу.

Фабула постанови відповідає правопорушенню, передбаченому статтею 132-2 КУпАП (Порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж).

Суд приходить до переконання, що вказана описка не спростовує встановлений факт вчиненого правопорушення позивачкою ОСОБА_1 .

Окрім того, Верховний суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 459/1801/17 дійшов висновку, що зазначення інспектором в оскаржуваній постанові неправильних даних, в тому числі і неправильної дати складання постанови, не спростовує порушення позивачем вимог підпункту «а» пункту 14.6. розділу 14 Правил Дорожнього руху, та є опискою.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 по справі № 400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов`язку виконувати або дотримуватися законодавства.

Стосовно посилання позивача в позові на той факт, що оскаржувана постанова не містить відомостей про те, на підставі чого та яких доказів посадова особа дійшла висновку про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.

Під час дослідження письмових доказів судом встановлено, що оскаржувана постанова складена на підставі наступних матеріалів: Акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0071863; Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0062793; Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 016435.

Саме на підставі цих доказів, під час проведення перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки, і було складено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Окрім того, судом встановлено, що матеріали перевірки про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів складені за формою, встановленою додатком 3 до Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422 Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів.

Крім того, видача за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті довідки про здійснення габаритно-вагового контролю, передбачена пунктом 18 Порядку № 879.

Форма такої довідки передбачена Додатком 1 до Порядку № 1007/1207, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 215/24992.

Так, довідка містить відмітку в графі 5 «тип транспортного засобу» - такий тип було визначено за № 12 (тобто встановлено, що перевезення здійснювалось двохвісним тягачем з трьохвісним напівпричепом).

Крім того, під час проведення перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки було надано свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, згідно відомостей яких було встановлено здійснення перевезення двохвісним сідловим тягачем та трьохвісним напівпричепом-контейнеровозом, а згідно пункту 22.5 ПДР для такого комбінованого типу транспортного засобу встановлено допустимий граничний норматив на загальну масу в 42 тони.

Окрім того, посадовою особою Укртрансбезпеки визначено та задокументовано у довідці тип транспортного засобу, кількість осей, навантаження на осі, загальну масу за результатом зважування, та повною мірою та належним чином заповнено акт та довідку, що є достатнім для підтвердження факту вчиненого правопорушення.

Суд критично ставиться до посилання позивача щодо не зазначення відомостей щодо похибки зважування, оскільки зважування здійснюється з врахуванням встановленої законодавством похибки. У зв`язку з чим, в акті про перевищення від № 00771863, довідці про результати здійснення ГВК № 0062793 та в чеку зважування зазначено відомості про результати зважування вже з урахуванням встановленої законодавцем похибки.

Стосовно доводів позивача на той факт, що відповідачем не було здійснено належного та завчасного повідомлення позивача про розгляд справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Тобто, вказана стаття не містить імперативного припису щодо необхідності участі особи під час розгляду справи.

Разом зтим,матеріали справимістять інформацію,відповідно доякої повідомлення-запрошенняна розглядсправи пропорушення законодавствапро автомобільнийтранспорт та/абоКодексу Українипро адміністративніправопорушення №67720/33/24-23від 05.09.2023було направленона адресувантажовідправника,зазначеного в ТТН,а саме:ТОВ Агропроект(вул. Правди, 1, Оріхівський район, с. Славне, Запорізька область, 70516), рекомендованим поштовим відправленням № 0600043595900. Зазначене поштове відправлення було вручено за довіреністю 15.09.2023, а розгляд справи призначено на 18.09.2023.

Тобто, Укртрансбезпека повідомила позивача щодо розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.

В ході судового розгляду відповідач виконав процесуальний обов`язок доказування та підтвердив правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах. Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень ґрунтується на матеріальному законі та відповідає критеріям добросовісності та розсудливості, а відтак не є протиправним.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення, а вимоги до змісту постанови, визначені статтею 283 КУпАП та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 дотримано.

У зв`язку з чим, постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії № 000689 від 18.09.2023, слід залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування вказаної постанови - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 14-3, 132-1, 280, 288 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 8-10, 12, 72-78, 79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 251, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування вказаної постанови - без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя або безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження (юридична адреса): 03150, м. Київ вул. Антоновича, буд.51.

Суддя: Н.С. Звєздова